Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №380/20504/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/20504/25 пров. № А/857/15545/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

з участю секретаря Майстрів Ю.І.,

представника відповідача Щирби Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області та Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 380/20504/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Тернопіль» до Головного управління ДПС у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції Желік О.М.,

час ухвалення рішення 09.02.2026 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 09.02.2026 року,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Подорожник Тернопіль» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Львівськогоокружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 33190/13-01-07-09 від 18.07.2025.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову повністю,.

Апеляційні скарги обгрунтовує тим, що п. 1 та п. 2 р. II Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який має містити обов`язкові реквізити згідно з визначеним переліком. Одним з таких обов`язкових реквізитів є, зокрема, QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій у визначеному форматі. Стверджує, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Вважає, що відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання, як QR-код, який містить у собі пошуковий запит до СОД РРО у форматі зазначеному вище, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого п. 2 ст.3 Закону №265.

Представник відповідача в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Головне управління ДПС у Тернопільській області відповідно до наказу від 10.06.2025 №1267-п «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 10.06.2025 року №№1885/07-04, 1887/07-04, 1886/07-04 проведена фактична перевірка господарської одиниці – ГО АПТЕКА, що розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, м. Тернопіль, вул. Купчинського Р., буд.8, та належить платнику податків ТзОВ «Подорожник Тернопіль» (ЄДРПОУ 40818746).

За наслідком перевірки складено Акт фактичної перевірки №8012/19-00/07 04/40818746 від 23.06.2025, яким встановлено порушення вимог п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016, а саме здійснення розрахункових операцій на повну суму покупок через програмні РРО фіскальні номери 4000550374 та 4000550375 із створення в електронній та паперовій формах фіскальних чеків, що не відповідають встановленій формі та змісту розрахункових документів, без надання покупцям фіскальних чеків встановленої форми на повну суму проведених операцій т.ч., у фіскальних чеках не відображено обов`язковий реквізит, а саме: QR- код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку (фіскальний номер електронного касового чеку, суму розрахункових операцій, фіскальний номер РРО/програмного РРО, а саме за період з 13.06.2025 по 16.06.2025 на загальну суму продажів 110390,67 грн в т.ч. по програмному РРО фіскальний номер 4000550374 на суму 19179,30 грн та по програмному РРО фіскальний номер 4000550375 на суму 91211,37 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки 18.07.2025 Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №33190/13-01 07-09, згідно з яким до ТОВ «Подорожник Тернопіль» застосовано штрафну санкцію в розмірі 165581,51 грн за реалізацію товарів із застосуванням РРО без видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту в т.ч. 9,00 грн (9,00 грн. х 150%) за порушення, вчинене вперше та у розмірі 165572,51 грн. (110381,67 грн х 150%) за кожне наступне вчинене порушення.

Не погодившись з таким рішенням ТОВ «Подорожник Тернопіль» оскаржило його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

24.09.2025 рішенням Державної податкової служби України №27867/6/99-00-06-03-02 06 відмовлено в задоволенні скарги ТОВ «Подорожник Тернопіль», а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з підпунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Спір щодо дотримання вимог законодавства при проведенні перевірки, а також щодо наявності підстав і строку її проведення, відсутній.

З матеріалів справи слідує, що Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №33190/13-01-07-09, згідно з яким до ТОВ «Подорожник Тернопіль» застосовано штрафну санкцію в розмірі 165581,51 грн за реалізацію товарів із застосуванням РРО без видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту в т.ч. 9,00 грн (9,00 грн х 150%) за порушення, вчинене вперше та у розмірі 165572,51 грн (110381,67 грн х 150%) за кожне наступне вчинене порушення.

В ході проведення перевірки встановлено порушення вимог п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016, а саме здійснення розрахункових операцій на повну суму покупок через програмні РРО фіскальні номери 4000550374 та 4000550375 із створення в електронній та паперовій формах фіскальних чеків, що не відповідають встановленій формі та змісту розрахункових документів, без надання покупцям фіскальних чеків встановленої форми на повну суму проведених операцій т.ч., у фіскальних чеках не відображено обов`язковий реквізит, а саме: QR- код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку (фіскальний номер електронного касового чеку, суму розрахункових операцій, фіскальний номер РРО/програмного РРО, а саме за період з 13.06.2025 по 16.06.2025 на загальну суму продажів 110390,67 грн в т.ч. по програмному РРО фіскальний номер 4000550374 на суму 19179,30 грн та по програмному РРО фіскальний номер 4000550375 на суму 91211,37 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2, статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР), суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Приписами пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР визначено, що у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) непроведення розрахункової операції через РРО;

2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

На підставі акта фактичної перевірки від 23.06.2025 № 8012/19-00/07-04/40818746, ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове-повідомлення рішення № 33190/13-01-07-09 від 18.07.2025 за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій за встановлені порушення до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 165581,51 грн.

Суд зауважує, згідно з податковим повідомленням-рішенням та розрахунком штрафних санкцій відповідач в спірній частині виявлених порушень застосовано штрафні санкції за порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Однак відповідно до змісту акту перевірки, під час проведення фактичної перевірки в цій частині порушень, не встановлено фактів непроведення розрахункових операцій через РРО або проведення розрахункових операцій через РРО, однак на неповну суму покупки.

Суд зауважує, що до акту фактичної перевірки не додано будь-якого доказу, що підтверджує невиконання позивачем своїх обов`язків.

Таким чином, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР є безпідставними.

Статтею 8 Закону №265/95-ВР визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13 (далі Положення №13), установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 визначено, які обов`язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги):

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9);

вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об`єм (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв) (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 10);

назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 12);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 13);

сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності) (рядок 14);

вид операції (рядок 15);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для електронних платіжних засобів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 16);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 17);

позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати, валюта (рядок 24);

решта, валюта (зазначається у разі здійснення оплати в готівковій формі) (рядок 25);

фіскальний номер фіскального чека / фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26);

дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 27);

реквізити паспортного документа покупця: серія (за наявності) та номер, країна видачі паспортного документа, перед якими друкуються великі літери «РПД» (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 28);

QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі — СОД РРО) в такому форматі:

https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd& time=HHmm&id=NNNN…&sm=» «&fn=1234567890, де:

ABCD… — MAС (hash) зазначається лише для чеків, створених програмним реєстратором розрахункових операцій в режимі офлайн;

yyyyMMdd — дата чека;

HHmmss — час;

NNNN… — фіскальний номер розрахункового документа;

sm — сума розрахункової операції (роздільник «.»);

1234567890 — фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій / програмного реєстратора розрахункових операцій, яким створено чек (рядок 29);

для фіскального чека, що створюється реєстратором розрахункових операцій:

код автентифікації повідомлення (МАС) чека (рядок 30);

для фіскального чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений фіскальний чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 31), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 32);

заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 33);

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 34);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 35).

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення №13 встановлені в ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Таким чином, Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

Суд враховує, що копії фіскальних чеків за період з 13.06.2025 по 16.06.2025, які були роздруковані на ПРРО №4000550374 та №4000550375 містять QR-код, як обов`язковий реквізит, визначений пунктом 2 розділу ІІ Положення №13.

Більше того з копії чеків з QR-кодом та витягом з Електронного кабінету Державної податкової служби «Пошук фіскального чеку» за ПРРО №4000550374 та №4000550375 із зазначенням форми оплати вбачається, що всі операції за період з 13.06.2025 по 16.06.2025 були проведені належним чином, а податки сплачені в повному обсязі, що підтверджує дотримання вимог п.1-3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з боку ТОВ «Подорожник Тернопіль».

Слід зауважити, що у постанові Верхового Суду від 02.02.2023 у справі №500/6845/21 викладений правовий висновок щодо правового регулювання подібних правовідносин, відповідного до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Проте відповідач дійшов висновку, що розрахункові документи з виявленими недоліками не є взагалі розрахунковими через відсутність обов`язкових реквізитів, оскільки контролюючий орган ототожнює відсутність реквізиту розрахункового документа з неправильним або помилковим його заповненням.

При цьому, санкція пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність саме за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування та надання розрахункового документа, у якому певні реквізити мають недоліки.

Положення №13 передбачає, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (абзац 2 пункту 3 Розділу 1).

Недоліки в частині реквізитів не свідчать про порушення суб`єктом господарювання вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР і не утворюють складу правопорушення, за яке передбачена відповідальність пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Відтак, фіскальні чеки відповідають визначенню розрахункового документа, зокрема, містять назву господарської одиниці, назву товару, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг), тощо.

Суд зауважує, що формальні недоліки у фіскальному касовому чеку не змінюють встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згадані чеки підтверджують виконання розрахункової операції.

Також, відповідальність згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» настає виключно у випадку непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи.

Таким чином, порушення оформлення документів при проведені розрахункових операції через РРО не є тотожним не проведенню розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи, про що зазначається в акті відповідача, та таке порушення не тягне за собою таку саму відповідальність як за непроведення розрахункових операції через РРО взагалі, які застосовані до позивача.

З викладеного суд дійшов висновку, що контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами факту невидачі позивачем відповідних розрахункових документів, що підтверджує виконання розрахункових операцій на загальну суму 110390,67 грн.

При цьому, спірні розрахункові документи позивача створено у паперовій формі реєстратором розрахункових операцій, який відповідає Положенню №13 та містять назву, назву населеного пункту, назву вулиці, податковий номер, кількість придбаного товару, вартість одиниці виміру придбаного товару, назву товару (послуги), вартість, позначення форми оплати, суму коштів, фіскальний номер касового чека, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН», напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК».

Однак контролюючим органом не враховано, що при проведенні розрахункових операцій покупцям видано розрахункові документи встановленої форми та змісту, на повну суму проведених операцій, і вказані документи у своїй сукупності містять всі реквізити, передбачені для розрахункових операцій та підтверджували їх виконання в розумінні пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області та Головного управління ДПС у Тернопільській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області та Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 380/20504/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 17 червня 2026 року.