Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №600/1658/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1658/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

18 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сокирянської міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сокирянської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення 47 сесії VIII скликання Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області №44/47-25 від 27.02.2025 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою»; зобов`язати Сокирянську міську раду надати дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2126 га, кадастровий номер 7324088000:02:001:0304, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстави, покладені відповідачем в основу спірного рішення, не передбачені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, а тому відмова у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою є протиправною.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення 47 сесії VIII скликання Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області №44/47-25 від 27.02.2025 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2126 га, кадастровий номер 7324088000:02:001:0304.

Зобов`язано Сокирянську міську раду надати позивачу дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із зазначеним рішенням, Сокирянська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та не врахував особливості правового регулювання земельних відносин під час дії воєнного стану.

Апелянт стверджує, що на момент звернення позивача діяла встановлена підпунктом 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України заборона на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність, яка є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні відповідного клопотання.

Також апелянт зазначає, що земельна ділянка має кадастровий номер та визначене цільове призначення 03.10 «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку», а на ній відсутні об`єкти житлової нерухомості.

Крім того, апелянт вказує на неправильність обраного судом способу захисту та посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 03.08.2023 у справі №300/3771/22, від 18.09.2024 у справі №380/11336/22 та від 18.02.2025 у справі №380/10564/22.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

27.01.2025 позивач звернулася до Сокирянської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2126 га, кадастровий номер 7324088000:02:001:0304, з метою безоплатної приватизації.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції, на вказаній земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, які перебувають у приватній власності позивача, що підтверджується, зокрема, договором купівлі-продажу нежитлової будівлі АЗС від 17.03.2020, актом обстеження земельної ділянки та іншими матеріалами справи.

Рішенням 47 сесії VIII скликання Сокирянської міської ради №44/47-25 від 27.02.2025 позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Підставами для прийняття такого рішення відповідач визначив невідповідність цільового призначення земельної ділянки нормам безоплатної приватизації та відсутність на земельній ділянці об`єктів житлової нерухомості.

Вважаючи зазначене рішення протиправним та таким, що порушує її права та законні інтереси, позивач звернулася до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, подають відповідне клопотання до органу, уповноваженого передавати такі земельні ділянки у власність.

Згідно із частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і надає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому підставою для відмови може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою, визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, є вичерпним.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 08 червня 2022 року у справі №821/1928/17, від 22 листопада 2023 року у справі №120/7708/20-а та від 16 січня 2024 року у справі №420/7591/21.

Судом встановлено, що рішенням 47 сесії VIII скликання Сокирянської міської ради №44/47-25 від 27.02.2025 позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою у зв`язку з невідповідністю цільового призначення земельної ділянки нормам безоплатної приватизації та відсутністю об`єктів житлової нерухомості на зазначеній земельній ділянці.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені відповідачем мотиви не належать до визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою.

Посилання відповідача на невідповідність цільового призначення земельної ділянки нормам безоплатної приватизації не стосується питання відповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законодавства та містобудівної документації, а тому не може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Так само не передбачена частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України як підстава для відмови відсутність на земельній ділянці житлової нерухомості.

Доводи апеляційної скарги про те, що земельна ділянка має цільове призначення 03.10 «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку», не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Предметом спору у цій справі є правомірність рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою, а не вирішення питання щодо подальшої передачі земельної ділянки у власність. На стадії розгляду клопотання орган місцевого самоврядування зобов`язаний діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилань відповідача на відсутність на спірній земельній ділянці об`єктів житлової нерухомості.

Матеріалами справи підтверджується, що на земельній ділянці кадастровий номер 7324088000:02:001:0304 розташовані нежитлові будівлі АЗС, які належать позивачу на праві приватної власності. Зазначені обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договором купівлі-продажу від 17.03.2020, актами обстеження земельної ділянки, планом-схемою земельної ділянки та іншими доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 06.11.2024 у справі №722/1403/24, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 14.01.2025, яким встановлено, що право власності на нежитлові будівлі АЗС, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 7324088000:02:001:0304, належить саме позивачу.

За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо відсутності на земельній ділянці нерухомого майна спростовуються як матеріалами справи, так судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неможливості надання позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою під час дії воєнного стану.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану підпунктом 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України встановлено заборону на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі та розроблення відповідної документації.

Разом з тим зазначеною нормою прямо передбачено виняток із такої заборони для власників розташованих на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд).

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником нежитлових будівель АЗС, розташованих саме на земельній ділянці кадастровий номер 7324088000:02:001:0304.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на спірні правовідносини поширюється передбачений законом виняток, а тому положення підпункту 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України не перешкоджали наданню позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Водночас законність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється виходячи з мотивів, які були покладені в основу його прийняття. Спірне рішення мотивоване невідповідністю цільового призначення земельної ділянки нормам безоплатної приватизації та відсутністю на земельній ділянці об`єктів житлової нерухомості.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неправильності обраного судом способу захисту та посилання на постанови Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №300/3771/22, від 18.09.2024 у справі №380/11336/22 та від 18.02.2025 у справі №380/10564/22, оскільки наведені правові висновки сформовані за інших фактичних обставин справ. На відміну від наведених справ, у цій справі встановлено, що позивач є власником об`єктів нерухомого майна, розташованих на спірній земельній ділянці, а тому на спірні правовідносини поширюється передбачений підпунктом 5 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України виняток із загальної заборони, встановленої на період дії воєнного стану.

Інших підстав, які б відповідали вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України та могли бути підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проєкту землеустрою, відповідачем не наведено та матеріалами справи не підтверджено.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, спростовуються встановленими судом обставинами та правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів вважає, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Враховуючи, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Сокирянської міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.