Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №486/641/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №486/641/26

Суддя: Волощук О. О.

Справа №: 486/641/26 Провадження № 3/486/243/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Південноукраїнську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №874948 від 06.03.2026 ОСОБА_1 05.03.2026 о 21:00 год. в АДРЕСА_1 , знаходився в п`яному вигляді, вчиняв відносно своєї жінки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме виражався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вдарив по обличчю, в результаті чого було завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з`явився, проте надав суду письмову заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що заперечує щодо обставин, зазначених в протоколі, своєї вини не визнає. Просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла в судове засідання також не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність. Водночас повідомила, що з ОСОБА_1 примирилась, претензій до нього не має. Просить його до адміністративної відповідальності не притягати, провадження закрити.

До протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №874948 від 06.03.2026 було додано наступні матеріали.

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.03.2026, в якому ОСОБА_2 просить працівників поліції прийняти міри до її чоловіка ОСОБА_1 , який вчиняв відносно неї домашнє насильство, а саме: виражався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вдарив по обличчю.

Письмові пояснення ОСОБА_2 від 05.03.2026, в яких зазначено, що 05.03.2026 близько 21:00 год, перебуваючи за спільним місцем мешкання, під час спільного вживання спиртних напоїв, на ґрунті сварки, її чоловік ОСОБА_1 почав її ображати, виражатись на її адресу нецензурною лайкою та два рази вдарив її по обличчю, чим завдав їй психологічного та фізичного болю. Після чого вона злякалась та викликала наряд поліції. Тілесних ушкоджень їй не завдано.

Рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 05.03.2026, в якому зазначено, що о 21:18 год надійшло повідомлення про те, що б`є чоловік. При відпрацюванні даного повідомлення було встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи за спільним місцем мешкання, під час спільного вживання спиртних напоїв зі своїм чоловіком ОСОБА_1 , останній почав вчиняти сварку, під час якої почав ображати дружину, виражатись на її адресу нецензурною лайкою та вдарив два рази по обличчю, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру та почувши що вона викликає поліцію, пішов у невідомому напрямку.

Рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 10.03.2026, в якому зазначено, що 06.03.2026 складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 . Під час складання протоколу здійснювалась відеофіксація. Втім з технічних причини відео не збереглося.

Суд, дослідивши письмові заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №874948 від 06.03.2026, рапортах працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, письмових поясненнях ОСОБА_2 , протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та нішу подію ОСОБА_2 , дійшов наступних висновків.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 цього Закону).

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Отже, для правильної кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

У матеріалах справи міститься інформація, згідно якої ОСОБА_1 вчиняв відносно своєї жінки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме виражався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вдарив по обличчю, в результаті чого було завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю.

В той же час інших матеріалів до протоколу не додано, а з досліджених доказів в сукупності вбачається, що єдиною підставою для складення протоколу стали пояснення ОСОБА_2 . Жодних медичних довідок про шкоду психологічному чи фізичному здоров`ю потерпілою не було надано, свідків на підтвердження своїх слів потерпілою залучено не було, окрім того, ОСОБА_1 свою вину у письмових поясненнях заперечував, потерпіла надала суду заяву, в якій просила суд закрити провадження і не притягати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки подружжя примирилося та претензій вона до чоловіка не має.

Згідно зі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Аналіз встановлених судом обставин та матеріалів справи не підтвердив факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння.

За таких обставин, оскільки сукупністю наданих суду доказів не підтверджено обставини, визначені в протоколах про адміністративні правопорушення, а всі сумніви слід тлумачити на користь особи, враховуючи заяву потерпілої про закриття провадження та примирення, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Волощук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua