Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №755/3251/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3251/26

Провадження №: 3/755/1691/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А., при секретарі судових засідань Копчинській Я.Р., за участю прокурора Куцого С.В., адвоката Куліша Б.М., Брязкало Л.Г. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларації Національного агентства з питань корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), несвоєчасно без поважних причин подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію особи уповноваженої на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями за період з 01.01.2023 по 22.09.2023 (декларація при звільненні).

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.08.2022 №3638/5 ОСОБА_3 призначено на посаду начальника відділу з питань фінансового моніторингу Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.12.2022 №5373/5 ОСОБА_4 начальнику відділу з питань фінансового моніторингу Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України присвоєно 6 ранг державного службовця.

Наказом Міністерства юстиції України від 20.09.2023 №1541/к ОСОБА_3 звільнено з посади начальнику відділу з питань фінансового моніторингу Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України 22.09.2023 за угодою сторін.

ОСОБА_1 склала Присягу державного службовця 01.08.2007.

Відповідно до посадової інструкції державного службовця ОСОБА_1 посада начальника відділу з питань фінансового моніторингу Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України відноситься до посади категорії «Б» державної служби.

Таким чином, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону.

Тому, згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1, ч. 2 статті 45 Закону, приміткою до ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 є суб?єктом декларування та суб?єктом адміністративного правопорушення.

Згідно з приміткою до ст. 56 Закону посади, які належать до посад державної служби категорії "Б" відносяться до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до Закону України від 08.07.2022 № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022, суб?єкт декларування зобов?язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев?яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування. Законом України від 20.09.2023 № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12 жовтня 2023, відновлено декларування у порядку та строки, визначені ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Частиною першою статті 65' Закону встановлено, що за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної цивільноправової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у п. 1, пп «а», «в»-«» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до пп. 2 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за №1965/41021, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Пунктом 2-7 Прикінцевих положень Закону врегульовано, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" ", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язана була подати декларацію при звільненні, не пізніше 31.01.2024, тобто до 00 годин 00 хвилин 01.02.2024.

Згідно з відомостями 3 Реєстру, декларацію при звільненні, ОСОБА_1 подала 26.03.2024 о 18:59 (унікальний ідентифікатор декларації - f26b454f-a002-462f-bc41-a4d670T2d7b4).

Згідно послідовності дій користувача Реєстру, які вчинила ОСОБА_1 дії по заповненню декларації при звільненні, остання розпочала лише 26.03.2024.

При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_1 26.08.2022 під особистий підпис ознайомлена з вимогами та обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно зі службовою запискою керівника Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 22.01.2026 №70-05/805-26, технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню декларації у визначений Законом період не зафіксовано.

Листом від 04.02.2026 №47-01/6549-26 ОСОБА_1 запрошувалась до Національного агентства на 11:00 19.02.2026 для надання пояснень та, у разі наявності підстав, складання протоколів про адміністративні правопорушення. Також, з метою належного інформування, вказаний лист було направлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2

18.02.2026 ОСОБА_1 направила свої пояснення щодо несвоєчасного подання декларацій, зареєстровані в Національному агентстві за вх. №16365/0/09-26.

Відповідно до наданих пояснень, ОСОБА_1 пояснила, що ознайомившись зі змістом роз?яснень, дійшла хибного висновку щодо строків подання декларації при звільненні.

Окрім іншого, щодо несвоєчасного подання декларації за 2023 рік ОСОБА_1 пояснила, що після отримання повідомлення від Національного агентства від 24.11.2025 №47-02/95895-25 одразу відреагувала та подала вказану декларацію в строк зазначений в листі.

Уважно вивчивши надані пояснення, зазначені обставини не можуть бути визнані як поважні причини несвоєчасного подання декларації.

Так, обов?язок подання суб?єктами декларування декларацій, встановлений статтею 45 Закону, є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб?єкта декларування його реалізувати, або внаслідок некоректних дій або бездіяльності самого суб?єкта декларування або незнання закону тощо).

Правила декларування (подання або відтермінування) встановлює та змінює виключно Верховна Рада України.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено декларування у порядки та строки визначені Законом України «Про запобігання корупції».

З метою реалізації цього повноваження та на виконання пункту 3 розділу ІІ * Закону України від 20.09.2023 № 3384-IX Національне агентство підготувало Роз?яснення від 13.11.2023 № 4 (зі змінами та доповненнями).

Водночас, 13.11.2023 втратили чинність Роз?яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку, проведення перевірок) від 07.03.2022 № 4.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Разом з тим, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії правопорушенням, пов?язаним з корупцією є невідворотність відповідальності за вчинення таких правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначні.

Відтак, незалежно від виду суб?єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов?язком є діяти лише в рамках закону (рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.10.2025 у справі No456/4510/25).

Доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин несвоєчасного подання декларації при звільненні, у зв?язку з описаними у поясненні обставинами, не свідчать про наявність у ОСОБА_1 обставин, які б перешкоджали їй подати вказану декларацію.

Крім того, з моменту початку кампанії декларування 12.10.2023 до кінцевого терміну подачі декларації при звільненні 31.01.2024 року, законодавцем надано достатньо часу для підготовки, збору всіх необхідних даних та подачі декларації в установлений законом термін.

ОСОБА_1 будучи обізнаною з порядком роботи реєстру, враховуючи вміння користуватися реєстром при заповненні та подачі декларацій, будучі попередженою про необхідність подання декларацій, не вжила заходів для своєчасного подання декларації.

Варто також зазначити, що ОСОБА_1 мала технічну та фізичну можливість для збору даних з електронних сервісів та входу до Реєстру, оскільки остання працювала з Реєстром у січні 2024 року, що також свідчить про її можливість подати декларацію при звільненні у встановлений Законом термін.

Крім того, обов?язок належної підготовки суб?єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб?єкта декларування.

Конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин, тобто за наявності останніх відповідальність за даною статтею виключається.

Згідно абз. 9 п.п. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов?язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв?язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб - сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Відповідно постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 року у справі № 800/30/17(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов?язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16.05.2025 у справі №803/23/25).

Окрім іншого, слід зауважити, що наявність чи відсутність умислу для наявності складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки з об?єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб?єкта декларування безпосередньо за несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу, що підтверджується судовими рішеннями у справах №284/850/24 (Житомирський апеляційний суд від 13.03.2025), №150/160/25 (Чернівецький районний суд Вінницької області від 06.05.2025), № 752/8274/25 (Голосіївський районний суд міста Києва від 25.04.2025).

Разом з тим, несвоєчасне подання декларації є порушенням вимог антикорупційного законодавства, що посягає на принцип відкритості та підзвітності державної служби. Формальний склад правопорушення виключає необхідність встановлення негативних наслідків, а сама дія не може вважатися малозначною, оскільки підриває суспільну довіру до державних органів, порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування (судове рішення Житомирського апеляційного суду від 13.03.2025 У справі №284/850/24; судове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.10.2025 у справі №456/4510/25).

Станом на 19.02.2026 ОСОБА_1 до Національного агентства не з?явилась, у поясненні зазначила про неможливість прибути та просила розглянути її письмові пояснення з долученням до матеріалів справи.

Таким чином, поважних причин, які б перешкодили вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 в ході збору матеріалів по даному факту не встановлено.

Місце вчинення адміністративного правопорушення: оскільки ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення є суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією, у зв?язку із перебуванням на посаді начальника відділу з питань фінансового моніторингу Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України, то місцем вчинення правопорушення слід вважати місцезнаходження її місця роботи: вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ, 02002.

Час вчинення адміністративного правопорушення є дата фактичного подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 26.03.2024 о 18:59.

Враховуючи, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, факт подання її поза встановлений Законом строк утворює в діях ОСОБА_1 об?єктивну сторону правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_2 в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подала декларацію при звільненні, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), несвоєчасно без поважних причин подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію особи уповноваженої на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (декларація після припинення діяльності).

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.08.2022 №3638/5 ОСОБА_3 призначено на посаду начальника відділу з питань фінансового моніторингу Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.12.2022 №5373/5 ОСОБА_4 начальнику відділу з питань фінансового моніторингу Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України присвоєно 6 ранг державного службовця.

Наказом Міністерства юстиції України від 20.09.2023 №1541/к ОСОБА_3 звільнено з посади начальнику відділу з питань фінансового моніторингу Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України 22.09.2023 за угодою сторін.

ОСОБА_1 склала Присягу державного службовця 01.08.2007.

Відповідно до посадової інструкції державного службовця ОСОБА_1 посада начальника відділу з питань фінансового моніторингу Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України відноситься до посади категорії «Б» державної служби.

Таким чином, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону.

Тому, згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1, ч. 2 статті 45 Закону, приміткою до ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 є суб?єктом декларування та суб?єктом адміністративного правопорушення.

Згідно з приміткою до ст. 56 Закону посади, які належать до посад державної служби категорії "Б" відносяться до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до Закону України від 08.07.2022 № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022, суб?єкт декларування зобов?язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 642022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев?яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Законом України від 20.09.2023 № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12 жовтня 2023, відновлено декларування у порядку та строки, визначені ст. 45 Закону України « ро запобігання корупції».

Частиною першою статті 65' Закону встановлено, що за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Абзацом другим частини другої статті 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов?язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Частиною першою статті 45 Закону встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу II Порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за №1965/41021, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов?язана була подати декларацію після припинення діяльності за 2023 рік, не пізніше 31.03.2024, тобто до 00 годин 00 хвилин 01.04.2024.

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію після припинення діяльності, ОСОБА_1 подала 30.11.2025 о 18:29 (унікальний ідентифікатор декларації - f0073314-2110-4f89-a383-286c19c221c4).

Згідно послідовності дій користувача Реєстру, які вчинила ОСОБА_1 дії по заповненню декларації після припинення діяльності, остання розпочала лише 30.11.2025.

При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_1 26.08.2022 під особистий підпис ознайомлена з вимогами та обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно зі службовою запискою керівника Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 22.01.2026 №70-05/805-26, технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню декларації у визначений Законом період не зафіксовано.

Листом від 04.02.2026 №47-01/6549-26 ОСОБА_1 запрошувалась до Національного агентства на 11:00 19.02.2026 для надання пояснень та, у разі наявності підстав, складання протоколів про адміністративні правопорушення. Також, з метою належного інформування, вказаний лист було направлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2

18.02.2026 ОСОБА_1 направила свої пояснення щодо несвоєчасного подання декларацій зареєстровані в національному агенттві за BX. № 16365/0/09-26.

Відповідно до наданих пояснень, ОСОБА_1 пояснила, що ознайомившись зі змістом роз?яснень, дійшла хибного висновку щодо строків подання декларації при звільненні.

Окрім іншого, щодо несвоєчасно подання декларації за 2023 рік ОСОБА_1 пояснила, що після отримання повідомлення від Національного агентства від 24.11.2025 №47-02/95895-25 одразу відреагувала та подала вказану декларацію в строк зазначений в листі.

Уважно вивчивши надані пояснення, зазначені обставини не можуть бути визнані як поважні причини несвоєчасного подання декларації.

Так, обов?язок подання суб?єктами декларування декларацій, встановлений статтею 45 Закону, є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб?єкта декларування його реалізувати, або внаслідок некоректних дій або бездіяльності самого суб?єкта декларування або незнання закону тощо).

Правила декларування (подання або відтермінування) встановлює та змінює виключно Верховна Рада України.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено декларування у порядки та строки визначені Законом України «Про запобігання корупції».

З метою реалізації цього повноваження та на виконання пункту 3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 № 3384-IX Національне агентство підготувало Роз?яснення від 13.11.2023 № 4 (зі змінами та доповненнями).

Водночас, 13.11.2023 втратили чинність Роз?яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку, проведення перевірок) від 07.03.2022 № 4.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Разом з тим, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії правопорушенням, пов?язаним з корупцією є невідворотність відповідальності за вчинення таких правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначні.

Відтак, незалежно від виду суб?єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов?язком є діяти лише в рамках закону (рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.10.2025 у справі No456/4510/25).

Національне агентство направило ОСОБА_1 два повідомлення про факт неподання декларації за 2023 рік (декларації після припинення діяльності) від 10.01.2025 №47-02/2400-25 та від 24.11.2025 №47-02/95895-25. Після останнього вказаного повідомлення ОСОБА_1 30.11.2025 подала вказану декларацію.

Доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин несвоєчасного подання декларації після припинення діяльності, у зв?язку з описаними у поясненні обставинами, не свідчать про наявність у ОСОБА_1 обставин, які б перешкоджали ій подати вказану декларацію.

Крім того, з моменту початку кампанії декларування 01.01.2024 до кінцевого терміну подачі (щорічних) декларацій 31.03.2024 року, законодавцем надано достатньо часу для підготовки, збору всіх необхідних даних та подачі декларації в установлений законом термін.

ОСОБА_1 будучи обізнаною з порядком роботи реєстру, враховуючи вміння користуватися реєстром при заповненні та подачі декларацій, будучі попередженою про необхідність подання декларацій, не вжила заходів для своєчасного подання декларації.

Варто також зазначити, що ОСОБА_1 мала технічну та фізичну можливість для збору даних з електронних сервісів та входу до Реєстру, оскільки остання працювала з Реєстром у лютому та березні 2024 року, що також свідчить про її можливість подати декларацію після припинення діяльності у встановлений Законом термін.

Крім того, обов?язок належної підготовки суб?єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб?єкта декларування.

Конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин, тобто за наявності останніх відповідальність за даною статтею виключається.

Згідно абз. 9 п.п. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов?язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв?язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб - сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Відповідно постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 року у справі № 800/30/17(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов?язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16.05.2025 у справі №803/23/25).

Окрім іншого, слід зауважити, що наявність чи відсутність умислу для наявності складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки з об?єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб?єкта декларування безпосередньо за несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу, що підтверджується судовими рішеннями у справах №284/850/24 (Житомирський апеляційний суд від 13.03.2025), №150/160/25 (Чернівецький районний суд Вінницької області від 06.05.2025), № 752/8274/25 (Голосіївський районний суд міста Києва від 25.04.2025).

Разом з тим, несвоєчасне подання декларації є порушенням вимог антикорупційного законодавства, що посягає на принцип відкритості та підзвітності державної служби. Формальний склад правопорушення виключає необхідність встановлення негативних наслідків, а сама дія не може вважатися малозначною, оскільки підриває суспільну довіру до державних органів, порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування (судове рішення Житомирського апеляційного суду від 13.03.2025 у справі №284/850/24; судове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.10.2025 у справі №456/4510/25).

Станом на 19.02.2026 ОСОБА_1 до Національного агентства не з?явилась, у поясненні зазначила про неможливість прибути та просила розглянути її письмові пояснення з долученням до матеріалів справи.

Таким чином, поважних причин, які б перешкодили вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 в ході збору матеріалів по даному факту не встановлено.

Місце вчинення адміністративного правопорушення: оскільки ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення є суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією, у зв?язку із перебуванням на посаді начальника відділу з питань фінансового моніторингу Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України, то місцем вчинення правопорушення слід вважати місцезнаходження її місця роботи: вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ, 02002.

Час вчинення адміністративного правопорушення є дата фактичного подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 30.11.2025 о 18:29. Враховуючи, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, факт подання її поза встановлений Законом строк утворює в діях ОСОБА_1 об?єктивну сторону правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_2 в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подала декларацію після припинення діяльності за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУПАП.

Адвокат Куліш Б.М. у судовому засіданні просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

ОСОБА_1 підтримала думку захисника.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень та призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. та заперечував щодо закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки на його думку не сплили строки притягнення останньої до адміністративної відповідальності.

Оголосивши протоколи про адміністративне правопорушення № 47-01/36/26 від 19.02.2026 та № 47-01-37/26 від 19.02.2026, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , думку адвоката та прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення № 47-01/36/26 від 19.02.2026 та № 47-01-37/26 від 19.02.2026; роздруківка з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з загальними відомостями та інформацією щодо подання декларації на 1 арк; послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинила ОСОБА_1 на 11 арк; копія листа Національного агентства від 15.01.2026 N?47-01/2410-26 на 1 арк; лист Міністерства юстиції України з додатками від 21.01.2026 N?8680/9134- 14-26/14.2 на 18 арк.; копія листа Національного агентства від 04.02.2026 N?47-01/6549-26 на 2 арк; пояснення ОСОБА_1 від 18.02.2026 N?16365/0/09-25 на 1 арк.; копія листа Національного агентства від 10.01.2025 N?47-02/2400-25 на 1 арк; копія листа Національного агентства від 24.11.2025 N?47-02/95895-25 на 1 арк; витяг з державного реєстру Мінсоцполітики ВПО на 1 арк.; копія службової записки керівника Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 22.01.2026 N? 70-05/805-26 на 4 арк; копія витягу з наказу Голови Національного агентства N? 1/25 від 01.01.2025 про визначення уповноважених осіб Національного агентства на 2 арк; копія Положення про відділ контролю за своєчасністю подання декларацій Управління проведення спеціальних перевірок та контролю щодо своєчасності подання декларацій на 4 арк.; копія посадової інструкції заступника керівника відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій на 4 арк, - суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 38 КУпАП, Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення № 47-01/36/26 було складено 19.02.2026 року, а адміністративне правопорушення мало місце 26.03.2024 року, суддя приходить до висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/36/26, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Щодо протоколу про адміністративне про адміністративне правопорушення № 47-01/37/26 від 19.02.2026, то суддя дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку адвоката, позицію прокурора, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/37/26.

Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 172-6, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/37/26, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривні 60 копійок.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення № 47-01/36/26 від 19.02.2026 - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням норм статей 287-279 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Головуючий суддя Л.А. Мельниченко