Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №554/1825/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 16.06.2026Справа № 554/1825/26

Провадження № 2/554/2385/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати укладений між ними шлюб, який був зареєстрований 20.07.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 346.

Позов умотивований тим, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося через різні характери та погляди на життя, права та обов`язки подружжя, між сторонами відсутнє взаєморозуміння, що в сукупності призвело до втрати почуттів один до одного. З листопада 2025 року сторони проживають окремо, шлюбно-сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Від шлюбу мають спільну дитину - малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю - позивачем ОСОБА_1 . На думку позивача, сім`я фактично розпалася, а подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

30.04.2026 року судове засідання було знято з розгляду в зв`язку з перебуванням судді Михайлової І.М. у відрядженні.

12.05.2026 року судове засідання було знято з розгляду в зв`язку з перебуванням судді Михайлової І.М. на лікарняному.

В судове засідання, призначене на 16.06.2026 року о 09 годині, позивач ОСОБА_1 не з`явилася, одночасно з позовом направила до суду клопотання, в якому розгляд справи просила проводити без її участі. Позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.

Зокрема, відповідач ОСОБА_2 , відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) якого невідоме, повідомлений про розгляд справи відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом опублікування 15.05.2026 року оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення.

Крім того, відповідачу за останнім відомим місцем проживання надсилалися рекомендовані листи з копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів, повідомленнями про розгляд справи, однак, поштові відправлення ОСОБА_2 не були вручені та повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».

Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізував та не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з?явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, та те, що представник позивача не заперечувала проти постановлення у справі заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст.280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що 20.07.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 346 (а.с.7).

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції (а.с.8).

В ході судового розгляду справи було встановлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримують, спорів щодо майна та визнання місця проживання дитини між сторонами немає.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ст. 110 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Згідно із ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

За вимогами статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач ОСОБА_1 в своєму позові просила залишити їй набуте від шлюбу прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно з ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Беручи до уваги, що фактично шлюб між подружжям розпався, сімейні стосунки припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, суд, вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331,2 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 112, 113 СК України, ст.ст.12, 81, 141, 223, 229, 247, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 20 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 346.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,2 грн.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя І.М. Михайлова