Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №591/2362/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/2362/26

Провадження № 2/591/862/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411, в особі представника Журавльова Станіслава Георгійовича до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості,

установив:

06.03.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 11.06.2021 відповідачка уклала із Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» договір № 15-401-867-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), який складається з публічної частини договору, яким є Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір. 03.09.2024 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення права вимоги. Згідно умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Мустанг Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 15-401-867-2-21-Г. 27.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Мустанг Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» був укладений договір №1/12 про відступлення права вимоги. Згідно умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 15-401-867-2-21-Г у розмірі 17830,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 10124,35 гривень; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 1289,45 гривень, 6417 грн заборгованості за комісією (в тому числі прострочена). Оскільки відповідачка взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів не виконала, позивач як новий кредитор був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13.03.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначений на 18.06.2026.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у позові просив суд розглядати справу за його відсутності, просив задовольнити позов, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, яка в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається врученою.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дачу і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення, у судовому засіданні 18.06.2026 постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

11.06.2021 відповідачка уклала із Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» договір № 15-401-867-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина).

Вказаний договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК»/Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщуються на офіційному сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua.

Сторони погодили та своїм підписом Позичальник підтвердив, що цей Кредитний договір з усіма додатками та Договором, являють у сукупності для Сторін один єдиний Договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Кредитного договору, чи додатках до нього, так i у Договорі (додатках до нього) (п. 5.4 Кредитного договору). Також Позичальник своїм підписом підтвердив, що: - з Договором, який розміщений на офіційному сайті кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях кредитодавця, а також з умовами цього Кредитного договору, ознайомлений і згодний; - один оригінал договору із додатками, тарифи, паспорт споживчого кредиту ним отримані (п. 5.5 кредитного договору).

За умовами п. 8.2 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 10.06.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Згідно умов укладеного договору сума надання кредиту – 11500 грн, термін користування 60 місяців, процентна ставка 5 % річних, щомісячна комісія 1,8 % від суми кредиту.

Процентна ставка – фіксована. Загальні витрати за кредитом 13995,39 грн.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 25495,39 грн.

Факт узгодження умов надання кредиту також підтверджується паспортом споживчого кредиту.

Факт перерахування відповідачці кредитних коштів, а також факт користування нею цими коштами протягом строку дії договору підтверджується виписками по рахунку відповідачки, наданої АТ «Мегабанк».

03.09.2024 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення права вимоги. Згідно умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Мустанг Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 15-401-867-2-21-Г.

27.12.2024 між «ФК «Мустанг Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» був укладений договір №1/12 про відступлення права вимоги. Згідно умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 15-401-867-2-21-Г у розмірі 17830,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 10124,35 гривень; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 1289,45 гривень, 6417 грн заборгованості за комісією (в тому числі прострочена).

Суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють питання виконання зобов`язань, відповідальності за порушення зобов`язання, а також питання, пов`язані з кредитом та відступленням права вимоги.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина перша статті 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами першою та третьою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що б оржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено у ході розгляду справи та підтверджено наявними у справі доказами, відповідачка згідно укладеного договору отримала у користування кредитні кошти шляхом їх перерахування на картковий рахунок, повідомлений нею при укладанні договору, водночас кредитні кошти та нараховані суми процентів своєчасно та у повному обсязі не повернула, чим порушила взяті на себе зобов`язання.

Відповідно до частин першої та третьої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відтак навіть за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги від позивача, має місце той факт, за яким він не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, який вказаний у кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог статті 516 ЦК України.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення кредитного договору та прострочення позичальником зобов`язання, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення договору про надання кредиту між первісним кредитором та відповідачкою, факт надання відповідачці кредитних коштів.

Відповідачка доказів сплати заборгованості або аргументованих заперечень позовним вимогам не подала, правом на участь у розгляді справи не скористалася, контррозрахунку заборгованості не надавала.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про правомірність, обґрунтованість позовних вимог та про їх задоволення в частині заборгованості за тілом кредиту та відсотками, оскільки вказані вимоги ґрунтуються на умовах договору та положеннях діючого законодавства.

Щодо позовних вимог в частині стягнення комісії 1,8% від суми кредиту, суд зазначає наступне.

Умовами договору № 15-401-867-2-21-Г зазначено, що комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості – 1,80 % від суми кредиту.

За змістом частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно положень частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Як вбачається із змісту спірного договору, позивач фактично встановив для відповідачки обов`язок сплачувати додаткову комісію за обслуговування кредитної заборгованості, не конкретизувавши в умовах договору, за надання яких саме послуг чи виконання яких дій ця комісія стягується. Доказів, які б підтверджували вчинення позикодавцем будь-яких фактичних чи юридично значимих дій, за які могла бути нарахована зазначена комісія, позивачем до матеріалів справи не подано. Крім того матеріали справи не містять відомостей про те, чи зверталася взагалі відповідачка до позивача за будь-якою інформацією щодо розміру кредиту чи з інших питань.

Тому позовні вимоги про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 6417,00 грн є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема принципам визначеності та прозорості умов договору, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у мінімальному розмірі 2662,40 грн.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами частин другої-четвертої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн надано: договір №1/07 про надання правничої допомоги від 01.07.2025, акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги №12091498, у якому розмір наданих адвокатом послуг з проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, складання, підписання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з боржниці ОСОБА_1 , склав 11200 грн.

Судом врахований висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 23.12.2021 у справі №755/7943/20-ц про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. Відповідно до викладеного у постанові висновку цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачка не зверталася до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату послуг адвоката, понесених позивачем.

За змістом части першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак враховуючи, що позов задоволений частково, позивачу за рахунок відповідачки підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7169, 31 грн пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 273, 274, 279, 280-289, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», вул. Ушинського, буд. 1, офіс 105 м. Дніпро, код ЄДРПОУ 40932411, заборгованість за кредитним договором № 15-401-867-2-21-Г у розмірі 11413,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 10124,35 гривень; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 1289,45 гривень; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7169,31 грн.

В іншому відмовити.

Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», вул. Ушинського, буд. 1, офіс 105 м. Дніпро, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ю. О. Зеря