Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №420/31215/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31215/24

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2026р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2024р. ТОВ «Краншип» звернулося до суду із позовом до Одеської митниці, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 липня 2024р.: №UA5000002024186, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться та територію України суб`єктами господарювання на 3 637 443,85грн.; №UA5000002024187, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на 19 096 580,19грн. (у тому числі за податковими зобов`язаннями та/або іншими зобов`язаннями – 15 277 264,15грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3 819 316,04грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки планова виїзна перевірка проведена митним органом з порушеннями митного законодавства. Зокрема, позивач вказує на необґрунтованість висновків митного органу про недостовірність даних, наданих позивачем, щодо укладених договорів при поміщенні морського суховантажного судна “AFINA” у митний режим тимчасового ввезення та його нецільового використання, а саме: передачі товарів, ввезених з умовним частковим звільненням від оподаткування, у користування іншій особі.

На думку позивача, митний орган зробив помилкові висновки по укладеним договорам бербоут-чартеру, тайм-чартеру, зокрема, про передачу судна у комерційне користування іншим особам. Позивач стверджує, що зазначений ланцюг договорів виник та існував з метою експлуатації позивачем судна для надання послуг з перевезення та перевалки вантажів. Про це свідчить також те, що ці договори були укладені до поміщення судна в режим тимчасового ввезення.

Позивач зазначає, що відповідач не запитував у нього відповідну документацію та пояснення з приводу знаходження судна в митному режимі тимчасового ввезення, що позбавило його законного права на надання необхідних відомостей та документів за період дії режиму тимчасового ввезення. Також стверджуючи про надання судна в комерційне користування іншим особам, відповідач не встановив жодного факту такого використання, що свідчить про необґрунтованість висновків митного органу.

На підставі вказаного, позивач вважає, що при складанні та поданні митних декларацій він не порушував митний режим тимчасового ввезення.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025р., залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2025р., адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Краншип» судовий збір у сумі 30 280грн.

Постановою Верховного Суду від 12 листопада 2025р. вищезазначене рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2025р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Так, за результатами нового судового розгляду Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішенням від 5 березня 2026р., яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв в межах та на підставі норм митного законодавства, оскільки встановлені порушення митного законодавства в акті перевірки не спростовані позивачем.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 24.11.2021р. Одеською митницею на підставі наказу від 4 листопада 2021р. за №343 було розпочато документальну планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи за період з 1 грудня 2018р. по 31 жовтня 2021р. тривалістю 30 днів.

Термін перевірки був продовжений з 1 січня 2022р. по 28 січня 2022р.

Через повномасштабне вторгнення держави агресора російської федерації на територію України 24 лютого 2022р. та оголошення воєнного стану документальні перевірки дотримання вимог законодавства з питань митної справи були зупинені.

В подальшому, 20.03.2024р. відповідно до внесених змін в МК України зупинені документальні перевірки поновлювалися з 1 травня 2024р. З урахуванням цієї обставини та зміни позивачем місцезнаходження відповідач визнав днем завершення терміну перевірки позивача – 23 лютого 2022р.

За результатами перевірки 13 червня 2024р. митним органом складено Акт за №01/27/7.10-19/32428972, у висновках якого встановлено порушення вимог:

- ст.103, ч.1,2 ст.105, ч.7 ст.106, ч.2, 7 ст.286 МК України, п.132.1 ст.132, п.206.16 ст.206 ПК України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 3 637 443,85грн.;

- п.190.1 ст.190 ПК України у частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість для товарів, які ввозяться на митну територію України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість (ставка 20%) на загальну суму 15 277 264,15грн.

30 липня 2024р. ТОВ «Краншип» подано до Одеської митниці заперечення на Акт перевірки.

Проте, Одеською митницею листом від 7 серпня 2024р. заперечення на Акт документальної планової виїзної перевірки залишино без розгляду.

На підставі встановлених порушень, митним органом 10 липня 2024р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №UA5000002024186, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Краншип» за платежем мито на товари, що ввозяться та територію України суб`єктами господарювання на 3 637 443,85грн.;

- за №UA5000002024187, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Краншип» за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на 19 096 580,19грн. (у тому числі за податковими зобов`язаннями та/або іншими зобов`язаннями – 15 277 264,15грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 3 819 316,04грн).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ “Краншип” подало до Державної митної служби України скаргу.

Проте, Державна митна служба України відмовила у задоволенні скарги позивача на податкові повідомлення-рішення, поданої 30 липня 2024р., та залишила вказані податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та незаконними, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних рішень митного органу, з урахуванням висновків Верховного Суду у даній справі та підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Приписами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями пп.41.1.2 п.41.1 ст.41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно з п.7 ч.1 ст.336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За правилами ст.345 МК України здійснюються документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

У відповідності з чч.1-4 цієї статті документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з`ясування питань перевірки.

У відповідності до ч.6-7 ст.345 МК України, результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

У разі виявлення митним органом під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи митного органу вживають передбачених законом заходів.

Згідно з ч.1-3, 6 ст.346 МК України, документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні митного органу.

Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Так, відповідно до програми документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ “Краншип” вимог законодавства з питань митної справи, затвердженої наказом Одеської митниці від 4 листопада 2021 року №343 (далі - Програми) серед інших питань, які входили до переліку питань, входила перевірка відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості вартості, за якими проведене митне оформлення товарів у відповідному митному режимі. Саме порушення пункту 6 Програми виявив відповідач під час проведення перевірки.

Зокрема, у межах питання №6 Програми відповідач виявив порушення статті 103, частин першої та другої статті 105, частин сьомої статті 106, частин другої та сьомої статті 286 МК України, пункту 132.1 статті 132, пункту 206.16 статті 206 ПК України щодо товару “Морське суховантажне судно “AFINA”, яке було двічі за період, що перевірявся, поміщено у митний режим тимчасового ввезення за митними деклараціями від 14 серпня 2020 року №UA500130/2020/227597, від 26 серпня 2021 року № UA500090/2021/206818.

Про це митний орган зазначив у пункті 3.5.1 Акта перевірки, вказавши, що судно “AFINA” в режимі тимчасового ввезення використовувалося не за цільовим призначенням, що полягало у передачі судна у користування іншій особі.

Згідно висновків в акті перевірки від 13 червня 2024р. №01/27/7.10-19/32428972, за період з 1.12.2018р. по 31.10.2021р., що перевірявся, позивач двічі поміщував морське суховантажне судно “AFINA”, IMO №8029272 у митний режим тимчасового ввезення.

За МД від 14.08.2020р. №UA500130/2020/227597 товар №1 «Морське суховантажне судно «AFINA» 1983 року будівництва: позивний 9HTM5, IMO №8029272, Довжина - 167,0091м., Ширина - 29,5107м., Висота борту - 14,8102м., Виробник: NIPPON KOKAN K.K. SHIMIZU WORKS. Країна виробництва – Японія».

Фактурна вартість 1 700 000 доларів США, митна вартість визначена за основним методом (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та складає – 46 594 110грн., код згідно УКТЗЕД – 8901901000 (ставка ввізного мита – 5 %).

Ввезення товару за МД від 14.08.2020р. за №UA500130/2020/227597 здійснювалось на підставі стандартного бербоутного чартеру балтійського і міжнародного морського комітету (БІМКО) кодова назва «БЄРКОН 89» № GL-CR-AF-01 від 23.07.2020, відповідно до якого судновласником є компанія «GLORION S. A. Salduba Building, Top Floor, East 53rd Street, Urbanizacion Obarrio., P.O. Box 7284, Panama, Republic of Panama» (Панама), а бербоутний фрахтувальник – ТОВ «КРАНШИП» (м. Одеса, Україна).

