Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №308/16459/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16459/25

3/308/7581/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 , Ізраїль, уродженки м. Хаків, Україна, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №011248Е від 24.10.2025 року вбачається, що 24.10.2025 року о 00 год. 25 хв. у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для залізничного сполучення «Чоп (Дружба)» прикордонним нарядом «Перевірка документів» була виявлена та затримана гр. ОСОБА_1 , яка здійснила спробу незаконного перетину державного кордону України, з України до Угорщини, а саме: перебуваючи в громадянстві України намагалася перетнути державний кордон України без відповідних документів та дозволу відповідних органів влади, за закордонним паспортом громадянина Ізраїлю серії НОМЕР_2 , виданий 01.12.2022 року. В ході перевірки було встановлено, що особа є громадянкою України, що підтверджується інформацією д Єдиного державного демографічного реєстру. Вказані дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Мозгової О.А. до суду надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Доводи заяви зводяться до того, що ОСОБА_1 з серпня 2019 року постійно мешкає в Державі Ізраїль та у 2020 році отримала громадянство. У 2025 році ОСОБА_1 приїхала до України з метою провідати батьків, які мешкають в Харкові. Зі ЗМІ вона дізналась, що 18 червня 2025 року Парламент ухвалив закон про запровадження інституту множинного громадянства, де зазначалось що українці можуть мати громадянство інших країн, а іноземці українське, за певних умов. При виїзді з території України, 24 жовтня 2025 року у міжнародному пункті пропуску ОСОБА_1 надала закордонний паспорт громадянки Держави Ізраїль серії НОМЕР_2 , виданий 01.12.2022 року. Зазначений документ є дійсний, ознак підробки не має. На запитання прикордонного наряду про наявність чи відсутність у ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, пояснила, що він є, знаходиться у її речах, але оскільки вина заїжджала в Україну за паспортом громадянки Ізраїлю тому і надала його при виїзді, при цьому за потреби може його надати.

У судове засідання ОСОБА_1 , не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту вказаної статті та змісту ч. 4 ст. 55 Конституції України випливає, що воля держави, спрямована на припинення протиправних дій, виражена досить чітко, тому що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе тільки на підставах, установлених у законі. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні діяння з цих підстав не доведена, особу не може бути піддано будь-якому заходу адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Диспозицією ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.

Так, при здійсненні прикордонного контролю ОСОБА_1 пред`явила паспорт громадянки Ізраїлю серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і такі її дії кваліфіковано як спроба незаконного перетинання державного кордону, так як в ході перевірочних заходів прикордонним нарядом встановлено, що вказана особа є громадянкою України.

В розглядуваному протоколі не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1 , що підпадає під ознаки об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а матеріали справи про адміністративне правопорушення, оформлені за результатами вчиненого правопорушення, не містять жодних доказів, що подані останньою документи при спробі перетину державного кордону 24.10.2025 в міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «ЧОП (Дружба)» містять недостовірні відомості про особу та є підробленими чи не дійсними, і такими, що не дають право перетнути кордон України.

Суддя враховує, що матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу того, що паспорт громадянки Румунії Ізраїлю серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пред`явлений останньою при перетині державного кордону у вищевказаний час та місці є підроблений, або містить недостовірні відомості, а тому сам факт пред`явлення документу, який є дійсним не може вважатися порушенням законодавства та не вважається порушенням правил та порядку перетинання державного кордону України.

Більш того дійсність документу та належність його особі стверджується даними розглядуваного протоколу.

Як роз`яснено у п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту. Відповідно до п. 4.1 вказаного Рішення процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

При прийнятті рішення суддя також враховує принципи Європейської конвенції про громадянство від 06.11.1997, ратифікованої Україною із застереженням та заявою Законом № 163-V (163-16) від 20.09.2006, згідно з якою Україна зобов`язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема ст. 17 відповідно до якої, визначаючи права та обов`язки, пов`язані із множинним громадянством: громадяни держави учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов`язки, як і інші громадяни держави-учасниці.

Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, приходжу до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Крегул