Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №521/2022/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 521/2022/26

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

01.05.2026 року;

Головуючий в 1 інстанції: Мурзенко М.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Градовського Ю.М.

– Казанчук Г.П.

За участю: секретаря – Недашковської Я.О.

представника апелянта – Кобилянський М.Ю.

представника апелянта – Попроцький Д.М.

представника відповідача – Ревенко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 01 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці у справі про порушення митних правил від 08.01.2026 №0632/UA500000/2025.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.01.2026 Одеською митницею винесено постанову №0632/UA500000/2025, якою позивачку відповідно до частини 1 статті 471 Митного кодексу України визнано винною у порушенні митних правил та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 437386,8 гривень.

Оспорюючи правомірність та обґрунтованість адміністративного стягнення, позивачка вказує, що не вчиняла порушення митних правил, передбаченого статтею 471 Митного кодексу України, що виразилось у недекларуванні валютних цінностей, що переміщуються через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Позивачка зауважує на тому, що має власні легальні заощадження (валютні цінності), які вона, з метою збереження, здійснювала вивіз за межі території України у межах дозволених і не потребуючих декларуванню згідно митного законодавства сум. Висновки ж митниці про недекларування валютних цінностей, що переміщувались через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Поряд з цим, розгляд справи про порушення митних правил відбувся не об`єктивно, без забезпечення участі позивачки та її захисника у вирішенні справи, без заслуховування пояснень особи (її представника), яка притягається до відповідальності, та дослідження доказів, що спростовують вину позивачки у вчиненні правопорушення.

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 01 травня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за порушення митних правил відповідно до частини 1 статті 471 Митного кодексу України відбулось з дотриманням чинного законодавства, на підставі належних і допустимих доказів вчинення позивачкою правопорушення, із забезпеченням права особи на участь у розгляді справи про порушення митних правил і надання пояснень, тобто обґрунтовано. Відтак, суд першої інстанції визначив, що спірна постанова митниці відповідає критеріям правомірності, а підстави для задоволення позову і скасування рішення суб`єкта владних повноважень відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянтка зазначає, що митницею не доведено тієї обставини, що позивачкою здійснено разове переміщення валютних цінностей через кордон України у сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення та без письмового декларування. Апелянтка зауважує на тому, що висновки митниці не враховують повідомлені позивачкою обставини та надані в їх підтвердження докази того, що переміщення валютних цінностей відбувалось частинами та у межах сум, що дозволяють здійснювати таке переміщення без письмового декларування.

Апелянтка наголошує на тому, що розгляд справи відбувся не об`єктивно, без урахування пояснень позивачки стосовно дійсних обставин справи, без забезпечення права на захист та перекладача, без дослідження доказів, у тому числі заслуховування пояснень свідків, яким відомі обставини щодо переміщення позивачкою валютних цінностей, та підтверджують невинуватість позивачки у вчиненні правопорушення. Наполягає на тому, що висновки митниці ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджують одноразове переміщення позивачкою валютних цінностей у сумі, що потребує письмового декларування, та у спірному випадку митницею не виконано обов`язок, покладений частиною 2 статті 77 КАС України на суб`єкта владних повноважень, та не доведено правомірність своєї постанови.

У відзиві на апеляційну скаргу Одеська митниця посилається на необґрунтованість доводів апелянтки, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 підтримує свою правову позицію.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою Республіки Казахстан, має право на постійне проживання в Україні згідно посвідки від 28.02.2024 за № НОМЕР_1 , в Україні зареєстрована фізичною особою-підприємцем.

Департаментом міжнародної взаємодії Державної митної служби України отримано звернення митних органів Республіки Молдова від 12.08.2025 за №28/17-10366 стосовно надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки факту декларування валютних цінностей громадянки Республіки Казахстан ОСОБА_2 . Згідно інформації митної служби Республіки Молдова, 13.07.2025 року під час здійснення контролю пасажирів рейсу «Кишинів-Стамбул» №РC439 у громадянки Республіки Казахстан ОСОБА_2 вилучено 64000 дол. США, які не були задекларовані за встановленою формою. Під час проведення провадження по справі про порушення митних правил, громадянкою LITSENKO MARIYA, як підтвердження походження валютних цінностей надано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.06.2025 та платіжні інструкції на видачу готівки на загальну суму 2731229,7 гривень.

