Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №752/15481/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 752/15481/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1478/2026Головуючий у суді першої інстанції -Слободянюк А.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінтраст Капітал» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулось до суду позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути на свою користь, заборгованість за кредитним договором в сумі 63 782,40 грн, з яких заборгованість за кредитом у розмірі 16 500,00 грн, заборгованість за відсотками - 47 282,40 грн, а також стягнути сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн, витрати на правову допомогу - 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою установою. 23.11.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6126501 про надання споживчого кредиту. Договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022 та розміщених на сайті товариства https://creditplus.ua/ru/documents.

Вказувало, що ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання відповідно до договору виконало у повному обсязі, надали позичальнику грошові кошти у розмірі 16 500,00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачу НОМЕР_1 , строк кредиту 360 днів, дата останнього платежу - 18.11.2023.

Відповідач не виконав зобов`язань за кредитним договором: не здійснено оплату процентів згідно графіку платежу та не повернуто тіло кредиту.

25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) укладено договір факторингу 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на електронну пошту, зазначену ним при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення.

Позивач зазначає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.11.2022 № 6126501 у розмірі 46 051,50 грн, з яких заборгованість кредитом у розмірі 16 500,00 грн, заборгованість за відсотками - 29 551,50 грн.

Вказується, що станом на дату звернення до суду заборгованість перед позивачем не сплачено, позивач нарахував проценти за 54 календарних днів - 17 730,90 грн за період з 25.09.2023 по 17.11.2023, тому загальна суму боргу становить 63 782,40 грн. Враховуючи вищезазначене, позивач просило позов задовольнити та стягнути з відповідача 63 782,40 грн та судові витрати.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03.06.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 6126501 від 23.11.2022 у розмірі 46 051,50 грн, судовий збір у розмірі 1 695, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 054, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що кредитний договір укладений між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

Вказано, що суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав стягувати з відповідача відсотків у період з 25.09.2023 по 17.11.2023. Відповідно до статей 1078, 1080, 1082 ЦК України право грошової вимоги може бути відступлене за договором факторингу, а заміна кредитора не припиняє обов`язку боржника виконати зобов`язання. Згідно з договором факторингу № 25.09/2023-Ф від 25.09.2023 та актом приймання-передачі реєстру боржників до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором у повному обсязі, включаючи основний борг та нараховані проценти.

Зазначено, що матеріалами справи підтверджується, що проценти були нараховані виключно в межах строку кредитування відповідно до умов договору за ставкою 1,99 % на день. Такі проценти є платою за правомірне користування кредитними коштами відповідно до статей 1048, 1054 ЦК України та не є штрафними санкціями.

Підписуючи кредитний договір, відповідач підтвердив ознайомлення з його умовами, паспортом споживчого кредиту та правилами кредитування, а тому доводи про несправедливість погоджених умов є безпідставними.

Крім того, вказано, що позивачем надано належні докази розміру заборгованості, зокрема детальний розрахунок та картку обліку за договором, які підтверджують надання кредиту, нарахування процентів та наявність непогашеної заборгованості.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення процентів не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам матеріального права. До позивача правомірно перейшло право вимоги за кредитним договором, а тому він має право на стягнення як суми основного боргу, так і нарахованих у межах строку кредитування процентів.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За правилом частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 статті 7 ЦПК України та ч. 1 статті 369 ЦПК України.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 23.11.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронному вигляді, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», шляхом підписання одноразовим ідентифікатором М695890, укладено договір № 6126501 про надання споживчого кредиту (а.с.21-31).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що укладання цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електрону комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки входу до особистого кабінету.

Відповідно до умов вказаного договору, товариство надало споживачу кредит у розмірі 16 500,00 грн, строком на 360 днів з періодичністю платежів - кожні 30 днів (пункт 1.4 Договору).

Згідно з пункту 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. Мета отримання кредиту - споживчі потреби (пункт 1.6. Договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає за стандартною ставкою - 29 653,85 % річних (пункт 1.7 Договору); орієнтовна загальна вартість кредиту складає за стандартною ставкою - 134 706,00 грн (пункт 1.8 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно із пунктом 3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно із пунктом 9.6 кредитного договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ITC Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 6126501 від 23.11.2022, сторони погодили таблицю обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складає 134 706,00 грн, проценти за користування кредитом складають 29653,86 % річних, останній платіж - 18.11.2023 (а.с.32).

Отже, судом встановлено, між сторонами укладено електронний договір від 23 листопада 2022 року № 6126501, паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - М695890.

TOB «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 16 500,00 грн, шляхом зарахування 23.11.2022 о 09:31 год кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

На підтвердження вказаних обставин ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надало довідку від 10.10.2023 ТОВ «Пейтек Україна», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків відповідно до Договору про організацію переказу грошових коштів № 160222-1 від 16.02.2022, укладеного з ТОВ «Авентус Україна».

На виконання ухвали суду від 26.07.2024 АТ КБ «Приват Банк» було повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 23.11.2022 здійснено переказ коштів на суму 16 500,00 грн.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунок заборгованості) ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором в загальному розмірі 46 051,50 грн, з яких: 16 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту та 29 551,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» був укладений договір факторингу № 25.09/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6126501 від 23 листопада 2022 року.

На виконання договору факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023, укладеного між клієнтом та фактором, сторонами було укладено та підписано Акти про отримання оплати, передачі реєстру боржників. Надано платіжні інструкції.

Згідно витягу з реєстру боржників ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6126501 від 23.11.2022 у загальному розмірі 46 051,50 грн, з яких: 16 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 29 551,50 грн - заборгованість за відсотками.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив із того, що позивач довів факт укладення електронного кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та набуття права вимоги за договором факторингу лише в межах суми, визначеної у реєстрі боржників, а саме 46 051,50 грн. Водночас суд відмовив у стягненні процентів, нарахованих позивачем після укладення договору факторингу, оскільки умовами такого договору не було передбачено передачу майбутньої грошової вимоги та право фактора самостійно нараховувати проценти за кредитним договором.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, за змістом статті 1054 ЦК України кредитний договір є оплатним. Відповідно до частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Умовами укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договору № 6126501 про надання споживчого кредиту від 23.11.2022 було передбачено надання кредиту в сумі 16 500,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,99 % на день.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено, що стандартна процентна ставка у розмірі 1,99 % на день застосовується у межах строку кредиту, визначеного пунктом 1.4 договору.

Таким чином, при укладенні кредитного договору сторони погодили не лише розмір кредиту та строк його повернення, а й порядок та розмір сплати процентів за користування кредитними коштами протягом усього строку кредитування.

Відповідно до пункту 9.6 договору відповідач підтвердив прийняття усіх його умов шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач оспорював умови кредитного договору щодо розміру процентної ставки або порядку нарахування процентів, звертався з вимогами про визнання відповідних положень договору недійсними чи несправедливими або заявляв інші заперечення щодо їх застосування.

Отже, погоджені сторонами умови кредитного договору є обов`язковими для виконання та підлягають врахуванню під час вирішення спору.

Як вбачається з умов договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», клієнт відступив фактору право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому.

Таким чином, умовами договору факторингу прямо передбачено перехід до фактора не лише наявних, а й майбутніх грошових вимог за кредитними договорами.

Враховуючи занзачене, до позивача перейшли усі права первісного кредитора за кредитним договором № 6126501 від 23.11.2022, у тому числі право на отримання процентів, передбачених умовами цього договору.

При цьому нарахування спірних процентів здійснювалося не на підставі договору факторингу, а на підставі кредитного договору, умови якого були погоджені сторонами під час його укладення.

Колегія суддів також враховує, що проценти, заявлені до стягнення за період з 25.09.2023 по 17.11.2023, нараховані в межах строку кредитування, який відповідно до умов договору становив 360 днів.

Отже, зазначені проценти є платою за правомірне користування кредитними коштами відповідно до статей 1048, 1054 ЦК України, а тому підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача права на стягнення процентів, нарахованих після укладення договору факторингу, не відповідає умовам укладених сторонами договорів та положенням цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року підлягає зміні в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, шляхом включення до її складу процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 25 вересня 2023 року по 17 листопада 2023 року, а також в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у повному розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 6 056,00 грн.

Керуючись статтями 268, 369, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року змінити, збільшивши розмір заборгованості, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за договором про надання споживчого кредиту № 6126501 від 23 листопада 2022 року, з 46 051 грн 50 коп. до 63 782 грн 40 коп.

Збільшити розмір судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», з 1 695 грн 40 коп. до 2 422 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.

В іншій частині рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач

Судді