Відповідно до умов угоди судно дається у чартер та приймається фрахтувальником у порту, причалі або у місті, яке вказує фрахтувальник. Судно використовується у вантажних перевезеннях. Протягом всієї дії чартеру судно знаходиться у повному володінні, розпорядженні та контролем Фрахтувальника. Фрахтувальник зобов`язаний за власний рахунок укомплектувати судно екіпажом, забезпечувати його їжею, ремонтом, буксируванням. Командний склад судна є службовцями Фрахтувальника. Фрахтувальник має право використовувати усе спорядження судна, у любий термін забезпечувати заміну запчастин, спорядження та деталей таким чином щоб не знижувалась вартість судна. Також, Фрахтувальник має право облаштовувати судно обладнанням та за власний рахунок та під свою відповідальність та по завершенню строку фрахтування таке обладнання зняти із судна за вимогою судновласника. Фрахтувальник сплачує судновласнику чартер судна.

Даний чартер підпорядковується Англійському законодавству, та любі непорозуміння, які виникають по відношенню до даного чартеру передаються в арбітраж у м. Лондон відповідно до Арбітражного Кодексу.

Судно вважається переданим у чартер з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі судна. По закінченню строку дії чартеру або при його передчасного розірвання Фрахтувальник зобов`язаний повернути судно судновласнику у технічно справному стані по акту передачі. Термін дії чартера з урахуванням додаткової угоди до 30.04.2022р., акт приймання та передачі судна 4.08.2020р.

Відповідно до МД від 14.08.2020р. №UA500130/2020/227597 митний режим «тимчасового ввезення» надано до 31.10.2020р. Підприємством сплачено 9% митних платежів на суму 1 090 302,18грн. у тому числі мито на суму 209 673,5грн., податку на додану вартість на суму 880 628,68грн.

Відповідно до МД від 27.10.2020р. №UA500130/2020/237826 митний режим «тимчасового ввезення» продовжено до 30.11.2020р.. Підприємством сплачено 3% митних платежів на суму 363 434,06грн. у тому числі мито на суму 69 891,17грн., податку на додану вартість на суму 293 542,89грн.

Відповідно до МД від 26.11.2020р. №UA500130/2020/242357 митний режим «тимчасового ввезення» продовжено до 31.12.2020р. Підприємством сплачено 3% митних платежів на суму 363 434,06грн. у тому числі мито на суму 69 891,17грн., податку на додану вартість на суму 293 542,89грн.

Митний режим тимчасового ввезення морського суховантажного судна "AFINA", IMO №8029272, завершено шляхом реекспорту, митне оформлення якого здійснено за МД від 18.12.2020 №UA500130/2020/245646 (ЕК 11 АА).

ТОВ «КРАНШИП» за період перебування товару, у митному режимі тимчасового ввезення за МД від 14.08.2020 №UA500130/2020/227597 за період з 14.08.2020 по 31.12.2020 сплачено 15% митних платежів на суму 1 817 170,29 грн, у тому числі мито 349 455,825 грн, податок на додану вартість 1 467 714,47 гривень.

26.08.2021 ТОВ «КРАНШИП» за МД від №UA500130/2021/206818 знов поміщено у митний режим тимчасового ввезення морське суховантажне судно «AFINA», IMO №8029272. Заявлена фактурна вартість 1 700 000 доларів США, митна вартість визначена за основним методом складає – 45 402 580,00 гривень.

Ввезення товару за МД від 26.08.2021р. № UA500130/2021/206818 здійснювалось на підставі того ж самого стандартного бербоутного чартеру балтійського і міжнародного морського комітету (БІМКО) кодова назва «БЄРКОН 89» № GL-CR-AF-01 від 23.07.2020, відповідно до якого судновласником є компанія «GLORION S. A. Panama, Republic of Panama» (Панама), а бербоутний фрахтувальник - ТОВ «КРАНШИП».

ТОВ «КРАНШИП» за період перебування товару, поміщеного у митний режим тимчасового ввезення за МД від 26.08.2021р. № UA500130/2021/206818, за період з 26.08.2021р. по 30.04.2022р. сплачено 27% митних платежів на суму 3 187 261,116грн. у тому числі мито 612 934,83грн., податок на додану вартість 2 574 326,286грн.

Митний режим тимчасового ввезення морського суховантажного судна «AFINA», IMO №8029272, завершено шляхом реекспорту, митне оформлення якого здійснено за МД від 22.04.2022р. № UA500130/2020/ 007788 (ЕК 11 АА).

Відповідно до ст.103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Положеннями ч.6 ст.104 МК України встановлено, що для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:

1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;

2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом;

3) подати митному органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;

4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

За правилами ч.1 ст.105 МК України, у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.

Відповідно до ч.2 ст.105 МК України, у разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання та пеню відповідно до Податкового кодексу України.

Приписами ч.7 ст.106 МК України визначено, що у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов`язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов`язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України.

Положеннями ч.2 ст.286 МК України передбачено, що товари, поміщені у митний режим реімпорту, звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 14 цього Кодексу.

Згідно з ч.7 ст.286 МК України, до товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному главою 18 цього Кодексу. У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ввізним митом, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі ввізне мито сплачується у порядку, визначеному частиною сьомою статті 106 цього Кодексу.

За змістом п.132.1 ст.132 ПК України, у разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до цього Кодексу, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов`язані сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов`язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов`язань гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов`язань, забезпечених гарантією.

Під час здійснення перевезень на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975р. нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання претензії гарантійним об`єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку претензія залишається неврегульованою.

Положеннями п.206.16 ст.206 ПК України встановлено, що у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.

Відповідно до ч.4 ст.296 МК України, у разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття митним органом митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що декларант у разі нецільового використання товарів, ввезених в режимі тимчасового ввезення з умовним частковими звільненням від оподаткування митними платежами несе відповідальність у вигляді донарахування податку на додану вартість та митних платежів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що Договір бербоут-чартеру № CR-KH-AF-01 від 23.07.2020р. був укладений між позивачем, який діяв на підставі договору бербоут-чартеру № GL-CR-AF-01 від 23.07.2020р. та компанією іноземної юрисдикції “KIRGAN HOLDING S.A” (Панама).

В п.41 ч.І договору № CR-KH-AF-01 від 23.07.2020р. зміна прапору не передбачена. В п.12 ч. ІІ цього договору визначена необхідність страхування судна за рахунок фрахтувальника на ім`я Судновласника та фрахтувальника. Додатком А до цього договору передбачено, що компанія “KIRGAN HOLDING S.A” виконує виключно функцію забезпечення страхування судна, укомплектування екіпажем, впровадження та підтримки на належному рівні системи управління безпекою мореплавства без права використання судна у власній комерційній діяльності.

Договір бербоут-чартеру № KH-DC- F-01 від 23.07.2020р. укладений між компанією з іноземною юрисдикцією “KIRGAN HOLDING S.A” , яка діяла на підставі контракту № GL-CR-AF-01 від 23.07.2020, та компанією іноземної юрисдикції “DONMAR CORPORATION” (Панама).

В п.41 ч.І договору № KH-DC- F-01 від 23.07.2020р. зміна прапору не передбачена. В Додатку № 2 від 23.07.2020 встановлений обов`язок “DONMAR CORPORATION” на укомплектування судна, введення та підтримання на належному рівні системи управління безпекою.

Додатком А вказаного договору передбачено, що компанія “DONMAR CORPORATION” в межах вказаного договору виконує виключно функції з укомплектування судна екіпажем, впровадження та підтримка на належному рівні системи управління безпекою судна, без права використання у власній комерційній діяльності.

Договір тайм-чартеру № FLEET__DC-СК-01_1806-15 від 18.06.2015р., укладений між компанією іноземної юрисдикції “DONMAR CORPORATION” (Панама), яка діяла на підставі договору бербоут-чартеру № KH-DC- F-01 від 23.07.2020р., та позивачем.

Відповідно до умов договору, судно повинно бути у всіх відношеннях підготовленим до експлуатації у звичайних вантажних перевезеннях (пункт 1 Договору № FLEET_DC-CR_1806-15); судновласник зобов`язаний надати і сплатити за все спорядження судна, виплачувати зарплату екіпажу, сплачувати страхування судна, забезпечувати все спорядження судна та підтримувати судно у повністю придатному до експлуатації стані протягом періоду таймчартеру (пункт 3 Договору № FLEET_DC-CR_1806-15).

На виконання Договору № FLEET_DC-CR_1806-15 за актом прийому-передачі від 4.08.2020р. б/н, що є невід`ємною частиною Договору № FLEET_DCCR_1806-15, судно «AFINA» було передано компанією «DONMAR CORPORATION» фрахтувальнику ТОВ «КРАНШИП».

Згідно з умовами договору тайм-чартеру № FLEET__DC-СК-01_1806-15 від 18.06.2015р. та на підставі додатку U від 23.07.2020р. до договору , акту приймання-передачі від 04.08.2020 позивач отримав підготовлене судно (страхове покриття, екіпаж, система управління безпекою) для використання з метою перевезень та перевалки вантажів.

Приписами ст.202 КТМ України визначено, що бербоут-чартер — це договір, за яким фрахтувальнику передається судно без екіпажу у повне господарське відання, і саме він несе відповідальність за експлуатацію судна.

Водночас, тайм-чартер передбачає, що судновласник зберігає управління судном і екіпажем, а фрахтувальник отримує лише право використовувати судно з метою перевезення. Це означає, що в умовах одночасного існування двох договорів - бербоут-чартеру та тайм-чартеру — вирішальним для митного оформлення є саме той, який забезпечує фактичне володіння і використання судна, тобто бербоут-чартер.

Кінцевим користувачем є особа, яка фактично користується товарами (у даному випадку судном), поміщеними в митний режим тимчасового ввезення.

При цьому, ч.2 ст.105 МК України зобов`язує користувача дотримуватися умов митного режиму.

Як вбачається із матеріалів справи, що під час здійснення аналізу податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, робочою групою контролюючого органу встановлено, що ТОВ “Краншип” було зареєстровано податкові накладні, виписані щодо нерезидента – «KIRGAN HOLDING S.A.». Так, у розділах «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» та «Послуги згідно з ДКПП» цих податкових накладних вказано послуги з передачі в оренду водного транспортного засобу - судна «AFINA» згідно з Договором № CR-КНAF-01 за період, що підлягав перевірці (код послуги 77.34 за ДКПП).

Також перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки наявність у справах ТОВ “Краншип” Актів про надання послуг з оренди балкера «AFINA» за період з 1.12.2018р. по 31.10.2021р. відповідно до Договору № CR-KH-AF-01, складених між ТОВ «КРАНШИП», іменований Судновласник, та компанією «KIRGAN HOLDING S.A.», іменований Фрахтувальник, про наступне: «Судновласник надав послуги фрахтування з оренди балкера AFINA згідно бербоутного чартеру № CR-KHAF-01 від 23.07.2020 (за відповідний період). Вартість наданих послуг становить___». Загальна вартість наданих послуг становить 464 640 дол. США.

За даними Акту перевірки операції по бербоут-чартеру з компанією «KIRGAN HOLDING S.A.» відображено в бухгалтерському обліку ТОВ “Краншип” проведенням: Дт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» Кт 703 «Дохід від реалізації послуг».

Відповідно до наданої ТОВ “Краншип” для перевірки оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку № 362 за грудень 2018 року - жовтень 2021 року щодо Договору № CR-KH-AFINA-01, зафіксовано обороти по дебету на суму 435 840(вал.), що означає збільшення розрахунків з покупцем послуги у зв`язку з виставлення покупцю Актів наданих послуг щодо оренди судна. Обороти по кредиту за цей період складають 435 840,00 (вал.), що означає зменшення розрахунків з покупцем у зв`язку з оплатою за отримані послуги. Зазначена сума в бухгалтерському обліку підприємства менша на суму 28 800 (вал.) від суми по Актах наданих послуг, оскільки не включає послуги за оренду судна у листопаді 2021 року.

Акт перевірки також містить дані щодо надходження оплати від компанії «KIRGAN HOLDING S.A.» до ТОВ «КРАНШИП» за отримані послуги (абзац дев`ятий стор. 23 Акту перевірки) з призначенням платежу «за фрахт транспортного засобу (за період), бербоут чартер CR-KH-AF-01 (по 800 дол. США на добу).

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що твердження ТОВ «КРАНШИП» про те, що Договори бербоут-чартеру № CR-KH-AF-01 та № KH-DC-AF-01 є договорами про надання окремих послуг, а оренда чи орендні відносини не є предметом цих договорів, не відповідає зазначеним нормам законодавства та правовій природі договору бербоут-чартеру.

Окрім того, після складання Додатка №А (страхування) від 23.07.2020р. до договору (оренда) №CR-КН-AF-01 від 23.07.2020р., були складені «Додаткові згоди до універсального бербоуту чартеру Балтийського та Міжнародного Морського Комітету (БИМКО), кодова назва «БЕРКОН 89» №CR-КН-AF-01 от 23.07.2020 №Е, F, G», від 20.08.2021, 19.10.2021», в яких зазначено, що «сторони дійшли згоди змінити періоди оренди т/х Афіна».

В Актах про надання послуг з оренди балкера «Афіна» в рамках Бербоут Чартера «БЕРКОН 89» №CR-КН-AF-01 від 23.07.2020р., між ТОВ «КРАНШИП» і «KIRGAN HOLDING S.A.» (Панама), від 31.08.2021, 30.09.2021 та інвойсів, також зазначено, що «Платіж за фрахт транспортного засобу згідно договору (оренда) №CRКН-AF-01 від 23.07.2020».

До перевірки ТОВ “Краншип” було надано Акти про надання послуг з оренди судна «AFINA», в рамках Бербоут Чартера «БЕРКОН 89» №CR-КН-AF-01 від 30.08.2020р., 1.01.2021р., 2.02.2021р., 31.03.2021р., 30.04.2021р., 30.06.2021р., 31.07.2021р., 31.08.2021р., 30.09.2021р., 31.10.2021р. Вартість послуг складає від 26 880дол. США до 29 760дол. США (з врахуванням ПДВ 20%).

Також, до перевірки було надано платіжні доручення стосовно перерахування валютних коштів від компанії «KIRGAN HOLDING S.A.» (Панама) до ТОВ “Краншип” з призначенням платежу «За фрахт транспортного средства (за різні періоди), бэрбоут-чартер CR-KH-AF-01 (по 800 дол. США в сутки»: - AFINA-02/21 від 02.02.2021 за період з 01.02.2021 - 28.02.2021р. на суму 26 880дол. США, - AFINA-01/21 від 5.01.2021р. за період з 1.01.2021 - 31.01.2021р. на суму 29 760дол. США, - AFINA-08/20 від 31.08.2020р. за період з 4.08.2020р. - 31.08.2020р. на суму 26 880дол. США, - AFINA-09/20 від 1.09.2020р. за період з 1.09.2020р. - 30.09.2020р. 2020р. на суму 28 800дол. США.

У бухгалтерському обліку ТОВ “Краншип” операції по нарахуванню тайм чартерної ставки на користь компанії «DONMAR CORPORATION» відображаються проводкою Дт 2321 (Виробництво /Буксирні операції), 2322 (Виробництво/Перевалка) Кт 6330 (Розрахунки по буксирним операціям в іноземній валюті). Операції по бербоут-чартеру з компанією «KIRGAN HOLDING S.A.»(Панама) відображаються проводкою Дт 362 (Розрахунки з іноземними покупцями) Кт 703 (Дохід від реалізації послуг), в т.ч. ПДВ з послуг Дт 703 (Дохід від реалізації послуг) Кт 6431 (Податкові зобов`язання підтверджені).

