Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №539/825/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/825/26

Провадження № 3/539/223/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Лубенський міськрайонний суду

Полтавської області

у складі: головуючого судді – Даценка В.М.,

при секретаря – Шрейтер С.О.,

за участі захисниці – Максименко Ю.П.,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області та УПП в Полтавській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2026 року о 21 год. 20 хв. за адресою м. Лубни, вул. Садова, 69 Лубенського району Полтавської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком КП «ЛІЛЛ» Лубенської міської ради від 21.02.2026 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України.

Крім того, 22 лютого 2026 року о 16 год. 42 хв. за адресою м. Лубни, вул. Олександрівська, 107 Лубенського району Полтавської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер 6810, тест №598. Результат огляду 2,77% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України.

Оскільки провадження щодо притягнення до відповідальності однієї і тієї ж особи перебувають у одного судді та призначені до розгляду одночасно, вказані вище справи об`єднані в одне провадження постановою суду від 18.06.2026.

В судовому засідання представниця ОСОБА_1 вину останнього у вчинення інкримінованих правопорушень заперечила. По епізоду від 21.06.2026 року зазначила, що в матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд. При проведенні медичного огляду не відбиралися зразки біологічного середовища. По епізоду від 22.06.2026 року вказала на те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, при цьому йому не повідомили причини його зупинки. Крім того, зазначила, що прилад Драгер, який проводилося освідування на стан алкогольного спяніння, наразі вже експлуатується більше 10 років, що може вказувати на похибку в його значеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння за обома епізодами від 21.02.2026 та 22.02.2026.

Зазначені обставини випливають із протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597837 від 21.02.2026, та ЕРП1 №598338 від 22.02.2026, карти обліку адміністративного правопорушення від 21.02.2026, висновку КП «ЛІЛЛ» Лубенської міської ради від 21.02.2026 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №45, яким встановлено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 (алкотест 1,68%), результату проведеного за допомогою приладу Драгер 6810 огляду на стан сп`яніння, який становить 2,77% проміле, тест №598 від 22.02.2026, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.02.2026, відеозаписів обставин вчинення правопорушення від 21.02.2026 та 22.02.2026, показаннями свідка ОСОБА_2 .

Беручи до уваги зібрані по справі докази, керуючись нормами законодавства, що регулює вищезазначені правовідносини, суд приходить до висновку, що протиправність поведінки ОСОБА_1 доведена.

При цьому суд відхиляє заперечення захисниці.

В матеріалах справи дійсно відсутнє направлення на медичний огляд по першому епізоду. Однак з наданого відеозапису вбачається, що таке направлення оформлювалося на місці події та відповідно до пояснень поліцейського Рудченка І.М. було передано лікарю для проведення медичного огляду.

Крім того, відповідно до пунктів 3-17 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп`яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Аналізуючи наведені норми законодавства слід дійти висновку, що ним передбачено три види обстеження на стан алкогольного сп`яніння клінічне, за допомогою алктотесту та відібрання біологічного матеріалу. В свою чергу відібрання біологічного матеріалу є обов`язковим лише при ДТП, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, а також для встановлення наркотичного та іншого сп`яніння.

Відтак суд відхиляє доводи захисниці про те, що при проведенні медичного огляду не відбиралися зразки біологічного середовища.

Також суд відхиляє заперечення захисниці по епізоду від 22.06.2026 року відносно того, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, при цьому йому не повідомили причини його зупинки.

Дослідивши відеоматеріал суд встановив, що на ньому зафіксоване спілкування поліцейського з ОСОБА_1 одразу ж після зупинки тз. ОСОБА_1 роз`яснено причини зупинки – невиконання вимоги ПДР щодо подавання сигналів світловими покажчиками повороту, а також повідомлено про ознаки алкогольного сп`яніння при керуванні тз. ОСОБА_1 не заперечив факт керування ним тз.

Доводи щодо можливої похибки в значеннях приладу Драгер не підтверджені належним та допустими доказами.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке становить значну суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху та є грубим порушенням порядку керування транспортним засобом, особу правопорушника, ступінь його вини та свідоме ігнорування особою-порушником норм Правил дорожнього руху, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Враховуючи дану норму з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 24, 33, 40-1, 279, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання законної сили.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко