Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №757/38632/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 757/38632/25 Апеляційне провадження № 33/824/1392/2026Головуючий у суді першої інстанції - Константінова К.Е. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А. розглянув матеріали справи про адміністративне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Мазурем Максимом Васильовичем на постанову Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 27.07.2025 о 20 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Лаврська, керував автомобілем Пежо, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, всупереч п. 2.5. ПДР, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога, що зафіксовано на нагрудні боді-камери № 470317 та № 472838 працівників поліції.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 09.10.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження за відсутності складу та події адміністративного правопорушення, зазначаючи, що суд першої інстанції надав помилкову оцінку відеозапису та протоколу в матеріалах справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, що полягає в невсебічному, неповному та необ`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи, не дослідженні всіх доказів в їх сукупності.

Також зазначає, що для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в протилежному випадку протиправність зупинки може поставити під сумів й саму подальшу процедуру виявлення наркотичного сп`яніння у водія.

В судовому засіданні адвокат Мазур М.В. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення апелянта та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Визнаючи винним ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Із відеозапису вбачається, що під час первинної зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівники поліції тривалий час спілкувалися з ним, перевіряли документи та винесли постанову за порушення ПДР, однак не виявили у нього ознак наркотичного сп`яніння і пройти огляд не пропонували.

Надалі, після завершення спілкування та вручення постанови працівники поліції, перевіривши інформацію щодо водія, встановили наявність у нього попередніх фактів притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, про що свідчить фраза поліцейського: «У нього 130-тих куча». Після цього поліцейські почали рух за транспортним засобом ОСОБА_1 , здійснили його повторну зупинку та лише тоді виявили ознаки та запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними пунктом 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, обов`язковою передумовою для направлення водія на медичний огляд є попереднє виявлення поліцейським ознак наркотичного сп`яніння, визначених Інструкцією.

Разом з тим, наведені обставини свідчать про те, що під час первинної зупинки, коли працівники поліції мали можливість безпосередньо спостерігати за водієм, але будь-яких ознак наркотичного сп`яніння ними не виявлялося та не фіксувалося. Пройти огляд на стан сп`яніння було запропоновано лише після того, як працівники поліції отримали інформацію про попередні факти притягнення особи до відповідальності за статтею 130 КУпАП та повторно зупинили його транспортний засіб. Тобто пропозиція пройти огляд пов`язана не з об`єктивно виявленими у водія ознаками перебування у стані наркотичного сп`яніння, а з можливим припущенням перебування у такому стані, з огляду на попередні випадки притягнення його до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції, ставить під сумнів об`єктивність такого огляду та винуватості ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.

Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.

За наведених обставин відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова Печерського районного суду міста Києва від 09.10.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Мазурем Максимом Васильовичемзадовольнити.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду