Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №320/23911/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/23911/25 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Басай О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі за адміністративним позовом Підприємства об`єднання громадян «КОНКОРДІЯ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 № 162700705 форми "В1", яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 32 137 879,00 грн і застосовано штрафну санкцію в розмірі 8 034 469,75 грн;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 № 162610705 форми "В4", яким встановлено суму завищення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 36 838 123 грн..

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі направлення від 12.03.2025 № 2728/10-36-07-05 виданого Головним управлінням ДПС у Київській області та наказу Головного управління ДПС у Київській області від 11.03.2025 № 995-п "Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПІДПРИЄМСТВА ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "КОНКОРДІЯ" (податковий номер 41813948) на підставі п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.п. 69.22 п. 69, підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі Кодекс), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПІДПРИЄМСТВА ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "КОНКОРДІЯ" (податковий номер 41813948) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.02.2025 № 9038288874 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування.

За результатами перевірки складено акт (далі - Акт перевірки) від 25.03.2025 № 15286/10-36-07-05/41813948 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПІДПРИЄМСТВО ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "КОНКОРДІЯ" (податковий номер 41813948) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету", яким встановлено порушення платником податків вимог п. 44.1, п. 44.3, ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 п 200.7 п. 200.8 п. 200.9 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого:

- завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за січень 2025 року у розмірі 32 137 879,00 грн;

- завищено суму від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 Декларації) за січень 2025 року у розмірі 36 838 123,00 грн.

До зазначених висновків контролюючий орган дійшов у зв`язку із тим, що реальність вчинення господарських операцій ПОГ "КОНКОРДІЯ" неможливо підтвердити у зв`язку з прийнятими рішеннями (від 05.02.2020 № 18849 та від 15.04.2024 № 9749) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якими встановлено наявність ризикових операцій та надано статус "відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" з наступної причини: наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій. Під час перевірки встановлено, що в рамках досудового розслідування у кримінальному проваджені внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000002101 від 03.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч. 3 ст.212 КК України, встановлено, що ПОГ "КОНКОРДІЯ" протягом 2019-2021 років сформувало значний обсяг податкового кредиту за рахунок укладання формальних договорів купівлі-продажу фактично раніше реалізованих товарів з підприємствами імпортної або транзитної груп. Нібито використовуючи власні виробничі потужності здійснено виготовлення продукції (одяг, взуття та сумки, що були у використанні) та реалізовано в адресу не встановлених платників податків, які не є платниками ПДВ. При цьому за наявними даними, фактичної поставки сировини, виробництва нових товарів та їх реалізація не відбувається.

Висновки Акта перевірки стали підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень від 15.04.2025:

- № 162700705 форми "В1", яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 32 137 879,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 8 034 469,75 грн:

- № 162610705 форми "В4", яким встановлено суму завищення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сум 36 838 123 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що протиправність прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 15.04.2025 № 162700705, № 162610705, такі рішення не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленню пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого "на період до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими об`єднаннями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.

ПОГ "КОНКОРДІЯ" відповідно до Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 05.04.2021 № 189 отримувало дозвіл на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю, і відповідності до Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 14-2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1010 (із змінами), протоколу від 03 вересня 2021 року № 3 засідання комісії з питань доцільності надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю та фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі, цільової позики заявникам-роботодавцям, заснованим громадськими організаціями осіб з інвалідністю Київської обласної державної адміністрації.

Дозвіл отримано на застосування пільги відповідно до пункту 142.1 статті 142 "Податок на прибуток підприємств" та абзацу першого п. 8 підрозділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, строк користування податковими пільгами: дата початку 01.04.2021, що відповідачем не заперечується.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, варто звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону №996-XIV). У відповідності до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладені норми первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та витрат позивача.

Як вірно встановив суд першої інстанції, у процесі господарської діяльності ПОГ "КОНКОРДІЯ" здійснюється імпорт одягу, який був у користуванні (секонд хенд), його обробка та подальша реалізація (в тому числі на умовах експорту), а саме:

- одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, вживані, ступінь зносу до 28 %, призначені для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезінфіковані, у мішках;

- взуття вживане, ступінь зносу до 28 %, призначене для подальшого використання, невідсортоване, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії (зимове, весняно-осіннє, літнє), продезінфіковане, у мішках;

- вироби з текстильних матеріалів (дорожні пледи, постільна білизна, скатертини), вживані, ступінь зносу до 28 %, призначені для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезінфіковані, у мішках;

- сумки дамські, вживані, ступінь зносу до 28 %, призначені для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезінфіковані, у мішках.

Так, ПОГ "Конкордія" було укладено контракти № KR-KK-01 від 01.08.2022 з KEROPANKA SP.ZO.O, № 02/2023/ІС від 20.02.2023 з "IFS INTERNATIONAL GIDA PETROL URUNLERI TURISM INSAAT VE TICARET LIMITED SIRKETI", № SKC-KK-05 від 10.05.2023 з SK COMMODITES S.R.O, № EG-KK-02 від 10.08.2022 з EBIMEX GRUPA SP.ZO.O, № COM - KK-04 від 14.04.2023 з COMFORT SP.ZO.O, № DE-KK-03 від 26.08.2022 з DERIVADA VARIAVEL-UNIPESSOAL LDA. За вказаними контрактами Продавець (нерезиденти) зобов`язуються передати Покупцю (ПОГ "Конкордія") одяг, взуття, що були у користуванні. Товар, що підлягає продажу, поставляється Покупцю на митну територію України. Продавець зобов`язаний нести всі ризики пошкодження чи втрати товару до моменту його передачі у розпорядження Покупця.

Позивачем здійснено операції з імпорту на митну територію України товару (одягу, взуття, що було у користуванні) що підтверджується вантажно-митними деклараціями, факт оплати товару та митних платежів відповідно до вантажно-митних декларацій підтверджується банківською випискою. Транспортування товару підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), позивачем також надано інвойси на кожну поставку товару.

Також для здійснення господарської діяльності, ПОГ "Конкордія" укладено договори комісії: № МN-KN-1 від 01.12.2021 з ТОВ "МАНАВГАТ", № SMI-KN-2 від 01.11.2022 з ТОВ "СМІЧОВ"; № 6-РІТ-KN від 01.05.2023 з ТОВ "Рітаріс", № 3 від 02.03.2021 з ПОГ "Текстиль-трейд"; № IFKN/11 від 04.11.2021 з ТОВ "ІФАГОР", за умовами яких комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлено договором винагороду такі дії:

- придбання у нерезидентів України вживаних одягу, взуття, речей. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються у Додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною;

- укладає імпортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару з нерезидентами України;

- збереження та транспортування товару відповідно до базису поставки за контрактом;

- укладає необхідні договори митного оформлення товару при отриманні та за необхідності може виконувати всі необхідні митні платежі.

Господарські операції позивача з комісіонерами ТОВ "МАНАВГАТ", ТОВ "Смічов", ТОВ "КОРНІВ", ТОВ "РІТАРІС, ПОГ «Текстиль-трейд», ТОВ «ІФАГОР» підтверджуються звітами комісіонерів, актами приймання-передачі товару з комісії, додатками до Договорів комісії у яких визначалось умови поставки, місце передачі товару, актами наданих послуг. Придбання ґудзиків, ниткок, тасьм, устілок і тп. у ФОП ОСОБА_1 підтверджується видатковими накладними.

Використання товару в господарській діяльності підтверджується калькуляціями собівартості реалізованої продукції актами про зворотні відходи на виробництві, накладними на переміщення, звітами про виробництво за зміну, які дають змогу встановити обсяг відремонтованого товару, використання матеріалів, кількість браку (відходів) від виробництва. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними. Реалізація продукції підтверджується наданими договорами поставки, та видатковими накладними до них.

Облік товарів по бухгалтерському обліку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 201, 202, 209, 221, 231, 24, 26, 281, 301, 311, 361, 362, 3711, 3771, 631, 6441, 642, 651, 661, 6811, 6851, 701, 702, 712, 901, 902, 91, 92, 943, які не мають розбіжностей із первинними документами, та таких розбіжностей чи невідповідностей контролюючим органом згідно Акта перевірки не встановлено.

При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції ПОГ "КОНКОРДІЯ" достатні ресурси для здійснення господарської діяльності: наявні працівники та основні засоби, що підтверджується, відповідно штатними розписами; розрахунковими відомостями із заробітної плати; табелями обліку використано робочого часу працівників; списками працюючих осіб з інвалідністю; оренда приміщень підтверджується актами надання послуг, договорами суборенди, актами прийому-передачі; інвалідність працівників підтверджена витягами із актів огляду МСЕК, які надавалися під час перевірки.

Посилання скаржника на те, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальності господарських операцій, не заслуговують на увагу, оскільки контролюючий орган не навів конкретних доказів, які б свідчили про недостовірність або фіктивність зазначених документів, а також не довів відсутності фактичного руху товарів чи коштів за відповідними операціями.

Окрім того, сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податку не є безумовним доказом нереальності здійснених ним господарських операцій та не може слугувати достатньою підставою для позбавлення такого платника права на формування податкового кредиту. Відповідні правові висновки неодноразово висловлювалися Верховним Судом у подібних правовідносинах.

Подібним чином не можуть бути підставою для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій і відомості про наявність кримінальних проваджень, на які посилається контролюючий орган. Такі відомості не містять вироку суду або інших процесуальних рішень, якими було б встановлено протиправність дій позивача чи фіктивність відповідних господарських операцій. Саме по собі існування кримінального провадження не є доказом порушення податкового законодавства платником податків.

З огляду на приписи частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень - рішень.

Проте, всупереч наведеного процесуального обов`язку, належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження посилань щодо нереальності спірних господарських операцій контролюючим органом надано не було, матеріали справи таких не містять.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо документального підтвердження здійснених господарських операцій. Первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом в сукупності з встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 17.03.2026 у справі № 320/22556/25.

Окрім того, суд першої інстанції також віно врахував наявний у матеріалах справи висновок експерта висновок експерта про проведення судової економічної експертизи щодо підтвердження висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету 25.03.2025 № 15286/10-36-07-05/41813948 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПІДПРИЄМСТВО ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "КОНКОРДІЯ" (податковий номер 41813948) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість. Висновок від 11.07.2025 № 11/07-2025.

З аналізу матеріалів вбачається, що експерт досліджував документи бухгалтерського та податкового обліку позивача і зробив висновки щодо їх відповідності даним податкової звітності, що належить до сфери спеціальних економічних знань.

Так, експертом за результатами проведеного дослідження сформовано наступні висновки:

- наданими на дослідження документами не підтверджується документально висновок акта документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 25.03.2025 № 15286/10-36-07-05/41813948 щодо завищення ПОГ "КОНКОРДІЯ" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації з податку на додану вартість за січень 2025 року у розмірі 32 137 879,00 грн;

- наданими на дослідження документами не підтверджується документально висновок акта документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 25.03.2025 № 15286/10-36-07-05/41813948 щодо завищення ПОГ "КОНКОРДІЯ " суми від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за січень 2025 року у розмірі 36 838 123,00 грн.

Таким чином, вказаний експертний висновок додатково підтверджує правильність висновків суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем спірних сум податкової звітності.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення, яким позов задоволено.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку

Повний текст постанови складений 17.06.2026.