Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №569/4821/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4821/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки у праві спільної сумісної власності на домоволодіння і земельну ділянку та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів, в якому просить визнати спадковим майном 3/4 частки у праві спільної сумісної власності: на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0791 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що належали її дідові ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом, право на спадкове майно: частки на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки площею 0,0791 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5610100000:01:046:0099, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її баба ОСОБА_6 . Заповіту баба не залишила. Спадкоємцями першої черги були чоловік ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_7 та син ОСОБА_8 . На дату смерті баба була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Всі спадкоємці теж на дату смерті баби проживали у будинку за вказаною адресою. Спадковим майном після смерті баби є частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок та земельна ділянка були придбані в період шлюбу баби та діда. Кожен із спадкоємців мав право на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частки житлового будинку та земельної ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер один із спадкоємців - її дядько ОСОБА_8 . Він фактично відповідно до ст.1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті матері, а саме 1/6 частину житлового будинку та земельної ділянки. Після його смерті спадкоємцями є його батько ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_4 . Спадковим майном є 1/6 частки житлового будинку та земельної ділянки. Кожного із них частка становить 1/12. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_5 . Дід залишив заповіт на її ім`я. Після смерті діда спадковою масою буде 3/4 частки (1/6 частка після смерті дружини, 1/12 після смерті сина ОСОБА_8 та частка у спільному майні подружжя) житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки. Постановою приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковського А.I. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй відмовлено по причині «відсутності можливості визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя у документі, що посвідчує право власності на зазначене нерухоме майно». Для отримання спадкового майна їй необхідно визначити частку спадкового майна, належного як бабі, так і діду, у праві власності на майно та визнати за нею право на цю частку як на спадкове майно.

Ухвалою від 19 березня 2026 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 19 березня 2026 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 14 травня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином через оголошення на вебсайті суду. Відзивів на позовну заяву до суду не надходило.

За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 07 жовтня 1979 року уклали шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 07 жовтня 1979 року Звіздівською сільською радою Костопільського району Ровенської області.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , про що свідчать, відповідно, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 21 квітня 1981 року Відділом ЗАГС м.Рівне, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 02 квітня 2025 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, витяг з Державного рнеєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00055889738 від 14 січня 2026 року.

ОСОБА_11 є матір`ю позивача ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 15 січня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану м.Рівне.

ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_4 , про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00055890019 від 14 січня 2026 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 02 січня 2021 року Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Відповідно до довідки про останнє місце реєстрації померлого № 807 від 14 січня 2026 року, виданої Департаментом ЦТ та ЗНАП РМР, ОСОБА_6 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 31 грудня 1982 року та знята із задекларованого/зареєстрованого місця проживання 24 лютого 2021 року у зв`язку зі смертю.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 19 грудня 2023 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до довідки про останнє місце реєстрації померлого № 809 від 14 січня 2026 року, виданої Департаментом ЦТ та ЗНАП РМР, ОСОБА_8 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 25 квітня 2003 року та знятий із задекларованого/зареєстрованого місця проживання 19 грудня 2023 року у зв`язку зі смертю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим 20 березня 2025 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до довідки про останнє місце реєстрації померлого № 810 від 14 січня 2026 року, виданої Департаментом ЦТ та ЗНАП РМР, ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 31 липня 1982 року та знятий із задекларованого/зареєстрованого місця проживання 20 березня 2023 року у зв`язку зі смертю.

04 квітня 2021 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Тимощук О.М. посвідчила заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 236 (номер у Спадковому реєстрі 67772448), відповідно до якого ОСОБА_5 все майно, яке на день смерті належатиме йому, а також все те, на що за законом буде мати право, заповів онучці ОСОБА_2 .

ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на підставі договору від 11 червня 1982 року, посвідченого Першою рівненською державною нотаріальною конторою. Право власності ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано в КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" 09 червня 2004 року, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3807367 від 09 червня 2004 року.

На підставі рішення Рівненської міської ради від 27 жовтня 2004 року № 1040 та договору купівлі-продажу від 28 грудня 2004 року № 4843 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0791 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5610100000:01:046:0099, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серїї ЯА № 059355.

28 липня 2025 року за заявою ОСОБА_2 приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Круліковський А.І. завів спадкову справу № 17/2025 (номер у Спадковому реєстрі 74393589) до майна спадкодавця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82010974 від 28 липня 2025 року.

18 грудня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковського А.І. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 87/02-14 від 18 грудня 2025 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Круліковський А.I. відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом по причині відсутності можливості визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя у документі, що посвідчує право власності на зазначене нерухоме майно.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За положеннями ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно зі ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписами ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, 3 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За положеннями ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 придбані ОСОБА_5 під час шлюбу, а отже, вказані об`єкти нерухомого майна є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Оскільки у справі відсутні докази наявності підстав для відступу від рівності часток подружжя, частки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок та земельну ділянку є рівними (по 1/2 частки).

З огляду на рівність часток подружжя, до складу спадкового майна спадкодавця ОСОБА_6 входить 1/2 спірного житлового будинку з надвірними будівлями та 1/2 земельної ділянки.

На момент смерті ОСОБА_6 разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: чоловік ОСОБА_5 , син ОСОБА_8 та дочка ОСОБА_7 , про що свідчить довідка про склад зареєстрвоаних осіб у житловому приміщенні № 11743 від 27 травня 2025 року, видана Департаментом ЦТ та ЗНАП РМР.

Відповідно до положень ч.3 ст.1269 ЦК України ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , як спадкоємці першої черги за законом, вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 в рівних частках по 1/3 частці спадкового майна кожен, тобто по 1/6 спірного житлового будинку з надвірними будівлями та по 1/6 земельної ділянки.

На момент смерті ОСОБА_8 разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: батько ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_4 , про що свідчить довідка про склад зареєстрвоаних осіб у житловому приміщенні № 11743 від 27 травня 2025 року, видана Департаментом ЦТ та ЗНАП РМР.

Відповідно до положень ч.3 ст.1269 ЦК України ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , як спадкоємці першої черги за законом, вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8 в рівних частках по 1/2 частці спадкового майна кожен, тобто по 1/12 спірного житлового будинку з надвірними будівлями та по 1/12 земельної ділянки.

Отже, до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_5 входить: 1/2 частка у праві спільної сумісної власності подружжя, 1/6 частка - в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_6 , 1/12 частка - в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_8 , а загалом -3/4 частки спадкового майна., яке складається із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є спадкомцем за заповітом після смерті діда ОСОБА_5 та у встановлений ст.1270 ЦК України строк прийняла спадщину. Отримати свідоцтво про право на спадщину на спірне майно в позасудовому порядку позивач позбавлена можливості, оскільки частка померлого у спільній сумісній власності подружжя не визначена і за життя дід не звернувся до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку та земельної ділянки, що належали його дружині ОСОБА_6 та сину ОСОБА_8 .

З огляду на те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом майна свого діда ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_6 та після смерті сина ОСОБА_8 , але не оформив своїх спадкових прав, позивач в порядку спадкування набула право власності на 3/4 частки спірного домоволодіння та 3/4 частки земельної ділянки, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Разом з тим, вимога про визнання майна спадковим не є належним і самостійним способом захисту, оскільки визначення обсягу спадкового майна не породжує у позивача, як спадкоємця, права власності на це майно. Належним способом захисту права позивача у разі відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є вимога про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, а тому позов належить задовольнити частково.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 258, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки у праві спільної сумісної власності на домоволодіння і земельну ділянку та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частки житлового будинку з надвірними будівлями (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки площею 0,0791 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5610100000:01:046:0099, за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі :

позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_8 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_9 ;

відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_10 .

Суддя