Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №752/20771/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/20771/25

Провадження №2/752/3266/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Шененка В.В.,

представника позивача Ковалевської Д.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Олексієнка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ковалевська Дар`я Сергіївна в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 06.06.2025 о 10 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Деміївська, відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/14937/25 від 16.07.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №222731965 від 12.08.2024 (далі - Поліс), відповідно до якого розмір страхової суми за шкоду майна становить 160000 грн., франшиза - 2600 грн.

11.06.2026 позивач направив страховику заяву про виплату страхового відшкодування.

21.07.2025 страховик здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 157400 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку №294/07-25 від 20.07.2025, зробленого на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , безурахування зносу та з урахуванням ПДВ становить 537613,50 грн., вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту) з урахуванням зносу та ПДВ становить 294712,38 грн., а без урахування ПДВ - 255364,21 грн.

Отже, враховуючи розмір страхового відшкодування, що був виплачений страховиком позивачу, а також вартість відновлювального ремонту в розмірі 537613,50 грн., з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі, який дорівнює різниці між розміром відновлювального ремонту та сплаченого страхового відшкодування в розмірі 380213,50 грн.

Також в результаті протиправних дій відповідача було пошкоджено майно позивача, що безумовно вплинуло на якість його повсякденного життя, в тому числі за рахунок того, що він був вимушений витрачати свій час на пошук експертної організації, звертатися до СТО, страхової компанії, за допомогою до юристів, що завдало моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 5000 грн.

Витрати на правничу допомогу становлять 30000 грн.

Просила стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 380213,50 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., судовий збір.

16.09.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

29.12.2025 постановлено ухвалу про відмову в забезпеченні позову.

05.03.2026 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

08.12.2025 адвокат Олексієнко М.М., який діє в інтересах відповідача, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив задовольнити позовні вимоги частково: вартість відновлювального ремонту без врахування ПДВ та за вирахуванням страхової виплати (сума буде встановлена після проведення судової автотоварознавчої експертизи), моральну шкоду в розмірі 5000 грн. , витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Зазначив, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.

Можлива вартість відновлювального ремонту без ПДВ становить: 537 613 грн. 50 коп. - 20 % (107 522 грн. 70 коп.) = 430 090 грн. 80 коп.

Так як на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована полісом обов`язкового страхування, ПрАТ «СК «ВУСО» здійснила виплату страхового відшкодування в сумі 157 400 грн. Тобто можливий фактичний розмір шкоди, який відповідач повинен виплатити позивачу на підставі його оцінки становить: 430090 грн. 80 коп. - 157400 грн. 00 коп. = 272690 грн. 80 коп. Однак, відповідач не погоджується із висновками, викладеними в оцінці № 294/07-25, оскільки ПрАТ «СК «ВУСО» проводили свої розрахунки і сума розрахована страховиком була меншою.

Відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Враховуючи, що відповідач є пенсіонером та отримує пенсію 3803,50 грн., стягнення повної суми заявлених позовних вимог поставить його в тяжке матеріальне становище.

Відповідач не згоден з розміром витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн., заявлених позивачем, та вважає за необхідне заявити клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Справа не є складною, підготовка до її розгляду не потребує дослідження великих обсягів чинного законодавства та аналізу великої кількості доказів, а загалом значних затрат часу та зусиль, оскільки спірні правовідносини повністю врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та положенням ст. 1194 ЦК України. До того ж, даний спір для кваліфікованого адвоката є спором незначної складності, а матеріали даної справи не містять великої кількості документів, які необхідно було досліджувати. Натомість зазначений час, витрачений адвокатом на написання лише позовної заяви, яка по суті своїх вимог не повністю відповідає вимогам чинного законодавства в частині стягнення ПДВ, та просити за неї стягнути 30 000 грн. є суттєвим і значно завищеним для такої роботи.

Обґрунтованою є сума витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. за умови надання договору, квитанції про оплату послуг, актів виконаних робіт.

Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, то відповідач їх визнає в сумі 5000 грн. за створені незручності позивачу.

15.12.2025 представник позивача - адвокат Ковалевська Д.С. подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що підстави для зменшення розміру шкоди, яка має бути стягнута з відповідача, відсутні. Решта доводів, викладених у відповіді, ідентичні тим, що наведені у позові.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Власником транспортного засобу транспортного засобу «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

06.06.2025 о 10 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Деміївська відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/14937/25 від 16.07.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП та притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №222731965, виданого ПрАТ «СК «ВУСО», згідно з якимстрахова сума за шкоду майна становить 160000 грн., франшиза - 2600 грн.

10.06.2025 адвокат Ковалевська Д.С. повідомила ПрАТ «СК «ВУСО» про ДТП та просила здійснити відшкодування страхової виплати потерпілому ОСОБА_2 , що підтверджується копіями відповідних заяв.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТС, зробленого за замовлення ТОВ «СОС СЕРВІС Україна, що діє на підставі договору доручення, укладеного з ПрАТ «СК «ВУСО», №91095 від 15.07.2025, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , становить 527863,31 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку №294/07-25 від 20.07.2025, зробленого на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , безурахування зносу та з урахуванням ПДВ становить 537613,50 грн., вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту) з урахуванням зносу та ПДВ становить 294712,38 грн., а без урахування ПДВ - 255364,21 грн.

21.07.2025 ПрАТ «СК «ВУСО» здійснило відшкодування страхової виплати ОСОБА_2 в розмірі 157400 грн.

Згідно даних витягу з «Реєстру нерухомості» від 12.12.2025 №5005612708143 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим №3220881300:03:005:0276, площею 3, 8679 га, земельної ділянки з кадастровим №3222780200:04:011:1242, площею 0,4832 га, земельної ділянки з РНОНМ 1977977732227 площею 1,3775 га.

21.03.2025 між ТОВ «Агро-холдинг МС» та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки (рілля) з кадастровим №3222780:03:015:1065, площею 1,3775 га, цільове призначення - для ведення селянського господарства, строком на 10 років.

Згідно з довідкою ГУ ПФУ в м. Києві від 02.12.2025 №47458 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком щомісячно за період з липня 2025 року по грудень 2025 року в сумі 3803,55 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 п. 1 ч. 2, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом №1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Системний аналіз статті 22 ЦК України, частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

Судом встановлено, що з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО» згідно з Полісом, сталась ДТП, в якій був пошкоджений автомобіль, власником якого є позивач.

ПрАТ «СК «ВУСО» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 157400 грн., тобто в межах ліміту страхового відшкодування за вирахуванням франшизи в сумі 2600 грн.

На підтвердження розміру спричинених збитків, позивач надав звіт про оцінку вартості матеріального збитку №294/07-25 від 20.07.2025, зробленого на його замовлення, яким вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , без урахування зносу та з урахуванням ПДВ визначена в розмірі 537613,50 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ та без врахування ВТВ становить 307653,47 грн.

Сторона відповідача надала суду звіт, зроблений за дорученням страховика №91095 від 15.07.2025, згідно з яким вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , становить 527863,31 грн.

Суд приймає як доказ розміру спричинених позивачу збитків звіт про оцінку вартості матеріального збитку №294/07-25 від 20.07.2025, оскільки звіт, зроблений на замовлення ПрАТ «СК «ВУСО» був проведений без огляду транспортного засобу, а на підставі результатів огляду КТЗ від 04.07.2025, що суперечить п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Так, п.5.1. зазначеної Методики визначено, що технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Відповідач оспорював правильність визначення позивачем матеріального збитку, проте з відповідним клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи не звертався.

За таких обставин суд вважає доведеним розмір матеріального збитку, спричиненого позивачу в ДТП, в сумі 537613,50 грн.

Враховуючи, що вартість матеріального збитку пошкодженого в ДТП 06.06.2025 транспортного засобу позивача становить 537613,50 грн., а відповідачем виплачене страхове відшкодування в розмірі 157400 грн., то з урахуванням франшизи в розмірі 2600 грн. стягненню з відповідача на користь позивача підлягає матеріальна шкода в розмірі 380213,50 грн.(537613,50 грн. - 157400 грн. = 380213,50 грн.).

Суд відхиляє доводи сторони відповідача, що зменшення розміру матеріального збитку на 20% ПДВ.

Так, положеннями п.п. 2 п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дійсно передбачено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Проте зазначені норми закону регулюють правовідносини між страховиком та потерпілим. На правовідносини між потерпілим та винуватцем ДТП, який має обов`язок сплатити завдану шкоду у випадку перевищення ліміту відповідальності страховика, ці норми не поширюються.

Щодо прохання відповідача зменшити розмір матеріальної шкоди, яка покладається на відповідача, з огляду на його матеріальний стан, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Слід відзначити, що зменшення розміру шкоди, завданої фізичною особою, є правом, а не обов`язком суду.

Суд враховує, що відповідач є пенсіонером, отримує дохід у вигляді пенсії та у вигляді орендної плати за землю. Також відповідач є власником декількох земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

На думку суду, стягнення з відповідача повної суми матеріальної шкоди, заявленої до стягнення, не поставить його в тяжке матеріальне становище з огляду на його матеріальний стан та наявність нерухомого майна, а тому підстав для зменшення матеріальної шкоди суд не вбачає.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України).

За приписами ч.3-5 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Позивач зазначив, що зазнав моральної шкоди, оскільки в результаті протиправних дій відповідача було пошкоджено його майно, що вплинуло на якість його повсякденного життя, оскільки був вимушений витрачати час на пошук експертної організації, звертатися страхової компанії та за допомогою до юристів.

Оцінюючи доводи, якими позивач обґрунтував стягнення моральної шкоди, суд погоджується, що дійсно внаслідок пошкодження автомобіля позивач був позбавлений можливості ним користуватись, що призвело до вимушених змін у його житті та необхідності вчиняти дії, спрямовані на відновлення порушеного права. Відтак, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5000 грн., що відповідає вимогам розумності, справедливості, співмірності та є достатнім для розумного задоволення моральних втрат позивача.

Доводи сторін, які не узгоджуються з вищевикладеним, суд відхиляє.

Також суд враховує часткове визнання позову відповідачем.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову до суду в розмірі 3852,14 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 збитки у розмірі 380213 (триста вісімдесят тисяч двісті тринадцять) грн. 50 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 3852 (три тисячі вісімсот п`ятдесят дві) грн. 14 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення складене 19.06.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова