Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №272/100/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа 272/100/24

Категорія 76

Додаткова постанова

Іменем України

18 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Панкеєвої В.А.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи заяву Акціонерного товариства "Андрушівське" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №272/100/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Андрушівське" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Андрушівське» (далі – Товариство), в якому просив стягнути заборгованість із заробітної плати та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 16 550 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 48 686,88 грн, а всього 65 236,88 грн, а також судові витрати.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Додатковим рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 29 січня 2026 року заяву представника АТ «Андрушівське» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства 30 000 грн таких витрат.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 03 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 січня 2026 року – без змін.

08 червня 2026 року АТ «Андрушівське» у строки, визначені ч.8 ст.141 ЦПК України, подало заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та надало докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. У поданій заяві Товариство просило стягнути з ОСОБА_1 30 000 грн витрат, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява АТ «Андрушівське» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За змістом положень частини першої та третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04 березня 2026 року у справі №754/58/22 (провадження №61-13976св25).

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Судом встановлено, що 05 жовтня 2019 року між АТ «Андрушівське» та Адвокатським об`єднанням «Протекція права» укладено договір про надання правової допомоги №05/11/19-01 (а.с.169-170 т.2).

16 березня 2026 року сторони уклали Додаткову угоду №16/03/26-1, відповідно до якої адвокатське об`єднання зобов`язалося здійснювати представництво інтересів АТ «Андрушівське» у справі №272/100/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Андрушівське» про стягнення заборгованості щодо заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки виплат при звільненні (а.с.171-172 т.2).

У відзивах на апеляційну скаргу відповідач зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції складає 30 000 грн, а докази на підтвердження їх розміру будуть надані суду після підписання акту прийому-передачі наданої правничої допомоги після ухвалення рішення по справі.

08 червня 2026 року на підтвердження таких витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, представник АТ «Андрушівське» Усков І.І. надав копії: акту №1 прийому-передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) до Договору №05/11/19-01 та Додаткової угоди №16/03/26-1 від 03 червня 2026 року; звіту №1 про надану правову (правничу допомогу) до Договору №05/11/19-01 та Додаткової угоди №16/03/26-1 від 16 березня 2026 року (а.с.173-174).

Відповідно до п.2 акту №1 сторони погодили, що загальна вартість гонорару адвоката за надану правничу допомогу в період з 16 березня 2026 року по 03 червня 2026 року на користь клієнта становить 30 000 грн.

Згідно звіту №1 адвокатським об`єднанням відповідачу було надано такі види послуг правничої допомоги: 16 березня 2026 року правовий аналіз апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 січня 2026 року у справі №272/100/24; 20 березня 2026 року підготовка, оформлення та подання до Житомирського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 29 січня 2026 року; 16 квітня 2026 року підготовка, оформлення та подання до Житомирського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року у справі №272/100/24. Загальна вартість послуг становить 30 000 грн.

Таким чином, АТ «Андрушівське» надало докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Клопотання про зменшення заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат.

Як зазначено у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

У пункті 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд не пов`язаний домовленостями між адвокатом та клієнтом щодо розміру гонорару та повинен оцінювати витрати, які мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, з урахуванням того, чи були вони фактично понесені та чи були необхідними.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року у справі №758/6113/19 звернув увагу на те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати обґрунтованість та пропорційність їх розміру до предмета спору, значення справи для сторін та конкретних обставин справи.

Ураховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції оцінює співмірність заявлених до відшкодування витрат з огляду на конкретні обставини цієї справи.

Як вбачається зі звіту про надану правничу допомогу, в суді апеляційної інстанції адвокатським об`єднанням здійснено правовий аналіз апеляційних скарг, підготовлено та подано відзив на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду.

Разом з тим апеляційний перегляд справи здійснювався в межах доводів апеляційних скарг та на підставі наявних у справі доказів, не потребував збирання нових доказів, проведення додаткових процесуальних дій чи вирішення нових складних правових питань. Значна частина правової позиції відповідача була сформована ще під час розгляду справи судом першої інстанції та фактично підтримувалася представником відповідача під час апеляційного перегляду справи.

Суд також враховує, що поданий звіт містить загальний перелік виконаних робіт, однак не містить відомостей щодо обсягу часу, фактично витраченого на виконання кожної з них, що не дає можливості повною мірою оцінити співмірність заявленої до відшкодування суми характеру та обсягу наданих послуг.

Крім того, ціна позову у даній справі становила 65 236,88 грн, тоді як заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 30 000 грн.

За таких обставин, ураховуючи критерії реальності, необхідності та розумності судових витрат, характер виконаних адвокатом робіт, обсяг наданих послуг, значення справи для сторін, а також необхідність дотримання справедливого балансу між правом сторони на компенсацію понесених нею витрат та недопущенням покладення на іншу сторону надмірного фінансового тягаря, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст.ст.259, 270, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву Акціонерного товариства "Андрушівське" про ухвалення додаткового судового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Андрушівське" 10 000 грн судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Головуючий Судді