При цьому, договір №CR-КН-AF-01 від 23.07.2020р. був чинним до 18.07.2022р.

Крім того, відповідно до зворотно-сальдовій відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними продавцями» за період з 1.12.2018р. по 31.10.2021р., що підлягав перевірці та була надана до перевірці у відповідь на письмовий запит про надання документів від 24.11.2021р. №7.10-19-07/168 (лист від 25.11.2021р. №25/11-1 про надання документів до перевірки) ТОВ “Краншип” було перераховано компанії «GLORION S. A.» за фрахт судна «AFINA» за договором стандартного бербоутного чартеру № GL-CR-AF-01 від 23.07.2020р. грошові кошти у розмірі 317,8тис. доларів США.

Відповідно до зворотно-сальдові відомості по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за період з 1.12.2018р. по 31.10.2021р., що підлягав перевірці та була надана до перевірці у відповідь на письмовий запит про надання документів від 24.11.2021р. №7.10-19-07/168 (лист від 25.11.2021р. № 25/11-1 про надання документів до перевірки) ТОВ “Краншип” було отримано від компанії «KIRGAN HOLDING S.A.» за користування судном «AFINA» за договором бербоут-чартеру № CR-KH-AF-01 від 23.07.2020р. сумі 435,84тис. доларів США.

Вказане свідчить про те, що ТОВ “Краншип” отримано дохід у розмірі 118,04тис. доларів США від операцій з передачі у фрахт компанії «KIRGAN HOLDING S.A.» судна «AFINA», яке було ввезено на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування, чим порушено умови надання такої пільги та умов митного режиму.

При цьому, як зазначає відповідач, в ході проведення перевірки не встановлено жодних фактів перерахування в період з 1.01.2020р. по 31.12.2021р. грошових коштів ТОВ «Краншип» на рахунки «DONMAR CORPORATION» (Панама) в рамках договору №FLEET_DC-CR_1806-15 від 18.06.2015р., а тому виключається будь-яка фактична можливість повернення компанією-нерезидентом KIRGAN HOLDING S.A. грошових коштів (версія товариства) як «залишків коштів, перерахованих ТОВ «Краншип» компанії «DONMAR CORPORATION» (Панама) в рамках договору № FLEET_DC-CR_1806-15 від 18.06.2015».

Відтак, факт укладення договорів між ТОВ “Краншип”, компанією “KIRGAN HOLDING S.A.” та “DONMAR CORPORATION”, свідчить про передачу судна іншим суб`єктам, що не було належним чином задекларовано або відображено у митній документації відповідно до ст.335 МК України.

Згідно зі ст.20 КТМ України, судновласником вважається особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона його власником.

Відповідно до ч.7 ст.106 МК України, передача товарів, поміщених у режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування, у користування іншій особі без оформлення відповідних змін до митного режиму, є порушенням митного законодавства, що тягне за собою обов`язок сплати митних платежів у повному обсязі.

Отже, аналізуючи вищевказане, судова колегія вважає, що відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем вимог ст.103, ч.1,2 ст.105, ч.7 ст.106, ч.2,7 ст.286 МК України, п.132.1 ст.132, п.206.16 ст.206 ПК України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 3 637 443,85грн., а також п.190.1 ст.190 ПК України у частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість для товарів, які ввозяться на митну територію України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість (ставка 20%) на загальну суму 15 277 264,15грн.

Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10 липня 2024р. №UA5000002024186, №UA5000002024187, та відповідність їх іншим зазначеним ч.2 ст.2 КАС України вимогам, а тому підстави для скасування цих рішень відсутні.

Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Краншип», оскільки митним органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення в межах та на підставі чинних норм митного законодавства, виходячи із вище встановлених обставин.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2026р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук