Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №761/51308/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 33/824/3037/2026

Справа № 761/51308/25

Головуючий в суді І інстанції Овсеп`ян Т.В.

Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 червня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц., за участю секретаря судового засідання Діденка А.С., вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 10 вересня 2015 року Заводським РВ у м. Дніпродзержинськ ГУДМС України в Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_2 , ФОП ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 с. 483 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що складає 133218 грн., без конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 13 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року та закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказував, що про фактично прийняте рішення сторона захисту довідалась 02 квітня 2026 року, повний текст постанови надійшов на електронну пошту захисника Молчанова А.Г. 08 квітня 2026 року, до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 08 квітня 2026 року о 17:57, повний текст оскаржуваної постанови було оприлюднено лише 08 квітня 2026 року, і дана апеляційна скарга подається не пізніше спливу 10 днів з дати опублікування повного тексту постанови.

При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні захисник Буткова О.Я. підтримала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просила його задовольнити.

Представник Координаційно-моніторингової митниці Григораш Д.І. заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись десятиденний строк на апеляційне оскарження, тобто з наступного дня після винесення постанови.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, які виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Також, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було проголошено 13 березня 2026 року. Строк на апеляційне оскарження обраховується з дня винесення постанови, а тому останнім днем на апеляційне оскарження постанови є 23 березня 2026 року. Апеляційна скарга подана 13 квітня 2026 року.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 вказує на те, що повний текст постанови надійшов на електронну пошту захисника Молчанова А.Г. 08 квітня 2026 року, до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 08 квітня 2026 року о 17:57, постанова оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 09 квітня 2026 року, і апеляційна скарга подається не пізніше спливу 10 днів з дати опублікування повного тексту постанови.

Однак, положення ст. 294 КУпАП пов`язують обчислення строку на оскарження з днем винесення постанови, а не з днем отримання її копії чи оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а, відтак, посилання на дату ознайомлення зі змістом постанови чи отримання копії оскаржуваної постанови не може бути достатньою підставою для поновлення строку на її оскарження.

Разом із тим, в матеріалах справи наявна постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року, у якій роз`яснено порядок та строки оскарження постанови, а саме протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва від 13 березня 2026 року, розгляд справи проведено судом першої інстанції за участі захисника Молчанова А.Г..

Апеляційний суд звертає увагу, що у справі «Соколов та інші проти України» ЄСПЛ установив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з відмовою в доступі до судів вищих інстанцій, оскільки апеляційний суд повертав апеляційну скаргу заявника як подану на постанову суду першої інстанції після закінчення встановленого строку, обґрунтовуючи це тим, що заявник був присутнім у засіданні та був проінформований про оскаржувану постанову в цей день. При цьому відхилив аргумент заявника про пропуск установленого строку з поважної причини, яка ґрунтувалася на тому, що повний текст оскаржуваної постанови йому було вручено пізніше, вже після того, як він та його захисник неодноразово зверталися до суду першої інстанції із заявами про її надання.

Разом із тим, у даній справі встановлено інші обставини, оскільки зі змісту постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року вбачається, що захисник Молчанов А.Г. особисто брав участь в судовому засіданні, однак, не погоджуючись з даною постановою, з клопотанням про видачу копії постанови до суду після судового засідання на власний розсуд не звертався. Докази припинення представництва захисником Молчановим А.Г. інтересів ОСОБА_1 після прийняття оскаржуваної постанови в матеріалах справи відсутні.

Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_1 через свого захисника Молчанова А.Г. був обізнаний про винесення судом постанови, результати розгляду справи та строки оскарження постанови - десять днів з дня її винесення.

Доводи апеляційної скарги, що про фактично прийняте рішення сторона захисту довідалась 02 квітня 2026 року, є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційним судом.

Апеляційний суд враховує, що з огляду на присутність в судовому засіданні і обізнаність з результатами розгляду справи ОСОБА_1 мав можливість подати апеляційну скаргу в межах процесуального строку для подання апеляційної скарги до 23 березня 2026 року включно, однак, подаючи апеляційну скаргу, допустив нічим не обґрунтоване зволікання до 13 квітня 2026 року.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу із пропуском строку, визначеного ст. 294 КУпАП, підстав для його поновлення не вбачається, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кашперська Т.Ц.