Додаткове рішення від 17 червня 2026 р. у справі №420/6478/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6478/25

Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі заяву ОСОБА_1 , представника Ясенко Регіни Віталіївни про ухвалення додаткового судового рішення до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2026р. по справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2025р. ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області , у якому просила:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №46133/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46134/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46132/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46136/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46131/15-32-24-05 від 23.10.2024р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №46133/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46134/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46132/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46136/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46131/15-32-24-05 від 23.10.2024р.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору у розмірі 3 824,42грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000грн..

Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області було подано апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2026р. апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026р. залишено без змін.

У червні 2026р. ОСОБА_3 , представник Ясенко Р.В., звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000грн.

Не погодившись із вказаною заявою, податковим органом подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2025р. – 3 028грн. під час вирішення відповідного питання, у разі задоволення судом позовних вимог позивача.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи викладені в заяві, судова колегія дійшла до висновку про відмову у задоволенні заяви щодо розподілу судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.

Так, приписами ч.2-7 ст.134 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.9 ст.139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 17.03.2020р. по справі №820/3308/17, від 4.08.2020р. по справі №810/3213/16.

Як вбачається з матеріалів справи, що до відзиву на апеляційну скаргу та в заяві про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, додано:

- Договір про надання професійної правничої допомоги №11/24-фо від 28.11.2024р.;

- Додаткову угоду №3 від 13.04.2026р. до Договору про надання професійної правничої допомоги №11/24-фо від 28.11.2024р.;

- копія ордеру серії ВН №1694562 від 18.04.2026р.;

- копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Дослідивши надані документи, судовою колегією встановлено, що п.2 Додаткової угоди №3 від 13.04.2026р. до Договору про надання професійної правничої допомоги №11/24-фо від 28.11.2024р. встановлено: «Доповнити розділ 2 «ГОНОРАР ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ» договору про надання професійної правничої допомоги №11/24-фо від 28.11.2024р. умовами п. 2.2 в наступній редакції ««У разі апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026р. по справі №420/6478/25 за позовом КЛІЄНТА до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області №46133/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46134/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46132/15-32-24-05 від 23.10.2024р., №46136/15-32-24-05 від 23.10.2024р. та № 46131/15-32-24-05 від 23.10.2024р., за надання АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ професійної правничої допомоги КЛІЄНТУ у вигляді представництва інтересів КЛІЄНТА в П`ятому апеляційному адміністративному суді по справі №420/6478/25, КЛІЄНТ додатково сплачує АДВОКАТСЬКОМУ ОБ`ЄДНАННЮ гонорар у розмірі 10 000 грн. (десять тисяч грн. 00- коп.) протягом 5-х банківських днів з дня складення повного тексту судового рішення за результатами розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги по справі №420/6478/25 та опісля виставлення АДВОКАТСЬКИМ ОБЄДНАННЯМ відповідного рахунку на оплату Гонорару».».

Судова колегія зазначає, що доказів оплати за надані послуги матеріали справи не містять та про додаткове подання відповідних доказів заявником суд не повідомлено.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що відсутні підстави для стягнення судових витрат пов`язаних із наданням правової допомоги, оскільки заявником не надано документів, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те , що Верховний Суд у своїй постанові від 16.10.2025р. по справі за №160/18641/24 вказав на те, що у випадку, коли суд визнає, що ним не було вирішено питання про судові витрати в основному судовому рішенні і розглядає питання наявності / відсутності підстав для стягнення судових витрат з тієї чи іншої сторони, суд має ухвалити судове рішення у формі «додаткового рішення» або «додаткової постанови» з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення.

На підставі вказаного, судова колегія приймаю додаткову постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , представника Ясенко Р.В. про ухвалення додаткового судового рішення до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2026р. по справі за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , представника Ясенко Регіни Віталіївни про ухвалення додаткового судового рішення до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2026р. по справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2026 року.