Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №309/1239/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1239/26

Провадження № 2/309/638/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка та відповідач перебували у шлюбі, який було розірвано. За час перебування у шлюбі у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час діти перебувають на повному утриманні та вихованні позивачки.

14.11.2023 року Хустським районним судом ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі по 3000 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття. З часу визначення судовим рішенням розміру аліментів у сумі 3000 грн щомісячно витрати на утримання дітей значно зросли. Діти потребують більшого догляду та матеріального забезпечення, збільшилися витрати на їх навчання, розвиток та інші потреби. У зв`язку з цим позивачка змушена звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить суд ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , та стягувати на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 4500 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. Справу просить розглянути за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року справу прийнято до провадження судді Орос Я.В. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу ОСОБА_2 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами, запропоновано подати відзив на позов.

Представником відповідача — адвокатом Стець М.І. подано відзив на позов, у якому зазначено, що відповідач ОСОБА_2 повністю заперечує проти позовних вимог та вважає їх необґрунтованими. Свої заперечення обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 ніде не працює та не має доходів, що підтверджується довідкою ДПІ. Аліменти, визначені рішенням суду від 14.11.2023 року, сплачує своєчасно, однак можливості сплачувати їх у більшому розмірі не має. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а справу розглянути за відсутності відповідача та його представника.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Хустського районного суду від 14.11.2023 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно до досягнення ними повноліття.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України та є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений у сімейному законодавстві.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, як це передбачено ч. 1 ст. 184 СК України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Так, згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2026 становить – 3512 гривень.

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Також ч.1 та 2 ст.27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Як роз`яснено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Також, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Та обставина, що з віком потреби дітей зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на їхнє утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку є загальновідомими та не потребують доказуванню. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дітей, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.

Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дітей, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну їх розміру.

З огляду на те, що з моменту ухвалення рішення суду від 14.11.2023 року пройшов значний час, то зазначені вище обставини, самі по собі свідчать про погіршення майнового стану позивачки, що в свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів.

Судом враховано те, що відповідач є здоровою та працездатною людиною, а отже не позбавлений можливості сплачувати аліменти. Суд критично оцінює надану відповідачем довідку ДПІ про відсутність офіційних доходів, оскільки сама по собі така довідка не є безумовним доказом відсутності у особи будь-яких джерел існування та не свідчить про неможливість надання належного утримання своїм дітям.

Відсутність офіційного працевлаштування не звільняє батьків від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей, передбаченого статтею 180 Сімейного кодексу України. При цьому працездатний вік відповідача та відсутність доказів наявності обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому працювати та отримувати дохід, свідчать про наявність у нього можливості вживати заходів для забезпечення належного утримання дітей.

Крім того, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище, непрацездатність, наявність захворювань чи інших обставин, що унеможливлюють працевлаштування та отримання доходу.

З урахуванням наведеного, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та має бути не меншим 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з огляду на інтереси дітей, з точки зору стабільності врегулювання правовідносин між сторонами, підходячи системно до даної ситуації, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення суду від 14.11.2023 року до 4000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили.

Згідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору. У зв`язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 223, 247, 274, 277, 263-265, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково .

Змінити розмір аліментів, що встановлений рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 14.11.2023 року та стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі ) гривень щомісячно , але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили.

Стягнути ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.