Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №320/6892/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/6892/24 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Черпака Ю.К.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінед» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінед» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.03.2023 №226730413.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не досліджено і не перевірено можливість позивачем своєчасного виконання свого податкового обов`язку. Крім того, вважає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та застосування штрафних санкцій, відповідач повинен був керуватись положеннями Закону України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.03.2023 №226730413.

В апеляційній скарзі, Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо розрахунків коригування, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набранням чинності Законом №2876-ІХ або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року), тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій є помилковим.

Відтак, на думку скаржника, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, тому підстави для його скасування - відсутні.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку Договору управління майном від 26.09.2019 № 2965 - управитель майна ТОВ «Кінед» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень-листопад 2022 року, якою встановлено порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначеного п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 22.02.2023 № 14328/ж5/26-15-04-13-03/100031271 та відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2023 № 226730413, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60 410, 28 грн. (10%, 30%) за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у діях платника Договір управління майном від 26.09.2019 №2965 - управитель майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінед» 39246491 відсутня вина щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних №1 від 05.11.2022 та №1 від 10.10.2022, оскільки позивачем вживались достатні заходи з метою своєчасної реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Виходячи зі змісту наведених норм ПК України, порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Як свідчать матеріали справи 26.09.2019 ТОВ «Кінед» уклало Договір управління нерухомим майном з юридичною особою-нерезидентом, зареєстрованою за законодавством округу Гернсі (володіння Британської корони), Компанією «Форін Проперті Сервісіз Лімітед» (Foreign Property Services Limited).

Відповідно до вказаного договору ТОВ «Кінед» стало управителем нерухомого майна, належного нерезиденту (установнику управління): нежилий будинок для розміщення офісних та торговельних приміщень (в літері А), який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 68.

Згідно Довідки №1926560200375 від 04.10.2019 на обліку у ДПІ у Подільському районі Головного управління ДПС у м. Києві з 02.10.2019 перебуває також платник з найменуванням «Договір управління майном від 26.09.2019 №2965 - управитель майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінед» 39246491» з податковим номером 100031271 (далі - ДУМ).

Для забезпечення можливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН (формування достатнього реєстраційного ліміту) позивач щомісячно систематично здійснював поповнення казначейського рахунку у СВА ПДВ UA37 8999 9803 8515 9000 0004 2927 1 (отримувач - Договір управління майном від 26.09.2019) із власного рахунку, відкритого у АТ «РВС БАНК».

Оплати здійснювались із призначенням платежу: *;101;100031271;Перерахування на електронний рахунок СВА ПДВ з власного поточного рахунку»;

При цьому, поповнення було успішним, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Позивачем платіжним дорученням №26 від 30 вересня 2022 був здійснений черговий платіж для поповнення казначейського рахунку на суму 151025,00 грн..

Однак, 03.10.2022 платник отримав повідомлення від банку про повернення зазначеної суми з наступним коментарем: «Повернено док. 26 від 30/09/2022. Уточніть реквізити отримувача 385159000000429271 Договір управління майном від 26.09.20 *;101;100031271;Перерахування на електро...».

З метою з`ясування причин повернення документу, позивач звернувся за роз`ясненнями до Державного Казначейства, на що отримав відповідь, що «платником не може виступати ДУМ з кодом 100031271».

У зв`язку із викладеним, ТОВ «Кінед» здійснило спробу повторного перерахування коштів на казначейський рахунок у СЕА ПДВ UA37 8999 9803 8515 9000 0004 2927 1, зазначивши при цьому код ЄДРПОУ управителя ТОВ «Кінед» (платіжне доручення №29 від 24.10.2022), проте кошти знову повернулися Казначейством (платіжне доручення від 27.10.2022 р.) із зазначенням, що платежі на казначейський рахунок ДУМ не можуть здійснюватися Управителем майна.

Відповідно, позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві листом №27-10 від 27.10.2022 з проханням надати роз`яснення щодо можливостей поповнення казначейського рахунку у СЕА ПДВ Договір управління майном від 26.09.2019 №2965 - управитель майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінед» 39246491 - UA37 8999 9803 8515 9000 0004 2927 для поповнення реєстраційного ліміту податкових накладних.

Цим же листом позивач повідомив контролюючий орган про відсутність технічної можливості поповнення звичним для платника способом рахунку у СЕА ПДВ та про неможливість своєчасної реєстрації податкових накладних та порушення граничного терміну оплати ПДВ.

01 грудня 2022 року позивачем був отриманий лист-відповідь ГУ ДПС у м. Києві від 22.11.2022 №66529/6/26-15-04-04-08 «Про поповнення рахунку в СЕА ПДВ», в якому контролюючий орган процитував положення п. 200-1.4 ст.200-1 ПК України щодо того, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв?язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; г) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Крім того, ГУ ДПС у м. Києві у вказаній відповіді послалось на Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-президентів і нерезидентів, затверджену Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, зазначивши, що у п.50 передбачене відкриття окремого поточного рахунку управителю за договором управління майном згідно з порядком, встановленим для суб`єктів господарювання.

Оскільки Постанова Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492 втратила чинність на підставі Постанови Правління НБУ №118 від 13.06.2022, задля вирішення проблеми поповнення рахунку, позивач звернувся до обслуговуючого банку АТ «РВС Банк».

У свою чергу, було з`ясовано, що обслуговуючий банк має можливість відкрити окремий рахунок управителю за договором управління майном таким чином, щоб у якості ідентифікаційного номера власника рахунку значився ІПН платника Договір управління майном від 26.09.2019 №2965 - управитель майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінед» 39246491 - ІІН 100031271 (а не код за ЄДРПОУ ТОВ «Кінед»).

Як наслідок, 01.12.2022 позивачу було відкрито окремий поточний рахунок із зазначенням його особистого ІПН та 02.12.2022 із вказаного окремого поточного рахунку було здійснене поповнення рахунку у СЕА ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 02.12.2022.

Відповідно, 05.12.2022 позивачем були зареєстровані в ЄРПН оскаржувані податкові накладні.

Слід зазначити, що за змістом статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове законодавство пов`язує право настання негативних наслідків для платника податків лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.

При цьому, слід звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03 вересня 2019 року по справі №826/4215/18 згідно якого однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб`єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб`єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб).

Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).

Як наслідок, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2025 по справі № 580/10046/23 зазначив, що у випадку встановлення контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкових декларацій та електронних систем і реєстрів, а також обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків винного діяння в умисній формі. При цьому, такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті камеральної перевірки.

Крім того, при вирішенні спорів такої категорії судам необхідно встановлювати, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.

З`ясування вищезазначених обставин має суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого та законного рішення.

У той час, недослідження вказаних питань під час судового розгляду справи призводить до невмотивованих, необґрунтованих висновків щодо відсутності чи наявності умислу в діях платників податків, без достатніх на те підстав.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина (у визначених ПК України випадках) в податкових правопорушеннях нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому обов`язок доведення вини покладено саме на контролюючий орган і без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі.

Вказана позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 21.08.2025 по справі № 580/10046/23, від 08.05.2025 по справі № 460/20441/23.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у діях платника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінед» відсутня вина щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних №1 від 05.11.2022 та №1 від 10.10.2022, оскільки позивачем вживались достатні заходи з метою своєчасної реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Ю.К. Черпак

І.В. Штульман