Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №758/447/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 758/447/26 Апеляційне провадження № 33/824/2106/2026Головуючий у суді першої інстанції - Казмиренко Л.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А. розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Кручанюк Наталією Леонідівною на постанову Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 17.12.2025 року, о 23 год. 28 хв., в м. Києві, вул. Ігорівська, 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВМW Х7 ХDRIVE 40I», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 через свого адвоката, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права просить скасувати постанову, провадження у справі закрити на підставі п. 1 частиною першою статті 247 КУпАП.

Апеляційна скарга мотивована тим, що наведене у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає дійсним обставинам, що мали місце 17.12.2025 та спростовується матеріалами справи.

Зазначено, що з відеозаписів вбачається, що працівники поліції підійшли до припаркованого автомобіля і ОСОБА_1 пояснив, що не керував транспортним засобом, а лише очікував в авто на прибуття водія для подальшого пересування.

Вказує, що із даних відеозапису вбачається, що працівником поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти на місці огляд на приладі газоаналізатор Драгер на стан алкогольного сп`яніння. В свою чергу о 23:38:36 отримавши відмову від ОСОБА_1 працівником поліції, не запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, а відразу повідомлено про складання протоколу про притягнення до адмінвідповідальності за статтею 130 КУпАП, в зв`язку порушення пункту 2.5 ПДР.

Посилається на те, що поліцейськими не було з`ясовано, чи погоджується водій ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп`яніння, лише зазначено що відносно нього буде складено протокол за статтею 130 КУпАП.

Зазначає, що не зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 неодноразово запитував що йому у даному випадку робити, працівниками поліції не забезпечено доставку останнього до найближчого закладу охорони здоров`я, для огляду, не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення; не роз`яснено також, що особа може самостійно пройти такий огляд у випадку незгоди з результатом протягом двох годин. В свою чергу, о 00:14:49; 00:17 запропоновано викликати таксі або когось із знайомих, та порушуючи режим комендантської години, самостійно дістатись додому.

Вказує, що долучене до справи направлення на огляд ОСОБА_1 містить недостовірні відомості, оскільки в ньому зазначено про доставлення 17.12.2025 о 23:40 до КП «КМНКЛ» за адресою: вул. Чорних Запорожців, 20, тоді як із відеозапису вбачається, що у цей час він перебував з працівниками поліції за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська, 11, а тому фізично не міг бути доставлений до медичного закладу.

Також, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

В судовому засіданні адвокат Кручанюк Н.Л. підтримала подану апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просила її задовольнити.

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи 20.02.2026 була винесена оскаржувана постанова. Вперше апеляційну скаргу було подано 02.03.2026, тобто у строк визначений законом, однак, постановою Київського апеляційного суду від 25.03.2026 апеляційну скаргу було повернуто особі яка її подала. Вдруге, апеляційну скаргу направлено до суду, через підсистему «Електронний суд» 10.04.2026.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2021, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Визнаючи винним ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведена повністю належними та допустимими доказами у справі.

За наслідками перегляду доказів, що містяться у справі, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив матеріали справи та дійшов правильного висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №543756, направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 17.12.2025, а також відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які були досліджені судом першої інстанції та переглянуті апеляційним судом.

З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції підійшли до транспортного засобу «BMW X7 XDRIVE 40I», д.н.з. НОМЕР_1 , у якому були увімкнені фари, а за кермом перебував ОСОБА_1 . Надалі, під час спілкування з поліцейськими, останній повідомив, що очікує водія, однак водночас о 23 год. 34 хв. фактично підтвердив, що перепарковував автомобіль. При цьому працівники поліції повідомили, що бачили рух вказаного транспортного засобу, а також зазначили, що автомобіль було перепарковано. Більше того, водій, якого наче чекав ОСОБА_1 так і не прибув.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є необґрунтованими та спростовуються сукупністю досліджених доказів, зокрема відеозаписом і поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими безпосередньо під час спілкування з працівниками поліції.

Апеляційний суд звертає увагу, що для кваліфікації дій особи за частиною першою статті 130 КУпАП не має значення тривалість руху транспортного засобу чи відстань, на яку він був переміщений.

Також з відеозапису вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови. У зв`язку з цим поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу або у закладі охорони здоров`я.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що о 23 год. 35 хв. працівником поліції було роз`яснено можливість пройти огляд як на місці, так і в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога, однак ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, посилаючись на те, що транспортним засобом не керував.

Посилання апелянта на те, що працівники поліції не забезпечили його доставлення до закладу охорони здоров`я, не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці, так і в медичному закладі, а за таких обставин обов`язок поліцейських щодо доставлення особи до медичного закладу не виник, оскільки огляд у закладі охорони здоров`я проводиться у разі згоди особи пройти такий огляд або у разі незгоди з результатами огляду, проведеного на місці.

Суд звертає увагу, що сама відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за наявності виявлених працівниками поліції ознак такого сп`яніння утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Щодо посилань апелянта на недостовірність відомостей, зазначених у направленні на огляд, апеляційний суд зазначає, що саме по собі оформлення направлення із зазначенням закладу охорони здоров`я не свідчить про недопустимість інших доказів у справі та не спростовує встановленого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. До того ж, факт відмови підтверджується не лише направленням, а й відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Істотних порушень вимог статті 266 КУпАП, Порядку №1103 та Інструкції №1452/735, які б свідчили про недопустимість доказів або відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційним судом не встановлено.

Переконливих інших доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено ч.1 ст.130 КУпАП апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Згідно частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 , яке подане адвокатом Кручанюк Наталією Леонідівною про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Кручанюк Наталією Леонідівною залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду