Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №522/1050/24 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/1050/24

Провадження №1-кп/522/1527/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження №12024163510000007 від 04.01.2024 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в м. Одесі, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

суд -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Так, 28.12.2023, в період часу з 09 год. 35 хв. по 09 год. 52 хв., ОСОБА_3 достовірно знаючи, що Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, та Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ), Указом Президента України № 757 від 07.11.2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 8419-IX, указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, яким строк воєнного положення продовжено до 14.02.2024 року, та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022, перебував в номері № 404 готелю «Ultramarinn», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, у зазначений період часу, за вказаною адресою, ОСОБА_3 визначив предметом свого злочинного посягання майно, належне ФОП « ОСОБА_6 », а саме: телевізор торгової марки «Samsung» UE32T4500A, серійний номер OAV03NCW302714Р, в корпусі чорного кольору, вартістю 9 731 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на викрадення чужого майна та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів,діючи умисно, скориставшись тим, що поряд відсутні інші сторонні особи, які могли б завадити його злочинним діям, ОСОБА_3 поклав телевізор торгової марки «Samsung» UE32T4500А, серійний номер OAV03NCW302714P, в корпусі чорного кольору, до заздалегідь приготовленої картонної коробки, та виніс зазначене майно з готелю «Ultramarinn», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 3-Г.

У подальшому ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ФОП « ОСОБА_6 » матеріальний збиток на загальну суму 9731 гривень.

Зазначеними діями, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у повному обсязі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та підтвердив, що за вказаними обставинами він перебуваючи у готелі «Ultramarinn», розташованому по вул. Генуезька, буд. 3-Г в м. Одесі таємно викрав телевізор торгової марки «Samsung» UE32T4500А, серійний номер OAV03NCW302714P, в корпусі чорного кольору, вартістю 9731 гривень, який належить ФОП « ОСОБА_6 ». У вчиненому щиро розкаюється, завдані збитки ним добровільно відшкодовано.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Потерпіла ОСОБА_6 до суду не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинуваченого та інших учасників судового розгляду. З урахуванням заяви потерпілої про розгляд справи за її відсутності, думки прокурора, обвинуваченого, захисника суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються .

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Беручи до уваги вище вказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

обвинуваченому ОСОБА_3 .

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особливості конкретного злочину й обставини їх вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінальних правопорушень і після їх вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім того, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання, відповідно до положень ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, має місце реєстрації де характеризується посередньо, неодружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває. Також, суд враховує те, що обвинувачений визнав свою провину та щиро покаявся, добровільно відшкодував завдані потерпілій збитки, та відсутність у потерпілої вимог майнового характеру до обвинуваченого, у зв`язку із чим вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів буде призначення йому покарання у виді позбавлення волі.

Водночас, умови, підстави та порядок звільнення особи від покарання та його відбування визначені розділом ХІІ Загальної частини КК України. Одним із таких випадків є звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КК України в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами 1, 2 цієї статті, суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. При цьому, статтею 76 цього Кодексу визначено коло обов`язків, які суд покладає на особу в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження в сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

При призначенні покарання суд бере до уваги виступ прокурора у судових дебатах щодо покарання яке необхідно призначити обвинуваченому та позицію обвинуваченого.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта становлять 5984 гривень 88 копійок, які відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Крім того, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2026 року відносно ОСОБА_3 був застосований запобіжний у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 232 960 гривень, яка внесена 27.05.2026 року на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (квитанція №1.684255131.1) фізичною особою ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 232 960 гривень, у зв`язку з чим 28.05.2026 року ОСОБА_3 звільнено з-під варти.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.

Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заяву особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка-відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчену судом копію ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копію платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжне доручення про повернення коштів.

Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження платіжних доручень територіального управління ДСА або апеляційного суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства (пункти 7-8).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду справи, то запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_7 після набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 100, 182, 349, 366-368, 374, 376, 395, 615 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 і пункту 2 частини 3 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню у період з 26.05.2026 року по 28.05.2026 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Роз`яснити, що у відповідності до положень частин другої та третьої статті 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Нагляд за особами звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.

В силу положень статті 165 КВК України іспитовий строк засудженому, обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 17.06.2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.

Заставу у розмірі 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_7 на депозитний рахунок для зарахування заставних сум згідно із платіжним документом (квитанція №1.684255131.1 від 27.05.2026 року) з призначенням платежу: «застава за ОСОБА_3 , визначена ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2026 року (номер справи №522/1050/24), повернути заставодавцю - ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експерта у розмірі 5 984 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривень 88 копійок, (№СЕ-19/116-24/469-БД від 23.01.2024).

Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили, а саме специфікацію (прийняття предмету під заставу) №0003104727 від 28.12.2023 року; оптичний носій- диск DVD-R, білого кольору, «MFP660YCT51151 22 1», оптичний носій- диск DVD-R, білого кольору, «MFP660YCT51151 18 2» - зберігати при матеріалах кримінального провадження; телевізор торгової марки «Samsung» UE32T4500А, серійний номер OAV03NCW302714P, - вважати повернутим за належністю потерпілій ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1