Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №702/1012/24 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 702/1012/24

Провадження № 2/712/167/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Руденко А.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника позивача – адвоката Грущенка С.Г. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача – адвоката Гричаненка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

в с т а н о в и в:

1. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, із урахуванням неодноразово уточнених позовних вимог станом на 14 квітня 2025 року (а.с. 21-24, т.2) просила суд встановити факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю з 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

1.2. Позов обгрунтовано тим, що починаючи з 2015 року позивачка та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний побут тощо, проте після смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконання військових обов`язків позивачка позбавлена можливості отримувати соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», оскільки не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі.

1.3. Позивачка зазначає, що як вбачається із довідки виконавчого комітету Монастирищенської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 з січня 2015 року по 28 листопада 2022 року, до останнього фактичного моменту вибуття ОСОБА_3 для виконання обов`язку у зв`язку з оголошенням військового стану.

1.4. Крім того, цю ж обставину підтверджують і свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які можуть підтвердити що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний побут, проводили спільно дозвілля, доглядали за худобою та займались городиною, тобто фактично перебували у шлюбних відносинах.

1.5. Позивачка також зазначає, що за життя ОСОБА_3 сім`єю було придбано земельну ділянку і з квитанцій про сплату земельного податку вбачається, що такий податок сплачували вони.

1.6. Крім того, ОСОБА_3 було оформлено кредит на придбання побутової техніки для потреб сім`ї, а саме холодильник, мотоблок для обслуговування спільного домогосподарства.

1.7. Із наданих позивачкою копій фотографій вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом проводили час, зустрічались із друзями.

1.8. Після мобілізація ОСОБА_3 24 лютого 2022 року до сил оборони України ОСОБА_1 всіляко його підтримувала, купувала необхідне спорядження та знаряддя, необхідні під час несення військової служби.

1.9. Із скрінів? зроблених із месенждерів, вбачається, що ОСОБА_1 постійно спілкувалась із ОСОБА_3 , його братом ОСОБА_7 та сином ОСОБА_8 .

1.10. 10 січня 2023 року ОСОБА_1 було повідомлено про загибель ОСОБА_3 07 січня 2023 року, у зв`язку з чим вона організувала поминальний обід, купувала ритуальні та поховальні товари, організувала обряд поховання, а також здала належну загиблому вогнепальну мисливську зброю.

1.11. 15 липня 2025 року ОСОБА_2 надіслав до суду пояснення, згідно з якими заперечив проти задоволення позову (а.с. 82-83, т.2).

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с. 71-72, т.1)

2.2. Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13 листопада 2024 року цивільну справу передано до Соснівського районного суду м.Черкаси за місцезнаходженням відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 84-85, т.1).

2.3. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 16 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с. 98, т.1).

2.4. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 21 лютого 2025 року за клопотанням представника позивача залучено Міністерство оборони України та ОСОБА_2 до участі у справі в якості співвідповідачів (а.с. 187, т.1).

2.5. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 20 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 11, т.2), після усунення яких 14 квітня 2025 року суд продовжив розгляд справи з урахуванням останньої редакції позовної заяви (а.с. 21—25, т.2).

2.6. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 07 липня 2025 року продовжено відповідачу ОСОБА_2 строк для подання відзиву на позов до 14 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю (а.с. 77, т.2).

2.7. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 06 січня 2026 року зобов`язано ОСОБА_1 надати для огляду в судовому засіданні особистий мобільний телефон загиблого ОСОБА_3 із сім-картою до такого телефону, а також закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду (а.с. 180-181, т.4).

2.8. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 29 січня 2026 року зобов`язано Черкаський обласний державний нотаріальний архів надати суду копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (а.с. 198, т.4).

2.9. У судових засіданнях позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що звернулась до суду з указаним позовом для встановлення факту спільного проживання як чоловік та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим ОСОБА_3 . Зазначила, що вона була давно знайома із ОСОБА_3 та почала близько з ним дружити приблизно із 2005 року, коли він доглядав за своєю хворою матір`ю. У той час ОСОБА_3 проживав у батьківській хаті та мав із братом ОСОБА_9 спільний бізнес, який поглядав у вирощуванні і продажу свиней. Згодом бізнес почав занепадати. Після виділу своєї частки та припинення бізнесу, ОСОБА_3 посварився з іншим братом ОСОБА_7 , з`їхав з батьківської хати і з 2015 року перевіз до позивачки свої речі і почав проживати разом з нею однією сім`єю як чоловік та дружина в її хаті у АДРЕСА_1 . Крім того, через те, що брати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 забрали собі паї батьків, то ОСОБА_3 з ними не спілкувався останні два роки. Весь цей час вони жили разом однією сім`єю, не реєстрували шлюб і не задавались питанням про шлюб. Позивачка тривалий час займається утриманням худоби, а з 2009 року – також і заготівлею молока та виготовленням і реалізацією молочних продуктів, оскільки має 4 корови. Під час спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільно обробляли городи площею до 2 гектар, заготовляли сіно, садили городину, утримували худобу, побудували сінажник та тин біля хати, поміняли дах на будинку. Дочка позивачки навчалась в Білоцерківському коледжі, а потім і в Київському екологічному інституті та проходила інтернатуру в медичному університеті ім.Богомольця, то треба було гроші, але грошей із утримання господарства на це не вистачало. Крім того, фінансової допомоги потребував і син ОСОБА_3 – ОСОБА_2 . Оскільки в селі роботи не було, то вона та ОСОБА_3 вирішили, що він поїде на роботу в м.Київ. Із 2015 року ОСОБА_3 працював у м.Києві на фірмах, що займались прокладенням труб, та працював зварювальником. На роботу йому допоміг влаштуватись брат його колишньої дружини – ОСОБА_11 . У м.Києві ОСОБА_3 працював до лютого 2022 року. За час роботи в м.Києві ОСОБА_3 за гроші від свого паю у розмірі 80 000 грн купив собі будинок у сусідньому селі, але в тому будинку ніхто не жив аж до 2022 року, коли туди заселились внутрішньо переміщені особи. Під час роботи в м.Києві ОСОБА_3 проживав на орендованих квартирах по бульвару Верховної ради і на АДРЕСА_2 і майже щотижня на вихідні приїжджав до їх будинку по АДРЕСА_1 , а зароблені гроші – привозив додому і виділяв на її потреби. Проте за час його роботи в м.Києві вона жодного разу не приїжджала до нього, оскільки постійно займалась господарством у селі. Крім того, вона страждає на раптові головні болі (мигрень) і не змогла б жити та працювати в м.Києві. Проте ОСОБА_3 у м.Києві часто бачився з її дочкою, яка в цей час також навчалась і проживала в м.Києві. Він любив її дочку, пишався нею і завжди їй допомагав, часто виділяв грошові кошти на навчання, житло. Так як позивачка та ОСОБА_3 разом проживали, то в 2018 році вони спільно купили холодильник в кредит, у 2019 році – мотокосу та бензопилу за 5000 грн на автостанції у м.Жашкові для заготівлі дров. Крім того, у 2020 році брат ОСОБА_3 – ОСОБА_12 запропонував купити в нього трактор для ведення господарства. Але оскільки трактор не був відремонтований, то позивачка та ОСОБА_3 вирішили разом придбати мотоблок замість трактора, що й зробили та використовували цей мотоблок в підсобному господарстві. У гості до позивачки та ОСОБА_3 часто приїжджав син останнього – спочатку сам, потім з майбутньою дружиною, а потім і з дружиною та дочкою. Крім того, позивачка та ОСОБА_3 часто ходили разом у гості до братів останнього, відвідували концерти та різні свята в сільському клубі у с. Зарубинці. Після мобілізації ОСОБА_3 спочатку він служив неподалік на блок-постах у територіальній обороні в м.Умані і часто приїздив додому. Після мобілізації позивачка дуже часто спілкувалась з ним по телефону, завжди висилала йому фото малого сина своєї дочки. Просила врахувати, що у ОСОБА_3 , завжди був звичайний кнопковий телефон і лише перед 2022 роком вона подарувала йому сучасний сенсорний телефон. Проте нормально користуватись ним він так і не навчився і зазвичай просто телефонував. 29 листопада 2022 року позивачка завезла ОСОБА_3 на автомобілі до блок-посту в м.Кропивницькому, звідки вночі його відправили на бойові дії на схід. Починаючи з 01 грудня 2022 року по 10 грудня 2022 року ОСОБА_3 брав участь у бойових діях і їх відпустили на ППД в н.п. Сергіївка поблизу м.Краматорська. 25 грудня 2022 року він знов пішов на бойові дії. 03 січня 2023 року він передзвонив позивачці та сказав, що наступного разу передзвонить 04 січня 2023 року. Коли він передзвонив 04 січня 2023 року, то пояснив що перебуває в лікарні у м.Краматорську, оскільки під час бойових дій потрапив під обстріл. Про ці телефонні дзвінки та про стан ОСОБА_3 вона постійно повідомляла його братів та сина, оскільки ОСОБА_3 не любив і не вмів писати смс в месенджерах і в основному спілкувався лише з нею. Коли їй стало відомо про загибель ОСОБА_3 – вона одразу ж зателефонувала сину померлого і він приїхав до неї разом зі своїм тестем та ночував у її будинку. Тіло мали привезти 12 січня 2023 року, але так і не привезли. Тому вона та син загиблого – ОСОБА_2 збирались їхати до ТЦК та питати де тіло. Проте через деякий час ОСОБА_2 покликали родичі загиблого – ОСОБА_13 і брати на розмову. Вона деякий час почекала ОСОБА_2 , але оскільки той до неї не повернувся – вона сама поїхала до ТЦК, де їй вручили сповіщення про загибель. Коли вона спілкувалась із заступником міського голови Монастирища з приводу виплат на поховання – то приїхав син загиблого. Спочатку вона та ОСОБА_2 домовились, що тіло привезуть до її будинку, але після спілкування з братами загиблого ОСОБА_2 змінив свою думку та сказав їй, що прощатись з тілом батька будуть біля сільського будинку культури, оскільки мало прийти багато людей. Але позивачка з цим не погодилась, оскільки ОСОБА_3 не жив у будинку культури, а жив разом з нею в її будинку. Із цього моменту почався конфлікт між нею та родичами загиблого. Тіло 14 січня 2023 року привезли спочатку до її будинку, де з ним попрощались всі бажаючі, а потім тіло повезли до будинку культури. Щодо поминального обіду, то за своїх 40 гостей платила вона, а за інших 70 чоловік – родичі загиблого. Після смерті ОСОБА_3 в їх будинку залишились його речі (одяг), частину з яких вона роздала сусідам за традицією в їх селі, але частина речей залишилась в її будинку.

2.10. Відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що категорично заперечує проти задоволення позову, оскільки батько не жив із ОСОБА_1 однією сім`єю. Він дійсно інколи допомагав їй по господарству та ночував у її будинку. Можна навіть сказати що вони тривалий час то зустрічались, то не зустрічались, але сім`єю відповідач це назвати не може. Пояснив також, що у 2020 році батько приїхав до нього сам на день народження онучки та передав подарунок від якоїсь жінки, яку назвав « ОСОБА_14 ». Що то була за жінка і чому вона передала подарунок дочці відповідача – не відомо. Коли батько розлучився з матір`ю – відповідачу було приблизно 2 роки і з того часу він більше проживав разом з матір`ю, а на весняні та літні канікули приїжджав до батька, який тоді жив у будинку баби й діда в селі Зарубинці. Він любив свого батька та завжди підтримував з ним контакти, хоча ідеальними їх відносини назвати не можна. Із батьком вони більше зустрічались на нейтральній території, оскільки відповідач проживав у місті Біла Церква, а батько – жив і працював у м.Києві. Батько поїхав на роботу до м.Києва, оскільки потребував грошей. Хоча, на думку відповідача, якби батько дійсно проживав однією сім`єю із ОСОБА_1 , то міг би на роботу до м.Києва й не їхати, оскільки на кошти від її господарства можна було прожити їм обом у селі. Водночас ОСОБА_1 дійсно потребувала чоловічої допомоги по господарству і батько часто їй допомагав. Батько йому розповідав, що купив хату в селі, в якій мав намір зустріти старість і залишити ту хату в спадок. Після мобілізації батька до ЗСУ інформацію про нього він дізнавався або від дядька, або від ОСОБА_1 , з якою батько часто зідзвонювався. Так сталось, оскільки батько не любив переписуватись в месенджерах, а його телефон часто був «поза зоною» досяжності. Коли відповідач приїжджав у село або сам, або зі своєю сім`єю, то він в першу чергу приїздив до батька і зазвичай до хати баби й діда. Інколи батько був у ОСОБА_1 і тоді відповідач дійсно приходив до батька в її хату, в гості. Водночас відповідач не пам`ятає, щоб він зупинявся та ночував у будинку ОСОБА_1 коли приїжджав у село, чи щоб ОСОБА_1 передавала йому якісь передачі, як і не пам`ятає щоб у неї зберігалась банківська картка батька. Водночас він один раз дійсно надіслав їй номер своєї банківської картки, оскільки батько в спілкуванні казав, що вишле онучці подарунок. Так само відповідач не бачить нічого поганого в тому, що зі слів ОСОБА_1 , її дочка називала ОСОБА_3 «батьком», якщо їй було зручно так називати. Коли батько загинув і відповідач з родичами приїхали до ТЦК та СП забирати його тіло, то були дуже здивовані тим, що документи та речі батька ОСОБА_1 вже забрала, але проводити впізнання тіла та забирати тіло вона відмовилась. Тіло батька привезли до будинку ОСОБА_1 , оскільки так було вирішено в сільській раді і оскільки ОСОБА_1 психологічно натиснула на відповідача словами про те, що начебто любить батька. Відповідачу на той час все було байдуже, оскільки єдине що було потрібно – це віддати честь батькові. Проте коли тіло батька везли до подвір`я ОСОБА_1 , то жителя сусідніх сіл та всі сусіди на вулиці зустрічали його як героя на колінах, кидали квіти, а ОСОБА_15 зі своїми родичами стояла в себе на подвір`ї та на коліна не стала. Це дуже засмутило відповідача і він зрозумів, що ОСОБА_1 насправді байдужа до батька. Тоді він і змінив рішення та вирішив, щоб прощання з тілом батька відбулось біля сільського будинку культури. Відповідач вважає, що поховав батька за свої кошти, але в організаційних моментах йому допомагали родичі, оскільки вони місцеві та краще знають людей. Коштів на поминальний обід по батьку ОСОБА_1 йому не давала. Вийшло так, що приблизно за 80-90 осіб на поминальному обіді заплатив відповідач, а ОСОБА_1 – за 30 осіб її родичів. На практиці це призвело до напруженості і «поділу» столів у кафе; була неприємна напружена атмосфера. Відповідачу відомо про придбання батьком холодильника, а щодо придбання мотоблоку – нічого не відомо. Відповідач також пояснив, що в батька був окремий бюджет і що він розраховував лише на себе. Після смерті батька відповідач прийняв спадщину, але не звертався щодо отримання одноразової грошової допомоги після його загибелі. Водночас відповідач заперечує, щоб таку грошову допомогу отримала позивачка, оскільки вона з батьком ніколи не були однією сім`єю.

2.11. 14 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав до суду пояснення третьої особи (а.с. 188-189, т.1).

2.12. 03 липня 2025 року Міністерство оборони України надіслало до суду додаткові пояснення, згідно з якими просило в задоволенні позову відмовити (а.с. 62-68, т.2)

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

3.2. За відсутності спору про право цивільне юридичні факти підлягають встановленню судом у порядку окремого провадження. Так, відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

3.3. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.6. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 зауважувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

– факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

– встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

– заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

– чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

3.7. Отже, чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

3.8. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду розглядала питання юрисдикційності справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги, де, серед іншого, виснувала, що між особою і Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Зазначений правовий висновок підтриманий Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23.

3.9. Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

3.10. Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

3.11. Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

3.12. Положеннями частини першої статті 74 СК України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

3.13. Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

3.14. Положеннями ч.1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тут і далі – Закон, в редакції чинній на 07 січня 2023 року) визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

3.15. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

3.16. У статті 16-1 Закону зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

3.17. За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

3.18. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що згідно з інформацією Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси від 26 вересня 2025 року ОСОБА_3 у період із 26 жовтня 1991 року перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_16 , який було розірвано 19 листопада 2004 року (а.с. 149, т.2).

4.2. За час перебування у вказаному шлюбі в ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_2 (а.с. 31, т.5).

Із цієї ж інформації вбачається, що ОСОБА_1 із 29 грудня 1990 року перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_17 .

4.3. Згідно із свідоцтвом про смерть, виданим сільською радою с.Вороне Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 189, т.3).

4.4. Відповідно до довідки виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 12 квітня 2023 року ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_3 та вів спільне господарство з братом ОСОБА_18 в період із 2006 по 2015 рік (а.с. 108, т.2).

