Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №380/24223/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючий суддя у першій інстанції: Чаплик І.Д.

18 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/24223/25 пров. № А/857/18759/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі №380/24223/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2025р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якому просила суд:

-визнати протиправними дії щодо перерахунку та виплати пенсії за віком з 20 лютого 2024 року на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року справа № 380/10370/24 провадження № А/857/5250/25 в проведені розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії виходячи із заробітної плати 239 місяців, що призвело зниженню індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії до - 1, 02852 та відповідно до розміру пенсії;

-зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії за віком з 20 лютого 2024 року із врахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд, зазначеної в довідці №11-185 від 09.02.2024р. та №11-186 від 09.02.2024р., які внесені в розрахункову таблицю про заробітну плату для обчислення пенсії за період з червня 1992 року - травень 1997 року включно, виходячи із індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії -1,26446, у відповідності до ч.1 ст.40 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2026р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2026р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, та з 26.07.201р. отримує пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання відповідно до Закону України 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20.02.2024р. ОСОБА_1 набула пенсійного віку та звернулась із заявою про призначення/перерахунком пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати, яка використовується для призначення пенсій за зверненнями у 2024 році.

До цієї заяви позивач долучила довідки №11-185 від 09.02.2024 та №11-186 від 09.02.2024р. про заробітну плату для обчислення пенсії за період з лютого 1992 року - червень 2000 року включно, видані Відокремленим підрозділом «Добротвірська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго».

На підставі цієї заяви позивача переведено із 20.02.2024р. на пенсію за віком відповідно до Закону України 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

12.03.2024р. ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу з заявою, в якій просила провести нарахування і виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсії у 2024 році з врахуванням довідок про заробітну плату.

26.03.2024р. пенсійний орган надав відповідь №8591-8185/O-52/8-1300/24, якою повідомив позивача, що для застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, немає підстав.

Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо обчислення пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, позивач звернулася з позовом до суду.

Вказані обставини встановлені судовими рішеннями у справі №380/10370/24, тому вони на підставі ч.4 ст.78 КАС України доказуванню не підлягають.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025р. у справі №380/10370/24 в позові ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язання вчинити дії – відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року в адміністративній справі №380/10370/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – скасовано та ухвалено нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 20 лютого 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки. У задоволенні решти позовних вимог– відмовлено.

На виконання вказаної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025р. у справі № 380/10370/24 пенсію за віком з 20.02.2024р. обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки (13 559,41 грн).

При обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01.06.1992р. - 31.05.1997р. згідно довідками про заробітну плату для обчислення пенсії №11-185 від 09.02.2024р. та №11-186 від 09.02.2024р., виданими Відокремленим підрозділом «Добротвірська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» та з 01.07.2000р. - 31.12.2018р. згідно з відомостями персоніфікованого обліку. Відповідно до абз.3 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з розрахунку заробітку 282 місяці (60 місяців + 222 місяці) вилучено період з 01.06.2015р. - 31.12.2018р. тривалістю 43 місяці. Кількість місяців після оптимізації становить 239, коефіцієнт заробітку для розрахунку пенсії після оптимізації становить 1,02852.

Станом на 01.01.2026р. розмір пенсії становить 5303,62 грн., в тому числі: 5147,92 грн.- розмір пенсії; 155,70 грн.– доплата за понаднормовий стаж (за 6 років). Страховий стаж заявниці – 36 років 01 місяць 26 днів, коефіцієнт страхового стажу – 0,36083. Стаж враховано по 28.12.2018.

Вважаючи, що пенсійний орган протиправно провів розрахунок пенсії за віком виходячи з 239 місяців заробітної плати, що спричинило зниження індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії до 1,02852 (після оптимізації), позивач звернулась до суду із цим позовом.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

В ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» видно, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

ст.5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

ч.2 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачений порядок визначення розміру пенсії за віком.

ч.1 вказаної статті передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавець встановлює, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до п.п. 7, 8, 9, 14, 15, 16 ст.11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх100%, де: Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у п.п.7, 8, 9 і 14 ст.11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої ст. 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Як видно із змісту наявних у матеріалах справи письмових доказів для розрахунку позивачу розміру пенсії за віком на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025р. у справі № 380/10370/24 пенсійний орган врахував заробітну плату за період з 01.06.1992р. - 31.05.1997р. згідно довідками про заробітну плату для обчислення пенсії №11-185 від 09.02.2024р. та №11-186 від 09.02.2024р., виданими Відокремленим підрозділом «Добротвірська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» та з 01.07.2000р. - 31.12.2018р. згідно відомостями персоніфікованого обліку.

В абз.3 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з розрахунку заробітку 282 місяці (60 місяців + 222 місяці) вилучено період з 01.06.2015р. - 31.12.2018р. тривалістю 43 місяці. Кількість місяців після оптимізації становить 239, коефіцієнт заробітку для розрахунку пенсії після оптимізації становить 1,02852. При зверненні до суду із позовом позивач зазначила, що для обчислення розміру її пенсії кількість місяців заробітної плати повинна становити 60 (за період з 01.06.1992р. - 31.05.1997р.), а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення розміру пенсії має становити 1,26446, який позивач обчислила шляхом ділення суми коефіцієнтів заробітної плати за вищезазначений період (з 01.06.1992р. - 31.05.1997р.) на кількість місяців у вказаному періоді (60).

Колегія суддів звертає увагу та наголошує, що нормами ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Системний аналіз вказаної норми дозволяє зробити висновок про те, що законодавець передбачив врахування для обчислення пенсії перш за все розмір заробітної плати (доходу) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року згідно даними системи персоніфікованого обліку, в той час як врахування заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року передбачено лише як додаток до обчислення заробітної плати за даними персоніфікованого обліку починаючи з 01 липня 2000 року.

Отже, чинним законодавством не передбачено обчислення заробітної плати для визначення розміру пенсії виключно на підставі довідки про заробітну плату за період до 01.07.2000р., тобто без урахування даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за період страхового стажу з 01.07.2000р.. Навпаки, Законом №1058-IV визначено як пріоритетним порядок обчислення пенсії з урахуванням зарплати саме згідно з даними системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000р., в той час як врахування заробітної плати до 30.06.2000р. за даними довідок про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу передбачено лише за дотримання вимог, визначених законодавством, зокрема, за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження відомостей довідки про заробітну плату первинними документами. Саме в такому порядку пенсійний орган здійснив обчислення пенсії позивача, врахувавши заробітну плату за період з 01.06.1992р. - 31.05.1997р. згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії №11-185 від 09.02.2024р. та №11-186 від 09.02.2024р., виданими Відокремленим підрозділом «Добротвірська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» та з 01.07.2000р. - 31.12.2018р. згідно відомостями персоніфікованого обліку.

Тобто, при здійсненні розрахунку пенсії пенсійний орган дотримав вимоги ст.40 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV

Стосовно доводів апелянта про можливість пенсійного органу при обчисленні розміру пенсії виключити найбільш невигідні місяці апеляційний суд зазначає, що aналіз змісту абз.3 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» дозволяє зробити висновок, що законодавцем передбачено два варіанти виключення періодів страхового стажу.

Перший варіант передбачає виключення періодів страхового стажу передбачених лише абз.3 ч.1 ст.24 цього Закону.

У цьому випадку закон допускає можливість виключення періодів незалежно від перерв.

До таких періодів належать ті, протягом яких особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Другий варіант передбачає можливість виключення будь-якого періоду страхового стажу.

Водночас, у цьому випадку передбачено можливість виключення лише безперервного періоду страхового стажу - підряд.

При цьому, в обох випадках періоди, які виключаються, не можуть перевищувати 60 календарних місяців страхового стажу, а виключення окремих періодів страхового стажу передбачене в цілях обчислення пенсії, яке здійснюється при її призначенні, і не є самостійною підставою для перерахунку вже призначеної пенсії.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №818/153/18.

Таким чином, пенсійний орган вправі виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, певну кількість місяців, проте в будь-якому випадку така кількість не може перевищувати 60 календарних місяців страхового стажу.

З матеріалів справи видно, що при обчисленні позивачу розміру пенсії, пенсійний орган виключив найбільш невигідний період з 01.06.2015р. - 31.12.2018р., що складає 43 місяці та не перевищує 10 відсотків від страхового стажу (433 місяці), як і не перевищує 60 календарних місяців.

Крім того, з матеріалів пенсійної справи позивача видно, що її індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії до вказаної оптимізації становив 0.95552, після оптимізації - 1.02852. Тобто, в указаній частині при проведенні позивачу обчислення розміру пенсії пенсійний орган дотримав вимоги абз.3 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Отже, в даному випадку вірним є висновок суду першої інстанції, що при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025р. у справі № 380/10370/24 пенсійний орган дотримався усіх норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині, зокрема, обчислення заробітної плати для визначення розміру пенсії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституції України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі №380/24223/25- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська

судді Р. Б. Хобор

Р. М. Шавель