Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №400/12906/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №400/12906/25

Суддя: Казанчук Г.П.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12906/25

перша інстанція: суддя Біоносенко В.В.,

повний текст судового рішення

складено 03.03.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, треті особи ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування припису від 05.11.2025 №099,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" звернулось до суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, треті особи ОСОБА_1 в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Припис №099 від 05.11.2025р., винесений за наслідками складання Акту №226 від 05 листопада 2025 року (позапланової перевірки), Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області про вимогу до ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» здійснити перерахунок за послугу з теплопостачання за опалювальний період 2024/2025, шляхом зменшення нарахувань за рахунок розподілу теплового навантаження в розмірі 0,1586 Гкал/год на будинок (кв.73-143), на безпідставно нераховану та несплачену суму в розмірі 37,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області у період з 23.10.2025 по 05.11.2025 проведено позаплановий захід державного нагляду щодо ОКП «Миколаївоблтеплоенерго». За результатами цього заходу відповідачем було складено Акт №226 від 05 листопада 2025 року та винесено Припис №099 від 05.11.2025 року. Припис №099 від 05 листопада 2025р. отримано позивачем 05.11.2025р. вх.№4854. Приписом №099 від 05.11.2025р. ( надалі-Припис №099) Відповідач зобов`язав ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» у двомісячний термін здійснити перерахунок за послугу з теплопостачання за опалювальний період 2024/2025, шляхом зменшення нарахувань за рахунок розподілу теплового навантаження в розмірі 0,1586 Гкал/год на будинок, на безпідставно нараховану та несплачену суму в розмірі 37,90 гривень. З Приписом №099 позивач незгоден та вважає його незаконним. Відповідач в Акті № 226 від 05.11.2025 зазначив, що позивачем розподіляються витрати на загальнобудинкові потреби (ЗБП) виключно в опалювальний період за фактичним споживання тепла згідно показників лічильника (Гкал) та не здійснюється розподіл теплового навантаження на ЗБП на площі приміщень споживачів, які відключені від централізованого опалення (ЦО) та мають індивідуальну систему опалення. Зазначений висновок був включений до Припису №099, відповідач зазначає про порушення п. 12 розділу IV «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», що затверджена наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018 р. В п. 12 розділу IV Методики №315 визначено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/ нежитлових приміщень. Однак, під час первинної позапланової перевірки, наслідки якої відображені в Акті №219 від 31.08.2025 відповідач зазначав, дослівно: «… в розрахунках з населенням, при застосуванні двоставкового тарифу, підприємство безпідставно нараховує споживачам, які підключені до ЦО плату за послуги з теплопостачання на ЗБП за завищеним тарифом – 1999,08 грн/Гкад, замість застосування умовно - змінної частини двоставкового тарифу, що залежить від кількості спожитих Гкал, - 1129,33» Отже, при первинній позаплановій перевірці відповідач не зазначав про порушення розподілу на загальнобудинкові потреби будинку (ЗБП) та не зазначив про порушення будь-якого пункту Методики №315. Більше того, контролюючий орган висловив вимогу про перерахунок плати за послуги з теплопостачання на ЗБП виходячи з умовно-змінної частини двоставкового тарифу. Як було зазначено в самому акті первинної перевірки, підприємством було здійснено перерахунок вартості послуги з постачання теплової енергії на ЗБП. Отже, ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» виконало вимогу ГУ Держпродспоживслужби, як вона того вимагала. Але, вже під час повторної позапланової перевірки за тим же самим предметом перевірки, за той же самий опалювальний період, відповідач вже висунув інші вимоги, а саме: викривлення встановленої структури тарифу; не розподілення умовно – постійної частини двоставкового тарифу на ЗБП; застосування іншого теплового навантаження. Порушення контролюючим органом заборони на проведення повторного позапланового заходу призвело до непослідовних та суперечливих вимог: спочатку ГУ Держпродспоживслужби вимагало здійснювати розподіл за умовно-змінною частиною двоставкового тарифу, а пізніше – за умовно-постійною частиною та з використанням іншого теплового навантаження. При цьому, під час первинної перевірки порушень розподілу на ЗБП не було встановлено, при повторній – вже встановлено. Такі дії контролюючого органу свідчать про перевищення повноважень та непослідовне застосування норм права, порушення принципу правової визначеності, створення непропорційного адміністративного тиску на суб`єкта господарювання та нівелюють результати первинної перевірки. Такий підхід суперечить вимогам до здійснення державного нагляду (контролю), принципу об`єктивності, всебічності та недопущення повторного розгляду тих самих питань, прямо закріпленому у частині п`ятій статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Більше того, дії відповідача порушують принцип правової визначеності, який є складовою верховенства права. Як зазначено Конституційним Судом України у Рішенні №17-рп/2010, обмеження прав і діяльності суб`єктів господарювання можуть вважатися правомірними лише за умов чіткості, передбачуваності та зрозумілості правових норм і дій органів влади. Особа повинна мати можливість відокремити правомірну поведінку від неправомірної та передбачити юридичні наслідки своїх дій.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 в задоволенні позову Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосовуючи не передбачений тарифом коефіцієнт теплового навантаження, позивач нарахував споживачам послуги за постачання теплової енергії за двоставковим тарифом не за тарифом 1999,08 грн/Гкал (визначений рішенням виконкому №1793), а за тарифом в діапазоні від 2184,02 грн/Кал до 2283,53 грн/Кал, що прямо суперечить як встановленому тарифу, так і передбаченому Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» мораторію на підвищення тарифів для населення під час дії воєнного стану.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідач, застосував в своїх розрахунках «фактичні нарахування», ввів нову економічну категорію «фактично застосований розмір тарифу» та зробив висновок, про завищення умовно-постійної частини двоставкового тарифу і що це не відповідає умовам еквівалентності застосовуваного Позивачем двоставкового тарифу одноставковому.

На думку апелянта, норма права щодо забезпечення еквівалентності економічного результату діяльності постачальника теплової енергії (еквівалентності фактичного доходу) від застосування двоставкового тарифу економічному результату від застосування одноставкового тарифу в діючому законодавстві відсутня, оскільки вимога еквівалентності передбачена виключно на етапі формування тарифу та стосується планованого річного доходу, а не фактичних результатів господарської діяльності.

Апелянт зазначає, що відповідач повинен був довести, що Позивач здійснив продаж послуги за іншим тарифом, ніж затверджений Рішенням №1793. Крім того, враховуючи нормативне визначення тарифу, для встановлення факту зміни тарифу необхідно довести саме зміну витрат, які були використані для формування його собівартості.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.26 та 29.04.2026 року відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що Обласне комунальне підприємством «Миколаївтеплоенерго» зареєстровано як юридична особа 29.12.2000.

Основним видом діяльності підприємства є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. ОКП «Миколаївоблтеплоенерго», окрім іншого, надає послуги з постачання теплової енергії населенню м. Миколаєва у багатоквартирні будинки.

23.10.2024 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення №1793 «Про встановлення ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» двоставкових тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії та транспортування терплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» тепловими мережами підприємств» (надалі - рішення ММР №1793), яким затверджені відповідні тарифи для різних видів споживачів, а також структуру двоставкого тарифу на теплову енергію.

Відповідно до рішення виконкому ММР №1793, ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» повинен був надавати послуги з теплопостачання населенню за двоставковим тарифом, який відповідав одноставкому тарифу в розмірі 1999,08 гр/Гкал/год.

Крім того, зазначеним рішенням затверджено структуру двоставкових та одноставкових тарифів, відповідно до якої визначено, що теплове навантаження об`єктів теплоспоживання власних споживачів ліцензіата повинна дорівнювати 185,70397

Протягом опалюваного сезону 2025 року, ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» надавав споживачам послуги з постачання теплової енергії за тарифом, встановленим цим рішенням, у тому числі мешканцям будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Логінова, 52.

27.09.2025 мешканець будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Логінова, 52 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївської області зі скаргою на застосовані до них тарифи зі сторони ОКП «Миколаївоблтеплоенерго».

21.10.2025 Головним управління Держпроспоживслужби в Миколаївській області видано наказ №3178-ОД про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з перевірки ОКП «Миколаївоблтеплоенерго».

В період з 23.10.2025 по 05.11.2025 спеціалістами Головного управління Держпроспоживслужби в Миколаївській області проведено позапланову перевірку за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ОКП «Миколаївтеплоенерго», за наслідками якого складено Акт №226.

Під час перевірки, ревізори дійшли висновку, що підприємством порушено умови формування тарифів щодо цих споживачів, а саме при застосуванні двоставкого тарифу використано показник теплового навантаження 205,27476 Гкал/год, хоча рішенням виконкому №1793 показник теплового навантаження повинен бути 185,70397 Ккал/год, внаслідок цього загальна фактична вартість спожитого тепла для побутових споживачів (заявників) у розрахунку на 1 Гкал за серпень-вересень 2025 року склала 37,90 гривень.

05.11.2025 уповноваженою особою Головного управління Держпроспоживслужби в Миколаївській області на підставі зазначеного Акту перевірки, винесено Припис №099 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, на адресу ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з вимогою у двомісячний термін усунути порушення вимог законодавства щодо ціноутворення, а саме здійснити перерахунок за послугу теплопостачання шляхом зменшення нарахувань з урахуванням вимог п.1 ст.1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» в частині застосування ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» тарифів на послугу з теплопостачання для категорії споживачів «населення» на рівні тарифів, що застосовувалися для вказаної категорії станом на 24.02.2022- 1999,08 грн/Гкал на загальну суму 37,90 гривень.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються нормами Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

27.09.2025 мешканець будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Логінова, 52 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Миколаївської області зі скаргою на застосовані до них тарифи зі сторони ОКП «Миколаївоблтеплоенерго».

Судом встановлено, що позапланова перевірка ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» здійснювалася на підставі звернення фізичної особи за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), а відтак була призначена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з частинами 7, 8 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Матеріалами справи підверджується, що під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що підприємством порушено умови формування тарифів щодо цих споживачів, а саме при застосуванні двоставкого тарифу використано показник теплового навантаження 205,27476 Гкал/год, хоча рішенням виконкому №1793 показник теплового навантаження повинен бути 185,70397 Ккал/год, внаслідок цього загальна фактична вартість спожитого тепла для побутових споживачів (заявників) у розрахунку на 1 Гкал за серпень-вересень 2025 року склала 37,90 гривень.

На підставі Акту перевірки було складено припис №099 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, на адресу ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з вимогою у двомісячний термін усунути порушення вимог законодавства щодо ціноутворення, а саме здійснити перерахунок за послугу теплопостачання шляхом зменшення нарахувань з урахуванням вимог п.1 ст.1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» в частині застосування ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» тарифів на послугу з теплопостачання для категорії споживачів «населення» на рівні тарифів, що застосовувалися для вказаної категорії станом на 24.02.2022- 1999,08 грн/Гкал на загальну суму 37,90 гривень.

Щодо виявлених порушень при отриманні послуг з постачання теплової енергії колегія суддів зазначає наступне.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 1023-XII споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Відповідно до ч.3 ст.5 цього Закону захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Пунктом 7 частини першої статті 21 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 1023 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право зокрема давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, який введено в дію 01 травня 2019 року.

Частиною 1 статті 6 Закону №2189-VІІІ врегульовано, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Статтею 7 Закону №2189-VІІІ визначено коло прав і обов`язки споживачів. Окрім інших споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону №2189-VІІІ надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Закон України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року № 2633-IV(далі Закон № 2633-IV) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

За визначеннями наведеними у статті 1 Закону №2633-ІV: система централізованого теплопостачання - це сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для тепло-забезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 19 Закону №2633-IV споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В силу положень статті 24 Закону №2633-IV споживач теплової енергії має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Так, згідно інформації ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» (лист від 27.10.2025 №7775/28/06/32) для квартири заявника №122 (особовий рахунок 43/8484) при нарахуванні умовно-постійної частини двоставкового тарифу Підприємством застосовано приведене теплове навантаження на опалення будинку по вул. Є. Логінова, 52 (кв.73-143) у розмірі 0,160250 Гкал/год. Тоді як у структурі тарифів, встановлених п.3.1 Рішення № 1793, теплове навантаження за вказаною адресою включено в розмірі 0,1586 Гкал/год, (рядок 1242 Нормативного плану на потреби опалення на 2019 рік (185,70397 Гкал/год).

