Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №160/19494/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19494/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 року (суддя Бондар М.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 04.12.2025 року) в справі №160/19494/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бартоні Україна» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною та скасувати податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу,-

в с т а н о в и в:

03.07.2025 року ТОВ «Бартоні Україна» (далі по тексту – позивач або ТОВ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0153200709 від 21.03.2025 року; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №0013858-1305-0436 від 23.04.2025 року; визнати протиправним та скасувати рішення №0013858-1305-0436 про опис майна у податкову заставу від 26.12.2024 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що на підставі направлення від 13.02.2025 №1008-п, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп. 191. 1.4 ст. 191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України від , у зв`язку з отриманням податкової інформації від 20.09.2023 №25 0008/218/ДСК про порушення ТОВ «Бартоні Україна» валютного законодавства, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Бартоні Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 27.01.2023 по 07.02.2025 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUABRTDCZ 1-2023. Згідно Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», на виконання статей 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла податкова інформація від 20.09.2023 №25 0008/218/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ «Бартоні Україна» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023. Контракт від 27.01.2023 укладено з нерезидентом B&BartoniDistribution, spol.s.r.o (Чеська Руспубліка) «Покупець» в особі директора Томаша Бартоня, з однієї сторони, діючого на підставі Статуту та ТОВ «Бартоні Україна» «Продавець» в особі директора Риндича Олександра, з іншої сторони. Станом на 27.01.2023, згідно проведеної перевірки за контрактом від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 заборгованість відсутня. Згідно з отриманою податковою інформацією від 20.09.2023 №25- 0008/218/ДСК про порушення ТОВ «Бартоні Україна» валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023, встановлено дата експортної операції з порушенням від 03.02.2023. Згідно наявної інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, та пред`явленої до перевірки МД від 03.02.2023 №23UA110150001154U2 на загальну суму 22632,55 дол.США, встановлено здійснення відправки товару на адресу нерезидента B&BartoniDistribution, spol.s.r.o (Чеська Руспубліка), згідно зовнішньоекономічного контракту від27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023. Не надано до перевірки підтвердження щодо оплати за товар нерезидентом B&BartoniDistribution, spol.s.r.o (Чеська Руспубліка) за здійсненими операціями від 03.02.2023 за зовнішньоекономічним контрактом від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023. Станом на 07.02.2025 за контрактом від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1- 2023 укладеним з нерезидентом B&BartoniDistribution, spol.s.r.o (Чеська Руспубліка) наявна прострочена дебіторська заборгованість у загальній сумі 22 632,55 дол.США, що підтверджено перевіркою. Згідно з п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Відповідно до п.142 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 визначено, що у період запровадження воєнного стану граничні строки за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022. Згідно ч.2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УІІІ у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У відповідності до ч.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УІІІ порушення резидентами строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. До перевірки ТОВ «Бартоні Україна» не надано документального підтвердження несвоєчасного виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 за період з 27.01.2023 по 07.02.2025 через дію форс мажорних обставин. Апелянт вказував, що з 06.09.2022 – заборона щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Згідно з пунктом 146 Постанови № 18 (в редакції, що діє з 06.09.2022) банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Документальною позаплановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог валютного законодавства України встановлено наступні порушення: ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 за період з 27.01.2023 по 07.02.2025, в частині не завершення валютних операцій, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга в межах оскарження та її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Національним банком України встановлено граничний строк розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України, строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1-3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Згідно із п. 14-2, п. 14-4 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні. Суд першої інстанції вказував, що на підставі пункту 14-6 Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Вимоги абзацу першого пункту 14-6 цієї постанови не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями: 1) операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка); 2) з оплати перестрахових премій (перестрахових платежів, перестрахових внесків) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в підпунктах 16-19-1 пункту 14 цієї постанови. 03.02.2023 між ТОВ «Бартоні Україна» та B&Bartoni Distribution, spol. s r.o. укладено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог №1, згідно з яким: ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» мало грошове зобов`язання перед B&Bartoni Distribution за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2021 від 03.11.2021 у сумі 57 700,48 USD; B&Bartoni Distribution мало грошове зобов`язання перед ТОВ «Бартоні Україна» за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 від 27.01.2023 у сумі 22632,55 USD; зобов`язання ТОВ «Бартоні Україна» зменшилось на суму 22 632,55 USD і становить 35067,93 USD; зобов`язання B&Bartoni Distribution припинилось повністю. Акт зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 03.02.2023 разом з іншими документами, направлявся фахівцю ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час проведення перевірки. Зобов`язання ТОВ «Бартоні Україна» за експортним Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 від 27.01.2023 в частині надходження валютної виручки у сумі 22632,55 USD припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, по що свідчить Акт зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 03.02.2023 в день експорту товару, що підтверджується митною декларацією №23UA11015000115U2 від 03.02.2023. Відповідач дійшов безпідставних висновків про порушення позивачем вимог частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 в частині незавершення валютних операцій за експортною операцією від 03.02.2023. Відсутні правові підстави для нарахування ТОВ «Бартоні Україна» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у сумі 827640,57 грн, внаслідок чого винесене ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №0153200709 від 21.03.2025, є протиправним та підлягає скасуванню. Позивачем оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0153200709 від 21.03.2025, податкове зобов`язання у сумі 827640,57 грн не є узгодженим, що виключає правомірність складання відповідачем 23.04.2025 податкової вимоги №0013858-1305-0436, внаслідок чого податкова вимога та рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0013858-1305-0436 (датоване 26.12.2024) про опис майна ТОВ «Бартоні Україна» у податкову заставу є протиправними та підлягають скасуванню.

Матеріалами справи встановлено, що 27.01.2023 року між ТОВ «Бартоні Україна» (Продавець) та B&Bartoni Distribution, spol. sr.o. (Чеська Республіка) (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №BRTUA-BRTDCZ 1-2023, предметом якого є продаж інструментів на умовах DAP Млада Болеслав (Інкотермс 2010). 03.02.2023 року ТОВ «Бартоні Україна» на підставі договору здійснило експорт товару на суму 22632,55 USD, що підтверджується митною декларацією №23UA11015000115U2.

03.02.2023року між ТОВ «Бартоні Україна» та B&Bartoni Distribution, spol. s r.o. укладено акт зарахування зустрічних однорідних вимог №1, згідно з яким: ТОВ «Бартоні Україна» мало грошове зобов`язання перед B&Bartoni Distribution за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2021 від 03.11.2021 у сумі 57700,48 USD; B&Bartoni Distribution мало грошове зобов`язання перед ТОВ «Бартоні Україна» за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 від 27.01.2023 у сумі 22632,55 USD; зобов`язання ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» зменшилось на суму 22632,55 USD і становить 35067,93 USD; зобов`язання B&Bartoni Distribution припинилось повністю.

Встановлено, що на підставі направлення від 13.02.2025 року №1008-п та наказу від 13.02.2025 року №1008-п Головним управління ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Бартоні Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 27.01.2023 по 07.02.2025 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023. 27.02.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт №840/04-36-07-09/41158127, в якому контролюючим органом зафіксовано порушення ТОВ «Бартоні Україна» вимог частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2023 №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 за період з 27.01.2023 по 07.02.2025 в частині незавершення валютних операцій за експортною операцією від 03.02.2023.

21.03.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області на прідставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0153200709, яким ТОВ «Бартоні Україна`нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 827640,57 грн.

Встановлено, що 23.04.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено податкову вимогу №0013858-1305-0436 про те, що станом на 21.04.2025 сума податкового боргу ТОВ «Бартоні Україна» становить 827 640, 67 грн з попередженням, що починаючи з 16.04.2025 на будь-яке майно платника податків розповсюджується право податкової застави.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесене рішення №0013858-1305-0436 (датоване 26.12.2024) про опис майна ТОВ «Бартоні Україна» у податкову заставу.

Статтями 627, 628 ЦК України передбачено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст. 1, ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати

форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютне регулювання в Україні ґрунтується на принципі, у тому числі, свободи здійснення валютних операцій, що передбачає: право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн; право фізичних та юридичних осіб - резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно частин 1 - 3 ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом. Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно пунктів 21 -23 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Згідно із п. 14-2, п. 14-4 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Таким чином, Національним банком встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які становлять 365 календарних днів, 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно ч. 6 ст. 13 вищевказаного Закону, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Таким чином, відповідальність резидента у межах Закону України «Про валюту і валютні операції» та за порушення умов цього Закону настає у разі порушення граничного строку з імпорту та експорту товарів, порушення граничного строку розрахунків у іноземній валюті, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу або попередньої оплати.

Встановлено, що 03.02.2023 між ТОВ «Бартоні Україна» та B&Bartoni Distribution, spol. s r.o. укладено акт зарахування зустрічних однорідних вимог №1, згідно з яким ТОВ «Бартоні Україна» мало грошове зобов`язання перед B&Bartoni Distribution за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2021 від 03.11.2021 у сумі 57700,48 USD; B&Bartoni Distribution мало грошове зобов`язання перед ТОВ «Бартоні Україна» за Договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 від 27.01.2023 у сумі 22632,55 USD; зобов`язання ТОВ «БАРТОНІ УКРАЇНА» зменшилось на суму 22632,55 USD і становить 35067,93 USD; зобов`язання B&Bartoni Distribution припинилось повністю.

Зобов`язання ТОВ «Бартоні Україна» за експортним договором №BRTUA-BRTDCZ 1-2023 від 27.01.2023 року в частині надходження валютної виручки у сумі 22632,55 USD припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Тобто відсутнє порушення граничного строку розрахунків у іноземній валюті.

Щодо посилань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на пункт 14-6 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18, відповідно до якої банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Практика обмежень щодо зняття з валютного контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті вперше була запроваджена Постановою Правління НБУ від 20.08.2014 №515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України». Метою такого обмеження було недопущення використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму та врегулювання ситуації на валютному ринку України та контролю валютних операцій. Їх норми адресовані уповноваженому банку, що здійснює валютний контроль за експортною операцією. Саме у контексті мети введено в дію обов`язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень у визначеному розмірі. В подальшому, дія таких обмежень пролонгувалась Правлінням НБУ шляхом прийняття типових постанов, в т. ч. і постанов Правління НБУ №386 та №410, у пунктах 4 яких встановлено, що уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях (незалежно від суми операції).

Положення актів НБУ не регулюють підприємницької діяльності суб`єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, положення яких судом наведено вище, та якими передбачено вільний вибір сторонами контракту форми розрахунків.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 07.02.2023 року у справі № 813/1342/16.

Також щодо врахування пункту 14-6 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 суд апеляційної інстанції звертає увагу на постанову Верховного Суду 13.05.2026 року у справі №320/41687/23.

Згідно п. 109.1, п. 109.2 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 112.1, 112.2, 112.7, 112.8 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету; самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України; інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.

При ухваленні рішення у цій частині, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 15.02.2022 року у справі №160/816/20, від 07.12.2021 року у справі № 826/8856/15, від 07.09.2021 року у справі №815/6764/15, від 15.04.2025 року у справі № 320/9027/23, від 07.05.2025 року у справі № 520/13866/24.

ТОВ «Бартоні Україна» оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0153200709 від 21.03.2025 року, тобто таке податкове зобов`язання у сумі 827640,57 грн не є узгодженим, що виключає правомірність складання відповідачем 23.04.2025 податкової вимоги №0013858-1305-0436.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, податковий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога виносить у разі наявності у платника податків узгодженої суми податкової заборгованості.

Згідно п.88.1 ст.88 ПКУ з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно п.89.1, п. 89.1 ст.89 ПКУ у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом з дня виникнення податкового боргу виникає право податкової застави. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні).

Згідно п.89.3 ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

У ТОВ «Бартоні Україна» відсутній податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення №0153200709 від 21.03.2025 року у сумі 827640,57 грн, тобто були відсутні підстави складання та надсилання позивачу податкової вимоги.

З урахуванням відсутності у підприємства податкового боргу, несплаченої узгодженої суми податкового зобов`язання, ГУ ДПС у Дніпропетровській області невірно прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 року в справі №160/19494/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова