Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №240/19320/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/19320/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Томчук А.В.

18 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Томчука А.В.

суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Пономарьової Катерини Віталіївни від 22.07.2025 ВП №77713425 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 у задоволенні позовних вимог ГУ ПФУ в Житомирській області відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що при виконанні рішення суду у справі № 240/15606/24 позивач застосував для розрахунку мінімальну пенсію за віком у розмірі 2093,00 грн замість встановленого законодавством з 01.01.2024 розміру 2361,00 грн, що призвело до неповного виконання рішення суду, а тому у державного виконавця були наявні підстави для застосування штрафу до боржника.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Житомирській області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі № 240/19320/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення суду у справі № 240/15606/24 виконано повно та неухильно в межах і спосіб, визначений чинним законодавством. Вказує, що судом першої інстанції не розглядалось питання проведення перерахунку розміру пенсії в майбутньому та не зобов`язано Головне управління проводити в подальшому перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням мінімального розміру пенсії. Зазначає, що програмним забезпеченням ІКІС ПФУ не передбачено автоматичного перерахунку пенсії, встановленої за рішенням суду. Посилається на відсутність належного бюджетного фінансування для виплати донарахованих сум, а також на те, що державним виконавцем не вжито належних заходів щодо встановлення факту виконання чи невиконання судового рішення, не витребувано додаткових пояснень. Вважає, що постанова про накладення штрафу є необґрунтованою та винесеною передчасно.

Відділ примусового виконання рішень своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, хоча матеріали адміністративної справи містять докази повідомлення останнього про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Скаржник та відровідач у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі № 240/15606/24, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату з 13.02.2024 пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

31.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень із заявою про примусове виконання рішення суду, до якої долучив виконавчий лист, виданий у справі № 240/15606/24.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.04.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 77713425.

На постанову про відкриття виконавчого провадження ГУ ПФУ в Житомирській області надало інформацію листом від 28.04.2025 №0600-0307-5/39457, в якому повідомило, що в результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії становить 16971,76 грн, в тому числі 16744,00 грн — розмір восьми мінімальних пенсій за віком (2093,00 грн х 8). За період з 13.02.2024 по 31.03.2025 нарахована доплата пенсії у розмірі 130906,91 грн. Зазначено, що з 01.04.2025 виплата пенсії здійснюється у розмірі, визначеному на виконання рішення суду. Рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування.

Інформацію про виконання рішення № 240/15606/24 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) обов`язок ведення та заповнення якої (повнота та коректність) покладено на територіальні органи Пенсійного фонду України (том 1 а.с.15).

До Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_1 , в якій стягувач просив зобов`язати державного виконавця надіслати боржнику вимогу про виконання рішення суду, оскільки з 01.01.2025 8 мінімальних пенсій за віком становить 18888,00 грн, але фактичний розмір виплачуваної пенсії складає 16971,76 грн (том 1 а.с.69).

Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав до ГУ ПФУ в Житомирській області вимогу від 04.06.2025 № 19659, в якій зазначив, що згідно із заявою стягувача судове рішення не виконане, тому вимагає у 10 ленний строк виконати рішення суду (том 1 а.с.67).

У відповідь на вимогу ГУ ПФУ в Житомирській області надіслало інформацію у листі від 17.06.2025 №0600-0307-5/54391, в якому повідомило, що в результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії на даний час становить 16971,76 грн, в тому числі 16744,00 грн розмір восьми мінімальних пенсій за віком (2093,00 грн х 8). За період з 13.02.2024 по 31.03.2025 нарахована доплата пенсії у розмірі 130906,91 грн. З 01.04.2025 виплата пенсії здійснюється у розмірі визначеному на виконання рішення суду. Рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування.

Інформацію про виконання рішення №240/15606/24 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) обов`язок ведення та заповнення якої (повнота та коректність) покладено на територіальні органи Пенсійного фонду України (том 1 а.с.15).

До листа доданок розрахунок суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі ОСОБА_1 (том 1 а.с.22).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 22.07.2025 ВП №77713425 накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду (том 1 а.с.17-18).

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не погодилось із постановою про застосування штрафної санкції та оскаржило її до суду.

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Правові та організаційні засади примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначені Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частин першої - третьої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що для накладення штрафу за невиконання рішення суду законодавство передбачає встановлення факту невиконання судового рішення без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20.

Колегія суддів зазначає, що рішенням суду у справі № 240/15606/24 ГУ ПФУ в Житомирській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату з 13.02.2024 пенсії ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зміст цього рішення є однозначним — розмір пенсії має становити не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, тобто має визначатися з урахуванням актуального на відповідний період розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законодавством.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року.

Таким чином, з 01 березня 2024 року мінімальна пенсія за віком становила 2361,00 грн, а вісім мінімальних пенсій за віком - 18888,00 грн (2361,00 грн х 8).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ПФУ в Житомирській області при виконанні рішення суду у справі № 240/15606/24 застосувало для розрахунку мінімальну пенсію за віком у розмірі 2093,00 грн (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 2023 рік), внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_1 було визначено у сумі 16744,00 грн (2093,00 грн х 8) замість належних 18888,00 грн (2361,00 грн х 8).

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у відповідях на вимоги державного виконавця (листи від 28.04.2025 та від 17.06.2025) ГУ ПФУ в Житомирській області саме зазначало, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 2361,00 грн, однак при цьому для розрахунку пенсії застосовувало показник 2093,00 грн. Тобто позивач був обізнаний про зміну розміру мінімальної пенсії за віком з 01.03.2024, проте не застосував цей показник при перерахунку пенсії на виконання рішення суду.

Доводи апелянта про те, що судом у справі № 240/15606/24 не розглядалось питання проведення перерахунку розміру пенсії в майбутньому та не зобов`язано проводити в подальшому перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням мінімального розміру пенсії, колегія суддів відхиляє як безпідставні. Рішенням суду зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, що є динамічним показником, який змінюється відповідно до законодавства. Виконання такого рішення передбачає застосування актуального на відповідний період розміру мінімальної пенсії за віком, а не фіксованого показника минулого року.

Посилання апелянта на те, що програмним забезпеченням ІКІС ПФУ не передбачено автоматичного перерахунку пенсії, встановленої за рішенням суду, не може бути визнано поважною причиною невиконання судового рішення, оскільки технічні особливості програмного забезпечення не звільняють орган Пенсійного фонду від обов`язку виконати судове рішення у повному обсязі.

Щодо доводів апелянта про відсутність належного бюджетного фінансування, колегія суддів зазначає, що у даному випадку мова йде не про виплату нарахованих сум (заборгованості), а про правильність нарахування (перерахунку) пенсії відповідно до рішення суду. Обов`язок здійснити перерахунок пенсії із застосуванням правильного показника мінімальної пенсії за віком не залежить від наявності бюджетного фінансування і є безумовним обов`язком боржника на виконання судового рішення.

Доводи апелянта про те, що державним виконавцем не вжито належних заходів щодо встановлення факту виконання чи невиконання судового рішення, спростовуються матеріалами справи. Державний виконавець на підставі звернення стягувача ОСОБА_1 направив боржнику вимогу від 04.06.2025, у відповідь на яку ГУ ПФУ в Житомирській області підтвердило, що розмір пенсії розраховано виходячи з показника 2093,00 грн, тоді як з 01.03.2024 мінімальна пенсія за віком становила 2361,00 грн. Таким чином, державний виконавець мав достатні підстави для висновку про невиконання рішення суду без поважних причин.

Колегія суддів також враховує, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 2361,00 грн х 8 було здійснено боржником лише 21.07.2025, тобто напередодні винесення оскаржуваної постанови (22.07.2025), що додатково підтверджує факт невиконання рішення суду у повному обсязі протягом тривалого часу.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2021 у справі № 560/594/20 наголосив, що накладення штрафу за невиконання рішення суду жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, однак без наявності об`єктивних підстав -не може нівелювати Закон № 1404-VIII.

Повертаючись до обставин цієї справи, апеляційний суд зауважує, що у даному випадку невиконання рішення суду було зумовлено не об`єктивними причинами (відсутність фінансування, форс-мажор тощо), а неправильним застосуванням боржником показника мінімальної пенсії за віком при перерахунку, що є суб`єктивною причиною і не може вважатися поважною.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що станом на 22.07.2025 рішення суду у справі № 240/15606/24 залишалось невиконаним у повному обсязі без поважних причин, а тому у державного виконавця були правомірні підстави для застосування штрафу до боржника відповідно до статей 63, 75 Закону № 1404-VIII.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі .

Головуючий Томчук А.В.

Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.