Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №320/24084/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/24084/24 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Штульман І.В.

суддів: Кобаля М.І.,

Черпака Ю.К.,

при секретарі: Красновій О.Р.,

за участю: Коров`яковської Т.В., представника позивача;

представників відповідача: Павленка С.С., Красникова В.А., Юзюка В.В., - розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТТО РЕНТАЛ” на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТТО РЕНТАЛ” до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

29 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “МОТТО РЕНТАЛ” (далі – позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі – ГУ ДПС) у м. Києві (далі – відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 19 січня 2024 року №00039480702 про донарахування податку на прибуток в сумі 59227644,00 гривень та штрафних санкцій в сумі 25486828,00 гривень, всього на загальну суму 84714472,00 гривень;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 19 січня 2024 року №00039470702 щодо донарахування податку на додану вартість в сумі 36393557,00 гривень та штрафні санкції в сумі 18196779,00 гривень, всього на загальну суму 54590336,00 гривень;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми “П” від 19 січня 2024 року №00039430702 щодо необхідності виправлення платником податку у показниках податкової звітності з податку на прибуток частини суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 33103920,00 гривень;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми “ПС” від 19 січня 2024 року №00039450702 про застосування штрафних санкцій в сумі 1020,00 гривень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ”.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ”, починаючи з 28 вересня 2023 року, не надало до перевірки жодних первинних документів та облікових регістрів на підтвердження задекларованих показників в податковій та фінансовій звітності. Будучи обізнаним про проведення перевірки, ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” не вжито жодних заходів після 13 жовтня 2023 року щодо повернення оригіналів переданих документів або здійснення їх копіювання, у разі їх дійсної передачі до правоохоронних органів. Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу (далі – ПК) України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року, ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” (далі – апелянт) подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» було надано Головному управлінню Національної поліції (далі - ГУ НП) в Київській області документи саме за вимогою правоохоронного органу в рамках кримінальної справи, що є за своєю правовою природою вилученням документів. Судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що документи було передано до ГУ НП у Київській області саме за вимогою останнього в рамках конкретно визначеної кримінальної справи, що на думку апелянта не знайшло свого відображення в оспорюваному рішенні суду, як і обставини та докази повернення вилучених документів, що свідчить про фактичну наявність таких документів у ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» під час складення звітності. Представник позивача також зазначає, що судом першої інстанції, всупереч прямим вимогам статті 86 ПК України, не встановлювалась та не досліджувалась обставина щодо виконання ГУ ДПС у м. Києві обов`язків щодо перенесення строків перевірки, як не встановлено і фактів та доказів, які б спростовували твердження позивача про вилучення первинних бухгалтерських та фінансових документів ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ».

Представник Головного управління ДПС у м. Києві у відзиві на апеляційну скаргу посилався на те, що ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» (код 42536284), починаючи з 28 вересня 2023 року, не надало до перевірки жодних первинних документів та облікових регістрів на підтвердження задекларованих показників в податковій та фінансовій звітності. Крім того, ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ», будучи обізнаним про проведення перевірки, не вжило жодних заходів після 13 жовтня 2023 року щодо повернення оригіналів переданих документів або здійснення їх копіювання. Вважав, що позивачем не було надано до перевірки жодних підтверджень реальності факту передачі первинних документів до правоохоронних органів. На думку представника відповідача доводи ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» не спростовують висновків суду першої інстанції.

Представник ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» в додаткових поясненнях зауважила про порушення порядку проведення перевірки контролюючим органом. Вважала, що податковий орган не скористався своїми повноваженнями та не витребував у контрагентів позивача необхідних для проведення перевірки первинних документів.

Представник позивача ТОВ «МОТТО РЕНТАЛ» - адвокат Коров`яковська Т.В. у судовому засіданні наполягала на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представники відповідача у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просили суд залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ”, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за належне апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року – без змін, мотивуючи це наступним.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 25 серпня 2023 року №4200-п проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року, валютного - за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року та іншого законодавства за відповідний період, згідно із затвердженим планом документальної перевірки.

Контролюючим органом встановлено, що для перевірки не надано інформації/документального підтвердження по показниках, які відображені в податковій та фінансовій звітності ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ”, договорів, первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, розшифровок задекларованих показників доходів та витрат підприємства за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року.

Під час проведення контрольно - перевірочного заходу контролюючим органом надано позивачу наступні запити:

1) від 28 вересня 2023 року №1 щодо надання інформації та її документального підтвердження щодо втрат, пошкодження, виїмки первинних та інших документів, на підставі яких здійснювалося у періоді з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року формування показників бухгалтерського та податкового обліку;

2) від 28 вересня 2023 року за №2, від 26 жовтня 2023 року №3 та від 30 жовтня 2023 року №4 щодо надання сформованих регістрів бухгалтерського обліку по відповідних рахунках, а також наказу про облікову політику підприємства, накази про проведення інвентаризації;

3) від 31 жовтня 2023 року №5, від 02 листопада 2023 року №6, від 03 листопада 2023 року №7, від 06 листопада 2023 року №8 та від 07 листопада 2023 року №9 про надання наступних документів та регістрів бухгалтерського обліку: загальну оборотно-сальдову відомість в розрізі субрахунків за 4 квартал 2021 року, 2022 рік, півріччя 2023 року, а також окремо за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року, оборотно-сальдову відомість по рахункам класу 9 за 4 квартал 2021 року, 2022 року, півріччя 2023 року, а також окремо за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року, картка рахунків 20, 23, 24, 26, 28 - з кількісним та вартісним відображенням показників, 31, 37, 50, 60, 6412, 6431, 68, 70, 71, 72, 73, 74, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 97 за 4 квартал 2021 року, 2022 року, півріччя 2023 року, аналіз рахунків класу 9 за 4 квартал 2021 року, 2022 року, півріччя 2023 року (з кореспондуючими субрахунками), аналіз рахунків класу 7 за 4 квартал 2021 року, 2022 року, півріччя 2023 року (з кореспондуючими субрахунками), аналіз рахунку 79 за 4 квартал 2021 року, 2022 року, півріччя 2023 року (з кореспондуючими субрахунками), картку 44 рахунку за 4 квартал 2021 року, 2022 року, півріччя 2023 року, Обороти рахунку (журнал-ордер по субконто) в розрізі контрагентів по 36 та 63 за 4 квартал 2021 року, 2022 року, півріччя 2023 року, а також окремо за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року (необоротно-сальдову відомість), Оборотно-сальдову відомість по рахункам 10, 11, 12 за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року в розрізі об`єктів, Обороти рахунків 34, 35, 50, 51, 52, 60, 62 за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року, Оборотно-сальдову відомість по 28 рахунку в розрізі товарів та кількості за 4 квартал 2021 року, 2022 року, півріччя 2023 року, а також окремо за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року, Документи (акти виконаних робіт/видаткові накладні, податкові накладні, акти наданих послуг (виконаних робіт), договори та додаткові угоди, платіжні документи, банківські виписки, інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані із здійсненням фінансово-господарської діяльності) за період з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року, Договори оренди (право власності) юридичної та фактичної адреси підприємства, наказ про облікову політику підприємства, накази про проведення інвентаризації за 4-й квартал 2021 року, 2022 року, півріччя 2023 року та її результати, копії паспортних даних та ідентифікаційного коду головного бухгалтера та директора, відомість про нараховану та виплачену заробітну плату головному бухгалтеру та директору за останні 6 (шість) місяців.

На запити від 28 вересня 2023 року №2, від 26 жовтня 2023 року №3, від 31 жовтня 2023 року №5, та від 07 листопада 2023 року №9, ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” запитувана інформація не була надана, про що було складено відповідні акти.

Запити від 30 жовтня 2023 року №4 та №6, від 03 листопада 2023 року №7 та від 06 листопада 2023 року №8 не вручені у зв`язку відсутністю посадових осіб ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” за податковою адресою, про що було складено відповідні акти про неможливість вручення запитів у зв`язку з відсутністю посадових осіб ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” від 30 жовтня 2023 року №6220/Ж6/26-15-07-02-05, від 02 листопада 2023 року №6312/Ж6/26-15-07-02-05, від 03 листопада 2023 року №6338/Ж6/26-15-07-02-05, від 06 листопада 2023 року №6422/Ж6/26-15-07-02-05.

За результатом проведеної перевірки контролюючим органом оформлено акт від 15 листопада 2023 року №74653/26-15-07-02-05-03/42536284, яким встановлені такі допущені ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” порушення:

- пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України та статті 1, 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; підпунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, П(С)БО 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, оскільки підприємством до складу витрат віднесено витрати, що не підтверджені первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку у сумі 362761963 грн, в тому числі по періодах за 4-й квартал 2021 року - 83452584 грн, 2022 рік - 181657781 грн, півріччя 2023 року - 97651598 грн, в результаті чого занижено рядок 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства “Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності” всього у сумі 362761963 грн, в тому числі по періодах за 4-й квартал 2021 року - 83452584 грн, 2022 рік - 181657781 грн, півріччя 2023 року - 97651598 грн;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, статей 1, 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, оскільки товариство включило до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 37178232 грн, яка не підтверджується первинними документами (актами, видатковими накладними, банківськими виписками).

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 19 січня 2024 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми “Р” №00039480702 про донарахування податку на прибуток в сумі 5922764,00 гривень та штрафних санкцій в сумі 25486828,00 гривень, всього на загальну суму 84714472,00 гривень;

- форми “Р” №00039470702 щодо донарахування податку на додану вартість в сумі 36393557,00 гривень та штрафні санкції в сумі 18196779,00 гривень, всього на загальну суму 54590336,00 гривень;

- форми “П” №00039430702 щодо необхідності виправлення платником податку у показниках податкової звітності з податку на прибуток частини суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 33103920,00 гривень;

- форми “ПС” №00039450702 про застосування штрафних санкцій в сумі 1020,00 гривень.

Вважаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” звернулося до суду з позовом за захистом його охоронюваних законом прав та інтересів.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4 статті 85 ПК України).

Отже платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови (пункт 85.6 статті 85 ПК України).

Згідно пункту 85.9 статті 85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

У разі якщо документи, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, врегульовано статтею 44 ПК України.

Так, пунктом 44.1 вказаної статті визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44).

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).

З огляду на вказані норми, права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами. При цьому виїмка документів або інше вилучення документів правоохоронними органами має бути підтверджено належними доказами.

У Податковому кодексі України не має визначення поняття вилучення документів правоохоронними органами.

Поряд з цим питання вилучення (виїмки) документів врегульовано положеннями Кримінально - процесуального кодексу України.

Згідно частини другої статті 159 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до положень статті 160 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку); тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Особа, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов`язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів (стаття 165 КПК України).

Отже, у разі вилучення (виїмки) оригіналів або копій документів володільцю таких надається опис вилучених документів чи їх копій, а також на вимогу володільця має бути залишено копії вилучених оригіналів документів.

Факт вилучення документів відображається у протоколі слідчої дії.

З аналізу вказаних норм вбачається, що вилучення (виїмка) документів може бути проведено виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду і таке вилучення (виїмка) має бути підтверджено документально, описом, протоколом слідчої дії, тощо.

Як вже зазначалось вище, нормою пункту 44.6 статті 44 ПК України передбачено єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу документів - це їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Тобто, надання документів на запит (вимогу) правоохоронного органу про їх витребування не є тією обставиною з якою норма пункту 44.6 статті 44 ПК України пов`язує незастосовність правових наслідків ненадання платником податків контролюючому органу документів під час проведення перевірки. Такими обставинами є виключно виїмка або інше вилучення документів правоохоронними органами.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що вилучення (виїмка) документів правоохоронними органами у платника податків повинно бути підтверджено належним чином, тобто належними та допустимими доказами.

Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” 08 листопада 2023 року надано відповідачу лист від 07 листопада 2023 року №0711-2023/01 (вх. ТГ ДПС у м. Києві від 08 листопада 2023 року №110070/6), в якому повідомлено, що 13 жовтня 2023 року ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ”, в рамках кримінального провадження №42023110000000184, передано для огляду та копіювання до ГУ НП в Київській області первинні документи з фінансово-господарської діяльності за період з 2021 по 2023 рік включно, що унеможливлює надання первинних документів на підтвердження правильності обчислення та сплати податків в рамках документальної планової виїзної перевірки.

ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” до листа від 07 листопада 2023 року №0711-2023/01 додатково надано наступні документи: копію запиту СУ ГУ НП у Київській області від 09 жовтня 2023 року №3397/109/24/114-2023 до ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” у порядку статті 93 КПК України щодо надання документів; копію листа ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” від 09 жовтня 2023 року №091023-01 про надання інформації та документів до СУ ГУ НП у Київській області.

Судом першої інстанції встановлено, що датою початку перевірки є 28 вересня 2023 року, в той час як первинні документи передано ГУ НП у Київській області 13 жовтня 2023 року. Тобто, протягом 11 днів перевірки документи та облікові регістри до перевірки надані не були.

Датою завершення перевірки контролюючим органом, як вже зазначалось, є 08 листопада 2023 року. Відповідно, платник податків ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ”, будучи обізнаним про обставини початку перевірки, передає первинні документи та облікові регістри за перевіряємий період до ГУ НП в Київській області виключно для огляду та копіювання 13 жовтня 2023 року. Тобто, 18 днів до завершення перевірки виявилося недостатніми для того, щоб повернути передані матеріали та надати їх до перевірки контролюючим органом.

Судом першої інстанції правомірно звернуто увагу на те, що лист ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” від 09 жовтня 2023 року №091023-01 про надання інформації та документів до ГУ НП у Київській області не містить відміток канцелярії ГУ НП в Київській області про отримання відповідних матеріалів, натомість містить відмітку слідчого Кантура І. з його особистим підписом, що не дає змоги встановити обставини того, чи були первинні документи передані власне до СУ ГУ НП у Київській області.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду досліджено матеріали справи та встановлено, що запит слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області Кантура І. від 09 жовтня 2023 року (т.1 а.с.22, 23) не є процесуальним документом та підставою для вилученням первинної документації у розумінні вимог статей 159, 160, 165 КПК України (ухвалою слідчого судді, суду і таке вилучення (виїмка) не підтверджено документально, описом, протоколом слідчої дії, тощо).

Тобто, в матеріалах справи відсутнє судове рішення про виїмку або вилучення договорів та первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Більш того, у вказаному запиті відсутня інформація про необхідність надання саме оригіналів первинних документів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що посилання позивача в апеляційній скарзі про вилучення всієї первинної документацію в рамках кримінальної справи матеріалами справи не підтверджується.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 11 березня 2025 року у справі №240/18584/22 та від 04 квітня 2025 року у справі №818/1510/17.

Також, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що відповідно до змісту акту перевірки контролюючий орган дев`ять разів звертався до ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” із запитами про надання копій первинних документів, однак жодної відповіді з зазначенням причин їх не виконання не надано, про що було складено відповідні акти.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Таким чином, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Зазначений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2024 року у справі №420/7184/19.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” було подано первинні документи до контролюючого органу після складання акту перевірки і до винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

У постановах від 29 травня 2020 року у справі №826/27811/15, від 06 серпня 2019 року у справі №160/8441/18, від 31 січня 2020 року у справі №826/15328/18, від 03 жовтня 2023 року у справі №420/534/20 Верховний Суд сформулював правові висновки про те, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Поряд з цим, у постанові від 08 вересня 2019 року у справі №802/1069/13-а Верховний Суд також зазначив, що обставина щодо порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки всі документи, які пов`язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи, що прямо передбачено пунктом 44.6 статті 44 ПК України.

Проаналізувавши наведені вище підходи, суд касаційної інстанції у постанові від 14 серпня 2024 року у справі №560/12984/23 зазначив, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим, платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 грудня 2024 року у справі №260/1692/20.

Також, за сталою та послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 27 квітня 2022 року у справі №20/13197/20, від 22 червня 2022 року у справі №826/13633/17, від 23 березня 2023 року у справі №580/9734/21, від 18 квітня 2024 року у справі №460/16521/23 наслідки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; зберігання яких є законодавчим обов`язком платника податків; вимога щодо надання яких містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.

Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідач повинен був звернутися до ГУ НП в Київській області про отримання відповідних матеріалів, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що в матеріалах справи міститься лист начальника відділу СУ ГУ НП у Київській області від 01 жовтня 2024 року вих.№46354/5, в якому повідомляється про відсутність первинної документації в матеріалах кримінального провадження №42023110000000184 (т.29 а.с.50).

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми права, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про відхилення доводів позивача ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” про наявність у нього відповідних документів на час судового розгляду, адже норма пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що приймаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв правомірно та обґрунтовано, а тому адміністративний позов ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги ТОВ “МОТТО РЕНТАЛ” висновки суду першої інстанції не спростовують та не можуть бути підставою для його скасування.

Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТТО РЕНТАЛ” - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року по справі №320/24084/24 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: М.І. Кобаль

Ю.К. Черпак