Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №569/3468/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3468/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Просила змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.02.2014 року між позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції за актовим записом №123.

Від вищевказаного шлюбу з відповідачем сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.03.2018 рішенням Рівненського міського суду Рівненської області №569/13900/17 було вирішено частково задовольнити заявлені позивачкою позовні вимоги шляхом розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , залишити спільного сина ОСОБА_3 на проживання з матір`ю - ОСОБА_5 та стягувати з ОСОБА_2 щомісячні аліменти на утримання сина у розмірі 900 грн 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 11.09.2017р. до повноліття дитини.

Заочним рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 25.06.2020р. у справі № 557/13/20 судом було вирішено змінити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. 00 коп., які стягувались з ОСОБА_2 шляхом їх збільшення до 2 500 грн. 00 коп., але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Однак в подальшому, постановою Рівненського апеляційного суду від 03.12.2020р. судом було вирішено задовольнити подану ОСОБА_6 апеляційну скаргу на вищезазначене заочне рішення Гощанського районного суду Рівненської області №557/13/20 та скасувати останнє і відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог про збільшення розміру аліментів.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що станом на сьогоднішній день з відповідача - ОСОБА_2 здійснюється щомісячне стягнення аліментів на користь позивача у розмірі 900 грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 11.09.2017р. до повноліття дитини на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області №569/13900/17 від 01.03.2018р.

Протягом останніх періодів і по сьогоднішній день з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1 592 грн., який відповідає 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В той же час, позивач продовжує протягом багатьох останніх років працювати медичною сестрою в КП «Обласний перинатальний центр» Рівненської обласної ради, де отримує середньомісячну заробітну плату у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що примусове стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1598 грн. 00 коп., який відповідає 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не дозволяє у повній мірі забезпечити дитині рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного духовного і соціального розвитку, а також, об`єктивно та обґрунтовано не відповідає актуальним реаліям сьогодення у порівнянні щодо систематично зростаючих цін на продукти харчування, одяг, взуття, ліки та інші базові побутові потреби дитини.

Відповідач ОСОБА_7 отримує заробітну плату та офіційний дохід, жодним іншим особам аліменти не сплачує та не має на утриманні будь - яких інших осіб, окрім цього має в особистій приватній власності транспортний засіб Volkswagen Passat.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася.

Представник позивачки адвокат Маєвський О.А., який діє згідно ордера серія ВК № 1211262 від 12.02.2026 до початку судового засідання подав клопотання (№ 41748/26 –вх. від 10.06.2026), згідно якої позов підтримав, просив задовольнити повністю, не заперечили проти ухвалення заочного рішення у справі, враховуючи те, що відповідач у даному спорі був неодноразово належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань для участі в яких останній не з`явився жодного разу без поважних причин та не подав відзив. Судовий розгляд проводити у відсутність позивача та представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повторно. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином повісткою, направленою рекомендованою кореспонденцією за зареєстрованим місцем проживання відповідача, яка ним не була отримана. Крім того його виклик в судове засідання здійснювався також СМС повідомленнями на наданий суду номер мобільного телефону . З заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався. Письмового відзиву на позов не подав. Причину неявки суду не повідомив.

Згідно з ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, з врахуванням думки представника позивача, суд вважає, що відповідач у належний спосіб був повідомлений про дату судового засідання , а тому у відповідності до ч.1ст.223 ЦПК можливо розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280 - 282 ЦПК України, проти чого не заперечив представник позивача.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін у судове засідання.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до нступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з принципами Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року (Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. (Принцип 2). Дитині має належати право на належне харчування,житло, розваги і медичне обслуговування.(Принцип 4). Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Він повинен, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. (Принцин 6). Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Згідно статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_8 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.02.2014 року, який було розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.03.2018 року у справі 569/13900/17 .

Вказаним рішенням суду також було ухвалено сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживання з матір`ю ОСОБА_5 , стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 900 грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно починаючи з 11.09.2017р. до повноліття дитини.

З оглянутого судом свідоцтва про народження вбачається, що батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , згідно актового запису № 116 від 15.01.2015 р., зареєстрованого Рівненським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Також встановлено, що Гощанським районним судом Рівненської області від 25.06.2020 року у справі №557/13/20 хувалювалося рішення про зміну розміру аліментів, але постановою Рівненського апеляційного суду від 03.12.2020 року (по справі № 557/13/20) заочне рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 25.06.2020 р. скасовано. В позові ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів відмовлено.

Таким чином, станом на сьогоднішній день з відповідача - ОСОБА_2 стягуються аліменти відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області №569/13900/17 від 01.03.2018р., що підтверджується також долученою копією інформації про виконавче провадження №56180996, зі змісту якої вбачається, що відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

Зі змісту двох долучених позивачкою та оглянутих судом скріншотів з офіційного веб - застосунку «ПриватБанк» щодо власного банківського рахунку позивача вбачається, що протягом останніх періодів і по сьогоднішній день з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1 592 грн., який відповідає 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що позивач офіційно працевлаштована, займає посаду медичної сестри в КП «Обласний перинатальний центр» Рівненської обласної ради, що підтверджується копією довідки про доходи від 18.12.2025р. Загальний дохід за період з 01.06.2025 по 30.11.2025 становить 79567,80 грн.

Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи № 26830 від 05.06.2021 року, місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 , що є зареєстрованим місцем проживання позивачки.

Свідоцтвом про шлюб підтверджується, що прізвище позивачки змінено з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » після реєстрації шлюбу з ОСОБА_12 , 31.12.2019 року Рівненським міськрайонним відділом ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) , актовий запис №896.

Від вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_13 , про що 18.02.2022 р. зроблено актовий запис № 287 Рівненським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

З оглянутої відповіді на запит №293243367 від 22.09.2025р., вбачається, що відповідач ОСОБА_2 отримує заробітну плату та офіційний дохід, жодним іншим особам аліменти не сплачує та не має на утриманні будь - яких інших осіб.

Окрім цього, відповідач ОСОБА_2 має постійне місце зареєстрованого проживання, а також, має в особистій приватній власності транспортний засіб Volkswagen Passat, що підтверджується долученою копією відповіді на запит №293243442 від 22.09.2025р.

Як встановлено судом, аліменти на утримання дитини стягуються у твердій грошовій сумі, одержувачем аліментів є матір дитини – ОСОБА_1 . Суд вважає, що позивачка фактично звернулася до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, відповідно до наданого їй права за ч.3 ст. 181 СК України.

Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов`язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення дитини на рівні встановленого прожиткового мінімуму є спільним обов`язком батьків, тобто матері та батька. Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За наведених обставин, враховуючи загальні засади регулювання сімейних відносин, визначених у статті 7 СК України, а саме, рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї, а також приймаючи до уваги право позивачки на зміну способу стягнення аліментів та положення частини другої статті 182 СК України, суд вважає , що спосіб стягнення аліментів може бути змінений з твердої грошової суми на частку від заробітку(доходу боржника).

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, дотримуючись принципу, передбаченого ч.2 ст. 182 СК України( мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ), права матері на користь якої стягнуті аліменти на утримання дитини на звернення до суду з заявою про зміну способу стягнення аліментів, та загальних засад щодо розміру аліментів, які стягуються на утримання однієї дитини, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення та зміну за рішенням суду способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку у розмірі 1/4 частки доходу відповідача, що не суперечить СК України.

Відтак, слід змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.

У зв`язку із задоволенням позову про зміну способу стягнення аліментів, припинити з моменту набрання рішенням законної сили подальше примусове виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01.03.2018 (справа №569/13900/17) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів в частині вимог про стягнення аліментів. У разі наявності заборгованості по аліментах за виконавчим листом по справі № 569/13900/17 проводити стягнення нарахованої заборгованості по аліментах до повного виконання.

Судові витрати - судовий збір підлягає до стягнення з відповідача в прибуток держави в сумі 1331,20 грн., від сплати якого позивачка була звільнена при пред`явленні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , які стягуються за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.03.2018 (справа №569/13900/17).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.

У зв`язку із задоволенням позову про зміну способу стягнення аліментів, припинити з моменту набрання рішенням законної сили подальше примусове виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01.03.2018 (справа №569/13900/17) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів в частині вимог про стягнення аліментів. У разі наявності заборгованості по аліментах за виконавчим листом по справі № 569/13900/17 проводити стягнення нарахованої заборгованості по аліментах до повного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн.. 20 коп. в прибуток держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення виготовлене - 15.06.2026.

Суддя О.В.Панас