Подання розрахунків до органу самоврядування для встановлення тарифу з одним розміром теплового навантаження (сумарно по підприємству 185,70397 Гкал/год за виробничою програмою 2019 р.) та подальше застосування іншого, завищеного, розміру навантаження у взаємовідносинах зі споживачами призвело до викривлення встановленої Структури тарифів та до безпідставно завищених нарахувань при застосуванні умовно-постійної частини двоставкового тарифу.

Застосування іншого навантаження ніж передбачене структурою затвердженого двоставкового тарифу (в еквіваленті одноставковому) є відхиленням від встановленого тарифу та фактично є зміною тарифу без законодавчо належної процедури.

Відповідно до п.п. 5 п.5 Порядку №869, зміна тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води передбачає перегляд уповноваженим органом тарифів та їх структури або коригування тарифів.

Так, позивачем під час опалюваного сезону 2025 року для потреб населення, зокрема, будинку за адресою: АДРЕСА_1 , використовувалося теплове навантаження, не визначене рішенням виконкому Миколаївської міської ради №1793 в розмірі 185,70397 Ккал/год, а інше значення теплового навантаження в розмірі 205,27476 Гкал/год. Зазначену обставину позивач визнав, але пояснив, що застосовував зазначений розмір теплового навантаження правомірно, оскільки неможливо використовувати теплове навантаження 185,70397 Ккал/год, яке затверджувалося ще станом на 2019 рік та не відповідає фактичному навантаженню підприємства на 2024 рік. Крім того, розмір теплового навантаження 205,27476 Гкал/год, передбачений Реєстром теплового навантаження, який затверджений розпорядженням заступника Миколаївського міського голови В. Луковим в 2024 році.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, зазначений Реєстр не є рішенням виконавчого комітету Миколаївської ради, який уповноважений визначати тарифи відповідно до ст.13 Закону України «Про теплопостачання», а також визначене Реєстром значення теплового навантаження об`єктів теплоспоживання в 205,27476 Гкал/год, значно більше визначеному рішенням виконкому №1193 значенню в розмірі 185,70397 Ккал/год. Взагалі зазначений Реєстр теплового навантаження, затверджений заступником міського голови, відноситься до іншого тарифу на теплопостачання, який не введений в дію, у зв`язку з мораторієм застосованим «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

Отже, використання позивачем іншого значення теплового навантаження, ніж передбаченого Рішення №1793, призвело до спотворення тарифу затвердженого рішенням міськради та збільшення нарахувань за поставлене тепло споживачам будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Логінова, 52.

Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини між постачальником і споживачем є за своєю суттю зобов`язальними, де оплата є зустрічною дією за фактично отриманий ресурс, а нарахування регулюється Законом «Про ЖКП» та Методикою № 315, які прямо вказують на необхідність обліку спожитої енергії.

Припис не стосується правомірності чи протиправності відключення, він стосується факту нарахування за відсутності розподілу теплового навантаження.

Як правильно зазначив суд епршої інстанції, позивач фактично заперечує обов`язок розподілу теплового навантаження на загальнобудинкові потреби на всі приміщення, зокрема на ті, що відключені від централізованого опалення.

Такі твердження прямо суперечать п.12 розд. IV Методики №315, принципу пропорційності розподілу витрат між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку. Факт відсутності такого розподілу зафіксовано під час перевірки в акті № 226 від 05.11.2025 (стор.35).

Принагідно колегія суддів зауважує, що вимоги припису не змінюють розрахункові тарифи за теплопостачання, натомість вказують на те, що зміна хоча б однієї складової у формулі обрахунку тарифів, у тому числі в розміру теплового навантаження, призводить до правової невизначеності та можливості на власний розсуд, через збільшення за рахунок теплового навантаження, збільшувати вартість послуги за теплопостачання для населення.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, з урахуванням доказів наявних у суду, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 287, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua