Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №344/10189/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10189/26

Провадження № 3/344/2570/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В. розглянувши матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий за статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 порушила ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів та будучи причетною до ДТП залишила місце події.

Вказані адміністративні правопорушення вчинені за наступних обставин.

Так, 08.05.2026 року о 17 годині 38 хвилин у місті Івано-Франківськ по вулиці Івасюка, 17 водійка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Citroen C4 Picasso», державний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не дотрималась бокового інтервалу та допустила наїзд на транспортний засіб марки «Volkswagen Golf»,державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Окрім того, 08.05.2026 року о 17 годині 38 хвилин у місті Івано-Франківськ по вулиці Івасюка, 17 водійка ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом марки «Citroen C4 Picasso», державний номерний знак НОМЕР_1 та будучи причетною до ДТП залишила місце події.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 2.3б, 13.1 та п. 2.10а ПДР України та вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.122-4 та 124 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду не подала.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебувають справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4 та 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить відповідний запис із власноручним підписом ОСОБА_1 у графі протоколу серії ЕПР1 № 673259 від 23.05.2026 року та протоколу серії ЕПР1 № 673261 від 23.05.2026 року про ознайомлення з місцем розгляду справи. Окрім того, ОСОБА_1 повідомлялася шляхом направлення на зазначений у протоколі номер телефону смс-повідомлень, у яких міститься інформація щодо розгляду даних адміністративних справ. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останньої у розгляді справ про адміністративне правопорушення та дачі нею з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористалася та у судове засідання не з`явилася.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Клименко О.І. у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_1 не може бути присутньою у судовому засіданні у зв`язку із зайнятістю. Просив провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 у зв`язку із неможливістю прибуття останньої у призначене судове засідання. Окрім того, захисник ОСОБА_1 – адвокат Клименко О.І. у судовому засіданні заявив клопотання про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки стороною захисту такі обставини не оспорюються. Просив ОСОБА_1 суворо не карати та накласти на неї адміністративне стягнення із врахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.

Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд вважає, що справи можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справах доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Суд, заслухавши захисника, прийшов до наступних висновків.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

За таких обставин судом встановлено порядок дослідження доказів у даній адміністративній справі та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зазначені вище протоколи про адміністративне правопорушення складено уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протоколи підписані уповноваженою особою. Зауважень щодо правильності складання протоколу захисник ОСОБА_1 – адвокат Клименко О.І. у судовому засіданні не висловлював.

Так, в протоколах, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП, за якими складено протоколи.

Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а саме тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Згідно з вимогами п.2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Відповідно до п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно статті 122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо – транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно із вимогами п. 2.10.а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Враховуючи позицію захисника ОСОБА_1 – адвоката Клименко О.І. та наявні у матеріалах справи письмові пояснення самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у суду відсутні сумніви у добровільності позиції ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що вина у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставиною, що пом`якшує покарання є визнання вини. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись ст. 33, 35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З системного аналізу наведених статей та глави 4 КУпАП встановлено, що більш серйозним з числа вчинених ОСОБА_1 правопорушень є адміністративне правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП, оскільки санкція даної статті, крім інших стягнень, передбачає і стягнення у виді адміністративного арешту, а максимальним стягненням за ст.124 КУпАП є штраф або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року, кожне з яких є менш серйозним ніж адміністративний арешт.

Відтак, суд накладає адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у межах санкції статті 122-4 КУпАП у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справу єдиний унікальний номер 344/10189/26, провадження справи номер 3/344/2570/26 та справу єдиний унікальний номер 344/10193/26, провадження справи номер 3/344/2571/26.

Об`єднаним справам присвоїти єдиний унікальний номер 344/10189/26, провадження справи номер 3/344/2570/26.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП.

Із врахуванням ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф може бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.В.Тринчук