Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №120/10978/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10978/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

18 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСС ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСС ІНВЕСТ» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №12933157/43287020 від 02.06.2025 відмовлено в реєстрації податкової накладної №25 від 31.03.2025.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №12933157/43287020 від 02.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 31.03.2025.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕСС ІНВЕСТ» податкову накладну №25 від 31.03.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСС ІНВЕСТ» сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСС ІНВЕСТ» витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позивач надав усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарської операції, а рішення податкового органу є формальним і не містить конкретних обґрунтувань щодо дефектності наданих документів.

Суд також встановив суперечність між визначеною у рішенні підставою відмови та фактичними зауваженнями контролюючого органу.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із рішенням першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Головне управління ДПС у Вінницькій області в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

Апелянт стверджує, що платником не були надані документи, які розкривають зміст інтелектуальної праці, зокрема тривалість заходів та залучення конкретних фахівців, що унеможливлює підтвердження реалізації послуги. Також скаржник наголошує на пов`язаності осіб учасників операції та вважає зобов`язання зареєструвати накладну втручанням у дискреційні повноваження органу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що ним було надано вичерпний пакет документів, включно зі звітами про надані послуги та дипломами фахівців, а податковий орган не конкретизував перелік необхідних документів у повідомленні

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕСС ІНВЕСТ» 30 квітня 2025 року було сформовано і направлено Головному управлінню ДПС у Вінницькій області на реєстрацію податкову накладну №25 на загальну суму 3648546,22 грн., з яких ПДВ 20% - 608091,04 грн., за результатами здійсненої господарської операції «консультування з питань комерційної діяльності й керування за березень 2025 року. Послуга 70.22» відповідно до договору №40428/КСД від 01.11.2023 (з урахуванням змін), укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕСС ПАУЕР».

Реєстрація була зупинена 15.04.2025 на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На виконання повідомлення контролюючого органу позивач 13.05.2025 та 26.05.2025 надав пояснення та копії документів, серед яких договори, додаткові угоди, акти приймання-передачі, платіжні інструкції, картки рахунків, штатний розпис та дипломи працівників.

Рішенням Комісії від 02.06.2025 у реєстрації було відмовлено з підстави «надання копій документів, складених із порушенням законодавства», хоча у додатковій інформації зазначено про ненадання документів щодо конкретики послуг.

Не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) є спеціальним законом з питання оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі по тексту Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку № 1165 визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.26 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Відповідно до п.4, п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 520 від 12.12.2019 року (далі по тексту Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п.11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Щодо доводів апеляційної скарги про ненадання позивачем документів, які б розкривали зміст наданих послуг, тривалість проведених заходів та залучення конкретних фахівців, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №520 платник податку у разі зупинення реєстрації податкової накладної має право подати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. При цьому перелік документів, наведений у пункті 5 Порядку №520, не є безумовною вимогою щодо подання усіх перелічених документів у кожному випадку, а повинен визначатися з урахуванням характеру конкретної господарської операції.

З матеріалів справи встановлено, що після отримання повідомлення контролюючого органу від 20.05.2025 позивачем у встановлений строк подано додаткові письмові пояснення та документи, зокрема договір про надання послуг комплексного супроводження діяльності, додаткові угоди до нього, специфікацію послуг, акти приймання-передачі наданих послуг, звіт про надані послуги за березень 2025 року, рахунки, платіжні інструкції та інші документи, які підтверджують здійснення господарської операції.

При цьому зі змісту повідомлення від 20.05.2025 контролюючий орган фактично не визначив конкретного переліку документів, які, на його думку, є необхідними для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а лише навів загальне формулювання про необхідність надання інформації щодо конкретно наданих послуг.

Отже, після подання платником додаткових пояснень та документів контролюючий орган був зобов`язаний надати оцінку поданим матеріалам та мотивовано обґрунтувати, чому вони не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній.

Натомість у спірному рішенні комісії регіонального рівня відсутні будь-які посилання на конкретні документи, які складені з порушенням законодавства, не зазначено характер таких порушень та не наведено причин, з яких подані документи не можуть бути прийняті як належне підтвердження господарської операції.

Більше того, як правильно встановив суд першої інстанції, у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної контролюючим органом одночасно зазначено підставу «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства», тоді як у графі «Додаткова інформація» фактично наведено іншу підставу - ненадання документів щодо конкретизації змісту послуг.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 звернув увагу на те, що після направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів наслідком їх неподання або неповного подання є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної саме з цієї підстави. Водночас якщо контролюючий орган посилається на подання документів, складених із порушенням законодавства, він зобов`язаний зазначити, які саме документи містять такі порушення та у чому вони полягають.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач виконав вимоги контролюючого органу щодо подання додаткових пояснень та документів, а тому підстави для відмови у реєстрації податкової накладної були відсутні.

Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на пов`язаність учасників господарської операції.

Ні положення пункту 201.16 статті 201 ПК України, ні Порядок №1165, ні Порядок №520 не визначають факт пов`язаності юридичних осіб як самостійну підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.

При цьому спірне рішення комісії регіонального рівня не містить посилань на зазначену обставину як підставу його прийняття.

Суд апеляційної інстанції виходить із того, що правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється виходячи з мотивів, які були покладені в основу його прийняття.

Щодо доводів апелянта про необхідність підтвердження реальності господарської операції колегія суддів зазначає таке.

Доводи відповідача фактично зводяться до необхідності надання позивачем додаткових доказів реальності та змісту господарської операції.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 зазначив, що під час вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податків на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена виключно за результатами податкової перевірки. Предметом розгляду у справах цієї категорії є правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність чи товарність господарських операцій.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі №420/7850/22.

Тому вимоги контролюючого органу щодо надання документів, спрямованих фактично на доведення реальності господарської операції у повному обсязі, виходять за межі процедури, визначеної пунктом 201.16 статті 201 ПК України та Порядком №520.

Посилання апелянта на те, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу, колегія суддів вважає помилковим.

За змістом статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії для відновлення порушеного права особи.

Оскільки судом встановлено протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та відсутність передбачених законом підстав для такої відмови, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання.

У такому випадку суд не підміняє дискрецію адміністративного органу, а забезпечує поновлення порушеного права платника податків, оскільки після встановлення судом протиправності відмови у контролюючого органу не залишається декількох варіантів правомірної поведінки.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повних і всебічно з`ясованих обставинах справи.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.