Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №507/1216/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1216/26

Провадження № 3/507/361/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 року селище Любашівка

Суддя Любашівського районного суду Одеської області Дюдюн Олександр Вікторович розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Подільського РУП ГУГП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючу, жительку АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Любашівським РВ УМВС України в Одеській області 05.07.2011 року, -

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 28.05.2026 року, близько 18:30 години, перебуваючи за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 , не виконала свої батьківські обов`язки щодо створення належних умов для виховання та догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_3 .

Своїми діями скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала , просила суд суворо не карати.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, полягає у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки з виховання виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей, а також відсутності контролю за дозвіллям.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція зазначеної норми закону є банкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Так, відповідно до положень ст. 12 ч. 1 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р.), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП підтверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 179289 від 08.06.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення;

- рапортом пом. чергового ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області - ОСОБА_4 ;

- письмовим поясненням ОСОБА_5 ;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 ;

- письмовим поясненням ОСОБА_2 .

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП України передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 КУпАП, законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення посадова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності обмежитись усним зауваженням.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, суддя враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, яка вину визнала, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, перебуває у скрутному матеріальному становищі, не працює, являється інвалідом 3 групи, на її утриманні перебуває неповнолітня дитина і в Україні оголошено воєнний стан, та вважає за можливе на підставі статті 22 КУпАП визнати малозначним вчинене ОСОБА_1 діяння та звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст. 22 КУпАП, ст. 184 ч. 1 КУпАП, ст.ст. 283-284, 287 КУпАП суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через через Любашівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя : О.В. Дюдюн