Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №309/3450/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3450/25

Провадження № 1-кп/309/263/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до ЄРДР за зареєстрованим №12025071050000514 від 05.08.2025) стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Вишково, Хустського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт.Вишково, Хустського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з початковою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт.Вишково, Хустського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України

за участю:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

перекладача ОСОБА_11 , –

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2025 року, ОСОБА_3 діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, із корисливих мотивів, вступив в попередню змову з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем смт. Вишково, Шевченка б/н, Хустського району, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканцем смт. Вишково, Хустського району та невстановленими досудовим розслідуванням особами, які безпосередньо шляхом контактування з іншими невстановленими особами займались організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

В подальшому 05 серпня 2025 року приблизно о 18 годині ОСОБА_3 отримавши пряму вказівку від невстановленої особи, а саме зустріти в смт. Вишково, Хустського району, осіб чоловічої статі, яким у зв`язку із введенням на території України воєнного стану і обмеженням виїзду за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв`язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію", заборонено виїзд за кордон, та які мали намір виїхати за межі України, шляхом незаконного перетину державного кордону України, поза межами пункту пропуску та за винагороду в сумі 200 доларів США супроводжувати їх до держаного кордону України та подальшого переправлення до Румунії.

05 серпня 2025 року о 02.00 год. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 за вказівкою невстановленої особи прибули до вказаного місця у смт. Вишково, Хустського району, де знаходився гр. України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканець АДРЕСА_2 , у якого ОСОБА_3 з метою не викриття правоохоронними органами та безпечного здійснення супроводу до державного кордону з метою його перетину забрав його мобільний телефон та наказав слідувати за ними. При цьому ОСОБА_3 надав вказівку нічого не говорити та йти тихо.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , рухаючись колоною з ОСОБА_12 в пішому порядку, вирушили до заздалегідь домовленої точки де зустрілися з ОСОБА_5 , який супроводив до даної точки чотирьох громадян України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканця АДРЕСА_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_5 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканця АДРЕСА_6 , після чого щоб не бути викриті правоохоронними органами, зокрема за допомогою дрону, з метою уникнення викриття повідомили, що їм необхідно сховатись в укриття та згодом продовжити рух до Державного кордону України для їх незаконного перетину до Республіки Румунія.

Після успішного перетину державного кордону вказаними громадянами ОСОБА_3 , за попередньою домовленістю повинен був отримати грошові кошти в загальній сумі 200 доларів США.

Після того як п`ятеро осіб - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 сховалися у кущах, вони разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , були помічені працівниками державної прикордонної служби України та затримані в лісосмузі на околиці смт. Вишково, Хустського району.

Таким чином, ОСОБА_3 . здійснив незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяв його вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 3 статті 332 КК України.

04 серпня 2025 року, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вступив в попередню змову з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , мешканцем смт. Вишково, Шевченка б/н, Хустського району, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканцем смт. Вишково, Хустського району та невстановленими досудовим розслідуванням особами, які безпосередньо шляхом контактування з іншими невстановленими особами займались організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

В подальшому 05 серпня 2025 року приблизно о 18 годині ОСОБА_4 отримавши пряму вказівку від невстановленої особи, а саме зустріти в смт. Вишково, Хустського району, осіб чоловічої статі, яким у зв`язку із введенням на території України воєнного стану і обмеженням виїзду за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв`язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію", заборонено виїзд за кордон, та які мали намір виїхати за межі України, шляхом незаконного перетину державного кордону України, поза межами пункту пропуску та за винагороду в сумі 400 доларів США супроводжувати їх до держаного кордону України та подальшого переправлення до Румунії.

05 серпня 2025 року о 02.00 год. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 за вказівкою невстановленої особи прибули до вказаного місця у смт. Вишково, Хустського району, де знаходився гр. України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканець АДРЕСА_2 , у якого ОСОБА_3 з метою не викриття правоохоронними органами та безпечного здійснення супроводу до державного кордону з метою його перетину забрав його мобільний телефон та наказав слідувати за ними. При цьому ОСОБА_3 надав вказівку нічого не говорити та йти тихо.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , рухаючись колоною з ОСОБА_12 в пішому порядку, вирушили до заздалегідь домовленої точки де зустрілися з ОСОБА_5 , який супроводив до даної точки чотирьох громадян України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканця АДРЕСА_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_5 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканця АДРЕСА_6 , після чого щоб не бути викриті правоохоронними органами, зокрема за допомогою дрону, з метою уникнення викриття повідомили, що їм необхідно сховатись в укриття та згодом продовжити рух до Державного кордону України для їх незаконного перетину до Республіки Румунія.

Після того як п`ятеро осіб - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 сховалися у кущах, вони разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , були помічені працівниками державної прикордонної служби України та затримані в лісосмузі на околиці смт. Вишково, Хустського району.

Таким чином, ОСОБА_4 . здійснив незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 332 КК України.

04 серпня 2025 року, ОСОБА_5 діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, із корисливих мотивів, вступив в попередню змову з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , мешканцем смт. Вишково, Шевченка б/н, Хустського району, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем смт. Вишково, Хустського району та невстановленими досудовим розслідуванням особами, які безпосередньо шляхом контактування з іншими невстановленими особами займались організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

В подальшому 05 серпня 2025 року приблизно о 18 годині ОСОБА_5 отримавши пряму вказівку від невстановленої особи, а саме зустріти в смт. Вишково, Хустського району, осіб чоловічої статі, яким у зв`язку із введенням на території України воєнного стану і обмеженням виїзду за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв`язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію", заборонено виїзд за кордон, та які мали намір виїхати за межі України, шляхом незаконного перетину державного кордону України, поза межами пункту пропуску та за винагороду в сумі 400 доларів США супроводжувати їх до держаного кордону України та подальшого переправлення до Румунії.

05 серпня 2025 року о 02.00 год. ОСОБА_5 за вказівкою невстановленої особи прибув до вказаного місця на околиці смт. Вишково, Хустського району, куди також підійшли четверо осіб чоловічої статі, а саме ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканець АДРЕСА_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканець АДРЕСА_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканець АДРЕСА_5 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканець АДРЕСА_6 , у яких з метою не викриття правоохоронними органами та безпечного здійснення супроводу до державного кордону з метою його перетину попередньо забрали від вказаних осіб їх мобільні телефони.

В подальшому ОСОБА_4 , рухаючись колоною з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , в пішому порядку, надаючи при цьому їм вказівки як рухатися, щоб не бути викритими, вирушили до заздалегідь домовленої точки де зустрілися з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які супроводили до даної точки громадянина України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_2 , після чого щоб не бути викриті правоохоронними органами, зокрема за допомогою дрону, з метою уникнення викриття повідомили, що їм необхідно сховатись в укриття та згодом продовжити рух до Державного кордону України для їх незаконного перетину до Республіки Румунія.

Після успішного перетину державного кордону вказаними громадянами ОСОБА_5 , за попередньою домовленістю повинен був отримати грошові кошти в загальній сумі 200 доларів США.

Після того як п`ятеро осіб - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 сховалися у кущах, вони разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , були помічені працівниками державної прикордонної служби України та затримані в лісосмузі на околиці смт. Вишково, Хустського району.

Таким чином, ОСОБА_5 здійснив незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяв його вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 3 статті 332 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину по пред`явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, фактично не визнав, суду пояснив, що йому подзвонив брат і попросив забрати одного хлопця щоб сховати його в лісі. Він забрав того хлопця, то був не місцевий і повів його до лісу. З ним ще був ОСОБА_17 . Разом вели того хлопця. ОСОБА_18 прийшов з другими людьми, їх було 4 чи 5 осіб. Також мав провести їх до лісу і сховати. Брат обіцяв йому 200 доларів США за то що він сховає того хлопця. Потім ї усіх затримали. Він ні про що з тими людьми не говорив, лише вів того одного. Також ствердив, що ОСОБА_19 не забирав телефони.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину по пред`явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, не визнав, суду пояснив, що вони йшли з ОСОБА_3 і вели одного хлопця. Про це їх попросив брат ОСОБА_3 . З ОСОБА_20 прийшли ще 4 хлопці. Усі вони разом сховалися у лісі. Коли поверталися з лісу, то їх затримали. Йому нічого за це не обіцяли. Він не розумів, що це для перетину кордону. Йому лише сказали сховати людину у лісі і все. Телефони він не забирав від них. Свого телефону також не має. Як ховатися від дронів чи прикордонників він не пояснював. Коли вели того хлопця, то першим ішов ОСОБА_3 за ним він, а далі той хлопець. Він не визначав куди йти, ні з ким ні про що не говорив. Вину свою не визнає.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину по пред`явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, фактично не визнав, суду пояснив, що йому подзвони брат ОСОБА_3 і попросив забрати чотирьох хлопців. Він провів їх у ліс і сховав. Він пішов другим маршрутом. Там на місці зустрілися з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ще одним хлопцем. Разом усіх сховали і коли верталися, то їх затримали. За це брат ОСОБА_3 обіцяв дати йому 200 доларів США. Точку куди мав їх вести він знав, про це він говорив попередньо з ОСОБА_3 і його братом. Він просто вів тих людей і нічого їм не говорив. Вказівки ховатися від дронів не давав.

Допитаний у судовому засіданні слідчим суддею у порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що знайшов контакт у Інтернеті щодо допомоги у незаконному перетині кордону. він приїхав у Закарпатську область у м.Хуст та поселився у готелі «Фокус». Чекав 3-4 дні, потім йому сказали виходити. Він вийшов і його забрала машина. У машині було ще троє чоловік, а також водій і пасажир. Їхали вночі, зупинились десь на трасі, пішли з вдома хлопцями у балаклавах. Дійшли до річки та перепливли її на човні. Там сказали їм йти і вказали напрямок. Потім їх забрала та ж сама машина і повезла далі до Вишково. Там двоє осіб їх повели. Гроші перекинув перед переправленням. Провідникам ніякі гроші не давав. Однак вони щось говорили за 400 доларів США. Спочатку йшли за одним, потім сказали сісти під кущ, і що вони потім підійдуть, однак їх затримали. прикордонники. Впізнав їх усіх, однак не може точно вказати хто з них указував маршрут. Їх зустріло двоє осіб, і телефони віддали їм, однак точно сказати хто саме були ті двоє не може, вони всі мають схожі обличчя. Уже впізнавав їх при світлі, коли їх затримали. Один їх вів, а другий ішов з телефонами. Потім підійшов третій з них з ще одним хлопцем для перетину кордону.

Допитаний у судовому засіданні слідчим суддею у порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що його знайомий, який перебуває за кордоном запропонував виїхати за кордон. Йому зателефонували і сказали щоб у неділю був у м.Хуст. Він приїхав з Львова у м.Хуст та поселився у готель «ВІП» і почав чекати подальших інструкцій. В неділю десь о 12 подзвонили та сказали збиратися. Під`їхала біла машина, здається Шкода на задній дворик. Він сів, там був водій та пасажир на передньому сидінні у масках. Ззаду була ще одна людина. Поїхали, забрали ще одну людину, їх всіх напакували ззаду. Поїхали по трасі, потім зупинились на узбіччі і вийшли. Ті що спереді були витягли надувний човен, один сказав сховатися у кущах, вони сховалися з човном. Один відвіз кудись машину. Взяли човен і пішли до річки, надули його та перепливли річку. Нам сказали, що далі самі, поставили точку на телефоні, сказали що там зустрінуть і вони пішли. Вийшли на ту точку, там під`їхала машина, сіли у неї і їх завезли у якесь інше місце, було темно і поле. Підійшли двоє хлопців, потім ще двоє. Говорили щось по своєму. Потім сказали по-українськи здати телефони і що один з них поведе далі. Пішли по польовій дорозі за хлопцем, він комусь телефонував, чекали ще когось. Потім пішли далі до місця де стояло ще два хлопці, зустрілися, вони між собою щось говорили здається про гроші. Здається вони мали ті гроші комусь дати. Всі стояли, вони сказали, що може літати дрон і треба сховатись. Вони сховалися в кущах, а хлопці пішли. Пройшов певний час, почули крики, вистріли з ракетниці, підійшли прикордонники і їх затримали. Ствердив, що нікому нічого не платив, але думає, що хлопці говорили за 400 доларів, що їм мали дати за перевезення. Він повинен був розрахуватися після перетину кордону. Однак це йому так здається. Щодо хлопця який їх вів, то він у залі його прізвище ОСОБА_21 здається. Коли вів їх то говорив, що веде до точки де будуть переправлятися. Давав поради що має літати дрон, щоб рухалися швидше, щоб заховалися. Інші два хлопці які присутні у залі приєдналися пізніше. Третій що був ними мав переправлятися за кордон. Коли їх затримали, то двоє з обвинувачених теж були затримані, а за третього не знає. Також ствердив, що не може точно вказати, хто саме з трьох обвинувачених вчиняв які саме дії, бо вони схожі. Водія та пасажира в обох машинах впізнати не може.

Допитаний у судовому засіданні слідчим суддею у порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що йому зателефонувала мама і сказала, що можна перейти кордон. Потім подзвонила і сказала, що має бути у м.Хусті чекати дзвінка. Приїхав у Хуст, зняв квартиру з дружиною та чекав. У понеділок йому у «ВатСап» написали збиратися і вийти. Біля пів першої скинули геоточку де він і чекав. Приїхала машина, він сів до неї, ті що були спереді були в масках. Через 200-300 м забрали ще одного чоловіка, потім четвертого. Поїхали, потім різко зупинилися, сказали чекати в кущах. Водій відігнав машину, через деякий час підійшли з надувним човном, підійшли до річки, надули човна і перпливли Тису. Там дали геоточку на телефоні і сказали йти туди. Йшли десь біля години, у тій точці чекала машина, сіли у неї там були двоє. Їхали недовго, десь 15 хв, виїхали до поля. Вийшли і маже відразу їх зустріли люди, здається цигани, забрали телефони, сказали що повернуть. Один із них повів їх далі, а інші пішли. Йшли з тим провідником недовго, дійшли до місця де чекало троє людей, один із них був той хто мав іти з ними. Коли всі зустрілися їм сказали сховатися бо може літати дрон. Сховалися у кущі і десь через 5 хв почули вистріли та їх затримали. За нього мали розрахуватися родичі. Ті цигани, що їх зустріли є в залі. Гроші їм не передавав. Між ними була якась розмова про 400 доларів. ОСОБА_22 розрізнити їхні дії не може, бо було темно. Однак їх всіх було затримано. Водія та пасажира в обох машинах впізнати не може.

Допитаний у судовому засіданні слідчим суддею у порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що його знайомий за кордоном сказав, що є спосіб виїхати. Дали йому номер, з нього зателефонували і сказали приїхати у Вишково. Приїхав до мосту перед Вишково, підійшли двоє жінок на велосипедах. Одна дала йому велосипед і пішла пішки. Так разом і перейшли міст та пішли у циганський табір, і посилився у будинку однієї з них. Уночі десь 3 година підійшов один із хлопців саме ОСОБА_23 , забрав телефон та пішли по дорозі. Казав йому нічого не говорити і просто вів його. Потім підійшов другий хлопець і йшли троє по полю. А потім дійшли до точки де чекали інші 4 осіб та перевізник на ім`я ОСОБА_24 . Вони щось сперечалися про маршрут та 400 доларів. Потім сказали бути тихо, бо літають дрони. Потім їх затримали. Гроші 1000 Євро він давав тим двом, що перевели його через міст. Повний розрахунок мав бути після перетину. Організатор йому телефонував, мова у нього ламана. Щодо організатора, то всі слухали ОСОБА_23 . ОСОБА_25 йшов мовчки, однак вони між собою контактували. Під час затримання усі троє були, там було освітлення і він бачив їхні лиця. Після зустріч з групою де був ОСОБА_26 їм сказали чекати, а вони повернуться. Через 5-10 хв підійшли прикордонник та затримали тих хлопців, а потім їх. Прикордонники відразу затримали двох провідників, а третього зловили пізніше.

Допитаний у судовому засіданні слідчим суддею у порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він хотів переїхати за кордон до батьків і йому дали номер телефону. Виїхав з Києва у Мукачево, далі в Хуст. У Хусті проживав у готелі. Чекав 6 днів. Потім написали, що біля 12 ночі виходити. Його забрала біла машина. Там було 2 у масках. Потім забрали ще трьох осіб. Повезли за місто де вийшли. Водій відвіз машину, вони пішли до річки, надули човна та перепливли річку. Їм дали на його телефоні точку, пішли туди. На тій точці їх забрало інше авто. Відвезли їх у інше місце де їх зустріло 3 людей. Забрали телефони і один із них повів їх, а двоє пішли. Ходили по полям і зустріли трьох осіб – 2 провідники і один для перетину. Ті почали сперечатися, говорили про якісь 400 доларів. Пішли в одну сторону, потім сказали ховатися бо дрони і що вони пізніше підійдуть. Сіли в кущах, згодом почули крики, ракетницю і їх затримали. Водія та пасажира в обох машинах впізнати не може. Затримали 5 їх та 3 провідників. Скоріше за все вони мали отримати 400 доларів. Точно розрізнити їх дії не може, бо було темно. Бачив чітко їх обличчя після затримання де було світло. До кущів де їх затримали вели всі троє.

Відповідно до протоколу огляду від 05.08.2025, огляд проводився у приміщення прикордонної служби за адресою АДРЕСА_7 . У ОСОБА_14 вилучено мобільний телефон марки «Айфон» та мобільний телефон марки «Нокіа». У ОСОБА_13 вилучено телефон марки «Самсунг». У ОСОБА_27 вилучено телефон марки «Редмі» та мобільний телефон марки «РОСО». У ОСОБА_16 вилучено телефон марки «Самсунг». У ОСОБА_3 вилучено телефон марки «Самсунг». У ОСОБА_5 вилучено телефон марки «Редмі».

Відповідно до протоколу огляду місця події від 06.08.2025 року огляд проводився біля Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області де ОСОБА_28 добровільно видала грошові кошти в сумі 160 Євро, купюрами номіналом дві по 50 Євро та три купюри по 20 Євро, які упаковано у спецпакет NPU5129950.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 09.08.2025 року огляд проводився біля Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області де ОСОБА_29 добровільно видала грошові кошти в сумі 6400 грн., які вона отримала за обмін 140 Євро, які у свою чергу отримані від ОСОБА_28 . Грошові кошти упаковано у спецпакет NPU5176873.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_14 , такий впізнав на фото №2 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №2 зображений ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_14 , такий впізнав на фото №4 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №4 зображений ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_14 , такий впізнав на фото №1 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №1 зображений ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_15 , такий впізнав на фото №2 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №2 зображений ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_15 , такий впізнав на фото №4 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №4 зображений ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_15 , такий впізнав на фото №1 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №1 зображений ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_13 , такий впізнав на фото №2 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №2 зображений ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_13 , такий впізнав на фото №4 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №4 зображений ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_13 , такий впізнав на фото №1 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №1 зображений ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_12 , такий впізнав на фото №2 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №2 зображений ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_12 , такий впізнав на фото №4 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №4 зображений ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_12 , такий впізнав на фото №1 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №1 зображений ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_16 , такий впізнав на фото №2 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №2 зображений ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_16 , такий впізнав на фото №4 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №4 зображений ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.08.2025 за участю свідка ОСОБА_16 , такий впізнав на фото №1 особу, яка 10.08.2025 надавала вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення ним незаконного перетину державного кордону, а також здійснювала безпосередній супровід його до лінії державного кордону. Згідно довідки до протоколу на фото №1 зображений ОСОБА_3 .

Під час дослідження даних протоколів захисником ОСОБА_4 – адвокатом ОСОБА_10 зроблено зауваження, що у всіх протоколах зазначено недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_4 надавав вказівки, поради та інструкції, оскільки він такого не робив. Захисником ОСОБА_5 – адвокатом ОСОБА_9 зроблено зауваження, що під час допиту в слідчого судді свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 не впізнавали в суді ОСОБА_5 . Захисник ОСОБА_30 – ОСОБА_8 звернула увагу на те, що у деяких протоколах у відомостях про понятого Рипянчина указана неіснуюча вулиця.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.08.2025 за участю свідка ОСОБА_13 той показав місце де біля с.Сокриниця на проїзній частині вони вийшли з автомобіля. Далі вказав місце біля р.Тиса де він з іншими 3 особами та 2 провідниками перепливли річку на човні. Потім показав місце неподалік с.Велятино біля кафе «Трембіта», де їх забрав автомобіль та повіз у напрямку смт.Вишково. Далі показав місце на околиці смт.Вишково на дорозі до с.Яблунівка де їх зустріли два чоловіка, і один і з них повів у поле. Далі показав місце на околиці смт.Вишково, де зустріли ще трьох осіб, показав місце де їм сказали сховатися в кущах, де їх у подальшому і було затримано. До протоколу долучено відеозапис який було переглянуто у судовому засіданні. Стороною захисту подано зауваження, що це по суті не є слідчим експериментом, а фактично допитом свідка. Мають місце переривання запису. Вказують на неналежну якість звуку.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.08.2025 за участю свідка ОСОБА_15 той показав місце де біля с.Сокриниця на проїзній частині вони вийшли з автомобіля. Далі вказав місце біля р.Тиса де він з іншими 3 особами та 2 провідниками перепливли річку на човні. Потім показав місце неподалік с.Велятино біля кафе «Трембіта», де їх забрав автомобіль та повіз у напрямку смт.Вишково. Далі показав місце на околиці смт.Вишково на дорозі до с.Яблунівка де їх зустріли два чоловіка, і один і з них повів у поле. Далі показав місце на околиці смт.Вишково, де зустріли ще трьох осіб, показав місце де їм сказали сховатися в кущах, де їх у подальшому і було затримано. До протоколу долучено відеозапис який було переглянуто у судовому засіданні. Стороною захисту подано зауваження, що це по суті не є слідчим експериментом, а фактично допитом свідка. Вказують на неналежну якість звуку.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.08.2025 за участю свідка ОСОБА_16 той показав місце де біля с.Сокриниця на проїзній частині вони вийшли з автомобіля. Далі вказав місце біля р.Тиса де він з іншими 3 особами та 2 провідниками перепливли річку на човні. Потім показав місце неподалік с.Велятино біля кафе «Трембіта», де їх забрав автомобіль та повіз у напрямку смт.Вишково. Далі показав місце на околиці смт.Вишково на дорозі до с.Яблунівка де їх зустріли два чоловіка, і один і з них повів у поле. Далі показав місце на околиці смт.Вишково, де зустріли ще трьох осіб, показав місце де їм сказали сховатися в кущах, де їх у подальшому і було затримано. До протоколу долучено відеозапис який було переглянуто у судовому засіданні. Стороною захисту подано зауваження, що це по суті не є слідчим експериментом, а фактично допитом свідка. Вказують на неналежну якість звуку. Захисник ОСОБА_8 подала зауваження, що до участі у даній слідчій дії не були залучені захисника та підозрювані, а також, що слідчий експеримент проведено не в темну пору доби, хоча плід відбувалися саме вночі.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.08.2025 за участю свідка ОСОБА_14 той показав місце де біля с.Сокриниця на проїзній частині вони вийшли з автомобіля. Далі вказав місце біля р.Тиса де він з іншими 3 особами та 2 провідниками перепливли річку на човні. Потім показав місце неподалік с.Велятино біля кафе «Трембіта», де їх забрав автомобіль та повіз у напрямку смт.Вишково. Далі показав місце на околиці смт.Вишково на дорозі до с.Яблунівка де їх зустріли два чоловіка, і один і з них повів у поле. Далі показав місце на околиці смт.Вишково, де зустріли ще трьох осіб, показав місце де їм сказали сховатися в кущах, де їх у подальшому і було затримано. До протоколу долучено відеозапис який було переглянуто у судовому засіданні. Стороною захисту подано зауваження, що це по суті не є слідчим експериментом, а фактично допитом свідка.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.08.2025 за участю свідка ОСОБА_12 той показав місце неподалік смт.Буштино де до нього під`їхали на велосипеді дві особи ромської національності. Далі показав місце на околиці смт.Вишково де він з двома провідниками зустрів 5 осіб, 4 з яких хотіли перетнути кордон, а один був провідником. Показав місце де схватися у кущах після чого їх затримали. Стороною захисту зроблено зауваження, що порушено цілісність відео, не має понятих, позицію вказує слідчий, а не свідок.

Щодо належності та допустимості досліджених судом доказів суд зазначає наступне.

По-перше, суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 31 серпня 2022 року (справа № 756/10060/17).

Зокрема, як зазначила Велика Палата, ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження визначає захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частинами 2 і 3 цієї статті передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

У разі встановлення іншого порушення прав та свобод людини (крім істотних) Суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), практики ЄСПЛ та національного законодавства.

При вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, які віднесені у пункті 38 цієї ухвали до другої групи, суд в кожному конкретному випадку має встановити: (1) чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; (2) чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: (1) ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних (недопустимість правового "пуризму"); (2) порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.

Такий висновок також ґрунтується й на практиці Верховного Суду. Так, при визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ККС ВС від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з`ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення (постанова ККС ВС від 05.08.2020 у справі № 334/5670/18).

Застосовуючи дані критерії у даній справі, суд зауважує наступне.

Щодо всіх зауважень сторони захисту до допитів свідків, проведених у порядку передбаченому ст.225 КПК України, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Так, допит п`ятьох свідків здійснено слідчим суддею під час досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Під час допиту свідків була присутня сторона захисту (усі обвинувачені та їх захисники). За результатом розгляду відповідного клопотання слідчого слідчим суддею прийнято рішення про наявність підстав для допиту кожного свідка, про що постановлено відповідні ухвали, які долучено до матеріалів справи. У процесі допиту кожного свідка сторона захисту брала участь, було забезпечено право на перехресний допит, сторона захисту активно задавала питання свідкам. Загалом на думку суду, відповідні допити свідків проведено у повній відповідності до вимог КПК України, якихось можливих порушень прав захисту при цьому суд не вбачає. Такі докази є належними, допустимими та отриманими у порядку передбаченому КПК України.

Щодо зауважень захисника ОСОБА_31 на те, що четверо свідків не вказували у суді на обвинуваченого ОСОБА_5 , то суд вважає такі недоречними. Під час допиту свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 ствердили, що впізнають усіх трьох осіб (обвинувачених), однак не можуть чітко вказати хто з них вчиняв які конкретно дії, бо вони їм усі на одне лице і було темно. Свідок же ОСОБА_12 не тільки упізнав усіх обвинувачених, а й чітко розказав хто з них учиняв які конкретно дії.

Відносно зауваження захисника ОСОБА_8 , що перед допитом слідчий суддя не встановлював особу свідка, то суд зазначає, що особа свідка (як і будь якого учасника процесу) першочергово установлюється при входженні до приміщення суду працівниками Служби судової охорони, яка і перевіряє документи осіб. Перед кожним допитом слідчий суддя з`ясовував особу свідка, який називав себе, жоден з учасників процесу не ставив під сумнів, що свідком є саме та особа, та не вимагав перевірки його документів, а тому суд вважає недоречними такі доводи сторони захисту.

Щодо зауважень сторони захисту на протоколи проведення слідчих експериментів суд зазначає наступне.

Доводи сторони захисту про те, що під час слідчих експериментів фактично відбувався допит свідків частково заслуговують на увагу.

Так, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070км19) зробила висновок, що приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.

Таким чином, заборона використання позасудових показань для обґрунтування судового рішення, що міститься в другому реченні ч. 4 ст. 95 КПК не поширюється на випадки, коли ці показання отримуються слідчим чи прокурором під час інших слідчих дій, зокрема, під час слідчого експерименту.

Разом із тим, об`єднана палата зауважила, що проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що немає в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

У даній справі з досліджених відеозаписів протоколів слідчих експериментів, убачається, що на них зафіксовано, як свідки не лише розповідають про обставини кримінального правопорушення, але й наглядно демонструють свої дії, зокрема зафіксовані місця де відбувалися певні дії, свідки указували напрямки куди рухалися, де перепливали річку, де ховалися у кущах. І суд бере до уваги саме цю інформацію, яка відповідає меті проведення такої слідчої дії як слідчий експеримент.

З наведеного вбачається, що відеозаписи слідчих експериментів містять як показання свідків, так і елементи, які відповідають критеріям відтворення обставин подій.

Щодо покликання захисника ОСОБА_8 на те, що мають місце переривання відеозаписів, то це пов`язано з необхідністю переходу на інше місце де відтворювалися події вчинення кримінального правопорушення. При цьому кожного разу слідчим фіксувалося про припинення відеозапису, час припинення, вказувалося на те, що відбудеться перехід на інше місце, і після продовження відеозапису указувався час з якого це відбулося. Отже такі зауваження є недоречними. З цих же підстав суд відхиляє зауваження захисника на відсутність понятих при проведенні слідчого експерименту, позаяк вівся відеозапис, а існування перерв в такому відеозаписі належним чином обґрунтовано вище, і під час цих перерв не вчинялися жодні юридично значимі дії та не заносилися такі дії до протоколу. Кожна з дій, що занесена до протоколу фіксувалася на відеозапис без перерви.

Відносно зауважень захисника ОСОБА_8 про те, що слідчі експерименти проведено без участі захисників та підозрюваних, то з цього приводу суд зазначає, що відповідно до приписів ч.3 ст. 240 КПК України, залучення до проведення слідчого експерименту підозрюваного чи захисника не є абсолютно обов`язковим, про що свідчить сполучення «можуть залучатися». Статтею 223 КПК України передбачена обов`язкова участь сторони захисту у проведенні слідчої дії лише у тому випадку, якщо така слідча дія проводиться за клопотанням сторони захисту. В інших випадках запрошення сторони захисту до проведення слідчої дії можливе без участі сторони захисту. А отже дані доводи захисника ОСОБА_8 суд відхиляє.

Щодо доводів про проведення слідчого експерименту не в нічний час, хоча події відбувалися саме вночі, то суд зазначає, що приписами ч.4 ст. 223 КПК України визначено, що проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу. У даному випадку, слідчий проводячи слідчий експеримент у світлу пору доби діяв у відповідально до вказаної норми.

Щодо зауваження на низьку якість звуку, то як уже було вище вказано суд не бере до уваги інформацію зазначену в слідчих експериментах яка за своєю суттю є фактично показаннями свідків, позаяк свідки допитувалися у порядку ст. 225 КПК України. З слідчих експериментів судом береться до уваги саме інформація, яка відповідає меті проведення такої слідчої дії, і якість звуку у цьому випадку не є визначальною.

Відносно покликання на не зазначення у протоколах відомостей про всіх присутніх осіб (зокрема спеціаліста), відомостей про носій фіксації, про додаток до протоколу, то зазначені недоліки не свідчать про істотне порушення вимог КПК та на думку суд не можуть бути підставою для визнання недопустимими доказами протоколів слідчих експериментів.

Крім того, суд зауважує, що у цій справі результати слідчих експериментів повністю узгоджуються з показами даних свідків.

Відтак підстав ставити їх під сумнів суд не знаходить, такі докази не підлягають виключенню, як про це просить сторона захисту, і суд бере їх до уваги.

Щодо доводів захисника ОСОБА_8 про неузгодженість часу затримання обвинувачених указаних у витягу з ЄРДР, рапортах та самому обвинувальному акті, то суд констатує, що за загальним правилом витяг з ЄРДР та рапорти слідчих не є джерелом доказів, а слугують фактично лише довідковими документами. У даному випадку саме з показів свідків та самих обвинувачених, можна встановити, що події відбувалися 05.08.2026 біля 02:00 год, що і відображено в обвинувальному актів. Відтак зазначені доводи захисника ОСОБА_8 суд визнає недоречними.

Щодо доводів захисника ОСОБА_8 про недопустимість протоколу огляду від 05.08.2025. Так убачається, що відомості до ЄРДР у даному кримінальному проваджені внесені 05.08.2025 о 15:51:04. Протокол огляду від 05.08.2025 почато о 10:40 год та закінчено о 12:02 год, тобто дана слідча дія здійснена до внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до ч.3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста).

Тобто указана норма допускає у невідкладних випадках здійснювати таку слідчу дію як огляд місця події до внесенні відомостей до ЄРДР. Огляд місця події – це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.

Як слідує з протоку огляду місця події з ілюстрованою таблицею, даний огляд проводився після затримання 5 осіб, які намагалися перетнути кордон, та трьох обвинувачених, слідчі при проведенні огляду місця події проводили виявлення та фіксацію речових доказів. Отже підстави для проведення такого огляду були, а необхідність отримання та збереження речових доказів може вважатися винятковою обставиною для проведення відповідного огляду до внесення відомостей до ЄРДР. Відтак суд відхиляє відповідні доводи захисника ОСОБА_8 .

Щодо покликання на те, що не складався протокол тимчасово вилученого майна, то на думку суду якщо майно вилучається під час такої дії як огляд місця події і про вилучення такого майна указується у відповідній графі протоколу, то складання окремого протокол тимчасово вилученого майна не вимагається.

Відносно зауважень захисника ОСОБА_8 на протоколи пред`явлення особи до впізнання, то суд констатує, що усі протоколи пред`явлення осіб до впізнання від 05.08.2026 вчинені у періоди часу з 09:00 год по 14:00 год, тобто до внесення відомостей до ЄРДР у даному кримінальному провадженні. Частина 3 ст. 214 КПК України у імперативній формі не дозволяє проведення такої слідчої дії як пред`явлення особи до впізнання до внесення відомостей до ЄРДР без жодних винятків. Відтак дані докази – усі протоколи пред`явлення осіб до впізнання від 05.08.2026, слід визнати недопустимими. Отже у цій частині зауваження захисника ОСОБА_8 є доречними.

Щодо кваліфікації дій обвинувачених, то з цього приводу слід зазначити наступне.

Так, дії усіх трьох обвинувачених кваліфіковано за ч.3 ст. 332 КК України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, вчинене, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Відповідно до ст. 332 ч. 3 КК України об`єктивна сторона цього злочину виявляється в: 1) незаконному переправленні осіб через державний кордон України; 2) організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 3) керівництві такими діями; 4) сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Із суб`єктивної сторони цей злочин вчинюється з прямим умислом.

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України - це дії особи, які полягають у забезпеченні перетинання (перевезення, переведення) державного кордону України іншими особами.

При цьому організація такого незаконного переправлення - це дії особи щодо розробки планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні тощо.

Сприяння - це будь-яке діяння, що допомагає здійснити незаконне переправлення. Закон дає вичерпний перелік засобів сприяння: порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Сприяння порадами чи вказівками полягає в наданні особам інформації щодо найбільш зручних маршрутів руху до державного кордону, місця і часу його незаконного перетинання та інших обставин, які є необхідними для реалізації намірів на незаконне перетинання кордону.

Керівництво - це активна діяльність щодо забезпечення самого переправлення під час його вчинення: надання відповідних настанов, проведення інструктажу щодо виконання тих чи інших дій, їх координація, забезпечення їх прикриття, віддання певних команд, розстановка учасників, розподіл їх обов`язків тощо.

Під корисливим мотивом треба розуміти випадки, коли винний, здійснюючи незаконне переправлення через державний кордон України, мав на меті одержати у зв`язку з цим протиправні матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.

У даному випадку з досліджених судом матеріалів кримінального провадження (які не визнавалися судом недопустимими доказами) установлено, що ОСОБА_5 за проханням третьої особи зустрів чотирьох осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон: ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , яких до того було переправлено через річку Тиса надувним човном та у присутності ОСОБА_5 відібрано від них мобільні телефони. Після чого ОСОБА_5 повів тих осіб у напрямку державного кордону. У свою чергу ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 повели у напрямку державного кордону ОСОБА_12 , який теж мав намір незаконно перетнути державний кордон, який до того дістався до смт. Викшково перетнувши міст на велосипеді у присутності двох жінок ромської національності, і від якого ОСОБА_3 попередньо відібрав мобільний телефон. Після того як обидві групи зустрілися, троє провідників які є обвинуваченими у справі, посперечавшись між собою про маршрут, сказали їм сховатися, бо літає дрон. У подальшому усю групу було затримано військовослужбовця ДПС України.

На думку суду указані обставини у повній мірі підтверджують наявність у діях усіх трьох обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки як - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, позаяк усі вони здійснювали переведення п`ятьох осіб з метою незаконного переправлення через державний кордон України.

Щодо версії усіх обвинувачених про те, що вони не усвідомлювали, що здійснюють незаконне переправлення осіб через державний кордон, оскільки їх лише попросили провести людей у певне місце де вони мають сховатися, то суд таку версію оцінює критично. Зокрема слід врахувати, що усі події відбувалися у прикордонній зоні, самі обвинувачені є місцевими жителями, тобто прекрасно знають місцевість, загальновідомим є факт, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації велика кількість чоловіків призовного віку здійснюють спроби незаконного перетину державного кордону України, зокрема й у місцевості де відбувалися дані події, усі п`ять осіб, які мали намір перетнути кордон є немісцевими чоловіками призовного віку, події відбувалися у темну пору доби. За таких обставин, обвинувачені безперечно повинні були усвідомлювати, що вони здійснюють саме незаконне переправлення групи осіб через державний кордон України, іншого якогось розумного пояснення їхнім діям не має. Відтак суд відхиляє дану версію обвинувачених як неспроможну.

Щодо вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, то суд констатує, що усі дії обвинувачених були об`єднані єдиним умислом, та спрямовані на досягнення єдиної мети - незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Як ствердили у своїх показах самі обвинувачені, їх попросила це зробити одна і та сама особа – брат обвинуваченого ОСОБА_3 , вони усі (2 групи) зустрілися у конкретній точці, після чого наказали сховатися щоб їх не помітив дрон, тобто діяли спільно та злагоджено. Відтак доведеною є така кваліфікуюча ознака, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Щодо такої кваліфікуючої ознаки як сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, то суд зазначає наступне.

Так свідок ОСОБА_32 чітко ствердив, що коли їх вів ОСОБА_5 , то такий давав їм поради, що має літати дрон, щоб рухалися швидше, щоб заховалися, тобто у діях ОСОБА_5 наявна дана кваліфікуюча ознака. Також свідок ОСОБА_12 чітко ствердив, що коли до нього підійшло ОСОБА_3 , то дав вказівку, що треба йти тихо нічого не говорити, тобто у діях ОСОБА_3 також наявна дана кваліфікуюча ознака. Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , то як убачається із показів свідків та самих обвинувачених, такий здебільшого йшов мовчки, нічого не кажучи, якщо щось і говорив то з двома іншими обвинуваченими на своїй мові, тобто йому була відведена роль пасивного провідника. За таких обставин достатніх підстав стверджувати, що в діях ОСОБА_4 наявна така кваліфікуюча ознака ознаки як сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками – немає, у зв`язку з чим вона підлягає виключенню з кваліфікації дій ОСОБА_4 .

Щодо корисливого мотиву, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Так, згідно обвинувального акту кожен з обвинувачених після успішного перетину державного кордону відповідними громадянами, за попередньою домовленістю повинен був отримати грошові кошти в загальній сумі 400 доларів США. Дану позицію сторона обвинувачення обґрунтовує показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Водночас із показів даних свідків убачається, що обвинувачені лише говорили між собою про якісь 400 доларів США, без конкретизації хто саме з обвинувачених таке казав. Жоден із свідків конкретно не зазначив, що якийсь із обвинувачених чітко стверджував, що йому мають заплатити 400 доларів США за їх переправлення через державний кордон України. Свідки лише висловлювали припущення, що вони думають, що обвинуваченим мають заплатити 400 доларів США, навіть без конкретизації чи це загальна сума оплати на всіх, чи кожному з обвинувачених. На думку суду такого припущення свідків є недостатньо для доведення наявності у діях обвинувачених корисливого мотиву. А отже суд критично оцінює відповідну позицію сторони обвинувачення.

Водночас під час допиту обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнали, що за відповідні дії кожному з них мали заплатити 200 доларів США, тобто визнали наявність у них корисливого мотиву. Відтак встановленим є наявність у діях обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 корисливого мотиву, водночас лише у розмірі 200 доларів США, що є підставою лише для конкретизації формулювання обвинувачення відносно них.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , то такий під час допиту ствердив, що йому за це нічого не обіцяли. З огляду на викладене вище щодо показів свідків, на думку суду, наявних у матеріалах кримінального провадження доказів не є достатньо для підтвердження наявності у діях обвинуваченого ОСОБА_4 корисливого мотиву «поза розумним сумнівом».

Враховуючи зазначене, суд, у відповідності до ч.3 ст. 337 КК України, вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 з ч. 3 ст. 332 КК України на ч. 2 ст. 332 КК України.

Таким чином, незважаючи на визнання недопустимими певних доказів, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факти:

здійснення ОСОБА_3 незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, вчинене, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 332 КК України.

здійснення ОСОБА_4 незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 332 КК України.

здійснення ОСОБА_5 незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, вчинене, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 332 КК України.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 3 статті 332 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та з конфіскацією майна.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкцій частини 2 статті 332 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкцій частини 3 статті 332 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та з конфіскацією майна.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує згідно приписів ст. 100 КПК України, Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано у вигляді тримання під вартою, підстав для його скасування чи зміни немає, тому його слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід рахувати з моменту його затримання - 05 серпня 2025 року.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано у вигляді тримання під вартою, підстав для його скасування чи зміни немає, тому його слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту його затримання - 05 серпня 2025 року.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано у вигляді тримання під вартою, підстав для його скасування чи зміни немає, тому його слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід рахувати з моменту його затримання - 05 серпня 2025 року.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з охороною державного кордону України на строк 3 (три) роки з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 05 серпня 2025 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силі.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та 3 (три) місяці з позбавленням права обіймати посади пов`язані з охороною державного кордону України на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 05 серпня 2025 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силі.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з охороною державного кордону України на строк 3 (три) роки з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 05 серпня 2025 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силі.

Речові докази: мобільний телефон марки «Айфон» ІМЕІ НОМЕР_1 та мобільний телефон «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_2 , які вилучено у гр. ОСОБА_14 , повернути власнику ОСОБА_14 ; мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_3 , який вилучено у гр. ОСОБА_13 , повернути власнику ОСОБА_13 ; мобільний телефон марки «Редмі» ІМЕІ НОМЕР_4 та мобільний телефон РОСО, які вилучено у гр. ОСОБА_15 , повернути власнику ОСОБА_15 ; мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_5 , який вилучено у гр. ОСОБА_16 , повернути власнику ОСОБА_16 ; мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_6 , який вилучено у гр. ОСОБА_3 – конфіскувати; мобільний телефон марки «Редмі» ІМЕІ НОМЕР_7 , який вилучено у гр. ОСОБА_5 - конфіскувати.

Скасувати арешт накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 11.08.2025.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1