4.5. Із довідки виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 12 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 109, т.2).

4.6. Згідно з довідкою виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 24 липня 2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільно проживали за адресою АДРЕСА_1 в період із січня 2015 року по 28 листопада 2022 року до фактичного моменту вибуття ОСОБА_3 для виконання військового обов`язку в зв`язку з оголошенням військового стану (а.с. 58, т.3).

4.7. Дані вказаної довідки підтверджуються актом від 24 липня 2023 року, складеним комісією виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області (а.с. 204, т.2).

4.8. Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08 січня 2020 року ОСОБА_3 за особисті кошти в розмірі 45 800 грн придбав житловий будинок АДРЕСА_4 , який розміщено на земельній ділянці площею 0,4898 га, переданій у постійне користування попередньому власнику (а.с. 118-122, т.2).

4.9. Згідно з актом, складеним 12 квітня 2023 року комісією виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області, за результатами проведеного обстеження житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , відсутні речі, які призначені для особистого користування особи жіночої статі. В будинку відсутні речі, які могли б вказувати на те, що померлий ОСОБА_3 проживає спільно з іншими особами (зворот а.с. 108, т.2).

4.10. Відповідно до довідки Шарнопільського старостинського округу № 13 Монастирищенської міської ради від 12 квітня 2023 року, згідно із записами погосподарської книги № 1 у житловому будинку за адресою АДРЕСА_4 зареєстрованих осіб немає (а.с. 110, т.2).

4.11. Згідно із трудовою книжкою ОСОБА_3 , із 02 березня 2015 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 він працював монтажником зовнішніх трубопроводів у місті Києві на ПП «Сінта-сервіс», ТОВ «Інтерра-Плюс» та ПП «Київспецбуд» (а.с. 85-90, т.2).

4.12. Судом також встановлено, що в ОСОБА_1 зберігаються платіжні документи щодо оплати 28 лютого 2017 року ОСОБА_3 1024 грн за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (зворот а.с. 15, т.1) та квитанції про оплату земельного податку від імені ОСОБА_3 за різні періоди та за житлово-комунальні послуги по будинку ОСОБА_3 в с.Шарнопіль (а.с. 16 т.1, а.с. 6 т.3).

4.13. Крім того, в ОСОБА_1 зберігається кредитний договір № 2018523042 від 19 травня 2018 року, згідно з яким ОСОБА_3 отримав кредит на придбання побутової техніки (холодильника), та інструкція з експлуатації цього холодильника, керівництво з експлуатації та обслуговування мотоблоку «Кентавр» (а.с. 17-19, 134, т.1) а також паспорт та інструкція з експлуатації бензопили Stihl MS 230, придбаної ОСОБА_3 19 листопада 2020 року (а.с. 36, т.3), які зберігаються та на даний час використовуються ОСОБА_1 .

4.14. У ОСОБА_1 також зберігається договір купівлі-продажу № ВЗФТ-0171-23469321 (на умовах товарного кредиту) від 17 травня 2018 року щодо придбання ОСОБА_3 холодильника LG вартістю 12 082 грн 50 коп. та сервісу доставки товару у с.Зарубинці (а.с. 35, т.3).

4.15. Судом також встановлено, що в ОСОБА_1 зберігається водійське посвідчення ОСОБА_3 (а.с. 69, т.3), його свідоцтво про народження і свідоцтво про восьмирічну освіту, атестат про середню освіту (а.с. 72-73, т.3), військовий квиток та мобілізаційне розпорядження ОСОБА_3 (а.с. 25-32, т.1), військова форма та інший одяг та особисті речі (а.с. 74-101, т.3).

4.16. Крім того, 21 грудня 2022 року ОСОБА_1 використовувала банківську карту ОСОБА_3 № НОМЕР_1 та зняла з неї грошові кошти в розмірі 8000 грн о 15 год. 30 хв., 8000 грн о 15 год. 31 хв. та 4 000 грн о 15 год. 32 хв., на підтвердження чого надала відповідні квитанції (а.с. 5, т.3), а в поясненнях в судовому засіданні ОСОБА_2 також визнавав, що пересилав ОСОБА_1 у месенджері номер своєї банківської картки для того, щоб вона переслала на неї подарунок від батька, що додатково підтверджується відповідним скрін-шотом з переписки в месенджері (а.с.29, т.3).

4.17. Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 , складеним 14 листопада 2025 року комісією Монастирищенської міської ради, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 складається із 4 кімнат, кухні, ванни, туалету, веранди. У будинку проживають ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_19 . Під час обстеження матеріально-побутових умов комісією виявлено речі, які знаходяться в будинку і, зі слів ОСОБА_1 , належать ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: військове посвідчення, свідоцтво про навчання, гаманець, військовий квиток, банківська картка ПриватБанку, посвічдення мисливця, код платника податку, свідоцтво про народження, свідоцтво про неповну середню освіту, свідоцтво про повну середню освіту, а також одяг та речі (а.с. 102, т.3).

4.18. 27 липня 2017 року ОСОБА_3 було видано посвідчення мисливця НОМЕР_2 , оригінал якого перебуває у ОСОБА_1 , і відповідно до протоколу вилучення вогнепальної зброї та боєприпасів і квитанції № 67, складених 18 січня 2023 року інспектором Уманського РУП в Черкаській області, у зв`язку із смертю власника зброї ОСОБА_3 – у ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 проведено вилучення вогнепальної зброї Gifson, 2/12 кал. № НОМЕР_3 (а.с. 46-48, т.1).

4.19. Відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк» від 05 травня 2023 року по картковому рахунку ОСОБА_20 (дочка позивачки), ОСОБА_3 переказував їй грошові кошти, а саме: 28 грудня 2017 року – 2 994 грн, 25 січня 2018 року – 1998 грн, 04 квітня 2018 року – 1 000 грн, 03 травня 2018 року – 500 грн, 10 липня 2018 року – 1 000 грн, 03 серпня 2018 року – 1000 грн, 10 вересня 2018 року – 1000 грн, 23 вересня 2018 року – 6 000 грн, 05 жовтня 2018 року – 1 000 грн, 29 листопада 2018 року – 5 000 грн, 31 січня 2019 року – 5 000 грн, 21 червня 2019 року – 998 грн ( зворот а.с. 19 та а.с. 20, т.3).

4.20. Судом також досліджено надані ОСОБА_1 фотокартки, на яких, зокрема, зображені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та її дочка на святкуванні різноманітних сімейних подій та свят; наявні також фотографії прощання з тілом ОСОБА_3 на подвір`ї ОСОБА_1 (а.с. 109-152, т.3).

4.21. Крім цього, досліджено також надані відповідачем фотокартки, на яких зображений ОСОБА_3 під час спільного перебування із сином ОСОБА_2 на сімейних святах останнього, без участі ОСОБА_1 (а.с. 4-48, т.4).

4.22. Згідно з витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 24 лютого 2022 року № 29 старшого сержанта ОСОБА_3 визнано таким, що прибув і приступив до виконання обов`язків за посадою з 24 лютого 2022 року у зв`язку з мобілізацією (а.с. 24, т.1).

4.23. Судом також встановлено, що 28 листопада 2022 року ОСОБА_3 було направлено безпосередньо в зону бойових дій і проти цього факту сторони не заперечували.

4.24. Як вбачається із скрін-шотів листування ОСОБА_1 у месенджерах, вона писала повідомлення та неодноразово телефонувала ОСОБА_3 протягом грудня 2022 року – січня 2023 року, а також у цей самий період повідомляла сина і брата ОСОБА_3 – ОСОБА_21 , а також ОСОБА_22 про стан справ у ОСОБА_3 (а.с. 34-41, т.1; а.с. 25-33, т.3). Указаних фактів відповідач, а також допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_22 не заперечували.

4.25. Крім того, із дослідженого судом мобільного телефону загиблого ОСОБА_3 вбачається, що в месенджері «вайбер» збережено дані про велику кількість вхідних та вихідних аудіо та відеовикликів із ОСОБА_1 за листопад та грудень 2022 року.

4.26. 10 січня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_7 на ім`я та адресу ОСОБА_1 направлено сповіщення № 4/71 про смерть ОСОБА_3 07 січня 2023 року в міській лікарні № 3 міста Краматорськ Донецької області внаслідок різкого погіршення стану здоров`я після отриманого бойового травмування (а.с. 42, т.1).

4.27. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 450, виданим 13 січня 2023 року КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», ОСОБА_3 помер у стаціонарі МКЛ № 3 міста Краматорська Донецької області внаслідок гострої недостатності кровообігу та хронічної ішемічної хвороби серця (а.с. 43-44, т.1).

4.28. 14 січня 2023 року ОСОБА_2 за свій рахунок здійснив поховання батька ОСОБА_3 на території села Зарубинці, що вбачається із довідки виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 21 квітня 2023 року (зворот а.с. 109, т.2).

4.29. Згідно з накладною від 13 січня 2023 року ОСОБА_1 сплатила за поминальний обід у кафе «Млинок» на 40 осіб у розмірі 6 400 грн (а.с. 199, т.2), 15 січня 2023 року на 20 осіб у розмірі 3 500 грн, 17 січня 2023 року – на 40 осіб у розмірі 6400 грн, 14 лютого 2023 року – на 25 осіб у розмірі 4 300 грн, а 12 січня 2023 року – оплатила вартість виготовлення фото та рамки у розмірі 220 грн (а.с. 49-50, 163 т.1).

4.30. Відповідно до накладної від 10 січня 2023 року ОСОБА_3 сплатив грошові кошти в розмірі 12 059 грн за придбання різних товарів ритуального призначення для процедури поховання (а.с.112, т.2).

4.31. Згідно з накладною від 14 січня 2023 року ОСОБА_2 сплатив за поминальний обід у кафе «Млинок» на 110 осіб у розмірі 17 600 грн, а 15 лютого 2023 року – на 35 осіб у розмірі 6 300 грн (а.с. 119, 197, 198 т.2).

4.32. Відповідно до довідки Монастирищенської міської ради Черкаської області від 04 листопада 2025 року із бюджету міської ради кошти на поховання ОСОБА_3 були виділені 19 січня 2023 року його сину – ОСОБА_2 в розмірі 20 000 грн (а.с. 67, т.3).

4.33. 20 січня 2023 року Жашківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) видано свідоцтво серії НОМЕР_5 про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с. 45, т.1).

4.34. 02 лютого 2023 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 (а.с. 25, т.5).

4.35. 26 жовтня 2024 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким він успадкував після смерті батька житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_4 (а.с. 45, т.5).

4.36. 26 жовтня 2024 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким він успадкував після смерті батька земельну ділянку площею 2,4661 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 7123481800:02:001:0226, що розташована в межах Зарубинецької сільської ради Уманського району (а.с. 47, т.5).

4.37. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , суду пояснила, що приблизно з 1980 років знає ОСОБА_1 як односельчанку, яка в ті роки приїхала в село, а загиблого ОСОБА_3 – як місцевого мешканця із села Зарубинці, з яким свідок ходила до однієї школи і який працював з її чоловіком на тракторній бригаді. ОСОБА_3 товаришував із її чоловіком та часто заходив до них в гості. Свідок пояснила, що спочатку ОСОБА_3 проживав у селі зі своєю першою дружиною у їх будинку, вони мали сина ОСОБА_2 , але через деякий час ОСОБА_3 розлучився. Після розлучення він проживав у батьківській хаті, яка в селі розташована метрів за 500 від будинку ОСОБА_1 . Після того, як ОСОБА_3 розлучився – він не мав відносин із ОСОБА_1 і до 2015 року свідок не бачила його в неї. Приблизно із 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали проживати однією сім`єю як чоловік та жінка і про це знає все село. Проте весілля вони не гуляли і спільних дітей не мали. Іншої жінки в селі в нього не було. Вони проживали по АДРЕСА_5 . Спочатку в цьому будинку проживала ОСОБА_1 , а потім ОСОБА_3 прийшов до неї жити і це було його постійне місце проживання. У літній час бувало таке, що свідок заходила в гості до його із ОСОБА_1 будинку та бачила, що вони проживають разом в окремій кімнаті, бачила їхнє спільне ліжко та одяг ОСОБА_3 у хаті. Крім них у будинку в іншій кімнаті проживала мати ОСОБА_1 . Щодо дочки ОСОБА_1 , то після того, як вона пішла вчитись в інше місто, то в будинку не проживала. В ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_1 були гарні відносини, він їй допомагав, як і допомагав своєму сину, який також інколи приїжджав в гості до їхнього будинку в селі. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно були разом і мали достаток, вигонили на пасовище корови ОСОБА_1 , здавали молоко, тримали іншу худобу, сіно косили, вели господарство, відвідували разом святкування сільського престольного свята, ходили разом до сільського клубу, якщо там були якісь події. Наскільки свідку відомо, то в ОСОБА_3 не було іншого житла, оскільки він постійно жив у будинку ОСОБА_1 . Щодо будинку його батьків, то він посварився зі своїми братами і через це там не жив. Наскільки свідок пам`ятає, то десь із 2015 року ОСОБА_3 працював у м.Києві зварювальником, а потім у 2022 році добровільно мобілізувався до територіальної оборони. Загинув на сході, куди його перевели на лінію фронту. У час коли він служив у територіальній обороні – то на вихідних завжди був вдома, в хаті ОСОБА_1 . Свідок була на похороні ОСОБА_3 і пам`ятає, що його тіло привезли до хати ОСОБА_1 , де вони разом жили. Потім тіло перевезли до сільського клубу, а потім вже на кладовище.

4.38. Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , суду пояснила, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки проживала з ними в одному селі, через дорогу від їхньої хати. Свідок зазначила, що до 2015 року вони зустрічались, але разом не проживали, оскільки ОСОБА_3 проживав у будинку своїх батьків. Проте з 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 жили разом, разом городи садили, дрова купували й рубали, разом ходили до сільського клубу на свята, ходили на проводи на кладовище, навіть на новий рік приходили разом в гості до сусідів. Свідок відвідувала їх будинок приблизно один раз на рік, в основному коли треба було допомогти при народженні телят, та бачила що вони проживають разом в окремій крайній у будинку кімнаті. Свідок також бачила, що вони разом купили мотоблок для обробітку землі, який везли на машині односельчанина повз будинок свідка. Траплялось, що коли ОСОБА_3 йшов у селі по вулиці, то свідок з іншими односельчанками жартома запрошували його до себе, але він завжди відмовлявся та казав, що йде до ОСОБА_1 . Їхні відносини були схожі не на дружні, а на відносини чоловіка та дружини. На думку свідка, у них була сім`я, оскільки коли спілкуєшся з друзями – це зовсім інше. За показаннями свідка, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 завжди разом були, за руки тримались, говорили не як друзі, а як близькі люди. Свідку відомо, що ОСОБА_1 у селі завжди тримала 3-4 корови, але на думку свідка, доходів від такого господарства не завжди вистачало для утримання сім`ї через низьку закупівельну ціну на молоко. За таких обставин у 2015 році ОСОБА_3 поїхав на роботу до м.Києва, а ОСОБА_1 залишилась у селі. Так само й в багатьох інших сім`ях у селі, коли жінки залишаються вдома, а чоловіки їдуть на заробітки в інші міста. Проте він майже кожну неділю приїжджав з міста Києва і йшов до ОСОБА_1 . За спостереженнями свідка, ОСОБА_3 жив разом із ОСОБА_1 у її будинку, коли не був на роботі в м.Києві. Свідок також повідомила, що їй відомо про придбання ОСОБА_3 будинку в сусідньому селі, але на її думку, купівля будинку відбулась з метою використання присадибної ділянки, на якій вирощувались сільськогосподарські культури щоб утримувати їх із ОСОБА_1 господарство. Свідок також повідомила, що разом з іншими мешканцями села та сусідами була присутня в 2023 році на процедурі прощання з тілом ОСОБА_3 на подвір`ї будинку, в якому вони проживали із ОСОБА_1 . Після цього тіло було перевезено до сільського клубу для того, щоб з ОСОБА_3 , як з героєм, змогли попрощатись всі бажаючі.

4.39. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , суду пояснила, що є дочкою позивачки ОСОБА_1 . Коли мати почала зустрічатись із ОСОБА_3 , їй було 13-14 років. Вона чула, як ОСОБА_3 ввечері приходив до мами на побачення і через вікно смішив маму. Їй дуже подобалось, що мати сміється від цього. На той час ОСОБА_3 жив у батьківській хаті і вона з мамою часто приходила до нього в гості, а коли помер дідусь свідка у 2005 році, то ОСОБА_3 в 2005-2006 роках переїхав до них в будинок. У будинку матері три кімнати, в одній з яких жили мама та ОСОБА_3 , в іншій – бабуся, а в гостьовій кімнаті – свідок до моменту її переходу на навчання в школу у місті Жашкові у 2006 році. Після цього свідок не бувала вдома в будні дні, лише на вихідних. Згодом свідок навчалась в Білоцерківському медичному коледжі, а потім і в медичному університеті в м.Києві ОСОБА_3 ніколи не ображав свідка, завжди допомагав та був чудовою людиною – найкращою і найдобрішою з усієї його великої родини. На якомусь етапі свого життя свідок почала називати ОСОБА_3 «батьком». До 2015-2016 років ОСОБА_3 працював у селі, оскільки мав спільний бізнес з братами з вирощування свиней. При цьому з 2006 по 2015 роки мати та ОСОБА_3 могли проживати разом на дві хати, але коли в 2015 році в ОСОБА_3 розвалився бізнес із братами, то він остаточно переїхав до хати ОСОБА_1 . Крім того, він разом з мамою вели спільне господарство. Приблизно у 2015-2016 роках ОСОБА_3 почав працювати в місті Києві, оскільки хотів сам заробляти та не звик «сидіти в жінки на шиї». Проте в сім`ї ОСОБА_3 та мами на той час не було аж такої гострої потреби в грошах; вони разом працювали та разом купували різні речі й товари за потребою. У той період свідок також проживала (навчалась і працювала) в м.Києві, тому приблизно один раз на 3-4 місяці бачилась з ним там на вихідних, а в інші вихідні ОСОБА_3 постійно приїздив у село до хати, де вони з мамою разом жили. Свідок жодного разу не відвідувала ОСОБА_3 за місцем його проживання на орендованій квартирі у місті Києві, оскільки він там проживав із своїми співробітниками-чоловіками. Свідку також відомо, що в одній з кімнат на останній з орендованих ОСОБА_3 квартирі на Харківському масиві в місті Києві – проживала жінка на ім`я « ОСОБА_14 » з малою дитиною. Голос цієї жінки та голос дитини свідок інколи чула, коли телефонувала ОСОБА_3 . Наскільки свідку відомо, то мати не поїхала з ним до м.Києва, оскільки треба було дивитись за господарством у селі. Крім того, в мами постійні головні болі, мігрень, і вона часто через це не могла зосередитись. За час спільного проживання мати та ОСОБА_3 разом робили різні покупки, а саме: придбали пилку для заготівлі дров, холодильник та пральну машину в хату, а за останній рік – мотоблок для обробітку землі. Вони також вели спільне господарство – обробляли городи та паї, сіяли, косили траву для худоби, ходили разом до братів на свята, разом їздили в м.Монастирище. Коли ОСОБА_3 приїжджав з м.Києва додому – то мати завжди зустрічала його на автомобілі та з траси везла в село. Влітку вдома він зранку їхав косити сіно чи виконував інші роботи, а восени міг помогти по господарству та поїхати на полювання. Мати тримала господарство з 3-4 корів і їй постійно треба була чоловіча допомога: дрова нарубати, ворота поставити, облаштувати криницю, сінажник збудувати, сіна накосити. У них був сімейний бюджет, оскільки ОСОБА_3 завжди давав гроші мамі та казав, що вона краще розпорядиться грошима. Йому також вистачало коштів і для себе, і для свідка, і для допомогти своєму сину, який потребував фінансової допомоги і часто просив у батька грошей. Свідку також відомо, що ОСОБА_3 придбав газифікований будинок у сусідньому селі у 2019 році, але мотиви придбання того будинку свідку не відомі. Мати так проживала з ОСОБА_3 до 2022 року, а потім він сам добровільно мобілізувався в сили територіальної оборони. Казав, що пішов служити, бо хто ж якщо не він захистить його сім`ю, його онуків. Після цього він приїздив додому лише коли давали вихідний на службі. Потім у грудні 2022 року його перевели на Бахмутський напрямок, на якому він служив практично місяць. Востаннє вона з ним спілкувалась по відео на Різдво у 2023 році. Коли він загинув – це був справжній шок для мами і для свідка. Після цього до мами приїхав син загиблого – ОСОБА_2 і між ним і мамою була домовленість, що тіло ОСОБА_3 привезуть до маминої хати і син на це погодився. Враховуючи це, а також оскільки у військових документах загиблого було вказано контактні дані лише матері як близької особи, то тіло привезли саме до її хати. Попрощались із загиблим біля маминого будинку, а потім в сільському клубі, так як на цьому наполягли син та родичі ОСОБА_3 . Щодо поминального обіду, то за 40 осіб заплатила мама, а за інші 120 – родичі ОСОБА_3 .

4.40. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , суду пояснила, що знає ОСОБА_1 як односельчанку, а загиблого ОСОБА_3 – як свого кума, оскільки хрестила його сина (відповідача у справі). Свідок надала показання, згідно з якими ОСОБА_3 з 2015 року постійно проживав у батьківській хаті, а в 2015 році його знайомий запропонував йому роботу в м.Києві. Він на це погодився, оскільки перестав із братами вести бізнес, пов`язаний з розведенням свиней, та потребував грошей. У місті Києві ОСОБА_3 проживав на орендованій квартирі та працював зварювальником на Київводоканалі. ОСОБА_3 також повідомляв їй та її чоловіку, що має в м.Києві жінку, яка живе через стінку в сусідні кімнаті та готує йому їсти. За час роботи в місті Києві він зібрав кошти та купив будинок у селі Шарнопіль, оскільки хотів мати власне житло. Свідок підтвердила, що ОСОБА_3 був знайомий зі ОСОБА_1 , часто допомагав їй по господарству та навіть мав з нею стосунки. Водночас свідку не відомо, чому саме ОСОБА_3 допомагав ОСОБА_1 по господарству, як і не відомо чи допомагали інші чоловіки-односельчани. Свідок не вважає, що вони проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, оскільки на її думку, сім`я це коли спільне господарство, побут, але цього в них не було. Свідку не відомо, чи купували ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно якесь майно, а також не відомо чому після загибелі тіло останнього привезли до хати ОСОБА_1 .

4.41. Допитана судом в якості свідка ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , суду повідомила, що знає ОСОБА_1 як односельчанку, а ОСОБА_3 – як молодшого брата її чоловіка. Додала також, що ОСОБА_1 після похорону ОСОБА_3 не спілкується з нею. Свідок пояснила, що 40 років проживає в зареєстрованому шлюбі та добре знає що таке шлюб. Водночас відносини ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не можна назвати шлюбними сімейними відносинами. На думку свідка, сім`я це спільне житло, бюджет, спільне святкування родинних свят, спільні діти, онуки, спільна праця, взаємна повага. Проте спільного бюджету у них ніколи не було, і зі слів загиблого ОСОБА_3 , в них був різний бюджет. Спільного житла – теж не було, оскільки ОСОБА_3 купив собі житло бо не відчував себе членом сім`ї ОСОБА_1 . Щодо спільного дозвілля – то свідок визнала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсно разом приходили до свідка в гості, але більше як товариші. Крім того, святкування 50-річного ювілею ОСОБА_3 відбувалось за столиками в магазині і свідок не пам`ятає, щоб когось з гостей запрошували до хати. Свідок також додала, що ОСОБА_3 проживав у АДРЕСА_3 у батьківському будинку. Після смерті батьків будинок успадкувала рідна сестра ОСОБА_3 та почала робити ремонт, у зв`язку з чим ОСОБА_3 купив собі будинок у с.Шарнопіль. Свідок пояснила, що в неї завжди був ключ від батьківської хати, оскільки її чоловік займався проведенням ремонту. Проте свідок ніколи не чинила перешкод ОСОБА_3 в доступі до батьківської хати і він міг завжди взяти там свої речі. Загиблий ОСОБА_3 в період із 2006 по 2014 роки мав спільний бізнес із братами, в тому числі й чоловіком свідка. Бізнес полягав у вирощуванні та продажу свиней. Свідок пояснила, що ОСОБА_3 завжди підтримував відносини зі своїми братами, а щодо конфліктів між братами – то конфлікти можуть виникати в будь-якій сім`ї. Після 2015 року він аж до своєї мобілізації працював на Київводоканалі і роботи не змінював. За час роботи в м.Києві приїжджав у село не часто, десь один чи два рази на місяць, в основному на вихідні. Коли приїжджав – то ночував і в братів, і в ОСОБА_1 . Взагалі він казав що вільна людина та може жити де захоче. За зароблені у м.Києві гроші він купив собі мотоблок та будинок, купував інші речі. Щодо мотоблоку, то ОСОБА_3 купив його для себе. Цей мотоблок він залишав на території домоволодіння ОСОБА_1 щоб не вкрали. Біля своєї купленої хати він залишити мотоблок не міг, а в батьківській хаті теж не міг, бо свідок відмовлялась брати на себе відповідальність за зберігання. Щодо суті відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , то свідок не назвала б їх сімейними відносинами. Це більше були дружні стосунки та допомога один одному. Насправді у ОСОБА_1 велике господарство, вона потребувала допомоги та отримувала таку допомогу від ОСОБА_3 , зокрема він побудував їй сінажник, допомагав заготовляти сіно тощо. Щодо їх проживання, то неодноразово ОСОБА_3 розповідав свідку, що ОСОБА_1 виставляла його за двері. Крім того, за життя ОСОБА_3 підтверджував свідку, що має в м.Києві іншу жінку, яка йому прала речі та готувала їсти, а він купував цій жінці та її дитині речі й подарунки. Про іншу жінку в ОСОБА_3 добре знала й ОСОБА_1 , яка також казала про це свідку, ще коли вони нормально спілкувались. Щодо обряду поховання ОСОБА_3 , то сповіщення про його загибель прийшло на адресу ОСОБА_1 і брати обурювались через це. Коли тіло привезли в м.Умань, то на опізнання їздили брати померлого, а ОСОБА_1 на процедурі впізнання не була присутня. Всі з родини до останнього не вірили, що ОСОБА_3 помер та сподівались, що це якась помилка. У місті Умані виявилось, що документи ОСОБА_3 вже забрала ОСОБА_1 , але не саме тіло. Враховуючи напружену ситуацію та наполягання ОСОБА_1 , сільський голова попросила щоб не було скандалу і щоб тіло спочатку привезли до будинку ОСОБА_1 . Проте тіло в її хату не заносили, а прощання біля хати не було, оскільки всі люди стояли за межами будинку і прощались вже біля будинку культури в центрі села. Поминальний обід відбувся в кафе і свідок зі своїм чоловіком заплатили за 130 осіб, а ОСОБА_1 – за своїх родичів.

4.42. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , суду повідомив, що знає загиблого ОСОБА_3 як свого брата, а ОСОБА_1 – як односельчанку, з якою на даний час не в дружніх відносинах. На думку свідка, ОСОБА_1 вчиняє вкрай негарно, оскільки хоче отримати від держави «по-максимуму», при цьому «наплювавши» на сім`ю і родину загиблого брата. На думку свідка, їх відносини не були сімейними. Брат за життя ходив до неї в гості, бувало що й ночував у неї як хлопець у дівчини. Проте такі відносини не були схожі на сімейні, оскільки спільного бюджету і спільних справ у них не було. Крім того, ОСОБА_1 не організувала брату в хаті жодного святкування Дня народження і такі заходи зазвичай святкувались або біля сільського магазину, або в батьківській хаті. ОСОБА_3 проживав із свідком у батьківській хаті, а коли після смерті батьків цю хату успадкувала сестра та почала там робити ремонт – брат купив будинок у сусідньому селі, бо треба було десь проживати. У період із 2006 по 2014 рік ОСОБА_3 мав спільний бізнес щодо вирощування свиней з іншим їх братом ОСОБА_18 , але на якомусь етапі бізнес припинився. Після цього знайомий ОСОБА_11 запропонував брату поїхати на заробітки до м.Києва, на що брат погодився та працював там на Київводоканалі до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Брат погодився на роботу в м.Києві, оскільки до цього жив з доходів, отриманих від свідка, коли допомагав останньому утримувати в оренді ставок. Але цих грошей брату вистачало лише на продукти. Під час роботи в м.Києві брат проживав на орендованій квартирі з іншими хлопцями та приїжджав в село дуже рідко, приблизно один раз на місяць чи на два місяці. Як ОСОБА_3 повідомляв свідку, в сусідній кімнаті на орендованій у м.Києві квартирі проживала жінка ОСОБА_14 , яка йому готувала їсти, прала білизну, а він їй купував їжу та речі для її дитини. Водночас на квартирі у брата в м.Києві свідок ніколи не був. ОСОБА_1 у цей час тільки й чекала щоб брат приїхав з м.Києва і поміг щось скосити чи картоплю викопати. Вона дуже сердилась, коли брат на полюванні міг випити зайву чарку і потім виганяла його через це. Свідок при цьому додав, що брат дуже любив полювання та мав рушницю, яку в основному зберігав у батьківській хаті, а коли мобілізувався до територіальної оборони в 2022 році – то залишив мисливську зброю в сейфі у будинку ОСОБА_1 . Працюючи в м.Києві, брат збирав гроші та допомагав своєму сину, онучці і колишній дружині, особливо коли дізнався що остання хвора на онкологічну хворобу. Крім того, брат хотів придбати в свідка трактор, але техніка не була готова. Тому він купив собі мотоблок у місті Дніпро. Проте оскільки брат не мав де зберігати придбаний мотоблок, то залишив його у своєї хорошої знайомої ОСОБА_1 . Коли свідок з братами дізнались, що ОСОБА_3 загинув внаслідок бойових дій, то члени родини до останнього в це не вірили. Того ж вечора свідок з ще одним братом ОСОБА_18 поїхали до ОСОБА_1 і почали спілкуватись, на що вона їм сказала самим вирішувати що робити далі. Наступного дня о 8 год. ранку він з братами та сином загиблого поїхали до ТЦК та СП на опізнання тіла загиблого, але військовий із ТЦК їм повідомив, що о 7 год. 30 хв. документи та речі загиблого брата вже забрала дружина, як пізніше виявилось – ОСОБА_1 . Пояснивши військовому, що у загиблого не було дружини, брати вирішили не починати сварку щодо цього із співробітниками ТЦК. Після цього тіло померлого брата привезли до будинку ОСОБА_1 , оскільки на її ім`я прийшло сповіщення про загибель і сільський голова сказала що через це ОСОБА_1 має право його хоронити та попросила не зчиняти скандал. ОСОБА_1 у свою чергу наполягала на тому, щоб тіло брата привезли спочатку до її будинку, а потім у зневажливій формі сказала свідку, що їй байдуже подальша доля тіла. Проте коли тіло привезли до двору ОСОБА_1 , то ніхто навіть з її родичів у двір не зайшли, а серед присутніх були лише мама, сестра та дочка ОСОБА_1 . На поминальному обіді гроші за частину своїх гостей в кількості 40 чоловік сплатила ОСОБА_1 , а брати загиблого – за своїх 140 гостей, хоча всі документи було оформлено так, наче платив син загиблого. Це було зроблено з метою підготовки майбутніх судових справ із ОСОБА_1 , оскільки родичі вже тоді зрозуміли її натуру та «стежку, на яку вона стала». Крім того, син не міг платити за поминальний обід, оскільки мав важко хвору на онкологічну хворобу матір.

4.43. Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , суду пояснив, що знає загиблого ОСОБА_3 як колишнього чоловіка його рідної сестри. ОСОБА_1 свідку не відома. За життя свідок був у гарних відносинах із загиблим і востаннє його бачив у 2022 році перед початком повномасштабного вторгнення рф до України. Свідок пригадав, що за декілька років перед 2022 роком ОСОБА_3 звернувся до нього та попросив допомогти з роботою в Києві, оскільки втомився займатись вирощуванням свиней в селі і оскільки цей бізнес перестав приносити дохід. На той час свідок тривалий час працював кваліфікованим екскаваторником у Київводоканалі. Оскільки ОСОБА_3 вмів працювати електрогазозварювальником, то свідок надав йому рекомендації і того прийняли на роботу. Після переїзду до м.Києва ОСОБА_3 спочатку проживав із свідком у двокімнатній орендованій квартирі, працював позмінно, був задоволений і роботою, і оплатою, і умовами проживання. У місті Києві ОСОБА_3 працював із 2015 по 2022 рік. Водночас через графік і характер роботи, часту працю понаднормово (могли і місяць без відпусток на роботі сидіти), ОСОБА_3 їздив до себе в село рідко і в основному на вихідні дні, щоб зробити щось по господарству, наприклад, сіно перекидати. Коли ОСОБА_3 приїздив із села, то часом дійсно привозив приготовлену їжу, але хто її готував свідка ніколи не цікавило, оскільки йому вистачало своєї їжі. Разом з ними на орендованій квартирі жили ще 2 чи 3 чоловіка. Через характер роботи свідок нечасто бачився із ОСОБА_3 на квартирі, а коли й бачився, то ніколи не цікавився його особистим життям. На квартирі було правило – не приводити жінок на службову квартиру і всі мешканці його дотримувались. Тому навіть дружина свідка не знала, де саме він проживав у місті Києві і ніколи не була на цій квартирі. Свідка більше цікавило щоб ОСОБА_3 мав роботу, не вживав алкоголь, мав зарплату та міг допомагати і утримувати сина (племінника й похресника свідка). За 3 чи 4 роки до 2022 року ОСОБА_3 переїхав на іншу орендовану квартиру в столиці. За час роботи у місті Києві ОСОБА_3 мав достойну зарплату та розповідав, що навіть зумів накопичити кошти і за 80 тис грн придбав будинок неподалік свого села, який планував залишити сину в спадок. При нечастому спілкуванні за час спільного проживання на одній квартирі в м.Києві, ОСОБА_3 дуже рідко, але траплялось що розповідав про своїх жінок. При цьому звучало й ім`я « ОСОБА_23 », але свідку було прикро, що ОСОБА_3 розлучився з його сестрою і тому розмови про це були не цікаві. Свідок більше слухав розповіді ОСОБА_3 про полювання та родичів, декого з яких свідок знав. У розумінні свідка сім`я – це коли чоловік та жінка живуть разом, мають дітей та дбають один про одного, але наявності такої сім`ї в ОСОБА_3 свідок не бачив.

4.44. Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , суду пояснила, що знає загиблого ОСОБА_3 приблизно з 1986 року, оскільки сестра свідка вийшла заміж за його брата, і свідок мала з ним дружні й щирі відносини. У 1990-х роках ОСОБА_3 часто приходив у гості до свідка зі своєю першою дружиною. У шлюбі в них народився син ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу відносини батька та сина зіпсувались, але з часом налагодились. Свідок також знає ОСОБА_1 як односельчанку, яка має особистий меркантильний інтерес у цій справі. Під час надання показань свідок зазначила, що на її думку, сім`я це коли люди живуть разом, коли в них спільний побут і все спільне, коли вони п`ють каву разом вранці, разом роблять і планують покупки, піклуються один про одного, ходять в гості, але такого в ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не було. Дійсно, він інколи приходив до неї, допомагав по господарству і інколи навіть ночував, але це було більше як використання чоловічої робочої сили з її боку. На думку свідка, ОСОБА_3 був дорослим розлученим чоловіком і після розлучення з першою дружиною міг ночувати там, де хотів. Проте не кожне «ночування» призводить до утворення сім`ї. До 2015 року ОСОБА_3 проживав у с.Зарубинці у батьківській хат, а в 2015 році почав працювати в м.Києві, де й жив на орендованій квартирі з іншими працівниками. Свідку також відомо зі слів загиблого, що в м.Києві в нього по сусідству була жінка ОСОБА_14 , яка піклувалась там про нього і навіть передавала подарунки для онучки ОСОБА_3 . Під час роботи в м.Києві ОСОБА_3 заробив гроші та купив для своїх потреб мотоблок та будинок у сусідньому селі, оскільки батьківську хату, в якій він до цього жив, було успадковано сестрою. Щодо ОСОБА_1 , то вона завжди тримала велике господарство, що, на думку свідка, дозволяло утримувати себе. Водночас ОСОБА_3 не мав жодного відношення до господарства ОСОБА_1 та, на думку свідка, мав окремий бюджет. Коли ОСОБА_3 мобілізувався до сил територіальної оборони, то спочатку він часто приїжджав на вихідні додому. Тоді з дороги його забирали і везли в село або брати, або ОСОБА_1 на власному автомобілі. Питання поховання ОСОБА_3 після загибелі – це досить болюча тема для свідка. Коли тіло загиблого привезли до будинку ОСОБА_1 , то попрощатись прийшло приблизно 10-20 чоловік зі сторони ОСОБА_1 , а всі інші – прощались в клубі, оскільки розуміли, що це неправильно і що хоронити загиблого треба було з батьківської хати.

5. Оцінка Суду

5.1. Аналіз положень ст.ст. 15, 293, 315 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що встановлення в судовому порядку певних фактів має на меті підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

5.2. Суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав.

5.3. Факти неюридичного характеру не підлягають встановленню судом як у позовному, так і непозовному провадженні.

5.4. Відповідно до пунктів 60-65 постанови КЦС ВС від 05 червня 2026 року у справі № 752/8886/24 «60. У цивільному процесі чітко не виділяються «стандарти доказування», які слугують для позначення рівня ймовірності, до якого обставина повинна бути підтверджена доказами, щоб вважатись дійсною. 61. В свою чергу Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13). 62. Виходячи із змісту статей 12, 81 ЦПК (див. пункт 59), прослідковується наближеність порядку доказування до стандарту «балансу вірогідностей» (balance of probabilities). 63. Стандарт доказування «баланс вірогідностей» передбачає необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тест на перевірку «балансу вірогідностей» залежно від обставин справи полягає в тому, що доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав. 64. Сторона повинна довести, що її факти схиляють чашу терезів на її користь, навіть якщо вірогідність правоти становить всього 50,1% і такий підхід відповідає статтям 12, 81 ЦПК України, він не пов`язаний з припущеннями, а ґрунтується на оцінці доказів наданих сторонами. 65. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 89 ЦПК).»

5.5. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

5.6. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

5.7. Як зазначено в постанові КЦС ВС від 21 травня 2026 року у справі № 143/520/24, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

5.8. Аналізуючи надані сторонами докази, суд зауважує, що відповідно до довідки виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 24 липня 2023 року та акта від 24 липня 2023 року, складеного комісією виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільно проживали в будинку останньої за адресою АДРЕСА_1 , в період із січня 2015 року по 28 листопада 2022 року до фактичного моменту вибуття ОСОБА_3 для виконання військового обов`язку в зв`язку з оголошенням військового стану.

5.9. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які не є родичами будь-кого із сторін у справі та які проживають неподалік будинку за адресою АДРЕСА_1 , також підтвердили, що з 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно проживали разом в одній кімнаті у вказаному будинку, разом обробляли земельні ділянки з метою утримання худоби, купували та рубали дрова для підготовки до зимового періоду, заготовляли сіно, здійснювали будівництво господарських приміщень (сінажника), разом в інтересах своєї сім`ї купували побутову техніку та мотоблок для обробітку землі.

5.10. Суд також зауважує, що вказані свідки звернули увагу суду на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 завжди з теплотою ставились один до одного на людях, разом як сімейна пара відвідували сільські свята у будинку культури і при цьому тримались за руки та говорили один з одним не як друзі, а як близькі люди – чоловік та дружина, хоч і не були одружені між собою.

5.11. Про теплі сімейні відносини між ними свідчать і надані ОСОБА_1 фотографії, з яких вбачається спільне відвідування ними сільських свят та друзів, присутність ОСОБА_3 на випуску дочки ОСОБА_1 зі школи та його присутність на весіллі останньої, на якому він також виконував роль весільного батька нареченої (а.с. 109-152, т.3).

5.12. Водночас надані відповідачем фотографії свідчать про те, що ОСОБА_3 відвідував також і свого дорослого сина ОСОБА_2 і, зокрема, перебував на святкуванні хрестин своєї онуки (дочки ОСОБА_2 ) разом із колишньою дружиною, але при цьому на фотографіях тримається дещо відсторонено від неї (а.с. 4-48, т.4).

5.13. На спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю вказують також показання вищевказаних свідків про те, що після початку роботи у м.Києві у 2015 році ОСОБА_3 на вихідних завжди приїжджав до будинку ОСОБА_1 , де вони разом проживали, і коли був вдома – завжди допомагав їй по господарству.

5.14. Водночас показання свідків зі сторони відповідача ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_22 та ОСОБА_24 про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 склались дружні відносини і що ОСОБА_3 заходив до неї в гості і навіть інколи ночував, але не проживав однією сім`єю, – суд відхиляє, оскільки всі такі свідки пояснили, що є родичами відповідача ОСОБА_2 та на час розгляду справи в суді перебувають у конфліктних відносинах із ОСОБА_25 .

5.15. Щодо показань свідка ОСОБА_20 (дочки ОСОБА_1 ) про те, що ОСОБА_3 сприймав її як дочку і завжди підтримував та допомагав, у тому числі й фінансово, – то такі показання підтверджуються доказами про систематичне перерахування їй ОСОБА_3 грошових коштів, а саме 28 грудня 2017 року – 2 994 грн, 25 січня 2018 року – 1998 грн, 04 квітня 2018 року – 1 000 грн, 03 травня 2018 року – 500 грн, 10 липня 2018 року – 1 000 грн, 03 серпня 2018 року – 1000 грн, 10 вересня 2018 року – 1000 грн, 23 вересня 2018 року – 6 000 грн, 05 жовтня 2018 року – 1 000 грн, 29 листопада 2018 року – 5 000 грн, 31 січня 2019 року – 5 000 грн, 21 червня 2019 року – 998 грн (зворот а.с. 19 та а.с. 20, т.3).

5.16. Вказані обставини додатково свідчать про наявність сімейних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який допомагав фінансово дочці останньої.

5.17. Крім того, суд враховує, що за час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 купили холодильник, бензопилу та мотоблок, які використовували в інтересах своєї сім`ї під час ведення спільного господарства, і які на даний час залишились у володінні ОСОБА_1 , що вказує на їх спільний бюджет, з якого купувалась указана техніка.

5.18. Суд також зауважує, що після мобілізації до сил оборони України ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_3 вказав саме ОСОБА_1 як близьку особу, яку необхідно повідомити в разі його загибелі, на що вказує видача ІНФОРМАЦІЯ_16 на ім`я та адресу ОСОБА_1 сповіщення № 4/71 про смерть ОСОБА_3 07 січня 2023 року в міській лікарні № 3 міста Краматорськ Донецької області внаслідок різкого погіршення стану здоров`я після отриманого бойового травмування (а.с. 42, т.1).

5.19. Отримання ОСОБА_1 вказаного сповіщення також дозволило їй отримати в ТЦК та СП особисті речі загиблого ОСОБА_3 – предметів військової форми та особистого мобільного телефону, дослідженого судом у судовому засіданні.

5.20. Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив суду, що після того, як родині стало відомо про загибель ОСОБА_3 , того ж вечора він зі ще одним братом ОСОБА_18 поїхали до ОСОБА_1 і почали спілкуватись з приводу цього.

5.21. Вказані обставини в сукупності з тим фактом, що після загибелі тіло ОСОБА_3 спочатку привезли на подвір`я будинку ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , де з ним прощались родичі ОСОБА_1 та сусіди по вулиці, вказують не просто на дружні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на чому наполягали всі свідки зі сторони відповідача, а вказують саме на сімейні відносини між позивачкою та загиблим, тіло якого спершу доставили до місця його проживання.

5.22. Крім того, скрін-шоти спілкування в месенджерах ОСОБА_1 із відповідачем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_26 у грудні 2022 року та січні 2023 року свідчать про те, що саме ОСОБА_1 постійно спілкувалась із ОСОБА_3 по телефону і передавала інформацію про нього вищевказаним родичам загиблого і проти цього вказані особи в судових засіданнях не заперечували.

5.23. Цей факт також підтверджується і даними з месенджера «вайбер» на оглянутому судом мобільному телефоні ОСОБА_3 , який після його смерті перебував у користуванні в ОСОБА_1 і на якому збереглась інформація про більш як 80 дзвінків між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом листопада та грудня 2022 року. Водночас суду не надано доказів про підробку такої інформації про зв`язок цих абонентів.

5.24. Судом також було встановлено, що після смерті ОСОБА_3 в будинку ОСОБА_1 залишились його особисті речі, документи про освіту та водійське посвідчення, мисливська зброя та документи на неї, – що вказує на його проживання разом із ОСОБА_1 у її будинку.

5.25. Водночас суд критично оцінює доводи свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_3 про те, що вказаними документами та речами ОСОБА_1 заволоділа протиправно шляхом їх викрадення, оскільки доказів звернення в поліцію за даним фактом суду не надано, як і не надано судових рішень про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за такі діяння.

5.26. Суду також не надано доказів про те, що документи на володіння мисливською зброєю та про свою освіту ОСОБА_3 брав із собою під час проходження військової служби, що давало б підстави вважати, що ОСОБА_1 могла отримати їх із речами загиблого від ТЦК та СП.

5.27. Суд враховує доводи відповідача про те, що 08 січня 2020 року ОСОБА_3 за особисті кошти в розмірі 45 800 грн придбав житловий будинок АДРЕСА_4 .

5.28. Проте факт придбання ОСОБА_3 вказаного будинку сам по собі, враховуючи сукупність інших доказів у справі, – не спростовує і жодним чином не заперечує факт проживання ним з 2015 року однією сім`єю із ОСОБА_1 як чоловіка та жінка без реєстрації шлюбу.

5.29. Крім того, жодних доказів про те, що ОСОБА_3 сам постійно проживав у вказаному будинку, наприклад показання свідків-сусідів із с.Шарнопіль чи відомостей про зберігання у вказаному будинку особистих речей власника – суду надано не було.

5.30. Суд також критично оцінює показання свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_3 про те, що мотоблок купував саме ОСОБА_3 у власних цілях і просто залишив його на зберігання у будинку ОСОБА_1 , оскільки на той час ОСОБА_3 мав на праві власності придбаний у сусідньому селі будинок, де й міг зберігати мотоблок, але з невідомих причин цього не зробив.

5.31. Так само критично оцінюються показання свідка ОСОБА_3 про те, що після мобілізації до сил територіальної оборони в 2022 році його брат ОСОБА_3 просто залишив власну мисливську зброю в сейфі у будинку ОСОБА_1 для зберігання, оскільки як пояснювали свідки та всі учасники справи – за життя ОСОБА_3 мав пристрасть і серйозно відносився до полювання, а тому міг організувати належне місце зберігання мисливської зброї у власному будинку в сусідньому селі Шарнопіль, але цього не зробив, а залишив зброю саме в будинку ОСОБА_1 у с.Зарубинці.

5.32. Суд враховує доводи відповідача про те, що ОСОБА_3 з 2015 року постійно працював у м.Києві і не міг проживати однією сім`єю із ОСОБА_1 у її будинку.

5.33. Проте сам факт роботи чоловіка в іншому місті – не спростовує доводи позивачки та не спростовує оцінені судом докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно з 2015 року у до часу смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Краматорську – проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, мали спільний побут, вели господарство.

5.34. Щодо доводів відповідача про наявність у ОСОБА_3 іншої жінки під час роботи в м.Києві, то суд зауважує наступне.

5.35. Дійсно, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_24 та навіть дочка позивачки – свідок ОСОБА_20 суду підтверджували, що під час роботи у м.Києві ОСОБА_3 проживав на орендованих квартирах, на другій з яких у сусідній кімнаті проживала жінка на ім`я « ОСОБА_14 » зі своєю дитиною.

5.36. Проте будь-яких доказів на підтвердження того, що під час роботи в м.Києві ОСОБА_3 проживав з цією чи будь-якою жінкою однією сім`єю – суду не надано.

5.37. Крім того, після смерті ОСОБА_3 жодна інша жінка, крім ОСОБА_1 , не заявляла про спільне проживання з ним однією сім`єю за його життя, та не брала участь у похованні ОСОБА_3 .

5.38. За таких обставин, враховуючи принцип «балансу вірогідностей», на думку суду позивачка надала докази, оцінена сукупність яких дозволяє суду дійти висновку, що стверджувана позивачкою обставина про наявність між нею та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовідносин притаманних подружжю з 2015 року по день його смерті, – видається вірогіднішим ніж протилежний.

5.39. Встановлення юридичного факту, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю з 2015 року, в порядку позовного провадження, може мати для позивачки юридичне значення, оскільки дозволить претендувати на отримання одноразової грошової допомоги на підставі ст. ст. 16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

5.40. При цьому суд зауважує, що встановлена судом дата вибуття ОСОБА_3 28 листопада 2022 року в безпосередню зону бойових дій – не припинила факту перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в правовідносинах, притаманних подружжю, по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в цей період вони продовжували цікавитись життям один одного та активно спілкуватись по телефону, ОСОБА_3 дозволяв ОСОБА_1 користуватись його банківською карткою та знімати з неї кошти, що мало місце 21 грудня 2022 року, а його особисті документи та зброя залишались в будинку, в якому вони разом проживали і з подвір`я якого відбулось прощання з тілом ОСОБА_3 після його загибелі (а.с. 5, т.3).

5.41. Суд також звертає увагу на те, що положення ст. 315 ЦПК України передбачають розгляд судом справ про проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу і протягом розгляду справи в суді сторони доводили свої доводи по суті – позивачка наполягала на встановленні факту проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а відповідач проти цього категорично заперечував по суті.

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. Враховуючи висновок суду про задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена нею сума судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_17 , РНОКПП НОМЕР_6 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення суду складено 18 червня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько