Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №309/1515/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа№ 309/1515/26

Провадження № 1-кп/309/95/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 його захисника ОСОБА_5 обвинуваченої ОСОБА_6 її захисника ОСОБА_7 представника власника вилученого майна ОСОБА_8 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_8 , який діє у інтересах свідка ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12026071050000143 від 02.03.2026 р. про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України про скасування арешту майна ,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду перебуває на стадії підготовчого судового засідання кримінальне провадження № 12026071050000143 від 02.03.2026 р. про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

На адресу суду від адвоката ОСОБА_8 , який діє у інтересах свідка ОСОБА_9 надійшло клопотання про скасування арешту на майно.

Клопотання вмотивовано тим, що 05.03.2026 року слідчим суддею Хустського районного суду Закарпатської області у справі №309/800/26-к постановлено ухвалу у кримінальному провадженні №12026071050000143 від 02.03.2026 року, якою накладено арешт на майно, яке вилучено в ході проведення огляду у громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: мобільний телефон сірого кольору марки Iphone 15 Pro IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 SIM НОМЕР_3 дві купюри номіналом по 100 доларів США сумою 200 доларів, чотири купюри номіналом по 50 євро та п`ять купюр номіналом по 20 євро сумою 300 євро, які належать ОСОБА_10 .

В порушення вимог кримінально-процесуального закону, слідчий суддя розглянув клопотання про арешт майна без власника майна або його представника, про що прямо вказав у своєму рішенні, тому сторона захисту вважає, що має місце грубе порушення вимог закону, так як це позбавило сторону захисту надавати пояснення, заперечення, тощо.

Водночас, вилучене майно не має жодного відношення до даного кримінального провадження. ОСОБА_9 не пред`явлено підозри або обвинувального акту, тобто накладення арешту на такі речі не переслідує легітимну мету, є непропорційним заходом забезпечення кримінального провадження та суттєво порушує права ОСОБА_9 , зокрема на розпорядження та користування особистою власністю

ОСОБА_9 добровільно надав майно, пароль, доступ до носіїв, у слідчого була можливість зняти інформацію та повернути , а не вилучити вказане майно. Однак, майно було вилучене, та в подальшому на яке було накладено арешт ухвалою слідчого судді від 05.03.2026 р.

Разом з тим, у клопотанні прокурора не зазначено, якими доказами підтверджуються доводи про те, що вилучені під час огляду майно відповідає критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України, тобто належним чином не вмотивовано, яке відношення вилучене майно має значення саме до цього кримінального провадження.

У своєму клопотанні адвокат, покликаючись на ст.ст. 170,174 КПК України просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 05.03.2026 року, на майно, вилучене 02.03.2026 року в ході проведення ході проведення огляду у громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон сірого кольору марки Iphone 15 Pro IMEI НОМЕР_1 , IME12 НОМЕР_2 SIM НОМЕР_3 дві купюри номіналом по 100 доларів США сумою 200 доларів, чотири купюри номіналом по 50 євро та п?ять купюр номіналом по 20 євро сумою 300 євро, які належать ОСОБА_9 . Повернути ОСОБА_9 вказані вище речі.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_8 клопотання підтримав , покликаючись на наведені в ньому обставини, просить його задоволити.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 суду ствердив, що майно свідка ОСОБА_9 підлягає безумовному поверненню, однак не наданій стадії процесу. Вилучені речі у свідка визнані речовими доказами по справі, однак на даний час суд на стадії підготовчого судового засідання , а отже речові докази ще не досліджувались. Враховуючи наведене прокурор просив суд відмовити в задоволенні клопотання , оскільки воно є передчасним.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 його захисник ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_6 її захисник ОСОБА_7 вирішення даного питання залишили на розсуд суду .

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Стаття 170 КПК України регулює підстави для арешту майна, та зазначає яке саме майно може бути арештовано.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Речовими доказами, відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно тимчасовим вилученням майна.

З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України встановлено, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.

Так, ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 05.03.2026 року було накладено арешт на майно, в тому числі на мобільний телефон сірого кольору марки Iphone 15 Pro IMEI НОМЕР_1 , IME12 НОМЕР_2 SIM НОМЕР_3 дві купюри номіналом по 100 доларів США сумою 200 доларів, чотири купюри номіналом по 50 євро та п`ять купюр номіналом по 20 євро сумою 300 євро, які належать ОСОБА_9 .

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, а також те, що вилучені речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні з метою забезпечення їх збереження.

Таким чином, вказані вилучені грошові кошти в рамках вказаного кримінального провадження були визнані речовим доказами та збереження вказаного майна необхідне для забезпечення проведення можливих процесуальних дій під час судового розгляду даного кримінального провадження.

На час розгляду даного клопотання судовий розгляд кримінального провадження триває на стадії підготовчого судового засідання .

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи заявника, що арешт майна було накладено безпідставно, також не було доведено, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що також свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що на даній стадії розгляду кримінального провадження судом у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки заявлене клопотання є передчасним, а підстави для скасування арешту з майна підлягають вивченню судом і оцінка їм може бути надана тільки після дослідження доказів по справі у нарадчій кімнаті.

Отже подане клопотання є передчасним , а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст.98, 100,170,174 КПК України, суд ,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 , який діє у інтересах свідка ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12026071050000143 від 02.03.2026 р. про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 19 червня 2026 р.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1