Митним органом Республіки Молдова перед митницею України ставилось питання щодо повідомлення, чи були задекларовані громадянкою Республіки Казахстан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виїзді з України будь-які грошові кошти; дійсність вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна, а також дійсність платіжних документів про видачу банківською установою грошових коштів.

Так, згідно інформації Одеської митниці, отриманої з АСМО, 13.07.2025 о 6:45 громадянка LITSENKO MARIYA у транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ S320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перетнула митний кордон України в напрямку виїзд по зеленому коридору, тобто своїми діями заявила, що переміщує через митний кордон України предмети, які не підлягають обов`язковому письмовому декларуванню або обкладенню митними та іншими платежами та зборами і на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборон чи обмежень. Також, 13.07.2025 о 6:45, разом з нею в транспортному засобі перебувала громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , якою не здійснювалося декларування валютних цінностей.

З огляду на високий ступень ризику, стосовно громадянки LITSENKO MARIYA до локального модуля «Орієнтування» АСМО «Інспектор» внесено інформацію, в якій визначено, що при перетині митного кордону України для проведення опитування слід залучити головного державного інспектора оперативного відділу №2 управління боротьби з контрабандою Одеської митниці.

27.09.2025 року о 20:16 в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора» митного поста «Дністровський» Одеської митниці, в напрямку із Молдови до України, по каналу руху «червоний коридор», в`їхав рейсовий автобус «Кишинів-Одеса», реєстраційний номер (UA) НОМЕР_4 , в якому в якості пасажирки слідувала громадянка Республіки Казахстан ОСОБА_2 .

Під час проведення митного контролю, за паспортними даними громадянки Казахстану LITSENKO MARIYA спрацювало орієнтування Одеської митниці щодо фактів можливого недекларування нею валютних цінностей при переміщенні через митний кордон України.

На підставі отриманого орієнтування, посадовими особами митниці проведено опитування громадянки Казахстану ОСОБА_2 .

Згідно наданих позивачкою пояснень від 27.09.2025, громадянка Казахстану LITSENKO MARIYA дійсно 13.07.2025 о 6:45 здійснила виїзд з України в Молдову через пункт пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора» та мала при собі валютні цінності у сумі 64000 дол. США. Зазначала про легальне походження зазначених коштів, адже ці кошти отримані від продажу нерухового майна (квартири), на підтвердження чого має відповідну угод та банківські розрахункові документи. Повідомила, що такі валютні цінності на пункті пропуску нею не задекларовано, оскільки не знала, що має вчинити такі дії, у тому числі митним органом не було здійснений відповідний огляд її особистих речей та не було надано відповідних роз`яснень. Зауважила на тому, що мала намір задекларувати валютні цінності в Аеропорті м. Кишинів (Молдова). Додала, що також не була обізнана із видами каналів руху у пункті пропуску, а в`їзд у канал руху «зелений коридор» водій здійснив випадково.

27.09.2025 посадовою особою митниці у відношенні громадянки Казахстану ОСОБА_2 складено протокол за №0632/UA500000/2025 про порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 471 Митного кодексу України.

У протоколі визначено дату розгляду справи про порушення митних правил – 29.10.2025 о 10:00, із цим протоколом ознайомлено позивачку та вручено примірник протоколу під підпис.

Згідно наданих позивачкою пояснень від 28.10.2025 (№24833/10/7.10-5), громадянка Казахстану LITSENKO MARIYA жодного разу під час виїзду з України не вчинено дій, спрямованих на перевищує дозволеної законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування. Наведене позивачкою пояснювалось тим, що, починаючи з 2023 року, у зв`язку із збільшенням випадків бомбардування міста Одеса, нею прийнято рішення передати свої заощадження (накопичені за життя грошові кошти, у тому числі, грошові кошти одержані від продажу автомобіля та нерухомого майна) на зберігання своїй подрузі, яка проживає у місті Кишинів (Республіка Молдова). Грошові кошти передавались частинами позивачкою особисто та донькою позивачки у межах дозволених сум 11000 доларів США, тобто без установленого законом перевищення. Поряд з цим, у день виявлення інкримінованого правопорушення, 13.07.2025, позивачка здійснила виїзд за межі території України через пункт пропуску «Старокозаче-Тудора» по «зеленому коридору, маючи при собі незадекларовану суму коштів у розмірі 11000 доларів США. Зазначила, що станом на 13.07.2025 на зберіганні у подруги, яка проживає у місті Кишинів (Республіка Молдова) знаходилось 43000 доларів США. Станом на 13.07.2025 позивачка мала при собі у Республіці Молдова 64000 доларів США, з них повернуті раніше передані на зберігання 43000 доларів США, наявні із собою при перетині (на виїзд) державного кордону України 11000 доларів США та повернуті ОСОБА_4 раніше позичені їй позивачкою кошти у сумі 10000 доларів США.

Розглянувши матеріали справи про порушення митих правил, 08.01.2026 заступником начальника Одеської митниці Державної митної служби України винесено постанову за №0632/UA500000/2025, якою позивачку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 471 Митного кодексу України з накладенням штрафу у розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що на день вчинення порушення становила 437386,8 гривень.

Згідно вказаної постанови, позивачка 13.07.2025, виїжджаючи з України в Молдову не задекларувала валютні цінності в сумі 64000 доларів США, які мала із собою, шо перевищує встановлену п. 5 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 р. №3, максимальну суму в 10000 євро, які фізична особа має право вивозити за межі України без письмового декларування митному органу.

Не погоджуючись із постановою митниці, посилаючись на необґрунтованість та неправомірність рішення відповідача, позивачка звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 197 Митного кодексу України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".

Згідно частин 1, 3 статті 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.

Положення статті 8 Закону №2473-VIII кореспондуються з приписами пунктів 5, 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого Постановою Національного банку України від 02.01.2019 року №3, згідно яких фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Також, згідно пункту 18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Національного банку України від 02.01.2019 року №5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують:

1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро;

2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.

Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

За правилами частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Частинами 1, 2, 3, 7 статті 318 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Для забезпечення здійснення митного контролю митними органами використовуються системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.

У статті 328 Митного кодексу України передбачено, що на підставі міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, у пунктах пропуску через державний кордон України може здійснюватися спільний митний контроль з митними органами суміжних держав.

Відповідно до частини 1 статті 365 Митного кодексу України громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 366 Митного кодексу України, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 5, 6 статті 366 Митного кодексу України канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян.

Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 471 Митного кодексу України недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.

У Примітці до цієї статті Митного кодексу України визначено, що недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор").

Слід враховувати, що відповідно до частин 1, 2 статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 491 Митного кодексу України передбачено, що підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Згідно статті 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: 1) дату і місце його складення; 2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; 3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; 4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; 5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; 6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є; 7) відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; 8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

Частиною 1 статті 495 Митного кодексу України визначено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до частини 1 статті 497 Митного кодексу України у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники митних органів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.

Також, у статті 498 Митного кодексу України передбачено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

За правилами статей 524, 525 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Відповідно до статті 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Повертаючись до обставин справи, апеляційний суд враховує, що позивачка заперечує допущення нею порушення митних правил, передбачене частиною 1 статті 471 Митного кодексу України, а отже відповідно до положень частини 2 статті 77 КАС України відповідач зобов`язаний довести правомірність своїх рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.

При цьому, позивачка наголошує на тому, що розгляд справи про порушення митних правил відбувся не об`єктивно, без урахування дійсних обставин правопорушення та без забезпечення участі позивачки у розгляді справи про правопорушення.

Стосовно доводів позивачки щодо не дотримання митним органом процедури розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зміст наявних матеріалів, зокрема, повідомлень митниці про розгляд справи про порушення митних правил, клопотань представника позивачки про перенесення розгляду справи, ознайомлення із матеріалами справи, клопотань представника позивачки про виклик свідків та відповідні виклики свідка на розгляд справи, свідчать, що позивачка та її представник були належним чином повідомлені про розгляд справи про порушення митних правил. Митницею неодноразово як перенесено розгляд справи так і забезпечено право особи на ознайомлення із матеріалами справи про порушення митних правил, у тому числі право на участь у справі свідка, а саме особи, яка була присутня під час вчинення інкримінованого позивачці правопорушення.

Отже, на переконання апеляційного суду, митницею забезпечено особу, яка притягується до відповідальності, правом на участь у провадженні у справі про порушення митних правил, у тому числі правом на подання пояснень чи заперечень тощо, чим досягнуто завдання провадження у справах про порушення митних правил стосовно всебічного, повного та об`єктивне з`ясування обставин справи. Справа вирішена з дотриманням установлених вимог, а обставини, які б перешкоджали провадженню у справі про порушення митних правил, у митниці були відсутні.

Стосовно суті правопорушення, колегія суддів враховує, що інкриміноване у відношенні позивачки порушення митних правил не було виявлене безпосередньо Одеською митницею у пункті пропуску через державний кордон України, натомість таке ґрунтується на інформації, одержаної від митних органів Республіки Молдова в порядку міжнародної взаємодії. Так, згідно одержаної від митних органів Республіки Молдова, під час здійснення контролю пасажирів авіа рейсу у громадянки Республіки Казахстан ОСОБА_2 виявлено грошові кошти у сумі 64000 доларів США, які не були задекларовані в установленому порядку. Під час такого контролю виникла необхідність у підтвердженні походження валютних цінностей, зокрема, підтвердженні дійсності відповідного договору купівлі-продажу нерухомого майна та банківських платіжних документів, пред`явлених громадянкою митним органам Республіки Молдова. Також, митним органом Республіки Молдова перед митницею України ставилось питання щодо повідомлення, чи були задекларовані громадянкою при виїзді з України будь-які грошові кошти.

У відібраних Одеською митницею в позивачки пояснень, остання доводила легальне походження валютних цінностей у сумі 64000 доларів США. Поряд з цим, зазначала про наявність при собі грошових коштів у вказаній сумі при виїзді 13.07.2025 з України в Республіку Молдова через пункт пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора» в напрямку «зеленого коридору» та про намір здійснити декларування валютних цінностей в аеропорті м. Кишинів (Молдова).

В подальшому, у додаткових поясненнях, позивачка наголошувала на тому, що валютні цінності у сумі 64000 доларів США фактично перевозились за межі України частинами у межах сум, що не потребують декларуванню, а частина з них (у сумі 11000 доларів США) була наявна у позивачки під час перетину кордону України в напрямку виїзд 13.07.2025 та частина з них (у сумі 10000 доларів США) у цей же день повернута позивачці в аеропорті Республіки Молдова ОСОБА_4 .

Слід зазначити, що допитана в суді першої інстанції у якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що 13.07.2025 вона разом з позивачкою здійснила виїзд з України в Республіку Молдова через пункт пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора». Прибувши у призначене місце (аеропорт міста Кишинів (Молдова)), позивачка запросила в неї повернути раніше позичені кошти, на що ОСОБА_3 повернула позивачці 10000 доларів США. Також, ОСОБА_3 зазначила, що перебуваючи з позивачкою в аеропорті, остання виходила з приміщення аеропорту по особистим справам. Однак, свідок не обізнана, в чому була причина відлучення позивачки та в характері особистих справ.

Поряд з цим, позивачкою наголошується на тому, що 13.07.2025 під час виїзду мала при собі незадекларовану суму валютних цінностей у розмірі 11000 доларів США.

В контексті обставин справи, слід зауважити на тому, що під час виїзду позивачки 13.07.2025 Одеською митницею не проводився особистий огляд позивачки; не проводився огляд речей; не здійснювався перерахунок валютних цінностей; не складався акт виявлення готівкових коштів; не здійснювалось вилучення коштів; не фіксувався безпосередньо факт наявності у позивачки конкретної суми, що перевищує дозволену, під час перетину митного кордону України.

Таким чином, слід розмежовувати факт виявлення коштів на території Республіки Молдова із доведеністю факту їх одноразового переміщення через митний кордон України, у виявленій сумі.

Зокрема, з обставин справи слідує, що наявність у позивачки валютних цінностей у сумі 64000 доларів США не доводить, що така сума грошових коштів одноразово переміщена через митний кордон України. Щонайменше, підтвердженою свідком є та обставина, що після перетину державного кордону у напрямку виїзд з України позивачці повернуто раніше позичені нею кошти у сумі 10000 доларів США.

Наведені обставини, а також те, що митницею не був виявлений факт одноразового переміщення позивачкою валютних цінностей із перевищенням дозволеної законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, викликають обґрунтований сумнів у правильності встановлених митницею обставин щодо порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 471 Митного кодексу України.

Підсумовуючи, колегія суддів погоджується із доводами позивачки про те, що відповідачем не доведено на підставі належних і допустимих доказів обґрунтованість та правомірність свого рішення.

Відтак, слід визнати наявними правові підстави для скасування постанови митниці в судовому порядку.

Відповідно до положень пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 01 травня 2026 року – скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці від 08.01.2026 №0632/UA500000/2025, винесену у відношенні ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил.

Провадження у справі про порушення митних правил закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 18.06.2026 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: Ю.М. Градовський

Г.П. Казанчук