Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №552/222/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/222/26 Номер провадження 11-кп/814/1178/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025170430000424, за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 28 січня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком суду

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, з неповною середньо освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, визнано винуватим та засуджено:

- за ч. 1 ст. 308 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 308 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років із позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов`язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів чи психотропних речовин на строк 2 роки без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років із позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов`язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів чи психотропних речовин на строк 2 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирався.

Вирішено порядок стягнення судових витрат та долю речових доказів.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждаючи на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, 19.08.2020 розпочав лікування в закладі охорони здоров`я КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» (м. Полтава, вул. Сковороди, 35) відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом МОЗ України № 200 від 27 березня 2012 року (далі - Порядок). Під час лікування за призначенням лікаря-нарколога ОСОБА_7 отримував для перорального прийому (амбулаторно) наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, підписавши при цьому заяву, відповідно до якої він повідомлений про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 305-320 КК, за порушення правил зберігання, використання наркотичних засобів.

Однак ОСОБА_7 , дізнавшись про наявність спрощеного порядку функціонування програми замісної підтримуючої терапії також в інших закладах охорони здоров`я та відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, у невстановлені день, час та місці, діючи умисно, не маючи наміру лікування від наркоманії, вирішив шляхом шахрайства незаконно заволодіти наркотичним засобом у вигляді таблеток метадону, із метою його подальшого вживання.

Так, 22.06.2024 ОСОБА_7 , реалізуючи свій намір на шахрайське заволодіння наркотичним засобом метадон, усупереч вимогам п.п. 7, 11, 15 Порядку не подавши заяви до КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» щодо забезпечення безперервності замісної підтримувальної терапії у закладі охорони здоров`я іншої адміністративно-територіальної одиниці, не отримавши від лікаря виписки з медичної документації, звернувся до іншого закладу охорони здоров`я - ТОВ «МІД КЛІНІК» (м. Київ, вул. Вокзальна, 9), де підписав договір про надання медичних послуг № 22/06-01 від 22.06.2024 та заяву про призначення йому замісної підтримувальної терапії, у якій підтвердив, що не отримує лікування ЗПТ в інших закладах охорони здоров`я, тим самим ввівши в оману та приховавши від працівників цього закладу інформацію про отримання ним замісної підтримувальної терапії в іншому закладі, та розпочав лікування. Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на шахрайське заволодіння наркотичним засобом метадоном, ОСОБА_7 , діючи умисно цієї ж дати незаконно шляхом шахрайства заволодів наркотичним засобом обіг якого обмежено – метадоном в кількості 40 таблеток, масою 0,025 г кожна, загальною масою 1 г, який перевіз до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де особисто вживав упродовж червня-липня 2024 року.

19.07.2024 ОСОБА_7 був виписаний з КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» у зв`язку з грубими порушеннями правил та незаконним виносом препарату ЗПТ з кабінету.

Крім того, 21.02.2025 ОСОБА_7 , реалізуючи свій намір на шахрайське заволодіння наркотичним засобом метадоном, усупереч вимогам п.п. 7, 11, 15 Порядку, не подавши заяви до ТОВ «МІД КЛІНІК» щодо забезпечення безперервності замісної підтримувальної терапії у закладі охорони здоров`я іншої адміністративно-територіальної одиниці, не отримавши від лікаря виписки з медичної документації, звернувся до ТОВ «Українська клініка трансформації» (м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 51), де підписав договір № 1713 про надання медичних послуг від 21.02.2025, згідно п.1.4 якого підтвердив, що не перебуває на програмі ЗПТ в іншій клініці такого ж профілю, а також заяву про участь у ЗПТ, у якій підтвердив аналогічні відомості, тим самим ввівши в оману та приховавши від працівників цього закладу інформацію про отримання ним замісної підтримувальної терапії в іншому закладі, та розпочав лікування. Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на шахрайське заволодіння наркотичним засобом метадоном, ОСОБА_7 , діючи умисно повторно в період з 21.02.2025 по 25.05.2025, незаконно шляхом шахрайства заволодів наркотичним засобом, обіг, якого обмежено - метадоном, загальною масою 8,5 г, що згідно таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 р. за № 513/4734, є ВЕЛИКИМ розміром, який перевіз до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де особисто вживав упродовж вказаного періоду часу.

Крім того, ОСОБА_7 , страждаючи на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, 19.08.2020 розпочав лікування в закладі охорони здоров`я КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», яке, після виписки з вказаного закладу, продовжив у ТОВ «МІД КЛІНІК» (м. Київ, вул. Вокзальна, 9). Під час лікування за призначенням лікаря-нарколога він отримував замісну підтримувальну терапію для перорального прийому (амбулаторно): наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, назва препарату «Метадон-ЗН», підписавши при цьому договір про надання медичних послуг № 22/06-01 від 22.06.2024, заяву про призначення ЗПТ від 22.06.2024 та заяву про отримання наркотичних засобів і виконання призначень лікаря від 22.06.2024, відповідно до яких він був повідомлений про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 305-320 КК, за порушення правил зберігання, використання наркотичних засобів та про те, що він не мав права перебувати на програмі замісної підтримувальної терапії в інших закладах охорони здоров`я поки лікується в ТОВ «МІД КЛІНІК»

Отже, ОСОБА_7 , порушуючи вимоги Порядку, проходив лікування в ТОВ «Українська клініка трансформації», де почав незаконно отримувати замісну підтримувальну терапію, а саме наркотичний засіб метадон у формі препарату під назвою «Метадон-ЗН».

Надалі 17.04.2025 незаконно заволодівши в ТОВ «Українська клініка трансформації», за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 51, наркотичним засобом метадоном в кількості 40 таблеток, масою 0,025 г кожна, помістив блістери, у яких вони містилися, до кишень свого одягу, та надалі зберігав при собі з метою особистого вживання.

У подальшому в період часу з 17.04.2025 по 18.04.2025 ОСОБА_7 перевіз незаконно придбані таблетки з метадоном залізничним транспортом з м. Києва до м. Полтави.

Разом з тим, протиправні дії ОСОБА_7 , пов`язані з незаконним заволодінням шляхом шахрайства наркотичним засобом метадоном з його подальшим зберіганням без мети збуту, були виявлені та припинені на законних підставах оперуповноваженим Відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 , який близько 09:35 год. 18.04.2025 зупинив його на території вокзалу залізничної станції «Полтава-Київська», за адресою: м. Полтава, вул. С. Кондратенка, 14, з метою перевірки документів.

Надалі прибулим за викликом вищевказаного оперуповноваженого слідчим Відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області того ж дня в період часу з 10:24 год. по 10:41 год. було вилучено частину раніше незаконно придбаного ОСОБА_7 наркотичного засобу метадону в кількості 5 таблеток, загальною масою 0,125 г, які останній добровільно видав з кишень одягу.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 308, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити останньому покарання:

- за ч. 1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов`язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів чи психотропних речовин на строк 2 роки, без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов`язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів чи психотропних речовин на строк 2 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 , такі обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що не оскаржуючи доведеність вини, кваліфікацію дій засудженого, вважає що вирок суду незаконним, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що полягає у незастосуванні судом закону, який підлягає застосуванню.

Вказує, що структура покарання у виді пробаційного нагляду полягає в покладені певних обов`язків на засудженого з визначенням строку, упродовж якого він має їх виконувати, а тому, призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без встановлення відповідних обов`язків.

Разом з тим, усупереч вимогам ч. 1 ст. 59-1 КК України, призначаючи ОСОБА_7 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, місцевий не поклав на обвинуваченого жодних обов`язків, не застосувавши таким чином закон, який підлягає застосуванню.

Позиції учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції прокурор підтримала апеляційні вимоги, обвинувачений не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Мотиви суду.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону та ухвалив незаконне та необґрунтоване судове рішення, що підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Так судом при призначенні покарання ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік не покладено на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 59-1 КК України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Крім того, ч. 2 ст. 59-1 КК України встановлено обов`язки, які суд імперативно покладає на засудженого, а ч. 3 цієї ж статті визначено обов`язки, які можуть бути додатково покладені на засудженого, тобто законодавцем віднесені до дискреційних повноважень суду.

Системний аналіз вказаних норм вказує на те, що структура покарання у виді пробаційного нагляду полягає в покладені певних обов`язків на засудженого з визначенням строку, упродовж якого він має їх виконувати, а тому, призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без встановлення відповідних обов`язків.

Таким чином, пробаційний нагляд передбачає обмеження прав і свобод засудженого із застосуванням до нього наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Тобто в разі призначення покарання у виді пробаційного нагляду особа зобов`язана виконувати обов`язки, які покладаються завжди - закріплені в пунктах 1 - 3 ч. 2 ст. 59-1 КК, та факультативні - передбачені пунктами 1 - 5 ч. 3 ст. 59-1 КК, тобто, які можуть покладатися додатково, залежно від характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення або необхідності більш суворого нагляду за засудженим, з огляду на його особу.

Разом з тим, усупереч вищевказаним нормам, суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не поклав на обвинуваченого жодних обов`язків, не застосувавши таким чином закон, який підлягає застосуванню.

Викладена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (ухвала від 03.03.2025 у справі № 182/5470/24).

Частиною 1 ст. 420 цього Кодексу передбачений перелік випадків у яких суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок.

Положеннями ст. 421 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку, в тому числі, й з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Аналіз статей 408, 420 та 421 КПК України вказує на те, що апеляційний суд ухвалює рішення, яким погіршується становище обвинуваченого, у формі вироку.

Викладена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова від 19.01.2024 у справі № 947/27041/24).

Враховуючи, що суд не поклав на обвинуваченого обов`язки, які є невід`ємними елементами покарання у виді пробаційного нагляду, вирок в частині призначення покарання підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового вироку.

При призначенні ОСОБА_7 покарання колегія суддів, з урахуванням ст. ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком та тяжкими злочинами, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав, розкаявся, є наркозалежним з 2004 року, хворіє на ВІЛ-інфекцію, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 є щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Колегія суддів вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків згідно положень п.п.1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, за ч. 1 та ч. 2 ст. 308 України – мінімальне основне покарання, а за ч. 2 ще й додаткове покарання.

Оскільки в апеляційній скарзі прокурор просить звільнити обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, колегія суддів вважає за можливе застосувати до ОСОБА_7 ст. ст. 75, 76 КК України та при цьому згідно ст. 77 КК не застосовувати додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Через це апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 420, 615 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Київського районного суду м. Полтави від 28 січня 2026 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання:

- за ч. 1 ст. 308 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 308 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов`язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів чи психотропних речовин на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов`язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів чи психотропних речовин на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 , такі обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4