Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №559/2595/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2595/25

Провадження № 2/559/126/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Гладюк Тетяна Василівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про визнання відсутнім права оренди та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторони позивача.

Адвокатка Гладюк Т.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ТОВ ««Західна агровиробнича компанія» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки ОСОБА_1 . Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки. 25.08.2017 було укладено Договір оренди між ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо оренди земельної строком на 7 років, яку в подальшому набула ОСОБА_1 та 18.08.2023 було укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі, відповідно до якої сторони виклали п. 3.1 Договору у новій редакції: «Договір укладено строком на 7 років, перебіг якого починається з дати укладення цього Договору». Датою укладення Договору оренди є 25.08.2017, строку оренди 7 років сплив 24.08.2024. Відтак, реєстрація права оренди на семирічний строк з 18.08.2023 є неправомірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 . Відповідно до умов Договору, після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку. Разом з тим, ТОВ «ЗАК» продовжує користуватися належною позивачу земельною ділянкою, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним йому майном. Тому просить визнати відсутнім право оренди у ТОВ «ЗАК» на земельну ділянку та зобов`язати відповідача повернути її ОСОБА_1 .

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 29.10.2025 задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів, строк підготовчого провадження продовжено.

09.02.2026 стороною відповідача було надано додаткові пояснення у справі та долучено докази. Оскільки додаткові пояснення подані відповідачем до закінчення підготовчого провадження, їх прийняття не порушує розумних строків розгляду справи та забезпечує баланс інтересів сторін, а також принцип змагальності та рівності.

Згідно письмових пояснень представника відповідача позовні вимоги не визнає та вказує, що 28.08.2017 було укладено Договір оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «ЗАК» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5621685600:07:004:0215 із встановленням строку оренди 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди. Право оренди за Договором зареєстроване 21.11.2018, таким чином сторони визначили строк дії договору до 21.11.2024. В подальшому, дану земельну ділянку набула у власність ОСОБА_1 18.08.2023 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни в договір, виклавши його в цілому в новій редакції. Пунктом 3.1. Договору оренди землі в новій редакції від 18.08.2023 зазначено, що Договір укладено строком на 7 (сім) років, перебіг якого починається з дати укладення цього Договору. Тобто, сторони договору продовжили строк його дії на 7 років з моменту укладення договору в новій редакції, тобто з 18.08.2023 року по 18.08.2030 року. Також, згідно умов договору від 18.08.2023 розмір орендної плати складає 17415 грн., за вирахуванням податку позивачці має сплачуватися 14019,07 грн. в рік. Фактично позивачці сплачено орендної плати: за 2023 рік - 14019,07 грн., за 2024 рік - 14019,07 грн. Крім виплати орендної плати за користування даною земельною ділянкою у відповідні роки, позивачу в 2023 році додатково здійснено одноразову виплату в розмірі 5000,00 грн. саме за продовження дії вказаного договору. Таким чином позивач та відповідач викладенням договору оренди землі від 25.08.2017 року в новій редакції від 18.08.2023 року продовжили строк дії договору на 7 років до 18.08.2030р. Також зазначає, що після 24.08.2024 позивачка не зверталась до відповідача щодо повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору. Відповідач же відкрито здійснював і здійснює використання ділянки позивача як дійсний орендар. Тому просить у позові відмовити.

Представниця позивачки адвокат Гладюк Т.В. подала заперечення на письмові пояснення відповідача, згідно яких позивач категорично не погоджується з тим, що відповідачем на підставі додаткової угоди б/н від 18.08.2023 до договору оренди землі від 25.08.2017 зареєстровано право оренди на строк більший, ніж був погоджений сторонами. Вказаною додатковою угодою позивач та відповідач дійшли згоди внести зміни в договір, виклавши його в цілому в новій редакції, зокрема і п. 3.1. щодо строку. У новій редакції п.3.1. договору наступний: «3.1. Договір укладено строком на 7 (сім) років, перебіг якого починається з дати укладення цього Договору.» Датою укладення договору оренди землі є 25.08.2017. Строк оренди 7 років сплив 24.08.2024. Відтак реєстрація права оренди на семирічний строк з 18.08.2023 (з дати укладення додаткової угоди до договору) є неправомірною та такою, що порушує права позивача як власника земельної ділянки. Твердження відповідача щодо виплати позивачу додаткових 5000,00 грн за продовження дії договору оренди не відповідає дійсності, оскільки у платіжній інструкції від 29.08.2023 №1682988177 чітко вказане призначення платежу: Орендна плата по договору оренди землі за 2023 рік. Зазначає, що укладення додаткової угоди приводило у відповідність орендні відносини між сторонами, так як первісний договір не був належно оформлений - не містив підпису власника ОСОБА_2 . Також не може бути взяте до уваги твердження відповідача, що позивач не зверталася до нього щодо повернення земельної ділянки. У матеріалах справи наявна вимога позивача до відповідача № 19/06-2025-3 від 19.06.2025р. про повернення земельної ділянки, докази її направлення та отримання. Дану вимогу відповідач залишив без відповіді та реагування. Тому, вважає, що наявні всі підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Крім того, вказаною ухвалою визнано обов`язковою явку в судове засідання позивачки ОСОБА_1 .

В судовому засідання представниця позивачки позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у позовні заяві. Додаткового вказала, що позивачці на праві власності належить земельна ділянка площею 3,399 га, яка була нею успадкована після смерті матері. За життя спадкодавця вказана земельна ділянка була передана у оренду відповідачу відповідно до договору від серпня 2017 року. У 2023 році була укладена додаткова угода до первісного договору з визначенням строку оренди 7 років. В подальшому відповідач зареєстрував строк дії договору не з дати первісного договору 2017 року, а з дати укладення додаткової угоди 2023 року і відповідно зареєстрував право оренди до 2030 року. Зазначила, що у п. 3.1 Додаткової угоди вказано, що Договір укладено строком на 7 років, перебіг якого починається з дати укладення цього Договору. Вважає, що Договір у даному випадку є саме тим Договором оренди, який було укладено у 2017 році. Додаткова угода не є новим договором, тому позиція сторони позивача є такою, що строк 7 років повинен рахуватися від дати укладення первісного договору. Крім того зазначила, що у первісному договорі відсутній підпис орендодавця ОСОБА_2 і фактично додатковою угодою вони приводили у відповідність документи, при цьому хоч договір первісний не підписаний, але сторона позивача визнає, що той договір був укладений, орендна плата за нього отримувалася. У 2023 році позивачка отримала додатково 5 тис грн., які відповідач вказує, як кошти за продовженні дії договору, однак це не відповідає дійсності, так як призначення платежу вказано орендна плата. Наполягає, що мають рахувати строк, який підписаний у договорі, з дати первісного договору і саме це є 7 років, а не 14років. У 2024 році строк дії договору завершився, однак земельна ділянка позивачці повернута не була, тому орендна плата, отримана позивачкою за 2025 рік розцінюється нею як відшкодування, оскільки позивач користується надалі землею. Кошти отримані в 2025 році як компенсацію позивачка може і повернути, але відкладати судове засідання для доповнення не бажає. В подальшому у 2025 році позивачкою було направлено відповідачу вимогу про повернення земельної ділянки, однак така залишилася без виконання, що й стало підставою для звернення до суду. Також просить не брати до уваги додаткові пояснення відповідача і подані докази, бо це не є заява по суті справи.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що ініціатором підписання додаткової угоди було товариство, вони її пропонували укласти угоду, щоб продовжити строк. Хто це був із працівників - не пам`ятає, хтось приїжджав додому, приїжджали, щоб продовжити строк дії договору, хотіли продовжити до 30 року, вона погодилася і підписала документи, продовжили до 2030 року. Чи пропонували їй кошти за продовження строку дії договору не пам`ятає, кошти у розмірі 5 000 грн. отримувала і розуміла це як доплата до оренди. Вказала, що Додаткову угоду розуміє, що це був той самий договір з 2017 року, за нього й отримувала орендну плату. У 2025 році вона отримала орендну плату в якості відшкодування за користування земельною ділянкою у розмірі 16400 грн. Вона не юридично грамотна і вважає зараз, що продовжили строк дії договору до 2024 року. А угоду, яку вона підписала, уклали до 2030 року. Зараз хоче, щоб віддали їй землю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення, які відповідають змісту наявних у матеріалах справи додаткових пояснень. Додатково пояснив, що дійсно у 2017 році був укладений Договір оренди землі із спадкодавцем, який мав закінчитися у листопада 2024 року. У серпні 2023 року із спадкоємцем було укладено Додаткову угоду з метою продовження строку дії Договору і збільшення розміру орендної плати, сторони продовжили договір на 7 років, позивачка сама пояснює, що мета була продовжити строк дії і вона з цим погодилася. Позивачці в розмірі 5 тис грн. виплачено «мотиваційні» після підписання угоди - вона оформлюється в виді орендної плати, бо з неї стягуються податки та збори, але ця сума виплачувалася всім орендодавцям в однаковому розмірі саме за продовження строку дії договору - 5 тис грн. за 1 земельну ділянку. Орендну плату виплачували позивачці повністю у 2023 і у 2024 році згідно умов за мінусом податків та військового збору, в 2025 році також і сама позивач підтвердила, що отримала ці гроші. Вважає, що позивачка хоче розірвати договір, бо, мабуть, є інші потенційні орендарі. Підтвердив, що на даний час земельною ділянкою користується саме ТОВ «ЗАК».

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 25.08.2017 між ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було укладено Договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,40 га, кадастровий номер 5621685600:07:004:0215, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Привільненської сільської ради. Згідно п. 3.1 Договору строк дії Договору становить 7 (сім) років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбачено законом. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8584,86 грн. (а.с.13-15).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.06.2025, право оренди за Договором оренди землі від 25.08.2017 зареєстроване 21.11.2017. Крім того, наявні записи про додаткову угоди б/н від 12.10.2018, додаткову угоду від 18.08.2023 видавник ТОВ «Західна агровиробнича компанія» і ОСОБА_1 , дата укладання договору 18.08.2023, строк 7 р., дата закінчення дії: 18.08.2030, з автоматичним продовженням дії договору, з правом пролонгації (а.с.12).

Також, судом встановлено, що 10.10.2018 право власності на вказану земельну ділянку набула ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.10.2018 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10,11).

18.08.2023 між ОСОБА_1 та «Західна агровиробнича компанія» було укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 28.08.2017, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни в договір, виклавши його в цілому в новій редакції. Пунктом 3.1. Договору оренди землі в новій редакції від 18.08.2023 зазначено, що Договір укладено строком на 7 (сім) років, перебіг якого починається з дати укладення цього Договору. Орендна палат вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 17415 грн.(а.с.16-18).

19.06.2025 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гладюк Т.В. було надіслано на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» досудову вимогу про повернення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 3,399 га, кадастровий номер 5621685600:07:004:0215 та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права оренди земельної ділянки, а саме виключення такого запису у зв`язку із закінченням строку оренди та Договору оренди землі від 25.08.2017 (а.с.26).

З наданих стороною відповідача платіжних інструкцій вбачається, що на виконання умов Договору оренди земельної ділянки фактично позивачці сплачено орендної плати: за 2023 рік - 14019,07 грн., за 2024 рік - 14019,07 грн. (а.с.70, 70 зворот), що кошти від орендаря за 2025 рік отримала визнає і сама ОСОБА_3 , тому цей факт не потребує доказування, однак вона їх вважає «компенсацією» за користування земельною ділянкою. Водночас, кошти за користування земельною ділянкою якраз і називаються «орендна плата».

Крім того, у 2023 році ОСОБА_1 додатково здійснено одноразову виплату в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.08.2023. Згідно витягу з наказу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» від 27.12.2022 «Про затвердження розміру виплат орендодавцям на 2023 рік», затверджено розмір одноразової виплати орендодавцям земельних ділянок на 2023 рік за продовження строку дії договору оренди землі на новий строк (7 років) по сільським радам, в тому числі Привільненська сільська рада - 5000 грн. на одну земельну ділянку (рілля) (а.с.68,69).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч.1 ст.407 ЦК України).

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються спеціальними нормами законодавства, закріпленими, зокрема, в Земельному кодексі України та Законі України «Про оренду землі» (

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець (орендодавець) зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.792 ЦК України, ст.13 Закону).

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, у разі його припинення або розірвання орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст.33 Закону, якою визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

Згідно з пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесених записів про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року №3502 /5 (далі Порядок№3502/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 грудня 2011 року №1429/20167 №3502/5, підставою для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, орендар зобов`язаний до закінчення строку оренди землі повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення.

Частини п`ята статті 33 Закону «Про оренду землі» встановлює, що орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Згідно з положеннями ЦПК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 25.08.2017 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5621685600:07:004:0215 строком на 7 років (до 25.08.2024). В подальшому дану земельну ділянку набула у власність ОСОБА_1 та у період чинності вказаного договору, а саме: 18.08.2023, позивачка та відповідач, користуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою уклали додаткову угоду, якою продовжили строк дії договору оренди та встановили новий розмір орендної плати. Суд зазначає, що чинне законодавство України не містить заборони щодо зміни строку дії договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до закінчення перебігу первісно визначеного строку. Навпаки, право сторін у будь-який момент змінити умови чинного договору за взаємною згодою є прямим проявом свободи договору. Під час судового розгляду справи позивачка підтвердила факт особистого підписання додаткової угоди від 18.08.2023 та усвідомлення того, що цією додатковою угодою було продовжено строк дії первісного договору до 2030 року, тобто ще на 7 років. Матеріали справи не містять доказів визнання вказаної додаткової угоди недійсною або нікчемною у встановленому законом порядку, відтак додаткова угода від 18.08.2023 є чинною та обов`язковою для виконання сторонами.

Право оренди земельної ділянки на новий строк, погоджений сторонами в додатковій угоді від 18.08.2023, було належним чином зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.08.2023. Суд звертає увагу, що Державному реєстрі вказана дата закінчення договору - 18.08.2030.

Твердження сторони позивачки про те, що додаткова угода не є договором і строк дії договору повинен обчислюватися саме з моменту укладення первісного договору оренди землі, суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права. За своєю юридичною природою додаткова угода є правочином, спрямованим на зміну цивільних прав та обов`язків, є невід`ємною частиною основного договору та змінює строк його дії за погодженням сторін. Укладення додаткової угоди є двостороннім правочином, у якому втілено спільне волевиявлення обох сторін щодо зміни умов існуючого зобов`язання. За правилами ЦК України зміна договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється. Оскільки первинний договір оренди землі укладено у письмовій формі, додаткова угода від 18.08.2023 також вчинена у письмовій формі, підписана сторонами, а отже, є належним та правомірним способом зміни умов договору. З огляду на те, що сторони у передбачений законом спосіб та у письмовій формі змінили строк дії договору оренди ще до моменту закінчення первинного 7-річного строку, станом на дату звернення позивачки до суду та на момент розгляду справи строк дії договору оренди не закінчився. Відтак, відповідач користується земельною ділянкою на законних правових підставах.

Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що після підписання додаткової угоди від 18.08.2023 позивачка протягом 2023 та 2024 років регулярно та без жодних заперечень отримувала від відповідача орендну плату в новому розмірі, визначеному та погодженому сторонами саме у цій додатковій угоді. Отримання позивачкою грошових коштів у збільшеному розмірі, який був передбачений виключно додатковою угодою від 18.08.2023, є її свідомими конклюдентними діями, спрямованими на виконання цієї угоди. Вказаний факт підтверджує, що ОСОБА_1 не лише виявила свою волю під час підписання документу, але й реально виконувала його умови протягом наступних років. Крім того, ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ЗАК» одноразову грошову виплату у розмірі 5000 грн. за продовження строку дії договору оренди землі, що підтверджено наявними у справі доказами.

Верховний Суд України у своїх постановах послідовно наголошує на обов`язковості застосування принципу добросовісності та доктрини заборони суперечливої поведінки. Суть цієї доктрини полягає в тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Якщо сторона своїми діями (в даному випадку підписанням угоди, прийняттям за нею підвищеної орендної плати протягом двох років) демонструвала відповідачу, що договір є чинним, а строк оренди - продовженим, вона втрачає право згодом стверджувати, що строк договору закінчився, а користування землею є безпідставним. Така суперечлива поведінка позивачки суперечить принципу добросовісності, чесності та правової визначеності, спрямована на умисне позбавлення відповідача законного права користування земельною ділянкою, а тому захисту судом не підлягає.

Також суд відхиляє посилання позивачки на її юридичну неграмотність під час підписання додаткової угоди та зазначає, що невизнання стороною підписаного нею правочину з мотивів нерозуміння його умов або правових наслідків, за відсутності встановлених судом фактів обману чи насильства, суперечить принципу добросовісності. Крім того, ОСОБА_1 розуміла, що строк договору продовжується до7 років і погодилася із цим, підписавши додаткову угоду, тобто було досягнуто згоди щодо істотних умов договору і в подальшому він виконувався, бо орендар користувався і користується землею, а орендодавця отримували кошти за це в виді орендної плати.

Таким чином, підписавши додаткову угоду до договору оренди землі, позивачка на власний розсуд реалізувала своє право розпорядження земельною ділянкою, добровільно передавши право користування відповідачу за визначену плату.

В підсумку суд відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсязі внаслідок їх безпідставності.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, тому підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, немає.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 526, 611, 627, 792 ЦК України, ПКУ, ЗУ «Про оренду землі», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Гладюк Тетяна Василівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про визнання відсутнім права оренди та повернення земельної ділянки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представниця позивачки: адвокат Гладюк Тетяна Василівна, РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», адреса пров. Центральний, 1 м. Дубно Рівненська область, код ЄДРПОУ 41099127.

Представник відповідача: Андросюк Ігор Сергійович, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя О.Ю. Жуковська