Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №560/2739/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2739/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

17 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ №133725 від 29.01.2025.

1.2 В обґрунтування позовних вимог вказує, що під час проведення перевірки 08.01.2025 ОСОБА_2 (водій) здійснював перевезення вантажу транспортним засобом, який належить позивачці, без тахокарт за 01.01.2025, 05.01.2025, та бланку підтвердження діяльності водія. Вважає протиправною спірну постанову, оскільки не є автомобільним перевізником, адже транспортний засіб переданий у користування ТОВ "БІО Стандарт У", що підтверджується договором найму (оренди) транспортного засобу та ТТН від 08.01.2025, наданої під час перевірки. Тому, відповідачем при винесенні постанови належними та допустимими доказами не доведене вчинення порушення позивачем.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач є власником транспортного засобу марки Volvo FH 12.380, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричіпу марки Schwarzmuller SAP – 335, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

2.2 08.01.2025 старший державний інспектор відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснив рейдову перевірку транспортного засобу марки Volvo FH 12.380, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричіпу марки Schwarzmuller SAP – 335, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 . До перевірки водій подав: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volvo НОМЕР_5 від 30.12.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 07.09.2018, посвідчення водія НОМЕР_7 від 05.07.2007, НОМЕР_8 від 08.01.2025, тахокарти за 02.01.2025, 03.01.2025, 04.01.2025, 06.01.2025, 07.01.2025.

2.3 Під час проведення перевірки старший державний інспектор відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті встановив здійснення водієм вантажних перевезень без оформлених тахокарт за період 01.01.2025 та 05.01.2025 або бланків підтвердження діяльності водія. За результатом перевірки складений акт №111751. Водій зі змістом акту ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

2.4 На підставі акту перевірки від 08.01.2025 №111751 відповідач за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" прийняв постанову від 29.01.2025 №ПШ133725 про застосування до позивачки адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн, встановленого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

2.5 Вважаючи постанову від 29.01.2025 №ПШ133725 протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов задоволено.

3.2 Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.01.2025 №ПШ133725.

3.3 Суд першої інстанції дійшов висновку що спірна постанова від 29.01.2025 №ПШ133725 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ застосована у спірних правовідносинах без з`ясування належного автомобільного перевізника при здійсненні вантажних перевезень транспортним засобом, який належить позивачці.

4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

4.1 Відповідач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2025 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

4.3 Позивачка не скористалася правом для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України №2344-ІІІ), реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

1.2 Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

1.3 Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

1.4 Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

1.5 Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

1.6 Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

1.7 Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

1.8 Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

1.9 Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

1.10 Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

1.11 Відсутність у перевізника або незабезпечення водія переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.

1.12 Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 хоч і є власником транспортного засобу марки Volvo FH 12.380 (д.н.з. НОМЕР_1 ) та спеціалізованого напівпричіпу марки Schwarzmuller SAP– 335 (д.н.з. НОМЕР_2 ), однак передала вказане майно в користування ТОВ "БІО Стандарт У" за договором найму (оренди) від 28.02.2020 № НОК 292487, та 08.01.2025 не здійснювала зазначеним транспортним засобом вантажних перевезень, відтак позивачка не є автомобільним перевізником в спірних правовідносинах і, відповідно, не є суб`єктом відповідальності в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

1.13 Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час рейдової перевірки наявна товарно-транспортна накладна (ТТН) № 004870 від 08.01.2025 року, у якій в графі «Автомобільний перевізник» зазначено «БІО Стандарт У ТОВ через Транс-Сервіс-ТзОВ», не є дійсною через відсутність коду платника податків або податкового номера перевізника, що унеможливило ідентифікацію перевізника за ТТН на місці події. На цій підставі відповідач визначив ОСОБА_1 , як власника автомобіля з наявним КВЕД 49.41, автомобільним перевізником у спірних правовідносинах.

1.14 Згідно з товарно-транспортною накладною № 004870 від 08.01.2025 року, наданою водієм ОСОБА_2 безпосередньо під час перевірки, перевізником вантажу вказано ТОВ "БІО Стандарт У". Проте, відповідно до доводів апелянта, зазначений первинний документ не відповідає формі Додатка 7 до Правил № 363 через відсутність податкових ідентифікаторів суб`єкта господарювання, у зв`язку з чим відповідач визначив ОСОБА_1 , як власника автомобіля з наявним КВЕД 49.41, автомобільним перевізником у спірних правовідносинах.

1.15 Апеляційний суд встановив, що відповідачем фактично не прийнято вказану ТТН як належний документ на підтвердження легітимності перевезення у зв`язку з дефектами її заповнення вантажовідправником. Разом із тим, за відсутності договору оренди на місці зупинки, враховано дані свідоцтва про реєстрацію ТЗ як беззаперечний доказ причетності власника ОСОБА_1 до організації даного вантажного перевезення.

1.16 Колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки ним на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що перевезення здійснювалося саме ОСОБА_1 , а технічні недоліки первинного комерційного документа (ТТН) не спростовують зафіксовані в ньому відомості про особу перевізника.

1.17 Крім того, посадовими особами відповідача безпідставно проігноровано те, що в Акті перевірки № АР 111751 від 08.01.2025 року в графі «найменування перевізника» зазначено ТОВ "БІО Стандарт У", що свідчить про наявність у контролюючого органу інформації про дійсного перевізника на момент розгляду справи.

1.18 Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що оскільки доказів здійснення перевезення вантажу безпосередньо ОСОБА_1 відповідачем не надано, а матеріалами справи підтверджується передача позивачкою транспортних засобів в довгострокову оренду ТОВ "БІО Стандарт У", тому підстави вважати, що в спірних правовідносинах позивачка була автомобільним перевізником щодо транспортного засобу, який було перевірено згідно з актом № АР 111751 від 08.01.2025 відсутні, що виключає можливість застосування до неї штрафу за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.