Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №947/17778/24 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 947/17778/24

№ провадження 2-о/495/247/2025

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

17 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Чибукової О.В.

справа № 947/17778/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), звернулись до суду із заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) видати свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_4 з присвоєнням прізвища « ОСОБА_5 ».

Стислий виклад позиції заявника

Вищеописані вимоги заявники обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично є матір`ю та батьком ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі до 04 березня 2020 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 . Однак, певний час, а саме понад 10 років ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не проживали спільно як сім`я, не вели спільний побут та будь-які сімейні зв`язки між ними було втрачено.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 народила ОСОБА_7 , батьком якої є ОСОБА_2 .

Пологи проходили у домашніх умовах, про що свідчить медична довідка лікарсько-консультативної комісії Арцизької ЦРЛ від 12 червня 2015 року № 01-10/587 «про огляд жінки для підтвердження факту народження нею дитини поза закладом охорони здоров`я» та довідка лікарсько-консультативної комісії харцизької ЦРЛ від 12 червня 2015 року № 01-10/588 «про огляд дитини, яка народилася поза закладом охорони здоров`я».

Через форс мажорні обставини не було можливості отримати свідоцтво про народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану у встановлені законом строки.

Зазначає, що встановлення факту батьківства необхідно заявнику для захисту своїх прав, а саме: можливості отримання свідоцтва про народження дитини із записами батьків, тобто вказаний факт породжує юридичні наслідки.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

05 червня 2024 року ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи № 947/17778/24 передано за територіальною юрисдикцією до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

15 липня 2024 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімової Н.Д. справу прийнято до розгляду.

16 жовтня 2024 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, суддя Анісімова Н.Д., по справі призначено судово-медичну експертизу.

05 березня 2025 року до суду від експерта надійшло повідомлення про неможливість проведення судової молекулярно-гентичної експертизи від 17.02.2025 № СЕ-19/116-24/24428-БД.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.09.2025 № 1856 по справі призначено повторний автоматизований розподіл у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_8 .

Відповідно протоколу про повторний автоматизований розподіл судової справи, справа надійшла у провадження судді Прийомової О.Ю.

16 вересня 2025 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справа прийнята до провадження судді Прийомової О.Ю.

11 грудня 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі призначено судово-медичну експертизу.

14 квітня 2026 року до суду надійшов висновок експерта.

16 квітня 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області поновлено провадження у справі.

14 травня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом дійсно встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

11 червня 2015 року лікарсько-консультативною комісією Арцизької Центральної районної лікарні проведено огляд жінки для підтвердження факту народження нею дитини поза закладом охорони здоров`я, а також огляд дитини, яка народилась поза закладом охорони здоров`я, за результатами яких складено відповідні акти. /а.с.5-6/

Відповідно копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04 березня 2020 року та серії НОМЕР_3 від 04 червня 2020 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ./а.с. 7-8/

Згідно висновку судово-медичної експертизи встановлено, що ОСОБА_1 може являтися біологічною матір`ю дитини ОСОБА_11 , з ймовірності 99,99 % таким чином, материнство практично доведено.

ОСОБА_2 може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_11 з ймовірністю 99,99999453 %, таким чином, батьківство практично доведене./а.с.66-71/

Нормативне обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

1) за заявою матері та батька дитини;

3) за рішенням суду.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 49 ЦК України встановлено, що реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону, а народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану, а актовий запис цивільного стану є безспірним доказів фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Частина 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Згідно із статтею 144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану України. Невиконання цього обов`язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 13 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до СК України.

Згідно ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.

У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я.

Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини.

За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Державна реєстрація народження дитини, яка досягла одного року і більше, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини за заявою батьків або інших заявників за наявності документів про народження і перебування дитини під наглядом закладу охорони здоров`я та довідки з місця проживання дитини.

У разі досягнення дитиною шістнадцяти років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред`явленням паспорта громадянина України.

Згідно Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за № 719/4940 (у редакції, чинній станом на червень 2015 року) Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.

Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є:

а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров`я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9;

б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.

Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу заповнюється лікарем, під наглядом якого перебуває новонароджений, і засвідчується підписом керівника закладу охорони здоров`я та круглою печаткою закладу;

Ці документи подаються до органу державної реєстрації актів цивільного стану, де реєструється народження. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо із заявою про державну реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства.

Державна реєстрація народження проводиться за усною чи письмовою заявою батьків дитини чи одного з них, а в разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилась дитина або в якому на цей час вона перебуває.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця від дня народження дитини.

У разі несвоєчасної державної реєстрації народження в графі "Для відміток" актового запису про народження зазначаються поважні причини пропуску місячного строку або реквізити протоколу про адміністративне правопорушення.

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження подаються та в актовому записі про народження зазначаються:

а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред`явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження. Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану;

б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;

в) документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.

У графі "Підстава запису відомостей про батька" вказується одна з підстав: місце та дата державної реєстрації шлюбу, номер актового запису про шлюб; дата подачі спільної заяви батьків про визнання батьківства та проставляються підписи батьків; заява матері дитини та проставляється її підпис.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі одного із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства (додаток 1).

Якщо заява про державну реєстрацію народження дитини, яка досягла одного року і більше (додаток 6) надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, то державна реєстрація народження проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини на загальних підставах (за заявою будь-кого з осіб, визначених статтею 144 Сімейного кодексу України, але після перевірки наявності державної реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитини на момент її народження або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян). У цих випадках одночасно подаються один із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків чи законних представників дитини. Водночас подаються документи, що підтверджують походження дитини. Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: "Державна реєстрація з пропуском строку" включається до книги поновлених актових записів про народження.

У разі досягнення дитиною 16 років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред`явленням паспорта та відповідно до законодавства, яке регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану.

Згідно Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні (у редакції, чинній станом на момент розгляду справи) якщо заява про державну реєстрацію народження дитини, яка досягла одного року і більше (додаток 5) надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, то державна реєстрація народження проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини на загальних підставах (за заявою будь-кого з осіб, визначених статтею 144 Сімейного кодексу України, але після перевірки наявності державної реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитини на момент її народження або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян). У цих випадках одночасно подаються один із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків чи законних представників дитини. Водночас подаються документи, що підтверджують походження дитини. Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: "Державна реєстрація з пропуском строку" включається до книги поновлених актових записів про народження.

У разі досягнення дитиною 16 років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред`явленням паспорта та відповідно до законодавства, яке регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану.

Державна реєстрація народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження проводиться за правилами поновлення актових записів, якщо з дня народження дитини, зазначеного у рішенні суду, минуло більше року.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Звертаючись до суду заявники просять встановити факт того, що ОСОБА_1 є матір`ю, а ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто встановити факт батьківства, а також зобов`язати орган державної реєстрації видати свідоцтво про народження дитини.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною першою статі 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

У статті 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц, провадження № 61-2239св21, від 09 квітня 2025 року у справі № 213/1448/24 зазначено, що «передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим».

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження наявності передумов звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства.

Разом з тим, з урахуванням наявності у заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилання на приписи ч. 1 ст. 315 ЦПК України щодо розгляду судом справ про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, доцільно акцентувати увагу на наступному.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Частиною 2 ст. 319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення необхідно заявниці для державної реєстрації народження дитини.

Суд наголошує, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою, зокрема, фактів народження фізичної особи та її походження. Свідоцтво про народження є основним документом, що засвідчує особу дитини до отримання паспорта громадянина України. Від наявності в дитини такого документа залежить виникнення у неї та реалізація особистих немайнових та майнових прав.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

На підтвердження факту народження заявниками надано: медичну довідку про огляд жінки для підтвердження факту народження нею дитини поза закладом охорони здоров`я, медичну довідку про огляд дитини, яка народилась поза закладом охорони здоров`я, витяг з реєстру територіальної громади, копію паспорта ОСОБА_1 , копію паспорта ОСОБА_2 , висновок судово-медичної експертизи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи на предмет їх належності, допустимості, достовірності, у їх логічному взаємозвя`зку, суд вважає за необхідне встановити факт народження дитини жіночої статі ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження - АДРЕСА_1 , батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства - задовольнити частково.

Встановити факт народження дитини жіночої статі ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження - АДРЕСА_1 , батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України.

В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявники: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактична адреса: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , фактична адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).

Повний текст судового рішення складено 17 червня 2026 року.

Суддя: