Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №756/6309/26 — Оболонський районний суд міста Києва

18.06.2026 Справа № 756/6309/26

Унікальний номер 756/6309/26

Провадження номер 2/756/6380/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретаря судового засідання- Макушева А.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення грошової суми, сплаченої за товар неналежної якості, відшкодування збитків та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: розірвати договір купівлі-продажу товару, а саме сушених фруктів: сушеного кумквату та сушених вишень, укладений на відстані між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , стягнути з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 903,07 грн. у якості повернення суми, сплаченої за товар неналежної якості, моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 09 квітня 2026 року позивач придбала сушені фрукти : сушений кумкват та сушені вишні 100% PURE & NAQTURAL GLUTEN FREE через інтернет-замовлення, замовила три упаковки на умовах післяплати. Позивач на відділенні Укрпошта отримала посилку від ФОП ОСОБА_2 та здійснила оплату 859,56 грн та комісійну винагороду 44,14 грн., разом 903,07 грн. Отримавши сушені фрукти, здійснивши їх оплату позивач перевірила вміст пакетів, відкривши дві упаковки зрозуміла, що товар виявився неякісним, в обох упаковках замість замовлених сушених фруктів була суміш сухофруктів неприємного запаху, товар має ознаки псування плісняву, зміну кольору. Зі відповідачем не вдалося налагодити комунікацію щодо повернення неякісного товару й повернення сплачених грошових коштів. Посилаючись, що отриманий продукт мав істотний недолік, який виявила позивач лише при відкритті герметичного пакування. Неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, продаж неякісної продукції спричинив позивачу психологічний дискомфорт, вона змушена витрачати свій час для врегулювання конфлікту, оцінює компенсацію завданої моральної шкоди в 10000,00 грн.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 квітня 2026 року справу передано на розгляд головуючому судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Позивачем 24 квітня 2026 року усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження, визначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду на 18 червня 2025 року.

В судовому засіданні 18 червня 2026 року позивач підтримала заявлені вимоги з підстав та мотивів викладених у позовній заяві, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 до суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Вислухавши позицію позивача, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено з фіскального чеку №149 від 09 квітня 2026 року АТ «Укрпошта» що платник ОСОБА_3 здійснила оплату ФОП ОСОБА_2 суму переказу в розмірі 859,56 грн, разом із комісійною винагородою 31,56 грн та сумою переказу 828,00 грн. А також відповідно до чеку №148 від 09 квітня 2026 року здійснено оплату за пересилання коштів одержувачу в розмірі 44,4 грн.

З квитанції Ощадбанку встановлено, що клієнт ОСОБА_1 09 квітня 2026 року здійснила оплату зі емітованої на її ім`я карти грошові кошти із сумою операції - 903,70 грн.

Також позивачем долучено до матеріалів справи фото світлини на яких зображені пакунки з надписом сушена вишня, сушений кумкват та фото із сушеними фруктами.

Також долучено виписку з інтернет-сайту You control, щодо здійснення ФОП ОСОБА_2 господарської діяльності - роздрібної торгівлі, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

З фото на якому зображено поштове відправлення 0505593460350 відправник ФОП ОСОБА_2 отримувач ОСОБА_3 . На поштовому відправленні зазначено огляд дозволено, повернути через 7 днів (з післяплатою). Товар сушений кумкват - 3шт, сушена вишня - 1 шт.

Спір між сторонами виник з приводу наявності правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу товару, стягнення сплачених за товар коштів у розмірі 903,07 грн.та стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000 грн.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої статті 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, у силу статті 664 ЦК України, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості визначено статтею 708 ЦК України.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості.

Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, у порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, у порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Частиною третьою статті 8 цього Закону передбачено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункти 12, 15 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 559/388/17, від 14 січня 2021 року у справі № 755/11237/17, від 26 січня 2022 року у справі № 755/5301/16, від 26 лютого 2025 року у справі № 619/3972/21.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2012 року у справі № 23/236 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц (провадження № 14-84цс18), обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надала фото світлини придбаної продукції, чеки проведення оплати за отриманий товар та фото поштового відправлення.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до переконання, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на доведення істотного недоліку отриманої продукції, які роблять їх непридатними до споживання. Клопотання про призначення у справі судової експертизи позивачем не заявлялось, як і не надано будь-якого висновку.

Суд також звертає увагу на Порядок огляду відправлень під час їх вручення одержувачам в об`єктах поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (далі - Порядок) визначає вимоги щодо розкриття поштових відправлень з оголошеною цінністю (далі - відправлення) та перевірки вкладення під час вручення в об`єктах поштового зв`язку АТ «Укрпошта», затверджений наказом АТ «Укрпошта»

від 25 грудня 2023року за № 6434. Огляд відправлення - процедура розкриття адресатом (одержувачем) упакування відправлення та перевірки його вкладення під час вручення в присутності працівника об`єкту поштового зв`язку. Відповідно до п.1.7. На супровідній адресі до відправлення в обов`язковому порядку має бути позначка «Огляд дозволено» або «Не дозволено». Пункт 1.8. передбачає, позначка «Огляд дозволено» надає можливість одержувачу, за бажанням, оглянути вкладені у відправлення товари та здійснити їх перевірку, а у разі пересилання предметів одягу та взуття - їх примірку. У разі відмови одержувача від отримання відправлення, вартість доставки та повернення такого відправлення сплачується його відправником. ( пункт 1.12).

Як встановлено з фото на поштовому маркуванні 0505593460350 міститься позначка «огляд дозволено».

Як стверджувала позивач, саме на відділенні поштового зв`язку нею було встановлено отримання товару за характеристиками не такий, який вона заявляла, тому мала можливість відмовитися від отримання товару.

Окрім того, як стверджувала позивач в судовому засіданні вона зверталася до Держспоживслужби, проте будь-яких доказів встановлення товару неналежної якості, відповіді на звернення суду також не надано.

Також позивачем не надано будь-яких доказів звернення до продавця з проводу надіслання товару неналежної якості та (або) невідповідності замовленню.

З огляду на вищевикладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог, суд приходить до переконання, що в задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення грошової суми, сплаченої за товар неналежної якості, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 18 червня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик