Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №753/1924/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1924/26

провадження № 3/753/3048/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, неодруженої, маючої на утриманні малолітню дитину 2021 р.н. та неповнолітню дитину 2015 р.н., проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 879235, ОСОБА_1 , 14.01.2026 року о 10 год. 21 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СКУ щодо виховання та розвитку сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого залишила на тривалий час без нагляду дорослих в магазині «Новус», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.

Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.

Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 879235, ОСОБА_1 , 14.01.2026 року о 10 год. 21 хв., вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, повторно протягом року, після накладення адміністративного стягнення, і тому її дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Так, відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутня постанова про відповідне притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, не вказано про таку постанову і в самому протоколі.

Співробітниками СЮП ВП Дарницького УП ГУ НП у м. Києві була долучена до матеріалів справи постанова Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2025 року, проте судом встановлено, не вказана постанова не свідчить про вчинення 14.01.2026 року даного адміністративного правопорушення повторно протягом року після накладення на неї адміністративного стягнення.

З метою усунення недоліків, що містить протокол про адміністративне правопорушення, суд постановою Дарницького районного суду м. Києва від 17.03.2026 року повернув даний протокол до СЮП ВП Дарницького УП ГУНП в м. Києві для належного оформлення та виконання вимог ст. 256 КУпАП.

Так, під час опрацювання постанови працівниками СЮП ВП Дарницького УП ГУНП в м. Києві, встановлено, що поліцією помилково було долучено постанову суду від 25.02.2025 року. Натомість до суду було направлено постанову Дарницького районного суду м. Києва від 12.02.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинене 08.01.2026 року, та передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП. Проте, вказана постанова також не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 14.01.2026 року адміністративного правопорушення повторно протягом року після накладення на неї адміністративного стягнення.

А відтак, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, згідно ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Згідно з положеннями ст. 150 СК України, батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 ; рапорту поліції; письмовим поясненням ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до положень п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Враховуючи те, що на час надходження адміністративного матеріалу до суду та розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, закінчились, провадження по справі підлягає закриттю.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення не накладається, підстав для стягнення судового збору на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 38, 185, 247 п. 7, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, - закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя