Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №175/6584/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №175/6584/26

Суддя: Лютая Г. Ю.

Справа № 175/6584/26

Провадження № 1-кп/175/505/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026052390000466 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорськ, Донецької області, неодруженого, не працюючого, на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого,зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

08 березня2026 року приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебував у гостях у свого знайомого ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де вони разом вживали спиртні напої. В ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання на ґрунті раптово виниклих неприязне них відносин ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні кухні за вищевказаною адресою: АДРЕСА_2 підійшов до столу, розташованого у даній кімнаті, з якого взяв кухонний ніж та утримуючи його у правій руці, підійшов до стоячого поруч ОСОБА_6 та не бажаючи настання смерті іншої людині умисно наніс йому один удар клинком ножа в область грудної клітини.

В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 заподіяні наступні тілесні ушкодження: колота різана рана грудної клітки праворуч, що проникає в черевну порожнину з наскрізним ураженням печінки та шлунку, які відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із діями ОСОБА_4 .

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловила жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд провадження за його відсутності, покарання просить призначити відповідно до вимог закону.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 не працює, неодружений, на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином, який посягає на найвищу соціальну цінність – життя та здоров`я особи, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, який в подальшому ухвалою суду був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді домашнього арешту відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити той самий – домашній арешт.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення в період часу з 08 березня 2026 року по 10 березня 2026 року, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, тобто – три дні та строк домашнього арешту в період часу з 10 березня 2026 року до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити той самий – домашній арешт.

Речові докази:

куртку чорного кольору та джинсові штани синього кольору, змив РБК з леза ножа, змив з рукоятки ножа, що направлені на зберігання до Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з постановою від 08 березня 2026 року, - знищити;

недопалок-1, змив РБК з підлоги, капець чоловічий з РБК, недопалок-2, зразок крові громадянина ОСОБА_4 , шматок вати з РБК, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1462, – знищити;

спортивна кофта білого кольору, з правої сторони якої виявлено нашарування РБК, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1464, – знищити;

ніж кухонний, рубашка рожевого кольору з нашаруванням РБК, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1496, – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 13 631 (тринадцять тисяч шістсот тридцять одна) гривня 50 копійок.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні №12026052390000466, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua