Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №560/3215/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3215/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

18 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Підгороднянської сільської ради, в якому просив:

-визнати бездіяльність протиправною щодо не надання запитуваних документів на запит на отримання публічної інформації від 17.01.2026, який адресований до Підгороднянської сільської ради;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути запит на отримання публічної інформації від 17.01.2026, та надати позивачу запитувані документи.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.04.2026 позов задоволено частково:

-визнано необґрунтованою відповідь Підгороднянської сільської ради від 22.01.2026, наданої у відповідь на запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 17.01.2026;

-зобов`язано Підгороднянську сільську раду повторно розглянути запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 17.01.2026 та надати обґрунтовану відповідь відповідно до вимог закону, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задовольнити позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

07.05.2026 та 01.06.2026 від позивача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі в зв`язку з пропуском відповідачем строку звернення до суду.

Колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити з огляду на його необгрунтованість, оскільки як слідує з відомостей КП «ДСС» Сьомого апеляційного адміністративного суду, апеляційна скарга подана відповідачем через підсистему «Електронний суд» 30.04.2026 о 16:35:41, однак через надмірне навантаження, зареєстрована канцелярією суду 05.05.2026. Зважаючи на те, що процесуальний строк відраховується з моменту подання апеляційної скарги, а не з моменту реєстрації, строки на апеляційне оскарження, відповідачем не пропущено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Тіхонов В.Д., який діє в інтересах ОСОБА_2 , направив за допомогою електронної пошти запит на отримання публічної інформації від 17.01.2026, який адресований Підгороднянській сільській раді.

У вказаному запиті позивач просив надати інформацію у формі документа, а саме: копію заяв та з доданими до них додатками на підставі, яких було зареєстровано речове право оренди на земельні ділянки за додатковими угодами, а саме:

- додаткову угоду до Договору оренди землі, серія та номер: без номерна, виданий 05.03.2019, видавник: ТОВ "ВОЛОЧИСЬК-АГРО"; інший тип договору, додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.04.2010, серія та номер: 270, виданий 18.12.2023, видавник: ТОВ "Волочиськ-агро" та ОСОБА_2 ;

- додаткову угода до договору оренди землі, серія та номер: без номерна, виданий 05.03.2019, видавник: ТОВ "ВОЛОЧИСЬК-АГРО"; договір щодо внесення змін до договору від 06.05.2010, серія та номер: 271, виданий 25.10.2024, видавник: сторони договору.

Та на підставі яких були прийняті такі рішення:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47251810 від 07.06.2019 12:33:15, ОСОБА_3 , Соколівська сільська рада Ярмолинецького району, Хмельницька обл.;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47250205 від 07.06.2019 11:52:05, ОСОБА_3 , Соколівська сільська рада Ярмолинецького району, Хмельницька обл.

Відповідь просив надати на електрону скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1

До вказаного запиту позивачем долучено копію довіреності від 13.10.2025 щодо здійснення представництва інтересів ОСОБА_2

22.01.2026 відповідачем надана відповідь на вказаний запит, якій повідомлено, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" копії документів з реєстраційної справи здійснюється на підставі судового рішення. Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, врегульований статтею 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (із змінами), якими визначено умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури. Зокрема для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, арбітражних керуючих, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, вказаний запит не може бути задоволено.

Вищезазначена відмова слугувала підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для його задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Ст.5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992р. №2657-XII регламентовано, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок же здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес безпосередньо визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011р. №2939-VI.

Відповідно до вимог ст.1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За правилами статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації", суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації-фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

П.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI закріплено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону2939-VI).

За визначенням, наведеним у статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію-це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

У відповідності до ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання запиту.

В свою чергу, положеннями ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст.19 цього Закону.

За змістом ст.13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 № 93-IV депутатське звернення-викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав до Підгороднянської сільської ради запит про доступ до публічної інформації, в якому просив надати копії заяв з доданими до них додатками на підставі яких було зареєстровано речове право оренди на відповідні земельні ділянки за додатковими угодами.

Однак, відповідач відмовив у наданні інформації, зазначеної в запиті, мотивуючи свою відмову тим, що копії документів з реєстраційної справи надаються на підставі судового рішення.

При цьому, у відмові звернуто увагу, що Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, врегульований статтею 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (із змінами), якими визначено умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 1952 реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

Також частиною 6 цієї статті передбачено те, що витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Процедура функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), його невід`ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 "Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (далі - Порядок №1141).

Відомості з Реєстру формуються у формі інформації про, зокрема, документи реєстраційної справи, яка містить відомості про всі документи, що містяться у відповідній реєстраційній справі в електронній формі, та надається для ознайомлення у формі переліку таких документів.

Після ознайомлення з відповідним переліком документів особа може отримати з Реєстру відповідний документ реєстраційної справи в електронній формі (п. 56, 59 Порядку № 1141).

В той же час, як свідчить зміст запиту, позивач просив не про витребування чи вилучення документів чи реєстраційної справи з Реєстру, а просив надати в тому числі інформацію та копії документів щодо оренди земельних ділянок, які мають бути в наявності у відповідача, як орендодавця земельних ділянок.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача про заборону витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів з них без відповідного судового рішення в силу вимог ч. 6 ст. 17 Закону № 1952.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.