Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №149/861/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/861/26

Провадження №2/149/826/26

Номер рядка звіту 71

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Павлюк О. О.,

за участю:

секретаря Паламарчук Л. В.,

представника позивача: Сивак Л. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник цивільну справу за позовом Уланівської сільської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Уланівська сільська рада звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько дітей записаний зі слів матері ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується Повними витягами з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. У червні 2025 року до служби у справах дітей Уланівської сільської ради анонімне надійшло повідомлення про дітей, які залишилися без матері на утриманні співмешканця. Під час відвідування сім`ї працівниками було з`ясовано, що мати дітей ОСОБА_1 , залишивши дітей на співмешканця ОСОБА_6 поїхала за кордон на роботу, де планувала бути до серпня місяця. Станом на 01.09.2025 року матір не повернулася, співмешканець написав заяву на влаштування дітей на виховання у патронатну родину. З вересня місяця діти влаштовані у патронатну сім`ю. За період перебування дітей у патронатній родині мати не цікавилася життям дітей, хоча і приїздила додому. ОСОБА_1 не бере участі у вихованні дітей, не забезпечує належних умов для проживання, навчання та розвитку дітей, не цікавиться їх станом здоров`я та навчанням, не надає матеріальної допомоги на їх утримання, з дітьми не спілкується. За таких обставин, просять позбавити її батьківських прав відносно малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 які на даний час проживають у родині патронатного вихователя ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь установи або особи, якій буде передано малолітніх дітей - аліменти щомісячно на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини зі всіх видів її заробітку (доходів), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою суду від 15.03.2026 у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву, однак відзиву подано не було.

26.05.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Повідомила, що Уланівською сільською радою вживаються заходи щодо захисту прав та інтересів чотирьох неповнолітніх дітей відповідачки. Мати без поважних причин залишила місце проживання, і на даний час місце її перебування невідоме. Життям та розвитком свіоїх дітей вона не цікавиться, жодного інтересу до них не проявляє, батько дітей записаний зі слів матері, а інших родичів діти не мають. На даний час тимчасово влаштовані до патронатної родини.

Відповідач в судове засідання не з`яивлась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, заслухавши пояснення учасників, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (копії на а.с. 6-15) ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька зазначені у відповідності до ст. 135 СК України (зі слів матері).

Згідно характеристик наданих Сальницьким ліцеєм Уланівськох сільської ради на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (копії на а.с. 22-23) із закладом освіти підтримують зв`язок патронатні вихователі, діти забезпечені необхідним шкільним приладдям.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 (копія на а.с. 7), орган опіки та піклування Уланівської сільської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вирішуючи даний спір суд керується наступними нормами законодавства.

Відповідно Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789 ХІІ) (далі - Конвенція) дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18 Конвенції).

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В абзаці 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини (стаття 166 СК України).

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей (ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Приймаючи до уваги встановлені обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей знайшов своє підтвердження, оскільки судом встановлено, що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавиться їх навчанням, підготовкою до самостійного життя. Відповідач тривалий час не спілкується з дітьми, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення відповідача від виховання дитини та свідомого нехтування нею своїми обов`язками.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини справи, а також висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 як виключної міри, спричиненої тривалим нехтуванням відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

При цьому суд роз`яснює відповідачу зміст ч. 1 ст. 169 СК України, якою визначено, що мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі ст.ст. 121, 141, 150, 151, 155, 164 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити батьківських прав, матір - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 відносно малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 які на даний час проживають у родині патронатного вихователя ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Павлюк О. О.