Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №446/545/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/545/26

Провадження № 3/446/352/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 м.Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Котормус Т. І., за участі секретаря Струс Л.Б., особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Білик Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водія, одруженого, на утриманні якого є двоє неповнолітніх дітей,

за ч. 1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

22.02.2026 о 21:20:00 год., в селі Колоденці, Львівського району, Львівської області траса Н17 Львів-Радехів-Луцьк, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Тест 3044. Результат огляду 1,39 проміле.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, 22.02.2026 о 22:10:00 год., по вулиці Львівська, 12 в селі Жовтанці, Львівського району, Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук). Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичного закладу водій відмовився при відеофіксації на нагрудну боді камеру, чим порушив п. 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення на місці зупинки.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою від 25.03.2026 зазначені протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження № 446/545/26, номер провадження 3/446/652/26.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив суду, що 22.02.2026 алкогольних напоїв не вживав і в стані алкогольного сп`яніння не перебував. Щодо першого епізоду зазначив, що після проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager», який показав результат 1,39 проміле, він висловив незгоду з результатами такого огляду, оскільки не вживав алкоголю та не розуміє причин отримання зазначеного показника. У зв`язку з цим мав намір пройти повторний огляд у закладі охорони здоров`я для перевірки достовірності результатів, однак такої можливості йому фактично надано не було.

Відносно другого епізоду пояснив, що від проходження огляду на місці зупинки за допомогою алкотестера відмовився, оскільки незадовго до цього вже проходив відповідний огляд. При цьому наполягав на проведенні медичного огляду в закладі охорони здоров`я, однак, зі слів ОСОБА_1 , працівники поліції не забезпечили його доставлення до медичного закладу та не надали можливості пройти такий огляд у встановленому законом порядку.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 22.02.2026 по потребі потрібно було поїхати у м.Львів по справах. Пояснив, що по дорозі їх зупинили працівники поліції для перевірки документів. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, за результатами якого прилад показав наявність алкоголю. ОСОБА_1 не погодився з таким результатом та висловив бажання пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, однак, зі слів свідка, працівники поліції в цьому йому відмовили.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Білик Р.О., у судовому засіданні заперечила наявність належних та достатніх доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Зазначила, що поведінка ОСОБА_1 , яку працівники поліції могли сприйняти як ознаку сп`яніння, була зумовлена його емоційним збудженням та стресовим станом під час спілкування з працівниками поліції. На думку захисника, працівники поліції мали упереджене ставлення до ОСОБА_1 , зокрема через те, що він спілкувався російською мовою, що могло вплинути на об`єктивність їхніх висновків щодо наявності ознак сп`яніння.

Крім того, адвокат звернула увагу суду на те, що ОСОБА_1 працює водієм вантажного автомобіля та здійснює трудову діяльність, пов`язану з керуванням транспортними засобами. Отримуваний ним дохід є основним джерелом матеріального забезпечення його сім`ї. У зв`язку з цим застосування до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами матиме істотні негативні наслідки як для нього особисто, так і для членів його сім`ї.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідженні судом докази, зокрема Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598477 від 22.02.2026 складеним інспектором СРПП ВП № 1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ст.лейтенатом поліції А.Стельмашок, про те, що 22.02.2026 о 21:20:00 год., в селі Колоденці, Львівського району, Львівської області траса Н17 Львів-Радехів-Луцьк водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Тест 3044. Результат огляду 1,39 проміле.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598514 від 22.02.2026 складеним поліцейським СРПП ВП № 1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ст. сержантом поліції В. Козакевич, про те, що 22.02.2026 о 22:10:00 год., по вулиці Львівська, 12 в селі Жовтанці, Львівського району, Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук). Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичного закладу водій відмовився при відеофіксації на нагрудну боді камеру, чим порушив п. 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення на місці зупинки.

Вказане також підтверджується доданим до матеріалів справи рапортом від 22.02.2026 та 22.02.2026, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція).

Наявний у матеріалах справи відеозапис, який описаний вище є повним та вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб`єктивного ставлення і надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VІІІ, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показанням технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Зі змісту ч. 1 ст. 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У п. 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп`яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння, серед яких визначено: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, які і були виявлені поліцейськими у притягуваного ОСОБА_1 , а тому були підставою для проведення його огляду.

Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Надані ОСОБА_1 пояснення суд оцінює критично, оскільки вони спрямовані на уникнення відповідальності та спростовуються відеозаписом на якому вбачається, що за кермом автомобіля марки Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 був ОСОБА_1 та який відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція), визначено, що кінозйомка та відеозапис це процеси фіксації динамічних властивостей об`єктів, подій, явищ за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, відеозапис - на цифрових носіях інформації.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п. 5 розділу ІІ Інструкції).

Досліджений судом відеозапис є логічним, послідовним та таким, що дає можливість повно і всебічно встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд враховує, що відеозапис є об`єктивним доказом у справі, оскільки унеможливлює суб`єктивне викладення обставин як працівниками поліції, так і іншими особами.

Водночас ОСОБА_1 не наведено жодних конкретних обставин чи фактів, які б залишилися поза межами відеофіксації та могли вплинути на правильність встановлення фактичних обставин справи.

За таких обставин доводи ОСОБА_1 та його захисника про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення суд оцінює критично, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю досліджених доказів, зокрема протоколами про адміністративні правопорушення, результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу, рапортами працівників поліції та відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв, не погоджувався з результатом огляду та мав намір пройти повторний огляд у закладі охорони здоров`я, суд вважає такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду чи оформлення адміністративних матеріалів.

Також суд відхиляє доводи захисника щодо можливого упередженого ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 , оскільки такі твердження мають характер припущень та не підтверджені жодними об`єктивними доказами. Самі по собі обставини, на які посилається сторона захисту, не спростовують встановлених судом фактів керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, ступінь їх суспільної небезпечності, дані про особу правопорушника та вимоги ст. 33 КУпАП, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, судом береться до уваги характер та обставини вчинених правопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому, ОСОБА_1 у відповідності до ст.36 КУпАП необхідно піддати адміністративному стягненню у межах санкції ч.1ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., з позбавленням права керувати транспортним засобом на 1 рік.

Крім цього, із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 36, 130, 130, 283, 284 КУпАП, Законом України "Про судовий збір",

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, встановлений статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнути з ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі в сумі 34 000,00 грн., відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 19.06.2026.

Суддя Т.І. Котормус