Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №560/12945/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12945/25

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

18 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:

Визнати протиправними дії Національної академії Державної Прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького щодо невиплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, виплаченої 11.07.2025 року на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі №560/12957/24.

Зобов`язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, виплаченої 11.07.2025 року на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі №560/12957/24, за період з 01 грудня 2015 року по 08 червня 2016 року включно та з 10 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно, починаючи з 01.02.2016 по 08.06.2016 включно, та з 01.09.2017 по 28.02.2018 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, оскільки фактична виплата індексації грошового забезпечення відбулася із затримкою виплати доходу один і більше календарних місяців. Просить позов задовольнити.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем у справі до суду подано апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати зазначене судове рішення прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що індексація не є складовою щомісячного грошового забезпечення військовослужбовця. Вона не відноситься ні до доплат, надбавок, премій та інших додаткових видів грошового забезпечення. Індексація, а так само її розмір, окремо вираховується на нараховане до виплати місячне грошове забезпечення, а тому воно не є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовців, яке визначено ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та не враховується при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні. За фактичних обставин справи викладених вище, вважає, що жодних підстав для задоволення адміністративного позову немає.

22.05.2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві представник позивача просить залишити апеляційну скаргу Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 06 травня 2026 року без задоволення, а судове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/12945/25 від 06 квітня 2026 року - без змін.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Позивач проходив службу в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. 24 грудня 2023 року наказом ректора Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького №1337-ос від 18.12.2023 року позивача звільнено із військової служби, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

07 липня 2025 року набрало законної сили рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/12957/24 від 17 березня 2025 року за позовом позивача до відповідача про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, та яким позовні вимоги позивача задоволено та здійснено перерахунок індексації грошового забезпечення за періоди з 01 грудня 2015 року по 08 червня 2016 року та з 10 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно з застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з врахуванням виплачених сум.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не виплати компенсації втрати частини доходів протиправною, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції по суті спору з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-III).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Тобто, стаття 2 Закону №2050-III прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й заробітну плату.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статті 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зі змісту приведених норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).

Так, з матеріалів справи суд встановив, що остаточна виплата позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01 грудня 2015 року по 08 червня 2016 року та з 10 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року, включно, з застосуванням січня 2008 року, як місяця підвищення доходу, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/12957/24 від 17 березня 2025 року, яке набрало законної сили 07 липня 2025 року - відбулася 11.07.2025, тобто в межах одного місяця.

Під час судового розгляду вказаної категорії справ суд застосовує останню правову позицію, викладену Верховним Судом у своїх постанові №520/25464/23 від 03.12.2026 року, якій суд зазначив:

"п. 18 ... підставою для виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є затримка на один і більше календарних місяців виплати доходів згідно з рішенням суду."

Так, Верховний Суд дійшов висновку про те, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є затримка виконання рішення суду більше як на однин місяць.

Таким чином обов`язок з виплати компенсації виникає у випадку порушення строків виплати нарахованих доходів. В даному випадку такого порушення не відбулося, адже виплата здійснена протягом одного місяця з дня набрання рішення суду законної сили.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судових витрат у відповідності до норм ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року скасувати.

Прийняти постанову. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.