Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №445/348/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/348/26 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 22-ц/811/741/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Хоцяновича О.В.,

з участю: представника ОСОБА_1 –

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач – ОСОБА_3 ,

встановив:

10.02.2026 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. звернулася до суду з поданням, в якому просила тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом №462/4130/24, виданим 20.12.2024 року Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 132892 грн. заборгованості по заробітній платі, 12257 грн. 32 коп. компенсації за невикористані відпустки, без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, 42600 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, 2000 грн. моральної шкоди, 1211 грн. 20 коп. судового збору та 3000 грн. витрат на правову допомогу; та виконавчим листом №466/5793/25, виданим 01.01.2026 року Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 47743 грн. 82 коп. невиплаченої заробітної плати за період з 02.08.2022 року по 01.05.2023 року, без утримання з цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, 11924 грн. 69 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, з утриманням з цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, 418 грн. 48 коп. судового збору за заявою про забезпечення доказів.

В обґрунтування подання приватний виконавець зазначала, що на підставі поданої стягувачем 02.01.2025 року заяви про примусове виконання рішення, 02.01.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (далі – ВП) №00000007 з примусового виконання виконавчого листа №462/4130/24, виданого 20.12.2024 року Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 132892 грн. заборгованості по заробітній платі, 12257 грн. 32 коп. компенсації за невикористані відпустки, без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, 42600 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, 2000 грн. моральної шкоди, 1211 грн. 20 коп. судового збору та 3000 грн. витрат на правову допомогу.

Дана постанова винесена в форматі Word на паперовому носії у відповідності до ч.4 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» через відсутність доступу до АСВП у зв`язку з масштабною зовнішньою кібератакою на державні реєстри України 19.12.2024 року.

Одночасно, в форматі Word на паперовому носії 02.01.2025 року виконавцем були винесені постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, постанова про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, постанова про арешт коштів боржника та постанова про арешт майна боржника.

Станом на 20.01.2025 року доступ до АСВП було відновлено та вищевказані постанови були внесені до АСВП, присвоєно ВП №76818359.

Згідно трекінгу веб-сайту АТ «Укрпошта», постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.01.2025 року ОСОБА_1 отримала 08.01.2025 року.

Також, з метою дотримання прав боржниці, після внесення постанов до АСВП ОСОБА_4 було скеровано рекомендованим листом постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76818359 від 20.01.2025 року з ідентифікатором доступу, яку вона також отримала особисто 01.02.2025 року.

Отже, боржник ОСОБА_1 вважається такою, що повідомлена про початок примусового виконання рішень.

В порядку примусового виконання виконавчого документа на підставі вимог ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника від 21.01.2025 року та в порядку електронної взаємодії АСВП з банками скеровано банкам-учасникам обміну та іншим банкам України для виявлення рахунків боржника – фізичної особи та виконання.

Згідно відповідей банків, у боржниці відсутні відкриті рахунки, а в тих банках, де відкриті рахунки боржника, – відсутні кошти для погашення заборгованості за виконавчим документом.

Також, 21.01.2025 року виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, внесено відповідні записи про обтяження рухомого та нерухомого майна в межах суми виконавчого провадження.

Згідно відповідей Державної податкової служби України за 1-3 квартал 2024 року, боржниця отримувала дохід як самозайнята особа (ознака доходу 157), за 2 квартал 2024 року та 1 квартал 2025 року боржниця отримувала дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис (ознака доходу 195).

Згідно відповідей Пенсійного фонду України, відсутні дані про отримання боржницею доходу, пенсійних виплат.

Згідно відповіді МВС України, за боржницею не зареєстровані транспортні засоби.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за боржницею земельних ділянок не зареєстровано.

24.01.2025 року, 17.06.2025 року з банківських рахунків ОСОБА_1 стягнуто кошти на загальну суму 19264 грн. 39 коп. (3150 грн. 15 коп. та 16114 грн. 24 коп. відповідно), здійснено розподіл коштів відповідно до ст.45 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно відповіді на запит приватного виконавця відділу адресно-довідкової роботи, боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області від 29.12.2021 року, ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 19.08.2017 року, термін дії до 19.08.2027 року, орган видачі – 4615, стан – діючий.

Згідно відповіді Держприкордонслужби на запит приватного виконавця від 15.01.2025 року, наявна інформація про перетинання ОСОБА_1 державного кордону України в період з 20.12.2024 року (дата видачі виконавчого листа) по 15.01.2025 року: 29.12.2024 року – виїзд, 05.01.2025 року – в`їзд.

Згідно електронної відповіді на запит від 02.02.2026 року до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону за період з 20.01.2025 року по 02.02.2026 року, ОСОБА_1 перетинала державний кордон України, а саме: 09.06.2025 року – виїзд, 01.07.2025 року – в`їзд, 07.08.2025 року – виїзд, 07.08.2025 року – в`їзд, 19.08.2025 року – виїзд, 20.08.2025 року – в`їзд, 26.12.2025 року – виїзд, 01.01.2026 року – в`їзд.

Згідно інформаційної довідки з ДРРПНМ, за ОСОБА_1 зареєстроване нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 43,3 кв.м., житловою площею 19,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

14.07.2025 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт вищевказаного житлового будинку боржника.

22.07.2025 року на вимогу приватного виконавця від 18.07.2025 року ЦНАП Золочівської міської ради повідомив, що згідно даних реєстру територіальної громади за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У зв`язку з виявленою інформацією про зареєстровану дитину в описаному житловому будинку, приватним виконавцем не здійснювались заходи щодо подальшого звернення стягнення на вказане майно (призначення експерта, передача на реалізацію).

На адресу ОСОБА_1 скеровувались неодноразові виклики (23.01.2025 року, 04.02.2025 року, 22.07.2025 року, 05.08.2025 року, 11.09.2025 року) з вимогою з`явитись до виконавця та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, надання документів, а також повідомити чи вживаються нею дії та заходи, що спрямовані на виконання рішення. Такі виклики скеровувались рекомендованими листами з повідомленням про вручення, які боржниця отримала, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та даними трекінгу АТ «Укрпошта».

Проте, ОСОБА_1 за вказаними викликами жодного разу не з`явилась, усних чи письмових пояснень з приводу своєї неявки та невиконання судового рішення не надала, про що було складено відповідні акти приватного виконавця.

На виклик від 05.08.2025 року ОСОБА_1 на електронну адресу виконавця повідомила про неможливість з`явитись за викликом, оскільки перебуває в м. Ізмаїл, про що було складено відповідний акт приватного виконавця від 15.08.2025.

На письмові вимоги виконавця від 15.08.2025 року, від 11.09.2025 року про подання ОСОБА_1 декларації про доходи та майно, остання жодним чином не відреагувала, документів не надала.

В подальшому, ОСОБА_1 подано приватному виконавцю декларацію про доходи та майно боржника від 21.10.2025 року та заяву про наміри від 21.10.2025 року щодо погашення заборгованості за виконавчим провадженням.

Відповідно до поданої заяви боржницею ОСОБА_1 станом на дату вказаного подання здійснено 4 оплати на суму 18800 грн. на погашення заборгованості, здійснено розподіл стягнутих грошових згідно ст.45 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, станом на 03.02.2026 року залишок заборгованості за виконавчим листом №462/4130/24 становить 161245 грн. 15 коп.

Окрім того, на підставі поданої стягувачем 05.02.2026 року заяви про примусове виконання рішення, 06.02.2026 року приватним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80184568 з примусового виконання виконавчого листа №466/5793/25, виданого 01.01.2026 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 47743 грн. 82 коп. невиплаченої заробітної плати за період з 02.08.2022 року по 01.05.2023 року, без утримання з цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, 11924 грн. 69 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, з утриманням з цієї суми установлених законодавством України податків і зборів; 418 грн. 48 коп. судового збору за заявою про забезпечення доказів.

Одночасно, 06.02.2026 року приватним виконавцем були винесені постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, постанова про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.

09.02.2026 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника.

У відповідності до ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» 09.02.2026 року приватним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №76818359, №80184568 у зведене виконавче провадження № 80207149.

Загальна заборгованість за вищевказаними виконавчими документами становить 221332 грн. 14 коп.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 – задоволено.

Тимчасово обмежено боржника – громадянку України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом №462/4130/24, виданим 20.12.2024 року Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 132892 грн. заборгованості по заробітній платі, 12257 грн. 32 коп. компенсації за невикористані відпустки, без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, 42600 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, 2000 грн. моральної шкоди, 1211 грн. 20 коп. судового збору та 3000 грн. витрат на правову допомогу; та виконавчим листом №466/5793/25, виданим 01.01.2026 року Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 47743 грн. 82 коп. невиплаченої заробітної плати за період з 02.08.2022 року по 01.05.2023 року, без утримання з цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, 11924 грн. 69 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, з утриманням з цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, 418 грн. 48 коп. судового збору за заявою про забезпечення доказів.

Виконання ухвали покладено на Державну прикордонну службу України.

Зобов`язано Державну прикордонну службу України здійснити контроль стосовно тимчасового обмеження ОСОБА_1 .

Роз`яснено боржнику ОСОБА_1 , що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Ухвалу суду оскаржила боржник ОСОБА_1 , просить її скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.

Наголошує, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Вважає, що обмеження на виїзд боржника за межі України являє собою втручання в його право покидати країну, гарантоване пунктом 2 статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Звертає увагу, що на здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочину, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Зазначає, що рішення суду, на підставі яких були видані вказані виконавчі листи, ОСОБА_1 виконує шляхом здійснення періодичних платежів, що підтверджується копіями квитанцій про сплату боргу, тобто фактично вживає заходів щодо належного та реального виконання судових рішень.

Також зауважує, що на утриманні та вихованні боржниці перебувають двоє дітей, одна з яких є неповнолітньою, що істотно впливає на її матеріальний стан та об`єктивно обмежує можливість одноразового погашення заборгованості в повному обсязі.

Зазначає, що сам по собі факт перетину державного кордону не може свідчити про належний рівень фінансового забезпечення ОСОБА_1 , оскільки витрати, пов`язані з поїздками, були здійснені за рахунок коштів її чоловіка, а не за рахунок її особистих доходів.

Вважає, що відсутня необхідність обмежувати у праві на виїзд за кордон, оскільки боржниця ОСОБА_1 дотепер виконує рішення суду, сплачує суму частинами, та, крім того, на грошові кошти боржниці накладено арешт у межах виконавчого провадження, що забезпечує контроль за виконанням рішення суду та унеможливлює ухилення від його виконання або фактичне невиконання, відтак, за вказаних обставин застосування обмеження у праві на виїзд за кордон є безпідставним та непропорційним.

Разом з тим, зауважує, що ОСОБА_1 не отримувала подання приватного виконавця та будь-яких доказів.

12.03.2026 року стягувач ОСОБА_3 подав заяву про закриття апеляційного провадження, роз`яснивши апелянту його право згідно ч.7 ст.441 ЦПК України подати до суду заяву про скасування тимчасового обмеження.

В свою чергу, 15.03.2026 року боржник ОСОБА_1 подала заперечення на заяву про закриття апеляційного провадження, вважаючи таку безпідставною і необґрунтованою.

18.03.2026 року приватний виконавець Ільчишин Л.В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила доводи та вимоги апелянта.

В судове засідання апеляційного суду 09.06.2026 року інші учасники справи, окрім сторони боржника, не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у їхній відсутності.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 16.06.2026 року о 14:00.

Заслухавши пояснення сторони боржника в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв`язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Статтею 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, зокрема, у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, – до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у вказаному вище випадку запроваджується у порядку, передбаченому законодавством.

У відповідності до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частиною п`ятою статті 19 цього Закону визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватись від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати у встановленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідних обставин; своєчасно з`являтись на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», обов`язком сторони виконавчого провадження є повідомлення про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі, зміну їх реєстрації) або місцезнаходження.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, зокрема, надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження.

Механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження визначений у Положенні про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 №2432/5 (далі – Положення).

Розділ VІI Положення регламентує доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – Система) та отримання інформації із Системи.

За положеннями цього розділу, доступ до інформації Системи сторонам виконавчого провадження забезпечується з використанням:

1) засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри через: вебпортал Міністерства юстиції України; Єдиний державний вебпортал електронних послуг в порядку, визначеному договором, укладеним між держателем Системи та держателем Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

2) ідентифікатора для доступу до інформації про виконавче провадження, який зазначається в довідці про реєстрацію виконавчого документа та постанові про відкриття виконавчого провадження, через офіційний вебсайт Міністерства юстиції України.

Система забезпечує: можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації; доступ сторонам виконавчого провадження до документів виконавчого провадження.

Отже, враховуючи права сторін у виконавчому провадженні та наведені норми Положення, сторони у виконавчому провадженні, від дня його відкриття мають право на доступ до його документів в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Все наведене вище свідчить про наявність визначених законом підстав для висновку про обізнаність боржника про відкрите відносно нього виконавче провадження.

Такі правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 30 червня 2023 року у справі №206/1451/19, провадження №61-2469св23; від 10 квітня 2024 року у справі №395/1003/13, провадження № 61-11219св23, від 24 травня 2024 року у справі №163/671/14-ц, провадження №61-4869св24.

Відповідно до статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Отже, за змістом вказаної вище норми процесуального закону суд, який вирішує подання, повинен перевірити наявність обставин, які підтверджують факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), на момент звернення державного або приватного виконавця з таким поданням.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. знаходиться виконавче провадження, відкрите за виконавчим листом №462/4130/24, виданим 20.12.2024 року Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 132892 грн. заборгованості по заробітній платі, 12257 грн. 32 коп. компенсації за невикористані відпустки, без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, 42600 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, 2000 грн. моральної шкоди, 1211 грн. 20 коп. судового збору та 3000 грн. витрат на правову допомогу; та виконавчим листом №466/5793/25, виданим 01.01.2026 року Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 47743 грн. 82 коп. невиплаченої заробітної плати за період з 02.08.2022 року по 01.05.2023 року, без утримання з цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, 11924 грн. 69 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, з утриманням з цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, 418 грн. 48 коп. судового збору за заявою про забезпечення доказів.

Постанови про відкриття виконавчого провадження надіслані боржнику з дотриманням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження».

Наданими приватним виконавцем доказами підтверджено про обізнаність боржника щодо існування боргу за вказаними вище виконавчими листами та вчинення приватним виконавцем усіх необхідних дій з примусового виконання виконавчих листів у виконавчому провадженні, проте, встановлено, що грошові кошти на банківських рахунках боржника для задоволення вимог стягувача відсутні, у боржника відсутнє рухоме та нерухоме майно, на яке б можна було звернути стягнення.

Також приватним виконавцем доведено, що боржник не виконала своїх обов`язків, які встановлені статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження», з метою своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення, оскільки борг частково було погашено внаслідок списання коштів з рахунку божника в примусовому порядку, яких виявилось недостатнім для повного виконання рішення.

Доказів про погашення боргу в добровільному порядку, як про це стверджує боржник в апеляційній скарзі, окрім сум, які зазначені приватним виконавцем в поданні, не надано, такі докази не долучені до апеляційної скарги.

До приватного виконавця боржник не з`являється і не вчиняє необхідних та в повному обсязі дій щодо виконання судового рішення, знаючи про таке, відтак, має місце ухилення боржника від виконання рішення суду.

При цьому, приватний виконавець, за наявності визначених законом підстав для застосування до боржника даного виду обмеження, не повинен доводити, яким чином це вплине на факт виконання рішення суду.

За встановлених і наведених вище обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення подання приватного виконавця.

Колегія суддів відхиляє доводи боржника про те, що постановою Львівського апеляційного суду від 28 травня 2026 року скасовано рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року, на підставі якого видано виконавчий лист №466/5793/25, оскільки це судове рішення не було предметом дослідження у суді першої інстанції, окрім того, цивільним процесуальним законом врегульовано питання щодо скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України, яке розглядається судом у порядку, визначеному ч.ч.5-7 ст.441 ЦПК України.

Колегія суддів відхиляє вимогу стягувача ОСОБА_3 про закриття апеляційного провадження, оскільки визначених процесуальним законом підстав для цього немає.

При цьому, звертає увагу стягувача на те, що за вимогами апеляційної скарги боржник оскаржує ухвалу суду першої інстанції про тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України, а не просить апеляційний суд скасувати встановлене судом першої інстанції тимчасове обмеження в порядку ч.ч.5-7 ст.441 ЦПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання і не вказують на допущення судом порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 16 червня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич