Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №494/2837/25 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

12.06.2026 Справа №: 494/2837/25 Провадження № 2-о/518/18/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Алексєєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Надир І.Л.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_19.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ширяївського районного суду Одеської області в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_18, ЄДРПОУ НОМЕР_8, місцезнаходження: АДРЕСА_4) про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Березівського районного суду Одеської області з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в якій просила встановити факт її спільного проживання однією сім`єю зі своїм братом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також факт перебування заявника на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ольгівка Херсонської області, як члена його сім`ї до дня його смерті.

Заявник мотивує вимоги тим, що є рідною сестрою загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , що підтверджується відповідними документами про родинні відносини. Після смерті матері, починаючи з 2015 року, заявник та її брат проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, мали спільний побут та сімейний бюджет.

Зазначала, що ОСОБА_3 не перебував у шлюбі, дітей не мав та інших близьких родичів, окрім заявника, не мав, у зв`язку з чим проживав разом із нею та фактично був єдиним годувальником сім`ї. До мобілізації до Збройних Сил України він постійно працював, періодично виїжджав на заробітки, а отримані доходи використовував для забезпечення потреб сім`ї. Після проходження військової служби продовжував надавати заявнику матеріальну допомогу за рахунок отриманого грошового забезпечення.

Заявник вказувала, що з 2009 року офіційно не працювала, самостійного постійного доходу не мала, займалася веденням домашнього господарства, обробітком присадибної ділянки, заготівлею продуктів та утриманням житла, а тому допомога брата була для неї постійним та основним джерелом засобів до існування.

На підтвердження наведених обставин заявник посилалася на довідки органу місцевого самоврядування, відповідно до яких ОСОБА_3 фактично проживав без реєстрації у житловому будинку заявника у період з 2015 року по 08 липня 2024 року, вони спільно користувалися житловим будинком, вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет, а заявник перебувала на повному утриманні свого брата та одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Крім того, заявник зазначала, що саме вона здійснювала поховання свого брата за власні кошти, а після його смерті була заведена спадкова справа, в межах якої вона є спадкоємцем за законом.

Також заявник вказувала, що зверталася до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю брата, однак для реалізації права на отримання такої допомоги їй було роз`яснено необхідність встановлення у судовому порядку факту її перебування на утриманні загиблого військовослужбовця та факту їх спільного проживання однією сім`єю.

У зв`язку з відсутністю іншого встановленого законом порядку підтвердження зазначених обставин заявник просила суд встановити факт її спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 та факт перебування на його утриманні, що є необхідним для реалізації її права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 22.12.2025 року справу направлено за підсудністю до Ширяївського районного суду Одеської області.

15.01.2026 року справа надійшла до Ширяївського районного суду Одеської області та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Алексєєвій О.В.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 20.02.2026 року. Вказаною ухвалою також витребувано докази з Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області, Головного управління ДПС в Одеській області, Ширяївського ВДРАЦС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Чекаліної А.Я., ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

30.01.2026 року з Ширяївського ВДРАЦС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли відповіді на виконання ухвали суду; 05.02.2026 року - від Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області; 06.02.2026 року - з Головного управління ДПС в Одеській області. 11.02.2026 року від приватного нотаріуса Чекаліної А.Я. надійшла копія спадкової справи № 62/2025, 12.02.2026 року - ІНФОРМАЦІЯ_3 , 02.03.2026 року - від приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Чекаліної А.Я.

Ухвалою від 20.02.2026 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

Ухвалою від 17.04.2026 року поновлено провадження у справі у зв`язку з закінченням перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25). Розгляд справи призначено на 19.05.2026 року.

13.05.2026 року представник заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_20 подав додаткові письмові пояснення, в яких просив врахувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі №274/5542/24. Зазначав, що відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на виплати у зв`язку із втратою годувальника мають лише визначені законом категорії непрацездатних членів сім`ї. Посилався на те, що сам по собі факт спільного проживання однією сім`єю та перебування на утриманні загиблого військовослужбовця не є достатнім для набуття права на одноразову грошову допомогу, якщо особа не належить до кола осіб, визначених законом. У зв`язку з цим просив врахувати наведені висновки Верховного Суду та письмовий відзив Міністерства оборони України, а справу розглянути за відсутності представника Міністерства оборони України.

Ухвалами від 19.05.2026 року задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_2 про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також витребувано відомості з Головного управління ДПС в Одеській області, розгляд справи відкладено на 08.06.2026 року.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_3 є її братом по матері. До 2015 року ОСОБА_3 жив з матір`ю у будинку за адресою: АДРЕСА_3 . У 2015 році мати згоріла у будинку та він став непридатним до проживання. Після цього ОСОБА_3 оселився в будинку сестри ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , та проживав з її родиною до мобілізації у 2023 році. До родини заявника входили чоловік ОСОБА_6 , син ОСОБА_7 та донька ОСОБА_8 . ОСОБА_1 займалась хазяйством, здавала молоко, за що отримувала кошти на проживання. ОСОБА_3 дружини та дітей не мав, працював неофіційно та давав кошти сестрі. У 2023 році брата було мобілізовано та кошти, отримані за проходження служби у ЗСУ ОСОБА_3 давав сестрі на проживання. Письмових доказів надання таких коштів немає. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 загинув, його похованням займалась заявник за власні кошти. Наразі за рахунок одноразової допомоги бажає встановити пам`ятник брату на могилі та облаштувати місце поховання.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що є сусідкою сторін. Зазначила, що мати заявниці та померлого проживали по сусідству, однак у 2015 році мати померла, після чого ОСОБА_3 переїхав проживати до сестри. Свідок також повідомила, що заявниця має сім`ю, зокрема чоловіка та дітей, а син ОСОБА_9 є військовослужбовцем. Вказала, що заявниця разом із чоловіком займаються веденням домашнього господарства, зокрема здають молоко до приймальних пунктів. Щодо матеріальної допомоги з боку померлого свідок повідомила, що їй невідомо, чи надавав він кошти заявниці. Також зазначила, що померлий дітей та дружини не мав, їздив на заробітки у м. Одеса, сестра збирала йому торби з собою.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що є колишнім чоловіком двоюрідної сестри заявниці, та знає заявницю і ОСОБА_3 з дитинства. Свідок вказав, що приблизно з 2015 року померлий став проживав разом із заявницею, оскільки загинула мати, після пожару житловий будинок їхніх батьків став непридатним для проживання. Батько помер раніше. Повідомив, що ОСОБА_3 проходив військову службу, після загибелі його поховання здійснювала сестра. Також вказав, що брав участь у транспортуванні тіла померлого з моргу. Заявниця проживає разом із чоловіком, має повнолітніх дітей, зокрема донька ОСОБА_10 проживає в Іванівці , а син ОСОБА_9 приблизно з 2016 року проживає в Одесі.

Крім того, свідок зазначив, що сім`я заявниці забезпечує себе за рахунок ведення домашнього господарства, утримання худоби та реалізації молочної та м`ясної продукції, і не перебувала на утриманні померлого. Також повідомив, що ОСОБА_3 допомагав сестрі по господарству та виконував підсобні роботи, періодично підробляв у свідка. Окремо свідок зазначив, що є учасником добровільного об`єднання осіб, які займаються допомогою військовослужбовцям, та повідомив, що до нього звертався ОСОБА_3 з запитом на сковорідку, оскільки хлопцям не було на чому готувати.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, при вирішенні спору виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідною сестрою по матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтв про народження та свідоцтва про укладення шлюбу.

Мати, ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 09.12.2015 року.

Батько ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 08.12.2014 року.

Відповідно до сповіщення сім`ї №5950/113, виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 18 липня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 , останню було повідомлено про те, що її брат - ОСОБА_3 , оператор відділення взводу управління роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_4 , матрос, 08 липня 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ольгівка Херсонської області.

Відповідно до сповіщення №4180/343, сформованого ІНФОРМАЦІЯ_9 01 травня 2025 року на ім`я ОСОБА_1 , останню було повідомлено про те, що її брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ольгівка Херсонської області.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 08.05.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Ольгівка, Бериславського району Херсонської області.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2024/008678183 від 22 липня 2024 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області від 12 червня 2025 року № 81, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав без реєстрації у житловому будинку сестри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 2015 року по 08 липня 2024 року, мали спільний сімейний бюджет, спільно користувалися всіма житловими приміщеннями житлового будинку, разом вели спільне господарство.

Згідно довідки Виконавчого комітету Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області від 09 травня 2025 року №186 - ОСОБА_1 займалася похованням свого брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та дійсно похований 04.05.2025 року на кладовищі в с. Ганно-Покровка, Березівського (колишнього Ширяївського) району, Одеської області.

З матеріалів спадкової справи № 62/2025 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 відкрито спадкову справу на підставі заяви ОСОБА_1 як спадкоємиці за законом. Крім того, 20.04.2017 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

Відповідно до довідок Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області від 03 лютого 2026 року № 09, № 10, згідно з даними погосподарських книг у АДРЕСА_2 , у період з 2015 року по 08 липня 2024 року був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою не має.

З відповіді Ширяївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України встановлено, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян та архіву відділу актових записів про шлюб, розірвання шлюбу та народження дітей відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

Разом з тим, щодо ОСОБА_1 встановлено наявність актового запису про народження дитини № 1, складений 13.01.1999 року виконавчим комітетом Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , матір`ю якої зазначена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Також виявлено актовий запис про шлюб №2 від 30 січня 1995 року, складений виконавчим комітетом Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, щодо реєстрації шлюбу між ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_6 (відмітка про розірвання шлюбу відсутня). Крім того, виявлено актовий запис про народження дитини №4, складений 30.01.1995 року виконавчим комітетом Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , матір`ю якого зазначена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

При цьому органом державної реєстрації актів цивільного стану звернуто увагу на наявність розбіжностей у по батькові заявника, а саме зазначення у відповідних актових записах по батькові « ОСОБА_16 » та « ОСОБА_17 ».

Згідно з відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, наданими Коноплянською сільською радою Березівського району Одеської області від 05 лютого 2026 року №11-14/04, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , - з 28 грудня 1997 року по теперішній час; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , - з 26 липня 2017 року по теперішній час. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , - по теперішній час; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - з 28 грудня 1997 року по теперішній час.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС в Одеській області про доходи, отримані ОСОБА_3 від податкових агентів за період з січня 2015 року по липень 2024 року, встановлено, що останній проходив військову службу у військових частинах НОМЕР_6 та НОМЕР_4 та отримував грошове забезпечення військовослужбовця. Так, за період з березня 2023 року по грудень 2023 року йому було нараховано та виплачено дохід у розмірі 361 308,53 грн., а за період з січня 2024 року по липень 2024 року - 633 644,26 грн.

Крім того, згідно із зазначеними відомостями, ОСОБА_3 отримував дохід від надання земельної ділянки в оренду ПСП «Дружба» у загальному розмірі 23602,47 грн.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС в Одеській області про доходи, отримані ОСОБА_1 від податкових агентів за період з 1 кварталу 2015 року по червень 2024 року, встановлено, що остання отримувала доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, які виплачувалися ПРАТ «Лакталіс-Миколаїв» та ДП «Лакталіс-Україна», а також доходи від надання майна у лізинг ПСП «Дружба».

Згідно з копією витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 41 від 19.02.2023 року рекрут ОСОБА_3 , відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» був призваний до лав Збройних Сил України та призначений на посаду стрільця-санітара відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти батальону морської піхоти в/ч НОМЕР_7 , ВОС - 100915М658.

Згідно з копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 215 від 08.08.2023 року, матроса ОСОБА_3 , стрільця-санітара відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , з 08.08.2023 року вважати таким, що справи та посаду здав. Відповідно до зазначеного наказу, ОСОБА_3 прийняв справи та посаду та приступив до виконання службових обов`язків.

Також судом встановлено, що 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_16 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю брата.

За результатами розгляду вищевказаної заяви листом від 08 грудня 2025 року №4697 заявнику було повідомлено, що подані нею документи були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_4 для вирішення питання щодо виплати зазначеної допомоги.

Водночас ІНФОРМАЦІЯ_17 подані документи були повернуті на доопрацювання у зв`язку з неналежним оформленням та невідповідністю вимогам наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 «Про затвердження Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України в період дії воєнного стану».

У вказаному листі також зазначено, що відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на момент смерті військовослужбовця, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки загиблого, один із подружжя, який не одружився повторно, діти та утриманці загиблого (померлого). При цьому утриманцями визнаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Крім того, у листі зазначено, що на підставі наданих документів ОСОБА_1 не належить до кола осіб, визначених законом як отримувачі зазначеної допомоги, а також з поданих документів неможливо встановити факт її непрацездатності та перебування на утриманні загиблого брата.

Частиною п`ятою ст.17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Метою встановлення фактів у даній справі заявник вказала реалізацію нею права на отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку із загибеллю військовослужбовця. Отже, для визначення можливості встановлення фактів, про які зазначає заявник, суду необхідно встановити, чи породить встановлення таких фактів юридичні наслідки для заявниці у виді набуття права на вказану допомогу, передбачену Законами України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Згідно з копіями Сповіщення сім`ї № 4180/343 від 01.05.2025 р., Лікарського свідоцтва про смерть № 1637 від 01.05.2025 року ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Ольгівка, Херсонської області, а отже правовідносини щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з його загибеллю виникли 08.07.2024.

У відповідності до п.2 Постанови №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції станом на 08.07.2024):

Особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.

У разі наявності особистого розпорядження осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови (крім осіб начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро), на випадок загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за вибором визначається розмір частки таких осіб у відсотках. Розмір допомоги осіб, які мають на неї право, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, визначається відповідно до розміру часток, зазначених в особистому розпорядженні, у відсотках.

У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється особам, зазначеним в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, або особам, зазначеним у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням положень абзаців четвертого і п`ятого цього пункту.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Розподіл часток одноразової грошової допомоги у разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, або відмови однієї з осіб, зазначених у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна із таких осіб у трирічний строк з дня виникнення права на отримання допомоги не реалізувала своє право на отримання одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до вимог статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України, статті 100 Закону України "Про Національну поліцію" та статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.

Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.

Державні органи, зазначені у пунктах 1-1-2 цієї постанови, мають право отримувати інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень частини п`ятої статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України, частини шостої статті 100 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 7 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється у випадках, передбачених статтею 118-4 Кодексу цивільного захисту України, статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію" та статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Якщо особи, зазначені в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, або особи, зазначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за їх вибором.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на 08.07.2024) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ст. 16-1 Закону України:

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.

4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Вказана норма Закону містить вичерпний перелік осіб, які відносяться до членів сімей загиблих (померлих) і не містить відсилки на застосування до правовідносин, пов`язаних із наданням групі осіб відповідних пільг і компенсацій у разі загибелі військовослужбовця, положень Сімейного кодексу України.

Тобто до цього переліку не входять усі члени сім`ї чи родичі загиблого, а лише чітко визначені категорії осіб.

Як зазначено у ст. 16-1 Закону утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(в редакції станом на 08.07.2024) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» непрацездатними членами сім`ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Прозагальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю; в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Прозагальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю. г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Стаття 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби,та деяких інших осіб» вказує, хто вважається утриманцем, а саме члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Тлумачення положень ст. 16-1 Закону та ст.ст. 30, 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дає підстави для висновку, що право на виплату одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). При цьому утриманцями можуть бути непрацездатні члени сім`ї, зокрема, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Як вбачається із матеріалів справи та досліджених судом доказів, заявник не відноситься до непрацездатних членів сім`ї, коло яких, визначено ч.4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Заявником не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували належність до категорії непрацездатних осіб, які б, у разі встановлення судом вищевказаних фактів, надавали їй право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом.

У зв`язку із чим, відсутні підстави вважати заявника утриманцем загиблого військовослужбовця, відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, заявником не доведено відповідними доказами факт надання їй покійним братом грошових коштів ані до його мобілізації, ані під час проходження військової служби у ЗСУ.

Так, зі змісту інформації Головного управління ДПС в Одеській області вбачається, що ОСОБА_1 , її чоловік та син отримували власні доходи від продажу сільськогосподарської продукції, а також від надання майна у лізинг. Крім того, допитані у судовому засіданні свідки зазначили, що сім`я заявниці забезпечувала себе самостійно за рахунок ведення домашнього господарства, утримання худоби та реалізації молочної і м`ясної продукції та не перебувала на утриманні померлого. При цьому свідок ОСОБА_5 повідомила, що їй невідомо, чи надавав ОСОБА_3 грошові кошти заявниці.

Отже, станом на 08.07.2024 заявник як особа, яка перебувала на утриманні загиблого не входила до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги після загибелі ОСОБА_3 , а тому вимога про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_3 , як члена його сім`ї до дня його смерті задоволенню не підлягає.

В заяві заявник просила суд встановити факт сумісного проживання зі своїм братом ОСОБА_3 та факт перебування на утриманні брата ОСОБА_3 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ольгівка Херсонської області, як члена його сім`ї і до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 , задля отримання нею одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Водночас, судом з`ясовано, що встановлення факту сумісного проживання заявника з загиблим не спричинить для неї юридичних наслідків, з метою отримання яких вона звернулася до суду, тобто не призведе до набуття нею права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом у зв`язку з чим дана вимога задоволенню не підлягає.

За змістом ст.ст.12,13,81ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених процесуальним законом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_18, ЄДРПОУ НОМЕР_8, місцезнаходження: АДРЕСА_4) про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду складено 18.06.2026 року.

Суддя О.В. Алексєєва