Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №420/31713/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31713/25

перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,

повний текст судового рішення

складено 16.04.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 року № 155250035655 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період провадження підприємницької діяльності 01.01.2004-31.12.2009 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 року про призначення пенсії за віком;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 968,96грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком №155250035655 від 21 серпня 2025 року відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Як зазначено у Рішенні пенсійний вік відповідно до частини 1 статті 26 Закону N 1058 становить 60 років. Вік заявника, ОСОБА_1 , 60 років 6 місяців. Необхідний страховий стаж відповідно до частини 1 статті 26 Закону N 1058 становить з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років. Починаючи з 1 січня 2019 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 65 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 1 місяців 27 днів, при цьому для права враховано 28 років 6 місяців 7 днів (пункт 3-1 Прикінцевих положень Закону N 1058). Відповідно до Рішення за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Результати розгляду документів, доданих до заяви: згідно довідки від 13.08.2025 N 35874/6/15 32-24-07-06, виданої ГУ ДПС в Одеській області до страхового стажу не зараховано: період здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування 01.01.2004-31.12.2009, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до ПФУ та відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу (OК-5). За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону N 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату, за досягнення 63-річного віку, а саме з 19.01.2028.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 року №155250035655 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період провадження підприємницької діяльності з 01.01.2004 року по 31.12.2009 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка надала платіжні документи, а саме: квитанції про сплату єдиного податку з 01.01.2004 року по 31.12.2009 року копії свідоцтв про сплату єдиного податку, лист ГУ ДПС в Одеській області від 13.08.2025 року та лист ГУ ПФ України в Одеській області від 17.09.2025 року тощо), які підтверджують сплату страхових внесків за спірний період з 2004 року по 2009 рік.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначено доводи ідентичні заявленим у відзиві на позовну заяву.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 року відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.37), та на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком ій виповнилося 60 років.

14.08.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального об`єднаного управління ПФУ у м.Одесі з заявою про призначення пенсії за віком (а.с.107-110).

Заява було розглянута ГУПФ України в Донецькій області за принципом екстериторіальності та рішенням від 21.08.2025 року №155250035655 відмовлено у призначенні пенсії (а.с.41-42).

У рішенні від 21.08.2025 року № 155250035655 зазначено:

«Згідно з пунктом 3-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону № 1058 включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно — за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: згідно довідки від 13.08.2025 №35874/6/15-32-24-07-06, виданої ГУ ДПС в Одеській області до страхового стажу не зараховано: період здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування 01.01.2004 - 31.12.2009, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до ПФУ та відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу (ОК-5). За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату за досягнення 63-річного віку, а саме з 19.01.2028. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує».

Також в матеріалах справи міститься:

- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 02.08.2001 року(а.с.43-44);

- лист від 13.08.2025 року ГУ ДПС в Одеській області, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з 02.08.2001 по 31.12.2001 перебувала на спрощеній системі оподаткування (сплачено 760 грн); з 01.01.2002 по 31.12.2002 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2040 грн); з 01.01.2003 по 31.12.2003 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2040 грн); з 01.01.2004 по 31.12.2004 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2048,00 грн); з 01.01.2005 по 31.12.2005 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2370,00 грн); з 01.01.2006 по 31:12.2006 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400,00 грн); з 01.01.2007 по 31.12.2007 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400,00 грн); з 01.01.2008 по 31.12.2008 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400 грн); з 01.01.2009 по 31.12.2009 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400 грн); з 01.01.2010 по 31.12.2010 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400 гривень)(а.с.45-46);

- квитанції про сплату єдиного податку за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2009 р. за кожен місяць провадження підприємницької діяльності(а.с.зворот 8-38, 47-52);

- свідоцтво про сплату єдиного податку (а.с. зворот 52-53,54-58).

- адвокатський запит від 09.09.2026 року представника позивача до ГУ ПФ України в Одеській області та відповідь на нього від 17.09.2025 року, в якому зазначено, що: « ОСОБА_1 , як фізична особа — підприємець перебувала на обліку в органах Пенсійного фонду України з 20.09.2001 по 26.04.2018. Згідно з інформацією наявною в базах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за період з 2004 по 2009 роки ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування «Єдиний податок», частина єдиного податку (42%), що надійшла внаслідок його розмежування до Пенсійного фонду України від органів Державної казначейської служби України складала: - з 01.01.2004 по 31.12.2004 — 856,80 грн; - з 01.04.2005 по 31.12.2005 — 756,00 грн; - з 01.01.2006 по 31.12.2006— 1008,00 грн; - з 01.01.2007 по 31.12.2007— 1008,00 грн; - з 01.01.2008 по 31.12.2008 — 1008,00 грн; - з 01.01.2009 по 31.12.2009 — 1008,00 грн. Фізичні особи-підприємці, у тому числі і ті, що обрали спрощену систему оподаткування, були зобов`язані подавати звітність до органів Пенсійного фонду України. Відомості про періоди підприємницької діяльності з 2004 по 2009 роки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні, оскільки ФОП ОСОБА_1 за зазначений період не надано звіти з персоніфікованого обліку.» (а.с.126).

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач оскаржила його до суду.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Статтею 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Наявність страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Як встановлено судом вище, позивач досягла 60 років станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії, а тому для призначення позивачу пенсії за віком необхідно наявність страхового стажу не менше 30 років.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток № 1).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

З огляду на вказане до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК);

- з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом № 1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом № 1058-IV).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 02.08.2001 року (а.с.43-44).

З матеріалів справи також вбачається:

- лист від 13.08.2025 року ГУ ДПС в Одеській області, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з 02.08.2001 по 31.12.2001 перебувала на спрощеній системі оподаткування (сплачено 760 грн); з 01.01.2002 по 31.12.2002 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2040 грн); з 01.01.2003 по 31.12.2003 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2040 грн); з 01.01.2004 по 31.12.2004 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2048,00 грн); з 01.01.2005 по 31.12.2005 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2370,00 грн); з 01.01.2006 по 31:12.2006 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400,00 грн); з 01.01.2007 по 31.12.2007 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400,00 грн); з 01.01.2008 по 31.12.2008 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400 грн); з 01.01.2009 по 31.12.2009 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400 грн); з 01.01.2010 по 31.12.2010 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400 гривень) (а.с.45-46);

- квитанції про сплату єдиного податку за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2009 р. за кожен місяць провадження підприємницької діяльності(а.с.зворот 8-38, 47-52);

- свідоцтво про сплату єдиного податку (а.с. зворот 52-53,54-58).

- адвокатський запит від 09.09.2026 року представника позивача до ГУ ПФ України в Одеській області та відповідь на нього від 17.09.2025 року, в якому зазначено, що: « ОСОБА_1 , як фізична особа — підприємець перебувала на обліку в органах Пенсійного фонду України з 20.09.2001 по 26.04.2018. Згідно з інформацією наявною в базах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за період з 2004 по 2009 роки ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування «Єдиний податок», частина єдиного податку (42%), що надійшла внаслідок його розмежування до Пенсійного фонду України від органів Державної казначейської служби України складала: - з 01.01.2004 по 31.12.2004 — 856,80 грн; - з 01.04.2005 по 31.12.2005 — 756,00 грн; - з 01.01.2006 по 31.12.2006— 1008,00 грн; - з 01.01.2007 по 31.12.2007— 1008,00 грн; - з 01.01.2008 по 31.12.2008 — 1008,00 грн; - з 01.01.2009 по 31.12.2009 — 1008,00 грн. Фізичні особи-підприємці, у тому числі і ті, що обрали спрощену систему оподаткування, були зобов`язані подавати звітність до органів Пенсійного фонду України. Відомості про періоди підприємницької діяльності з 2004 по 2009 роки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні, оскільки ФОП ОСОБА_1 за зазначений період не надано звіти з персоніфікованого обліку.» (а.с.126).

Отже, враховуючи, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, колегія суддів, як і суд першої інстанції дійшла висновку, що позивачка надала платіжні документи, а саме: квитанції про сплату єдиного податку з 01.01.2004 року по 31.12.2009 року копії свідоцтв про сплату єдиного податку, лист ГУ ДПС в Одеській області від 13.08.2025 року та лист ГУ ПФ України в Одеській області від 17.09.2025 року тощо), які підтверджують сплату страхових внесків за спірний період з 2004 року по 2009 рік.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які свідчать про те, що позивач у періоди з 20.05.1992 по 16.09.2009 не проводила сплату страхових внесків, а також жодних доказів про застосування фінансових санкцій до позивача за несплату страхових внесків, відповідачем також не надано.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не має відповідати за незбереження органами Пенсійного Фонду документів про нарахування страхових внесків/ збору на загальнообов`язкове державне страхування, а відсутність належних, достатніх та допустимих доказів наявності заборгованості позивача перед податковим та пенсійним органами.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивач має право на зарахування періоду провадження підприємницької діяльності за вказаний період до страхового стажу.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 420/31713/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя

О.В. Єщенко