Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №753/8309/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8309/26

провадження № 3/753/2524/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Монін І.В. розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

До Дарницького районного суду м. Києва 08 квітня 2026 року надійшли протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

З метою запобігання затягування провадження та для забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду справи, справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження. Об`єднаному провадженню присвоєно номер справи № 753/8309/26 провадження № 3/753/2524/26.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624378 від 26.03.2026, встановлено що ОСОБА_1 26.03.2026 о 03-29 год. за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 10/2, керував транспортним засобом Hyundai i30 д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на загородження, а саме металевий відбійний. Внаслідок чого автомобіль та відбійник отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 "б", п. 12.1 ПДР України за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624382 від 26.03.2026 встановлено що ОСОБА_1 26.03.2026 о 03-50 за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 10/2, керував транспортним засобом Hyundai i30 д.н.з. НОМЕР_1 , та після скоєного ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду вживав алкоголь, чим порушив вимоги п. 2.10 "є" ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Пальчик М.О. заперечили причетність останнього до вчинення вказаних правопорушень та просили суд закрити справи про адміністративні правопорушення.

Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінив докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов протии України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624382 від 26.03.2026, а також серії ЕПР1 № 624378 від 26.03.2026 складені стосовно ОСОБА_1 , направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.03.2026, відеозапис з бодікамер працівників правоохоронних органів, схема місця ДТП, пояснення свідка ОСОБА_2 .

Згідно із ч. 4 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до п. 2.10 "є" ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, полягає, зокрема, у вживанні алкоголю водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю. Тобто водій автомобіля, який причетний до дорожньо-транспортної пригоди, не має права вживати алкогольні напої після такої ДТП задля об`єктивного встановлення факту перебування водія під час керування транспортного засобу до моменту ДТП у тверезому стані чи у стані алкогольного сп`яніння.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП, повністю доведена, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624382 від 26.03.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 26.03.2026 о 03-29 год. за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 10/2, керував транспортним засобом Hyundai i30 д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на загородження, а саме металевий відбійний. Внаслідок чого автомобіль та відбійник отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 "б", п. 12.1 ПДР України.

- схемою місця ДТП, відповідно до якої, зафіксовано обставини ДТП, за участі ОСОБА_1

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624382 від 26.03.2026 відповідно до якого ОСОБА_1 26.03.2026 о 03-50 за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 10/2, керував транспортним засобом Hyundai i30 д.н.з. НОМЕР_1 , та після скоєного ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду вживав алкоголь, чим порушив вимоги п. 2.10 "є" ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 26.03.2026.

- відеозаписом з нагрудної бодікамери № 470653, № 470666, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та були досліджені судом, на яких зафіксовано під час відеофіксації обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушеннь

- пояснення свідка ОСОБА_2 , який надав свідчення у судовому засіданні, відповідно до яких, 26.03.2026 їхав по перехрестю вулиць Ревуцького та Ахматової у місті Києві. Побачив, як попереду авто врізалось у відбійник, він зупинився та підійшов щоб допомогти. На водійському сидінні перебував непритомний чоловік ,він почав приводити його до тями, чоловік прокинувся, та свідок сказав вилазити йому з автомобіля. Після цього свідок викликав швидку. Після цього ОСОБА_2 поїхав додому, але через 10-15 хвилин вирішив повернутись, бо хвилювався, що залишив чоловіка у шоковому стані до приїзду медиків та поліції. Повернувшись, на місці була вже поліції та водій, якого він залишив. Поліція склала на цього водія протоколи. Свідок зазначив, що коли він підійшов до автомобіля, який врізався у відбійник, там перебував лише один водій, він сидів на водійському місці. Ознак сп`яніння в момент виявлення водія він у нього не відчув.

Також, під час події адміністративного правопорушення проводилась відео зйомка на бодікамеру. Відтак, з урахуванням викладеного, суддя приймає протоколи про адміністративні правопорушення як належні і допустимі докази;

Відповідно до переглянутого відеозапису, зокрема о 04 годині 19 хвилин 00 секунд, патрульний поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте останній повідомляє, що він вживав алкоголь, але вже після ДТП, та у подальшому пройти огляд на стна сп`яніння на місці ДТП або у лікаря нарколога категорично відмовився.

Відповідно до частини 4 статті 130 КУпАП вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за її участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Суд зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, забороняється водію у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди до проведення медичного огляду вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі.

Таким чином, однієї із визначальних підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією частиною є саме факт вживання алкоголю після ДТП та до проведення медичного огляду або прийняття рішення про звільнення від такого огляду.

Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що вказаних вимог ПДР водій не виконав, оскільки після ДТП вживав алкогольний напій, про що особисто повідомив працівникам поліції тобто до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння та до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Враховуючи граматичне (філологічне) тлумачення об`єктивної сторони даного правопорушення, а саме вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди, то вказаний склад адміністративного правопорушення відмінний від ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, для утворення складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП достатньо лише факту вживання алкоголю. Факт вживання може бути встановлений не тільки показами спеціального технічного приладу або лікарем наркологом, а і іншими доказами: пояснення осіб, відеозаписом, тощо.

Суд наголошує, що у цій справі склад адміністративного правопорушення полягає у вживанні особою, причетною до ДТП, алкогольних напоїв після ДТП, а не у перебуванні в стані сп`яніння.

Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, суд вважає підтвердженим те, що ОСОБА_1 вчинено адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 130, ст.124 КУпАП, та є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються одним і ти же органом (посадовою особою) стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З цих двох адміністративних правопорушень, що ставляться у провину ОСОБА_1 найбільш серйозним за санкцією статті є передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого ним правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного судучерез Дарницький районний суд міста Києва.

Суддя: МОНІН І.В.