Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №357/8618/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8618/26

Провадження № 2/357/6484/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Сомок О. А. ,

при секретарі – Пугач В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 травня 2012 року між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб, у Білоцерківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області, про що зроблено актовий запис №365. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя між сторонами не склалося через не сумісність характерів, втрату взаєморозуміння, поваги та довіри один до одного, розбіжність поглядів на життя та життєві цінності. Подальше формальне збереження шлюбу суперечить не тільки інтересам позивача та подружжя в цілому, але й не матиме жодного сенсу з огляду на те, що сторони вже тривалий час не проживають як подружжя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

27 травня 2026 року ухвалою судді було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала повністю. Також, просила після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

З урахуванням письмових заяв сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд, на підставі положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), розглянув цивільну справу за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 19 травня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №365, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 30 вересня 2014 року, актовий запис №1657.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не підтримують шлюбні стосунки, збереження сім`ї неможливе, такий шлюб суперечить інтересам позивача.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Норми частин 3 і 4 ст. 56 СК України передбачають, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

З`ясувавши дійсні взаємини подружжя, причини подання позову про розірвання шлюбу, інші обставини життя подружжя, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін і тому шлюб між сторонами має бути розірваний.

Згідно з ч.2ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 24, 56, 110-113 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 206, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 19 травня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області (актовий запис № 365) розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити відповідачу ОСОБА_2 шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 18 червня 2026 року.

Суддя О. А. Сомок